Рішення № 95326286, 18.02.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7372/20 2/335/331/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Смірнової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошового зобов`язання та сплату трьох відсотків річних.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошового зобов`язання та сплату трьох відсотків річних.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 по справі №2а-7583/2011 зобов`язано управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя провести ОСОБА_2 , перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до вимог п. 4 ст. 54, ст. 50, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державної пенсії-у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, обрахованих відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень п. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.12.2010 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи, та проводити її виплату за мінусом отриманих сум за вказаний період.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 по справі № 2а-7583/2011 залишено без змін.

Постанова суду набрала законної сили 27.11.2012.

Відповідачем було здійснено перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 та нараховані грошові кошти до виплати у розмірі 40 786,50 грн.

У зв`язку з довготривалим невиконанням відповідачем судового рішення ОСОБА_2 було подано заяву до Європейського суду з прав людини, внаслідок чого, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53212113 та лише у серпні 2017 року було виплачено суму заборгованості на виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 по справі № 2а-7583/2011.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2014 по справі № 337/6384/14-а зобов`язано управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_2 з 01.04.2014 року по 02.08.2014 року пенсію у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відрахуванням фактично отриманих ним сум.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2014 по справі № 337/6384/14-а залишено без змін.

Постанова суду набрала законної сили 22.01.2015.

Відповідачем було здійснено перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 та нараховані грошові кошти до виплати у розмірі 24 184,80 грн.

На сьогоднішній день сума заборгованості, перерахована за судовим рішенням так і не була фактично виплачена ОСОБА_2 ..

В наслідок довготривалого невиконання вищезазначених судових рішень ОСОБА_2 звернулась до Орджонікідзевського районного сулу м. Запоріжжя із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних (цивільна справа № 335/389/20) але, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судом було винесено ухвалу про закриття провадження по цивільній справі від 09.06.2020.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59826185, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 .

Оскільки відповідач своєчасно не виплатив позивачеві вказані суми пенсії, позивач, посилаючись на положення ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 27.11.2012 по 31.07.2017 на суму заборгованості, нарахованої на виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 року по справі № 2а-7583/2011, у загальній сумі 54 261,02 грн., інфляційні втрати та три проценти річних за період з 22.01.2015 по 31.05.2020 на суму заборгованості, нарахованої на виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2014 року по справі № З37/6384/14-а, у загальній сумі 29 635,56 грн.

07.09.2020 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

30.10.2020 року представник відповідач ГУПФУ ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача нараховані інфляційні втрати та три проценти річних, оскільки відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять лише невиплачені пенсійні нарахування. Крім того позивачем не додано доказів, що саме він є спадкоємцем ОСОБА_2 , оскільки витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, на який посилається позивач, свідчить лише про відкриття та реєстрацію спадкової справи померлої.

Вказує, що Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є неналежним відповідачем по справі, оскільки з 01.09.2019 року ОСОБА_2 не перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій областіта перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у зв`язку зі зміною місця проживання.

Окрім того у відзиві зазначено, що нараховані кошти виплачуються та залежать від фінансування з Державного Бюджету України, оскільки Пенсійний фонд за своїми повноваженнями не є розпорядником державних коштів, а відтак і не може нести відповідальність за несвоєчасну виплату коштів

Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у позові просила розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі воно може набуватись в порядку спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Частиною першої статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

З частини другої цієї ж статті йдеться, що члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») .

Порядок спадкування за законом та здійснення права на спадкування встановлений главами 86, 87 Цивільного кодексу України, та передбачає звернення спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього ж Кодексу. Перелік документів, які спадкоємець зобов`язаний надати нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину деталізований в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину, а також спори щодо спадкового майна не підлягають судовому розгляду. Виключно у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.12 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що він оформив та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , тобто, отримав свідоцтво про спадщину. Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, на який посилається позивач, свідчить лише про відкриття та реєстрацію спадкової справи померлої та не може бути розцінений судом як належний доказ на підтвердження факту прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Крім того, позивачем навіть не надані докази того, що він є сином ОСОБА_2 та взагалі має право на спадщину після її смерті. Не надано до суду і доказів на підтвердження факту звернення ОСОБА_2 з цивільним позовом до УПФУ в Запорізькій області про стягнення з відповідача інфляційних витрат та трьох процентів річних, про закриття провадження у зв`язку з її смертю.

Позивачем також не спростовано заперечення відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є неналежним відповідачем по справі, оскільки з 01.09.2019 року ОСОБА_2 не перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій областіта перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у зв`язку зі зміною місця проживання.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до норм діючого законодавства у позивача взагалі відсутні правові підстави стосовно стягнення з відповідача інфляційних витрат та трьох процентів річних, та як статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять лише невиплачені пенсійні нарахування.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та трьох процентів річних є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошового зобов`язання та сплату трьох відсотків річних- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складений 23.02.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б).

Суддя Н.І.Рибалко