Рішення № 95325841, 04.03.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3363/18

Провадження № 2/317/8/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

за участі секретаря судового засідання Московкіної І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживачів (стягнення коштів за недійсним правочином, заборону вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди), -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) до ПАТ по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів за недійсним правочином, заборони вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою від 12 жовтня 2018 року вказаний позов залишений без руху з наданням строку на усунення недоліків.

19 жовтня 2018 року позивач знову подав до суду позовну заяву разом з документами на підтвердження усунення недоліків позову і ухвалою від 22 жовтня 2018 року в даній справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання.

Позов обґрунтований наступним.

Позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

13 травня 2006 року позивач уклав договір про надання послуг з газопостачання з відповідачем. Відповідно до умов вказаного договору облік спожитого позивачем природного газу здійснюється побутовим лічильником газу G4-2 № 0270332.

19 червня 2017 року працівниками відповідача без присутності позивача ОСОБА_1 було здійснено демонтаж зазначеного газового лічильника та одночасно з цим припинено газопостачання до будинку позивача. Представниками позивача були складені акти про порушення, про направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу та про припинення/обмеження газопостачання.

Під час складання цих актів позивач присутній не був, а з їх змістом ознайомився лише згодом - після того як прибув додому з відпочинку.

На підставі зазначених актів, які складені з численними порушеннями вимог діючого законодавства, 29 червня 2017 року було проведено експертизу, висновки якої викладені без урахування приписів Кодексу газорозподільних систем і за своїм змістом є суперечливими.

Зазначив, що під час проведення засідання комісії відповідача, на якій розглядався акт про порушення, було допущено ряд порушень вимог Кодексу газорозподільних систем. Про час та дату засідання комісії позивач не повідомлявся.

Враховуючи те, що складання акту про порушення та демонтаж лічильника газу було здійснено без присутності споживача газу ОСОБА_1 або уповноваженої ним особи, він був позбавлений можливості захистити свої права і був вимушений оплатити нараховані відповідачем за актом від 19 червня 2017 року 47 702 гривні 61 копійку. Без здійснення оплати його будинок був би повністю відключений від газопостачання.

Таким чином вказаний правочин (сплата позивачем ОСОБА_1 грошових коштів за актом про порушення від 19 червня 2017 року) є таким, що вчинений під дією обману. Відповідно до приписів статті 230 ЦК України сума грошових коштів, сплачена за таким правочином, підлягає поверненню в подвійному розмірі.

Таким чином позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача 95 405 гривень 22 копійки.

Крім того, внаслідок протиправних дій працівників відповідача позивачу була завдана моральна шкоди, що проявилась в порушенні його звичного укладу життя протиправними діями відповідача. Моральну шкоду позивачем оцінено в 94 000 гривень.

Також позивач, на підставі приписів статті 386 ЦК України, просив суд заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії щодо припинення або обмеження газопостачання його будинку на підставі акту про порушення № 000489 від 19 червня 2017 року.

04 лютого 2019 року від відповідача ПАТ по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.

19 червня 2017 року працівниками відповідача дійсно було складено акт про порушення № 000489. Цей акт складений з дотриманням встановленої Кодексом газорозподільних систем процедури.

Твердження позивача щодо безпідставного обмеження газопостачання його будинку не відповідає дійсності, оскільки при знятті лічильника працівниками ПАТ по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» було виявлено виток природного газу, в зв`язку з чим складено відповідний акт та направлено заявку до відповідної аварійної служби. В цей же день аварійну ситуацію з витоку газу було ліквідовано, про що свідчить відповідний акт.

Доводи позивача щодо порушення процедури складання акту про порушення, проведення засідання відповідної комісії відповідача, проведення експертизи та здійснення нарахування вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, не відповідають фактичним обставинам, оскільки вся процедура була проведена відповідачем у повній відповідності до вимог діючого законодавства.

Крім того, відповідач зазначив на неможливості застосування до правовідносин у даній справі норм законодавства щодо наслідків правочину, вчиненого під дією обману. Вказав, що після сплати заборгованості за актом про порушення від 19 червня 2017 року, позивач ОСОБА_1 не звертався до відповідача з вимогою про повернення цих грошових коштів.

Необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положеннях закону, є вимоги позивача щодо заборони ПАТ по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» здійснювати будь-які дії, пов`язані з припиненням або обмеженням газопостачання будинку позивача.

