Ухвала суду № 95324290, 02.03.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/847/19

Провадження № 4-с /331/16/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.,

за участю секретаря Мироненко О.В.

представника заявника Качан О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича, заінтересована особа ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Приватбанк» звернулося до суду з вказаною скаргою на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича, у якій просило: визнати дії приватного виконавця щодо не складання заявки на реалізацію арештованого майна: квартири АДРЕСА_1 та передачі даного майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП «СЕТАМ» протиправними; зобов`язати приватного виконавця усунути порушення прав стягувача, шляхом складання заявки на реалізацію арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та передачі даного майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП «СЕТАМ».

В обґрунтування скарги скаржник вказав, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 64317844 з примусового виконання виконавчого листа № 331/847/19 від 27.01.2021 p., виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 844785,43 грн. та 12671,78 грн. судового збору.

28.01.2021 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно перевірки майнового стану боржника встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вищезазначена квартира є предметом іпотеки АТ КБ “ПриватБанк” відповідно до договору іпотеки № 675 від 09.08.2005 року.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки АТ КБ “ПриватБанк” з 10.04.2019 по теперешній час зареєстровано малолітніх осіб: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Діти зареєстровані разом із матір`ю ОСОБА_4 , яка також зареєстрована за вищезазначеною адресою з 10.04.2019 року.

Оскільки приватний виконавець в порушення ст. 28, 48 ЗУ «Про виконавче провадження» , пунктів 1, 10, 21, 26 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., пунктів 1, 2, 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 після проведення опису й арешту майна боржника відмовився вчиняти дії щодо підготовки проекту заявки на реалізацію арештованого майна боржника через електронні торги - ДП Сетам без дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якому право користування належить неповнолітнім дітям , стягувач звернувся до суду з вказаною скаргою.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукової О.Є. від 16 лютого 2021 року провадження по скарзі відкрите.

26.02.2021 до суду надійшли заперечення боржника ОСОБА_1 на скаргу, в якій останній з огляду на те, що скаржником не доведено, що приватним виконавцем були порушені норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто виконавець діяв виключно в рамках діючого законодавства, в задоволенні скарги просив відмовити.Крім того, ОСОБА_1 у своїх запереченнях послався на те, що на виконанні у приватного виконавця перебуває рішення суду про стягнення заборгованості, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У вступному слові представник АТ КБ «Приватбанк» скаргу підтримала, наполягала на її задоволенні.

Інші учасники справи , повідомлені про час та місце розгляду скарги, до суду не з`явилися, зокрема боржник ОСОБА_1 надав клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку із зайнятістю його представника.

У відповідності до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, з огляду на що суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності приватного виконавця та боржника.

Суд, вислухавши вступне слово представника заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Приватного виконавця Хохлова К.К. перебуває виконавче провадження № 64317844 з примусового виконання виконавчого листа № 331/847/19 від 27.01.2021 p., виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 844785,43 грн. та 12671,78 грн. судового збору.

28.01. 2021 р приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

28.01 2021 р. виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження.

28.01.2021 р. виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

28.01.2021 р. виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

28. 01. 2021 р виконавцем направлено запит дол. Департаменту реєстраційних послуг ЗМР з мстою отримання довідки про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 .

05.02.2021 р. на адресу офісу приватного виконавця надійшла довідка з Департаменту реєстраційних послуг ЗМР згідно якої встановлено, що за даною адресою зареєстровано п`ять осіб серед, яких є дві неповнолітні особи, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Водночас, відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно пункту 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 ( далі - Порядок), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3 Розділу II Порядку визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку, яким визначено перелік документів (в електронній або паперовий формі), які подаються разом із заявкою на реалізацію арештованого майна, встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19) та від 10 жовтня 2019 року в справі №751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

У справі встановлено, що в квартирі , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , та яка є предметом іпотеки зареєстровано дві неповнолітні особи, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Матеріали справи не містять відомостей про наявність попереднього дозволу органів опіки та піклування на передачу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти або відповідного судового рішення про передачу спірного майна на реалізацію, право користування у якому мають неповнолітні діти.

Неповнолітні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстровані в спірному житлі після укладення іпотечного договору.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 755/10564/18 (провадження № 61-11256св19) Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність дій приватного виконавця щодо подання заявки на реалізацію арештованого майна, право користування у якому має неповнолітня дитина, без отримання дозволу від органу опіки та піклування або відповідного рішення суду на передачу такого спірного майна на реалізацію.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги .

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича, заінтересована особа ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складений 03 березня 2021 року.

Суддя: О.Є. Жукова

02.03.2021