Рішення № 95329466, 18.02.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2021 Справа №607/11909/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Західноукраїнського національного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування гуртожитком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Тернопільський національний економічний університет, правонаступником якого є Західноукраїнський національний університет звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості з оплати за користування житловими приміщеннями у гуртожитку у сумі 20518,70 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачка була працівницею Тернопільського інституту народного господарства, правонаступником якого є Західноукраїнський національний університет та у 1991 році в гуртожиток №2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на сьогодні, ОСОБА_1 , як наймач, разом із сім`єю, яка складається із чотирьох осіб, проживає у студентському гуртожитку АДРЕСА_2 в окремому жилому приміщенні – блоці №4 (кімнати А і Б), загальною площею 34,5 кв.м., з них житлова – 29,4 кв.м. Фактично відповідачка та члени її сім`ї займають п`ять ліжко-місць. Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, гуртожиток АДРЕСА_2 має статус студентського та є державною формою власності. Власником гуртожитку є держава в особі Міністерства освіти і науки України. Університет забезпечує оперативне управління цим майном. На даний час, в Університеті чинним вважається «Положення про студентський гуртожиток Тернопільського національного економічного університету», затверджене рішенням Вченої ради ТНЕУ, протокол №5 від 13 лютого 2008 року. Статтею 127 ЖК УРСР закріплено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Також, зазначають, що при поселенні і по даний час відповідачка ОСОБА_1 відмовляється від укладання договору найму жилого приміщення із адміністрацією університету. Проте, відсутність відповідного договору не є підставою для звільнення від оплати наданих послуг з утримання житлового приміщення в гуртожитку. Університет належним чином забезпечує надання послуг проживання у студентських гуртожитках, заяв чи зауважень щодо їх обсягу та обґрунтованості надання від ОСОБА_1 чи членів її сім`ї до адміністрації Університету не надходили. Нарахування за послуги проживання відповідають затвердженим тарифам. Плата за проживання в гуртожитку проводиться з розрахунку за одне ліжко-місце. Нарахування плати у спірний період в студентському гуртожитку №2 ТНЕУ здійснюється відповідно до наказів ТНЕУ та затверджених ними калькуляцій витрат за проживання: «Про встановлення плати за проживання в студентських гуртожитках Університету» від 16 лютого 2017 року №88; «Про встановлення плати за проживання в студентських гуртожитках Університету» від 28 лютого 2018 року №102; «Про встановлення плати за проживання в студентських гуртожитках Університету» від 12 лютого 2019 року №66; «Про затвердження калькуляції платних послуг у новій редакції» від 28 лютого 2020 року №86. Відповідачка ОСОБА_1 як наймач, яка користується жилою площею в студентському гуртожитку №2 блок №4, у період із 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року не своєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку із чим, станом на 01 червня 2020 року у неї утворилась заборгованість у сумі 20518,70 гривень. Відповідачка обізнана про наявність у неї заборгованості за користування гуртожитком, та двічі зверталась до адміністрації університету із клопотанням про погашення боргу, які були задоволені та Університет погодився на встановлений графік погашення боргу. Проте, взяті на себе зобов`язання не були виконані ОСОБА_1 та заборгованість залишилась не погашеною. З цих підстав просять позов задовольнити.

Представник позивача Західноукраїнського національного університету у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явилася, не повідомивши про причини неявки.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.

Судом установлено:

Згідно довідки №126-07/880 від 08 липня 2020 року, виданої Тернопільським національним економічним університетом, ОСОБА_1 була поселена з 1991 року в студентський гуртожиток №2 блок №4 за адресою: АДРЕСА_1 , як працівник Тернопільського інституту народного господарства (правонаступником якого є ТНЕУ). З 1991 року по теперішній час ОСОБА_1 з сім`єю проживає у блоці №4 (5 ліжко-місць) кімнати А і Б, загальною площею 34,5 кв.м., в тому числі житлова площа блоку 29,4 кв.м.

Відповідно до довідки №62, виданої 07 липня 2020 року Тернопільським національним економічним університетом, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована і проживає у АДРЕСА_3 і займає блок №4, загальною площею 34,5 кв.м., в тому числі житловою площею 29,4 кв.м. на першому поверсі, п`ятиповерхового будинку. Гуртожиток знаходиться на балансі Тернопільського національного економічного університету, забезпечений газом, водопроводом, каналізацією, опаленням, електроенергією, технічний стан гуртожитку задовільний. Разом із ОСОБА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – внучка.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №52344833, сформованої 30 січня 2016 року, будівля студентського гуртожтку АДРЕСА_4 , є у державній власності, зареєстрована за державою в особі Міністерства освіти і науки України, та перебуває на правах оперативного управління за Тернопільським національним економічним університетом.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ «Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1452,гуртожитки закладів освіти використовуються для проживання здобувачів вищої та фахової передвищої освіти під час навчання у закладі освіти за очною (денною), заочною формою здобуття освіти, які не мають постійного місця проживання за місцем розташування закладу освіти.

Підпунктом 5 пункту 2 Розділу ІІ «Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти» №1452 передбачено, що за умови повного забезпечення здобувачів освіти певного закладу освіти жилою площею у гуртожитках закладу освіти можуть проживати працівники закладу освіти та інші громадяни.

Судом встановлено, що плату за проживання в гуртожитках, ТНЕУ визначено в порядку спеціальних норм права - Постанови Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форм власності» та наказу Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, Міністерства фінансів та Міністерства охорони здоров`я України 28 березня 2011 № 284/423/173 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності»; спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України та міністерства охорони здоров`я України «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності» від 28 березня 2011 року №284/423/173.

Оплата в студентському гуртожитку АДРЕСА_4 здійснюється відповідно до калькуляції витрат за проживання в гуртожитку працівників в розрахунку на одне ліжко-місце, згідно із Наказами Тернопільського національного економічного університету.

Так, у відповідності до Наказу Тернопільського національного економічного університету №88 від 16 лютого 2017 року «Про встановлення плати за проживання в студентських гуртожитку Університету», з 01 березня 2017 року встановлено вартість проживання працівників в студентському гуртожитку у розмірі 363 гривень в місяць на одне ліжко-місце згідно з калькуляцією.

Згідно Наказу Тернопільського національного економічного університету №102 від 28 лютого 2018 року «Про встановлення плати за проживання в студентських гуртожитку Університету», з 01 березня 2018 року встановлено вартість проживання працівників в студентському гуртожитку у розмірі 416 гривень в місяць на одне ліжко-місце згідно з калькуляцією.

Наказом Тернопільського національного економічного університету №66 від 12 лютого 2019 року «Про встановлення плати за проживання в студентських гуртожитку Університету», з 01 березня 2019 року встановлено вартість проживання працівників в студентському гуртожитку у розмірі 520 гривень в місяць на одне ліжко-місце згідно з калькуляцією.

Відповідно до Наказу Тернопільського національного економічного університету №86 від 28 лютого 2020 року «Про затвердження калькуляцій платних послуг у новій редакції» затверджено з 01 березня 2020 року нові калькуляції вартості платних послуг, затверджених наказами ректора.

Як убачається із Калькуляції витрат за проживання працівників в студентському гуртожитку №2 в розрахунку на одне ліжко-місце, затвердженої ректором ТНЕУ від 28 лютого 2020 року, вартість проживання працівників в студентському гуртожитку в місяць на одне ліжко-місце складає 520 гривень.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за користування кімнатами в блоці №4 гуртожитку №2 Тернопільського національного економічного університету за період із 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року, слідує, що станом на 01 грудня 2012 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становила 2076,14 гривень. Загальний розмір заборгованості за період із 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року становить 20518,70 гривень.

05 червня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою на ім`я ректора, у якій просила надати їй дозвіл на відстрочення погашення боргу за оплату вартості проживання у блоці №4 гуртожитку №2 на період 6 місяців, у зв`язку із сімейними обставинами.

На вказану заяву відповідачки, 05 липня 2019 року Тернопільським національним економічним університетом було надано відповідь за №126-07/1173, якою запропоновано відповідачці подати та погодити графік погашення боргу протягом заявлених шести місяців.

Вказана відповідь отримана відповідачкою ОСОБА_1 08 липня 2019 року, що стверджується проставленим нею власноручно підписом (а.с.32).