Враховуючи відсутність будь-яких порушень прав позивача з боку відповідача, відсутні також підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки фактично таку шкоду відповідачем позивачу не завдано.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

19 лютого 2019 року позивачем направлено до суду відповідь на відзив, в якому зазначив на неспроможності доводів відзиву на позовну заяву. Акцентував увагу на тому, що документи, копії яких надані відповідачем, містять підписи, здійснені від імені позивача ОСОБА_1 , хоча сам позивач ці документи не підписував та на момент їх складання перебував за межами міста Запоріжжя.

29 листопада 2019 року судом за клопотанням представника позивача була призначена судова криміналістична (трасологічна) експертиза газового лічильника позивача. Провадження у справі зупинене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

01 вересня 2020 року до суду надійшов висновок експерта і ухвалою від 03 вересня 2020 року провадження в даній цивільній справі поновлене.

Ухвалою від 11 листопада 2020 року судом закрите підготовче провадження в даній справі та призначене судове засідання.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позовної заяви та просили суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені та детально оголошені представником позивача в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у повному обсязі з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву та детально викладених в промові представника в судовому засіданні.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши подані докази, допитавши експертів, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з акту про порушення № 000489 від 19 червня 2017 року, копію якого додано до позовної заяви, під час проведення контрольного огляду на об`єкті споживача ОСОБА_1 за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , було виявлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (а.с. 12). Підпис споживача ОСОБА_1 в акті відсутній, а замість нього міститься підпис від імені ОСОБА_2 . Зауваження самого ОСОБА_1 зазначені в акті 03 липня 2017 року, тобто - через два тижні після складання цього акту.

В цей же день працівниками ПАТ «Запоріжгаз» було складено протокол № 000359, яким демонтовано засіб вимірювальної техніки з будинку споживача та направлено його на експертизу (а.с. 11). На вказаному протоколі підпис ОСОБА_1 відсутній. При цьому відповідачем до матеріалів справи також надана копія примірнику протоколу № 000489 від 19 червня 2017 року, який містить такі ж відомості, як і в примірнику позивача, за виключенням іншого номеру протоколу та того, що на примірнику відповідача міститься підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 (а.с. 71)

Крім того працівниками ПАТ «Запоріжгаз» в цей же день було складено акт про припинення/обмеження газопостачання № 2017-00000326 (а.с. 13). На цьому акті міститься підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 . При цьому суд зазначає, що в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 та його представником ставилось питання про проведення почеркознавчої експертизи цього підпису, оскільки позивач зазначав, що він не підписував вказаний акт. Оскільки представник відповідача не наполягав на тому, що підпис на акті про припинення/обмеження газопостачання від 19 червня 2017 року, який здійснений від імені ОСОБА_1 проставлений саме ОСОБА_1 , позивач відмовився від клопотання про проведення експертизи. Враховуючи викладені обставини та те, що зазначений підпис візуально навіть наближено не схожий на підпис ОСОБА_1 , який міститься на позовній заяві та інших, наданих суду документах, суд приймає до уваги доводи позивача щодо непідписання ним цього акту.

Відповідачем до матеріалів справи також додано примірник вказаного документу, який, на відміну від примірника позивача, містить позначку в графі навпроти причини припинення/обмеження газопостачання - наявність витоків газу (а.с. 74).

Актом № 571 експертизи лічильника газу від 29 червня 2017 року, копію якого позивачем додано до позовної заяви, встановлено, що в лічильнику, який наданий на експертизу за протоколом № 000489 від 19 червня 2017 року, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Відбиток тавра державного повірника не відповідає встановленому зразку, не читається. Лічильник працює в позаштатному режимі. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № С38075053, повернуто споживачеві (а.с. 14).

Позивачем до матеріалів справи також долучено роздруківку з особового рахунку ОСОБА_1 , з якого вбачається факт нарахування йому в липні 2017 року 47702,61 грн. та факт сплати цієї суми позивачем в грудні 2017 року (а.с. 18). Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.

Як вбачається з копії протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Запоріжгаз» № 368 від 07 липня 2017 року, в цей день комісією відповідача було розглянуто акт про порушення № 000489 від 19 червня 2017 року. На протоколі міститься позначка про повне задоволення вказаного акту (а.с. 79).

