Рішення № 95324964, 02.03.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/20817/20

Пр. №2/521/1986/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Ткач А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

У грудні 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 25 листопада 2019 року з вини відповідача, який керував автомобілем «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Одесі по вул. Генерала Петрова, 51 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який в свою чергу зіткнувся з припаркованими автомобілями «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_3 , та «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_4 .

Вина відповідача підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2020 року.

На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, заподіяна ним шкода, спричинена внаслідок ДТП, не була відшкодована потерпілій особі, у зв`язку із чим власник пошкодженого автомобіля «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , з метою отримання відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про виплату відшкодування.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження №16071 від 03 січня 2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортному засобу «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 316333,60 грн.

У зв`язку із настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 01 квітня 2020 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілому у розмірі 119633,85 грн.

Крім того, МТСБУ були понесені додаткові витрати на збір документів у розмірі 1222,00 грн.

Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив шкоду, позивач просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на користь МТСБУ завдані збитки в порядку регресу в розмірі 120855,85 та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року було відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 79-80).

Представник позивача, діючий за довіреністю від 26 січня 2021 року, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглядати справу без його участі, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с. 91-92, 93).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 94, 95, 96).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 82 книги п`ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються вказані правовідносини.

МТСБУ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку та діє на підставі статуту. МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам (а.с. 7-9).

Судом встановлено, що 25 листопада 2019 року о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Генерала Петрова, біля будинку №51, повертаючи ліворуч та перетинаючи подвійну суцільну лінію, допустив зіткнення з автомобілем «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку та після удару зіштовхнувся з припаркованими автомобілями «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_4 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 8.5, 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, якою відповідач був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 16, 97-101).

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, суд при винесенні рішення не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 (а.с. 23, 50).

Судом встановлено, що 29 листопада 2019 року ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП (а.с. 17-18).

29 листопада 2019 року ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, додавши до неї усі необхідні документи (а.с. 21).

Згідно звіту №16071 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 03 січня 2020 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 316333,60 грн. (а.с. 24-38).

Вказаний звіт сторонами не оскаржувався.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була і останній добровільно не відшкодував потерпілій особі, матеріальну шкоду, яка була спричинена останньому в результаті ДТП.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.

Тому, суд, при вирішенні питання щодо розміру фактично заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, приймає до уваги вище вказаний звіт №16071 від 03 січня 2020 року, складений оцінювачем колісних транспортних засобів ОСОБА_4 .

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Встановлено, що 23 березня 2020 року МТСБУ було винесено наказ №3433 про відшкодування шкоди ОСОБА_3 з фонду захисту потерпілих в сумі 119633,85 грн. (а.с. 66, 67, 68).

01 квітня 2020 року МТСБУ сплатило ОСОБА_3 суму коштів в розмірі 119633,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1477093 від 01 квітня 2020 року (а.с. 69).

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 38.2 та п.п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Такі ж положення закріплені у статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та здійснило регламентну виплату в розмірі 119633,85 грн. потерпілій особі.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України у справі №6-2188цс16 від 16 листопада 2016 року, згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За п. 40.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, передбачених у статті 41 Закону.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема, транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 119633,85 грн., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа, на підставі ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, мала би до відповідача ОСОБА_1 .

Крім того, 10 лютого 2020 року позивачем було здійснено оплату послуг аваркома (експерта) згідно рахунку №3439 від 22 січня 2020 року в сумі 1222,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №989660 від 10 лютого 2020 року (а.с. 70, 71, 72).

З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2020 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію про відшкодування збитків в порядку регресу в загальному розмірі 120855,85 грн., яка останнім була проігнорована (а.с. 73).

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 119633,85 грн. та суми витрат на збір документів у розмірі 1222,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у справі складає 2102,00 грн., які повністю сплачені позивачем при зверненні до суду, та підлягають стягнення з відповідача (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 16, 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України, п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», ст. ст. 12, 13, 81, 259, 223, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, IBAN № НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 120855 (сто двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, IBAN № НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02 березня 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда