Рішення № 95327728, 04.03.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/70/21

Провадження № 2/467/111/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н

04.03.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Хлібна база №76" Державного агентства резерву України про стягнення про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи свої вимоги тим, що з 19 вересня 2019 року він працював у Державному підприємстві "Хлібна база №76" Державного агентства резерву України на посаді охоронника – пожежного до 29 жовтня 2020 року, коли наказом № 67-к його було звільнено з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Посилаючись на те, що у порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України відповідачем з ним не проведено остаточний розрахунок у день звільнення по заробітній платі, позивач прохав стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 11169 грн. 17 к., а також середній розрахунок за період затримки розрахунку при звільненні за період з 30 жовтня 2020 року по 27 січня 2021 року у розмірі 12150 грн. 14 к.

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 11169 грн. 17 к. та середній розрахунок за період затримки розрахунку при звільненні по день розгляду справи судом.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву до суду не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, суд приходить до наступного.

19 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду охоронника –пожежного до Державного підприємства "Хлібна база №76" Державного агентства резерву України.

В подальшому, згідно наказу № 67-к від 29 жовтня 2020 року позивача було звільнено з посади за власним бажанням згідно п.1 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до довідок Державного підприємства "Хлібна база №76" за №8 від 12 січня 2021 року та № 48 від 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 займав посаду охоронника – пожежного на Державному підприємстві "Хлібна база №76" загальна сума нарахованої заробітної плати за серпень та вересень 2020 року склала 12150 грн. 52 к., середньочасова заробітна плата склала 38 грн. 57 к.

Згідно довідки Державного підприємства "Хлібна база №76" за №49 від 23 лютого 2021 року станом на день звільнення перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі у розмірі 10186 грн. 17 к. за вересень – жовтень 2020 року (з вирахуванням податків і зборів).

Частиною 3 статті 46 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

В силу приписів ст.1 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Положеннями ст.116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Поскільки судом встановлено, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 не проведено розрахунку по заробітній платі, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив своє зобов`язання щодо здійснення розрахунку та виплати позивачу нарахованої заробітної плати в день звільнення та допустив затримку такого розрахунку, що є підставою для стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки.

При визначені середньої заробітної плати суд керується пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), який визначає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки Державного підприємства "Хлібна база №76" за №49 від 23 лютого 2021 року також вбачається, що позивачу нараховано заробітної плати (з вирахуванням податків і зборів) за останні два місяці роботи: за вересень 2020 року – 5569 грн. 46 к., за жовтень 2020 року – 5599 грн. 71 к., з яких йому виплачено 983 грн., залишок невиплаченої суми за жовтень склав 4616 грн. 71 к. Кількість фактично відпрацьованих часів у вересні 2020 року – 177, у жовтні 2020 року – 168.

У зв`язку з ненаданням відповідачем на ухвалу суду від 27 січня 2021 року про витребування доказів довідки про середньоденну заробітну плату за два останні місяці, що передували звільненню, середньоденна заробітна плата підлягає вирахуванню, виходячи з кількості робочих днів на підприємствах для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, що у вересні і жовтні 2020 року складає 42, шляхом ділення нарахованої заробітної плати за два останні місяці роботи в розмірі 11169 грн. 17 к. на 42 і дорівнює 265 грн. 93 к.

Враховуючи кількість робочих днів за весь час затримки розрахунку (за період з 30 жовтня 2020 року по 04 березня 2021 року) - 87, розмір середнього заробітку за весь час затримки складатиме: 265 грн. 93 к. х 87 робочих днів = 23135 грн. 91 к.

Проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з кількості робочих, а не календарних днів, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові від 21 січня 2015 року №6-195цс14 Верховного Суду України.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 10186 грн. 17 к., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23135 грн. 91 к.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то згідно правилам ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави за нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 908 грн. та на користь позивача - за вимогу про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 55310, Миколаївська область, Арбузинський район, с.Кавуни, вул. Елеваторська,10, код. ЄДРПОУ 20885124) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 10186 грн. 17 к., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23135 грн. 91 к., а всього 33322 (тридцять три тисячі триста двадцять дві) грн. 08 к.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 55310, Миколаївська область, Арбузинський район, с.Кавуни, вул. Елеваторська,10, код. ЄДРПОУ 20885124) судовий збір на користь держави в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 55310, Миколаївська область, Арбузинський район, с.Кавуни, вул. Елеваторська,10, код. ЄДРПОУ 20885124) витрати по оплаті судового збору на користьОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в розмірі 908 ( дев`ятсот вісім) грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива