Вирок № 95327460, 23.02.2021, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1090/20

провадження №1-кп/457/126/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м.Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Грицьківа В.Т.

секретар судових засідань Кушнір М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальне провадження № 438/1090/20 (провадження1-кп/457/16/21) про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140140000219 від 13.08.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцем, громадянином України, уродженцем м.Дрогобича Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученим, непрацюючим, невійськовозобов`язаним, освіта середньо-спеціальна, раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, востаннє 19.12.2018 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, відносно якого 24.06.2020 року Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області обвинувальний акт за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, 30.06.2020р. Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, 16.07.2020р. Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області обвинувальний акт за ч. 3 ст. 357 КК України, 30.07.2020р. Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області обвинувальний акт за ч, 2 ст. 185 КК України, 07.08.2020 р. Дрогобицькою місцевою прокуратурою скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Сидора Р.Л., Мручка Н.Ю.

представника потерпілого Проць Т.В.

захисника обвинуваченого Стельмащука М.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 13.08.2020 року приблизно о 10 год 24 хв., перебуваючи у магазині «Єва №1557» ТОВ «РУШ» (код 32007740) на площі Чорновола, 5 у м. Трускавець Львівської області, маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, з прилавку магазину, взяв станок для гоління марки «Gillette Fusion Proglide Styler», вартістю 389,71 гривень. Після чого рухаючись до виходу повз каси, даного магазину «ЄВА №1557» не здійснюючи оплати у присутності працівників магазину, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які звертались до ОСОБА_1 , з вимогою оплатити кошти за вищевказаний станок та усвідомлюючи цю обставину, що його дії викрито, ігноруючи дані звернення працівників магазину, умисно продовжив дії спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме вибіг з магазину з викраденим станком для гоління марки «Gillette Fusion Proglide Styler», чим спричинив майнову шкоду ТОВ «РУШ» (код 32007740) на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у відкритому, повторному, викраденні чужого майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав частково, а по суті пред`явленого обвинувачення пояснив, що 13.08.2020 року о 10.00 год. він зайшов у магазин «Єва» і викрав таємно з стелажа станок для гоління «Жілет». Викрадений станок він заховав у сумку, пройшов повз касира і пішов до виходу. Коли він виходив, то його хтось щось запитав, але що він не пама`ятає. Десь за 500 метрів від магазину на нього хтось напав, але він вирвався і втік. Тобто, він визнає, що вчинив крадіжку станка для гоління «Жілет» з магазину "Єва", але не грабіж.

Крім часткового визнання вини обвинуваченим, його вина доводиться наступними доказами, які безпосередньо досліджені у судовому засідані.

Представник потерпілого Проць Т.В. в судове засідання з`явилася та пояснила, що вона працює директором магазину «Єва», що в м. Трускавці. 13.08.2020 року вона перебувала в торговому залі, однак факту крадіжки обвинуваченим станка для гоління «Жілет» вона не бачила. На крик у магазині почався шум та розмова про те, що чоловік викрав станок для гоління, тому вона вийшовши з магазину, побігла за обвинуваченим. Чи вона щось йому кричала в слід, не пам`ятає. Пізніше за обвинуваченим побіг приймальник товару ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він працює приймальником товару в ТзОВ «Руш». Дана подія відбувалась у серпні 2020 року. Близько 10.00-10.30 год. дівчата почали кричати, що з магазину викрали станок для гоління. Він вибіг на вулицю та побачив, що хлопець почав втікати. Він почав бігти за ним, а коли зрозумів, що не дожене його, то почав просто йти за ним, щоб обвинувачений був у полі його зору. Все ж таки він його наздогнав, схопив і тоді обвинувачений сказав, що віддає, але нічого не віддав, а вирвався від нього, перескочив через огорожу і втік.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона працює в магазину «Єва» адміністратором. 13.08.2020 року вона знаходилась в торговому залі магазину і бачила, як обвинувачений оглядає станок, який взяв зі стелажа. Біля стелажа він знаходився близько 5 хвилин. Вона пройшла повз нього у сусідній ряд, однак обвинувачений залишався в полі її зору, що дало змогу побачити їй, як він ховає у свою сумочку коробку схожу на станок. Вона підійшла до ряду де, знаходився станок, однак станка для гоління на місці вже не було. Тому вона зрозуміла, що даний станок викрав саме обвинувачений. В цей час обвинувачений пройшов повз касу і вона з криком звернулась до нього оплатити станок. Він зупинився, махнув рукою та сказав, що станок він поставив на місце, а сам вийшов з магазину. Після цього за обвинуваченим вибігли директор магазину ОСОБА_6 та приймальник товару ОСОБА_5 .

Крім того, винуватість ОСОБА_1 стверджується письмовими доказами, які безпосередньо досліджені судом, а саме:

1.Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.08.2020 року, згідно якого представник потерпілого просить прийяти міри до невідомої особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

2.Довідкою ТзОВ «РУШ» від 13.08.2020 року, згідно якої вартість станка для гоління Жилет Фьюжин Проглайд Стайлер становить389,71 грн.

3.Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.08.2020 року з фототаблицею, згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 .

4.Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.08.2020 року з фототаблицею, згідно якого свідок ОСОБА_3 впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 .

5.Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.08.2020 року з фототаблицею, згідно якого представник потерпілого Проць Т.В. впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 .

6.Протоколом огляду предмета від 14.08.2020 року, згідно якого було проведено огляд DVD-R диску із записаним на нього відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження, магазину «Єва №1557» ТОВ «РУШ», що у м. Трускавці на площі Чорновола, 5.

7.Постановою про визнання речовим доказом від 14.08.2020 року, згідно якої DVD-R диск із записаним на нього відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження, магазину «ЄВА №1557», що у м.Трускавці, Львівської області на площі Чорновола, 5, на якому зафіксовано факт викрадення станка для гоління марки «Gillette Fusion Proglide Styler», визнано речовим доказом.

8.Протоколом огляду предмета від 19.08.2020 року, згідно якого було проведено огляд DVD-R диску із записаним на нього відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження, магазину «Свій Маркет», що у м. Трускавці на площі Чорновола,5.

9.Постановою про визнання речовим доказом від 19.08.2020 року, згідно якої DVD-R диск із записаним на нього відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження, магазину «Свій Маркет», що у м.Трускавці, Львівської області на площі Чорновола, 5, визнано речовим доказом.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 29 червня 1990 року з послідуючими змінами «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при постановлені вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь – яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).

Підвищена суспільна небезпека грабежу порівняно з крадіжкою зумовлюється тим, що грабіжник не приховує свого наміру протиправно заволодіти майном, діє відкрито для сторонніх осіб, ігноруючи волю потерпілого чи осіб, у володінні чи під охороною яких перебуває майно.

Суб`єктивна сторона злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.

Якщо винний помиляється і вважає, що його дії помічені сторонніми і оцінюються як викрадення, а фактично цього немає (наприклад, сторонні бачать, що винний бере майно, але не розуміють, що це викрадення), відповідальність повинна наставати за грабіж. Грабіж матиме місце і в тому випадку, коли викрадення розпочалося таємно, але в процесі вчинення злочину переросло у відкрите і це усвідомлюється винним (наприклад, при вчиненні крадіжки з`явився охоронник, але винний ігнорує це і, схопивши викрадене, втікає).

В частині 3 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», зазначено, що дії розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 своїми діями вчинив крадіжку станка для гоління, але в процесі викрадення його дії були помічені свідком ОСОБА_7 , яка зрозуміла, що обвинувачений вчинив крадіжку, про що вона йому повідомила. Обвинувачений викравши станок, свідомо сказав адміністратору ОСОБА_7 , що він поставив станок на місце, а сам вийшов з магазину, чим продовжив дії з метою заволодіння станком. Вийшовши з магазину обвинувачений почав втікати з викраденим, що підтверджується показами свідка ОСОБА_8 .

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_1 , в частині того, що він ніби то не пам`ятає та не чув, що хтось з працівників магазину звернув йому увагу на те, що він викрав станок. Дані ним покази повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_7 та записами з камери відеоспостереження.

Що стосується показів представника потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , то такі є логічними та послідовними, відтворюють реальні події, що мали місце, узгоджуються з відеозаписами з камер відеоспостереження, а тому суд надає їм віри.

Аналізуючи безпосередньо досліджені докази у судовому засіданні суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що винуватість ОСОБА_1 поза будь – яким сумнівом доведена, оскільки він вчинив відкрите, повторне, викрадення чужого майна, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину та його обставин.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 , при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, ніде не працює, немає постійного джерела доходу, не одружений, немає тісних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, а тому суд вважає, що з врахуванням вартості викраденого обвинуваченому слід призначити покарання в межах мінімальної санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2021 року та ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.02.2021 року.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 2 ст. 186 КК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком один місяць за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2021 року та ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.02.2021 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки один місяць.

На підставі ст. 71 КК України з врахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.08.2020 року у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. - виконувати самостійно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, а саме з 17.00 год. 07.09.2020 року.

Речовий доказ:

- DVD-R диск із записаним на нього відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження, магазину «ЄВА №1557», що у м.Трускавці, Львівської області на площі Чорновола, 5, на якому зафіксовано факт викрадення станка для гоління марки «Gillette Fusion Proglide Styler», який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінально провадження;

- DVD-R диск із записаним на нього відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження, магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що у АДРЕСА_3 , який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінально провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.

Суддя: В. Т. Грицьків