
Справа № 276/2027/19
Провадження по справі №2/276/393/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за заповітом. Оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі не зміг, оскільки звернувшись до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, отримав відмову, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи.
Позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У судове засідання позивач не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Хорошівської селищної ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.07.1968 року (а.сп.6).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.07.2015 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.сп.7).
Згідно копії довідки виданої виконкомом Зубринської сільської ради № 1329 від 15.12.2015 року та відповідно до записів по господарської книги № 11 за 2011-2015 рр., особовий № НОМЕР_3 , за померлим ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 рахується будинок, який розташований в АДРЕСА_1 (а.сп.9).
Відповідно до копії технічного паспорту, виготовленого КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, інвентаризаційна справа № 25, замовником якого є ОСОБА_2 , загальна площа приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 складає 61,0 кв.м., інвентаризаційна вартість 72444 грн. (а.сп.10-13).
Відповідно до копії довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 117 від 23.04.2015 року, згідно наявних даних, що знаходяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 25, станом на 31.12.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.сп.14).
Згідно копії рішення Зубринської сільської ради від 27.11.2015 року, АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 (а.сп.17).
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за заповітом. Вказане підтверджується копію заповіту від 22.03.2011 року посвідченого секретарем Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилось із чого б воно не складалось ОСОБА_2 заповів сину ОСОБА_1 (а.сп.8).
Звернувшись до приватного нотаріуса Володарсько-Волинського районного нотаріального округу Косинського Сергія Олександровича для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 отримав відмову, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи (а.сп.15).
Крім того, відповідно до копії листа приватного нотаріуса Володарсько-Волинського районного нотаріального округу Косинського С.О. № 5/01-16 від 03.02.2016 року та копії Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 11.12.2015 року, після смерті ОСОБА_2 , заведена спадкова справа за № 48/2015, єдиний спадкоємець по даній справі за заповітом - син померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.сп.15, 16).
Згідно статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.
Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Як вбачається з ч. 5 статті 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, як спадкоємець за заповітом, через відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно, не може реалізувати своє право на спадкування після померлого ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Згідно зі статтею 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відсутність належним чином оформлених майнових прав за спадкодавцем, та як наслідок, неможливість їх успадкування має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем в порядку спадкування за заповітом.
Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, порушене право позивача підлягає судовому захисту. Визнання права власності за позивачем на нерухоме майно буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача, як спадкоємця.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,19,76-81,89,95,200, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1268 ЦК України суд -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Хорошівська селищна рада Житомирської області, місцезнаходження: смт. Хорошів, вул. Героїв України, 13, Житомирська область; ЄДРПОУ: 04344587.
Суддя А.М. Збаражський
Судове рішення № 95332766, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 03.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 276/2027/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: