Рішення № 95329815, 01.03.2021, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2156/20

2/662/110/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді - Решетова В.В.

секретар судового засідання - Сушко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про відшкодування шкоди завданої незаконними діями службових осіб органу державної влади

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Національної поліції в Херсонській області про відшкодування шкоди завданої незаконними діями службових осіб органу державної влади, обґрунтовуючи тим, що 02.05.2020 року близько 04-00 год. Він знаходився по вул. Садовій в смт. Новотроїцьке Херсонської області. В цей час до нього підійшли працівники поліції (інспектори патрульної поліції Новотроїцького ВП Генічеського ВП ШГУНП у Херсонській області) та не пояснюючи мету свого прибуття, збили його з ніг, закрутили руки та накинули на руку кайданки, після чого доставили його до відділку поліції. В приміщені поліції його поклали на підлогу і в кайданках тримала аж поки не склади документи про його затримання. Близько 07-00 год. Його відпустили додому, але склали протокол відносно нього про те, що він вчинив злісну непокору законним вимогам працівника поліції, хоча він в цей день ніяких протиправних дій відносно працівників поліції не вчиняв. Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі про адміністративне правопорушення №662/866/20 провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Таким чином суд підтвердив відсутність протиправних дій з його боку. Вважає, що працівники поліції діяли відносно нього незаконно, неправомірно, застосували до нього фізичну силу, спеціальні засоби – кайданки, безпідставно доставили його до відділення поліції, безпідставно склали на нього протокол про адміністративне правопорушення, в результаті чого йому завдана моральна шкода в розмірі 15000,00 грн., яку і просив стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Зайцев М.П. позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити у зв`язку з застосування до позивача спеціальних засобів – кайданки, незаконного затримали та доставили до відділу поліції. У зв`язку з чим позивачу завдано моральна шкода, яка проявилась у душевних стражданнях, фізичному болі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволення позову, вважає, що даний спір необхідно вирішувати виходячи з кримінальної справи, яка відсутня відносно позивача, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності не тягне за собою відшкодування моральної шкоди. Вважає відсутні підстави для пред`явлення позову та не доведено позивачем причино-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діяннями правоохоронних органів та вини останніх в її заподіянні.

Вислухавши пояснення учасників справи, наведені сторонами доводи та заперечення щодо підстав позову, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Виходячи з положень ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено також у статях 56, 62 Конституції України, статтях 1167, 1176 Цивільного кодексу України.

За змістом положень п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Судом встановлено, що 02.05.2020 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №720525, а саме ОСОБА_1 02.05.2020 року близько 04 год. 30 хв. Перебуваючи в смт. Новотроїцьке по вул. Садовій вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, а саме хапався за формений одяг, штовхався, висловлювався грубою нецензурною лайкою, кидався в бійку, намагаючись спричинити тілесні ушкодження, на зауваження не реагував, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП України – злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника поліції.

15.09.2020 року постановою Чаплинського районного суду Херсонської області провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В деяких справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Суд, враховує, що дії працівників Новотроїцького ВП Генічеського ВП ГУНП у Херсонській області щодо затримання позивача та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, застосування до нього спеціального засобу кайданки, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини.

До такого ж висновку прийшов і Верховний Суд України в постанові від 05.02.2020 року справа № 640/16169/17.

Відшкодування шкоди відповідно до статті 1176 ЦК України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, здійснюється за рахунок держави, а тому, встановивши, що вимоги позивача пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної працівниками державного органу, яка при наявності законних підстав відшкодовується за рахунок держави.

Суд при вирішенні питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, неодноразово роз`ясняв позивачу право заявити клопотання про залучення до участі у справі відповідного органу Державного казначейства України, як співвідповідача, і попереджав ОСОБА_1 про наслідки вчинення або не вчинення цієї процесуальної дії, але жодна із сторін не вважала за потрібне залучити таку сторону, тому суд приходить до висновку, що стягнення моральної шкоди необхідно віднести за рахунок відповідача.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1176 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди. Вступивши до Ради Європи (1995 р.) і ратифікувавши 17 липня 1997 р. зазначену Конвенцію та ряд Протоколів до неї (Перший протокол і Протоколи №№ 2, 4. 7 та 11), Україна визнала її чинність у національній правовій системі та обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини з усіх питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Застосування положень Європейської конвенції та прецедентної практики Європейського Суду з прав людини національними судами при вирішенні справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, є необхідним, оскільки відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

У відповідності до пункту 5 статті 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

Європейський Суд з прав людини в рішенні по справах «Світлорусов проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Корнейкова проти України», «Мироненко і Мартенко проти України» констатував порушення пункту 5 статті 5 Конвенції з огляду на неможливість для заявників отримати відшкодування шкоди, завданої національними органами у контексті провадження в їхніх кримінальних справах.

Таким чином, проаналізувавши надані суду докази у їх сукупності, враховуючи обставини, викладені у постанові суду про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яка набрала законної сили, суд приходить до висновку про доведеність факту понесення позивачем моральних страждань та переживань з приводу використання до нього спеціальних засобів у вигляді кайданок та розгляду провадження про адміністративне правопорушення, що призвели до погіршення стану здоров`я, зміни звичного укладу життя та порушення нормальних життєвих зав`язків.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Мотивуючи заподіяну шкоду позивач зазначив, що внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, а саме використання до нього окрім фізичної сили, спецзасобів у вигляді кайданок, його затриманням та доставленням до райвідділу поліції, він зазнав фізичного болю та страждань, душевних страждань, приниження честі та гідності.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 цього Закону розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом з`ясовано чинники, які враховуються під час визначення розміру відшкодування, а саме негативні наслідки, які продовжувалися для позивача до винесення постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, щодо нього, тобто враховано характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Як роз`яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Визначення розміру моральної шкоди не в мінімальному розмірі є правом суду із урахуванням ст. 23 ЦК України та Постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №686/23731/15-ц, визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Позивачу ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, тому, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, виходячи із засад розумності та виваженості, суд вважає що позивачам мотивовано заподіяння йому моральної шкоди в розмірі 5000,00грн., і є таким, що відповідатиме розміру шкоди заподіяної позивачу.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 15, 16, 23, 1176 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, ч. 2 ст. 247, ст. 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про відшкодування шкоди завданої незаконними діями службових осіб органу державної влади - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області, юридична адреса 73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 за рахунок бюджетного фінансування завдану незаконними діями службовими особами органу державної влади моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Решетов