Відповідачем до справи також надана копія заявки № 6330 від 19 червня 2017 року, відповідно до якої працівники ПАТ «Запоріжгаз» прибули на об`єкт позивача через наявність інформації про витоки газу. При обробці заявки було встановлено, що будь-яких витоків на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 , виявлено не було (а.с. 93).

Суд також дослідив висновок судової трасологічної та інженерно-технічної експертизи № 1695/2132 від 23 липня 2020 року, відповідно до якого на лічильнику газу ВР G4-2 заводський № 0270332 наявна пломба, що встановлена на його відліковому пристрої.

Встановлення пломби на відліковому пристрої лічильника газу ВР G4-2 заводський № 0270332 виконано з порушенням правил пломбування. Відтиск тавра державного повірника на вказаній пломбі, не відповідає встановленим зразкам.

Пломба, що на момент дослідження встановлена на відліковому пристрої лічильника газу ВР G4-2 заводський № 0270332 не розкривалась, має сліди повторного обтиснення. Вказана пломба не відповідає пломбам, що встановлюються на заводі-виробнику лічильників газу типу ВР G4-2.

Лічильник газу ВР G4-2 заводський № 0270332, наданий на дослідження, має сліди втручання в роботу лічильного механізму.

Встановити ознаки впливу на газовий лічильник типу ВР G4-2 заводський № НОМЕР_1 дією спрямованого магнітного поля не надається можливим (а.с. 168-177).

При допиті в судовому засіданні експерта Добривченка Б.Д. ним було зазначено, що лічильник надійшов на експертизу у ветхому стані від дії часу та погодних умов. Під слідами втручання в роботу лічильного механізму у висновку експерта розуміються сліди механічного впливу на дві перші декади лічильного механізму (сліди вм`ятин на шестернях декад). Також констатовано наявність слідів тертя шостої, сьомої та восьмої декад лічильного механізму о поверхню паспортної таблички лічильника внаслідок її вигину всередину.

Оцінюючи доводи сторін у справі та враховуючи наведені обставини, суд зазначає наступне.

Правовідносини між постачальниками та споживачами природного газу, в тому числі й ті, що пов`язані з порушеннями в сфері газопостачання, регулюються Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року (далі - Кодекс).

Згідно до пп. 7 п. 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення.

У відповідності до п. 1 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Вказана форма акту про порушення передбачає обов`язок особи, яка його складає, детально вказати вид, обставини і суть порушення. За необхідності в акті може бути зазначене схематичне відображення порушення.

В той же час, в акті про порушення від 19 червня 2017 року зазначено: «несанкційне втручання в роботу ЗВТ ППТ працює в позаштатному режимі». Жодних відомостей про обставини і суть порушення (характер втручання, зовнішні ознаки, за якими працівник ПАТ «Запоріжгаз» виявив таке втручання) в акті про порушення від 19 червня 2017 року не зазначено.

Як було встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не був присутній 19 червня 2017 року при складанні акту про порушення, акту про припинення/обмеження газопостачання та протоколу про демонтаж ЗВТ. Вказана обставина підтверджується відсутністю підписів ОСОБА_1 на вказаних документах і не спростована жодним з доказів, наявних в матеріалах справи.

Зазначене свідчить про порушення працівниками ПАТ «Запоріжгаз», які склали акт про порушення від 19 червня 2017 року вимог п. 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу, оскільки акт про порушення складається в присутності споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх підписами. В акті зазначено, що він складений в присутності споживача ОСОБА_1 , однак підпис ОСОБА_1 на акті відсутній. За вказаних обставин неможливо однозначно та впевнено встановити, що виявлені експертами ознаки втручання в роботу лічильного механізму, були наслідком дій саме позивача ОСОБА_1 , а не інших осіб, які мали доступ до лічильника після його демонтажу, проведеного з порушенням процедури.

Крім того суд звертає увагу на протокол засідання комісії № 968 від 07 липня 2017 року, в якому констатовано повне задоволення комісією акту про порушення від 19 червня 2017 року. В той же час в графі «За прийняте рішення голосували» зазначене лише одне прізвище з п`яти членів комісії - голови комісії Маковської В.Є . Інші члени комісії протокол підписали, однак результати їх голосування в самому протоколі не зазначені.

В той же час відповідно до п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу, акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості складається лише в разі наявності рішення комісії про задоволення акту. В даному випадку таке рішення фактично не прийняте.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача ОСОБА_1 щодо відсутності у відповідача ПАТ «Запоріжгаз» підстав для нарахування йому вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Оцінюючи доводи позивача щодо стягнення з відповідача подвійної суми сплачених ОСОБА_1 коштів на підставі ч. 2 ст. 230 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману), суд вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ЦК України ознаками правочину, вчиненого під впливом обману, є навмисне введення однією стороною іншої сторони в оману стосовно обставин, які мають істотне значення. Такі обставини викладені в частині першій статті 229 ЦК України.

В контексті даної справи суд не може погодитись з доводами позивача щодо наявності в діях відповідача ПАТ «Запоріжгаз» обману по відношенню до позивача ОСОБА_1 , оскільки відсутність підстав для сплати за актом від 19 червня 2017 року є наслідком порушення процедури складання такого акту працівниками ПАТ «Запоріжгаз» та розгляду цього акту на засіданні комісії і не свідчить про навмисний обман позивача представниками відповідача. Більше того - 03 липня 2017 року (приблизно за півроку до перерахування ним коштів відповідачу) позивач власною рукою записав зауваження на акті про порушення, в яких зазначив про незгоду з обставинами, викладеними в цьому акті. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 станом на грудень 2017 року (час здійснення ним платежу) не перебував під дією обману, тому застосування до правовідносин, що виникли між сторонами в даній справі, приписів статті 230 ЦК України, є помилковим.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином частина позовних вимог про повернення ОСОБА_1 грошових коштів підлягає задоволенню в частині повернення фактично сплаченої ним суми.

Частина позовних вимог про заборони відповідачу ПАТ «Запоріжгаз» здійснювати будь-які дії щодо припинення або обмеження газопостачання до будинку позивача за актом про порушення № 000489 від 19 червня 2017 року задоволенню не підлягає, оскільки право позивача вже захищене стягненням з відповідача на його користь сплаченої суми, що само по собі є належним способом захисту цивільного права відповідно до приписів статті 16 ЦК України. Задоволення цієї частини позовних вимог не буде відповідати завданням цивільного судочинства.

Оцінюючи частину позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом констатовано порушення відповідачем ПАТ «Запоріжгаз» прав позивача внаслідок протиправного припинення газопостачання його будинку. Доводи відповідача щодо наявності витоків газу як підстави для припинення такого газопостачання, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, відповідно до заявки № 6330 від 19 червня 2017 року, аварійна ситуація була усунута в цей же день. Однак, як вбачається з акту від 04 січня 2018 року, пуск газу до будинку позивача ОСОБА_1 було здійснено лише 04 січня 2018 року, тобто більше ніж через півроку після припинення газопостачання та майже одразу після сплати ним нарахованої за актом про порушення суми. Вказане в поєднанні з відсутністю обов`язкової відмітки про причини припинення газопостачання на примірнику акту, що наданий позивачем (а.с. 13), свідчить про обумовленість припинення газопостачання саме актом про порушення, а не наявністю витоків газу, які були усунуті вже після демонтажу газового лічильника, але в цей же день.

Суд погоджується з доводами позивача щодо завдання йому моральної шкоди безпідставним припиненням газопостачання його будинку та невідновленням його протягом тривалого часу аж до сплати ним суми за актом про порушення, що призвело до його душевних страждань внаслідок протиправної поведінки щодо нього.

У відповідності до пп. 1 п. 2 глави 6 розділу ХІ Кодексу у разі, якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

Розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд визначає з урахуванням принципів розумності та справедливості.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 141 ЦПК України. При цьому в судових дебатах представником позивача подано заяву про долучення протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, доказів на підтвердження судових витрат. За даних обставин суд в даному рішенні вирішує лише питання про розподіл судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на рахунок держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03345716) прозахист прав споживачів шляхом стягнення коштів за недійсним правочином, заборони вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 сплачені ним за актом від 19 червня 2017 року кошти в сумі 47 702 (сорок сім тисяч сімсот дві) гривні 61 копійка.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Запоріжгаз» на користь держави 1 004 (одну тисячу чотири) гривні 05 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 04 березня 2021 року.

Суддя В.В. Нікітін