08 липня 2019 року ОСОБА_1 подала на ім`я проректора з питань соціально-економічного розвитку ТНЕУ графік погашення заборгованості, згідно якого зобов`язалася погасити заборгованість наступним чином: до 25 липня 2019 року сплатити заборгованість у сумі 5000 гривень; до 27 серпня 2019 року – у сумі 5000 гривень; до 30 вересня 2019 року – 6000 гривень; до 30 жовтня 2019 року – 5000 гривень; до 28 листопада 2019 року – 6000 гривень; до 30 грудня 2019 року – 6000 гривень.

Як убачається із матеріалів даної цивільної справи, на ім`я відповідачки ОСОБА_1 Тернопільським національним економічним університетом направлялись листи, зокрема від 23 жовтня 2020 року за №126-07/1922, від 08 листопада 2019 року за №126-07/2028; від 24 грудня 2019 року за №126-07/2285, згідно яких адміністрація ТНЕУ повідомляла відповідачку про наявність у неї заборгованості по сплаті за проживання в гуртожитку та пропонувала ОСОБА_1 здати одну із кімнат в блоці № НОМЕР_1 в студентському гуртожитку №2 з метою зменшення плати за проживання та погашення заборгованості по оплаті.

27 грудня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою на ім`я ректора ТНЕУ, у якій просила продовжити термін погашення заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку №2 блок №4 до травня 2020 року, у зв`язку із сімейними обставинами.

На вказану заяву відповідачки Тернопільським національним економічним університетом було надано відповідь за №126/07/186 від 31 січня 2020 року, якою відмовлено у відстрочені погашення заборгованості по оплаті за проживання в студентському гуртожитку №2 (блок №4) до травня 2020 року, у зв`язку із невиконанням зобов`язань щодо погашення заборгованості до кінця 2019 року. Також, у вказаній відповіді відповідачку повідомлено про те, що у разі непогашення нею заборгованості до 15 лютого 2020 року у сумі 15118,70 гривень, Університет змушений буде звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Вказана відповідь отримана відповідачкою ОСОБА_1 03 лютого 2020 року, що стверджується власноручно проставленим нею підписом.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем неодноразово направлялися на ім`я відповідачки письмові попередження про необхідність погашення заборгованості за користування кімнатами в блоці № НОМЕР_1 в гуртожитку №2 Тернопільського національного економічного університету, зокрема: від 30 січня 2019 року за №2.01/19; від 11 березня 2019 року за №7.03/19; від 05 квітня 2019 року за №15.04/19; від 16 травня 2019 року за №26.05/19; від 07 серпня 2019 року за №33.08/19; від 03 жовтня 2019 року за №42.10/19; від 05 лютого 2020 року за №03.02/20; від 03 березня 2020 року за №11.03/2020.

Згідно бухгалтерської довідки №126-11/723, виданої 15 червня 2020 року Тернопільським національним економічним університетом, станом на 01 червня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за користування кімнатами в блоці АДРЕСА_5 становить 20518,70 гривень.

Відповідно до довідки Тернопільського національного економічного університету №126-22/1737 від 16 листопада 2020 року, станом на дату видачі довідки ОСОБА_1 разом із сім`єю у складі чотирьох чоловік (син – ОСОБА_2 , дочка – ОСОБА_3 , внучка – ОСОБА_4 ) зареєстровані та проживають в студентському гуртожитку №2 Західноукраїнського національного університету, блок №4. ОСОБА_1 як наймач, разом із сім`єю займають п`ять ліжко-місць. Загальна площа блоку складає – 34,5 кв.м., в тому числі житлова площа 29,4 кв.м. (кімната А, площею 13,2 кв.м., 2 ліжко-місця; кімната Б, площею 16,2 кв.м., 3 ліжко-місця). В блоці також знаходяться коридор, площею 1,7 кв.м., кладова – 0,3 кв.м., умивальник – 2,2 кв.м., туалет – 0,9 кв.м.)

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 128,129 Житлового Кодексу Української РСР, жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Відповідачка ОСОБА_1 у 1991 році вселена у гуртожиток АДРЕСА_4 , як працівник Тернопільського інституту народного господарства, правонаступником якого є Західноукраїнський національний університет.

За визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується відповідно до умов договору в порядку визначеному Кабінетом Міністрів.

Постановою Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010 року затверджено Перелік платних послуг, які можуть надаватись навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, зокрема у сфері житлово-комунальних послуг: надання спеціально облаштованих будинків і приміщень, що перебувають на балансі навчальних закладів, для тимчасового проживання; надання під час канікул вільних спеціально облаштованих приміщень гуртожитків для тимчасового проживання; надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання: осіб, які навчаються або працюють у відповідному навчальному закладі; абітурієнтів відповідного навчального закладу під час вступних іспитів; осіб, які направлені у відрядження до таких навчальних закладів; надання громадянам, які користуються послугами, зазначеними у підпунктах 1-3 цього пункту, комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень; заміна сантехнічних виробів, газового, електротехнічного та іншого обладнання: у разі пошкодження або знищення з вини користувачів; на вимогу громадян, які користуються послугами, зазначеними у підпунктах 1-3 цього пункту, у встановленні: поліпшеного обладнання; нового обладнання до закінчення строку експлуатації встановленого обладнання, визначеного технічними нормативами; надання комунальних послуг користувачам приміщень та будівель, що не перебувають на балансі навчальних закладів; надання на вимогу осіб, які проживають у спеціально облаштованих будинках і приміщеннях, що перебувають на балансі навчальних закладів, додаткових послуг, крім тих, що визначені підпунктом 5 цього пункту.

Згідно пункту 11 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №498 від 20 червня 2018 року та пункту 5 розділу IV Положення №1452 наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, як установлено судом та стверджується стороною позивача, у даному випадку склалася ситуація, коли ОСОБА_1 на даний час вже не перебуває у трудових відносинах із Західноукраїнським національним університетом та продовжує проживати в студентському гуртожитку, не перебуваючи із Західноукраїнським національним університетом у договірних відносинах.

Зважаючи на відносини, що склалися між відповідачкою ОСОБА_1 та Західноукраїнським національним університетом щодо користування приміщенням в гуртожитку АДРЕСА_4 та понесенням витрат на його утримання, статус ОСОБА_1 фактично відповідає статусу наймача жилого приміщення в будинках громадського та житлового фонду.

Згідно викладених у позові обставин, відповідачка відмовляється укладати із Західноукраїнським національним університетом договір найму житлового приміщення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність письмової форми договору між позивачем Західноукраїнським національним університетом та відповідачкою ОСОБА_1 не звільняє відповідачку від належного виконання своїх зобов`язань, так як послуги з утримання гуртожитку позивачем Західноукраїнським національним університетом надаються, тому відповідачка ОСОБА_1 відповідно до ст. 527 ЦК України зобов`язана виконувати свій обов`язок по оплаті таких послуг.

Відсутність письмової форми договору між позивачем та відповідачем не є підставою для звільнення від оплати наданих послуг з утримання житлового приміщення в гуртожитку, оскільки згідно зі ст.11 ЦПК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях ВССУ №212/4917/15-ц від 05.04.2017 року, №1238/8935/12 від 09.11.2016р., згідно з якими відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

ВСУ розглядаючи справу № 6-2951цс 15 (постанова від 20 квітня 2016 р.), зокрема зазначив, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комупальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України – суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи всі зібрані у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з огляду на те, що заборгованість по оплаті за користування кімнатами в блоці №4 гуртожитку №2 Західноукраїнського національного університету, що знаходиться за адресою: вул. Львівська, 7, м. Тернопіль, за період з 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року, в сумі 20518,70 гривень не погашена відповідачкою добровільно, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 352-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Західноукраїнського національного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування гуртожитком – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Західноукраїнського національного університету заборгованість по оплаті за користування кімнатами в блоці №4 гуртожитку №2 Західноукраїнського національного університету, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року, в сумі 20518,70 (двадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень) 70 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Західноукраїнського національного університету 2102 гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 01 березня 2021 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Західноукраїнський національний університет, адреса місцезнаходження: вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 33680120.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання – АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка