Рішення № 95323828, 03.03.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3383/20

Провадження № 2/307/1613/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Грушівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Закарпатський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагетства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Закарпатського рибоохоронного патруля поширюється на Закарпатську область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Постановою Тячівського районного суду від 02.07.2018 у справі № 307/1713/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП, а саме: 12.05.2018, близько 22.50 год., ОСОБА_1 , здійснював лов риби на річці Апшиця, за допомогою забороненого знаряддя лову, внаслідок чого зловив річкову рибу головень та п`ятнадцять рибин марени звичайної, чим рибному господарству України завдав матеріальну шкоду на загальну суму 4967 гривень.

Своїми діями відповідач порушив ст. 20 Закону України "Про Червону книгу України", п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України "Про тваринний світ".

Добровільно збитки відповідач не відшкодував, а тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 4967 гривень на користь Грушівської сільської ради та судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився і не повідомив суду причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Тячівського районного суду від 02.07.2018 у справі № 307/1713/18 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

В постанові зокрема зазначено, що12.05.2018, близько 22.50 год., ОСОБА_1 , здійснював лов риби на річці Апшиця, в околиці с. Нижня Апша, за допомогою забороненого знаряддя лову, внаслідок чого виловив п`ятнадцять штук марени звичайної та одного головня.

Статтею 12 ч. 3 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 82 ч. 6 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, відповідачем було порушено Правила любительського і спортивного рибальства.

Правилами любительського і спортивного рибальства, затвердженими наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 9 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за № 269/3562) забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм (п. 3.15.1).

Розрахунком розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних ресурсів від 12.05.2018 стверджено, що вартість однієї марени звичайної становить 330 гривень (15х330=4950 гривень).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про тваринний світ" об`єкти тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.

У статті 10 Закону України "Про тваринний світ" зазначено, що громадяни зобов`язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Пунктом 6.2. Правил любительського і спортивного рибальства передбачено, що шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 року № 32.

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки ОСОБА_1 добровільно завдані збитки не відшкодував, з нього слід стягнути суму збитків в розмірі 4967 гривень на користь органу місцевого самоврядування на території якого було завдано шкоди навколишньому середовищу.

У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , (інші відомості відсутні), на користь Тересвянської селищної ради Тячівського району, місце знаходження смт. Тересва, вул. Народна, 83, Тячівського району, р/р UA 37899998031409054000007469, одержувач – УДКСУ в Тячівському районі МФО 820172, Код 37975895, 4967 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, р/р UA938201720343110002000097509 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО – 820172, ЄДРПОУ – 40868514, 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 03.03.2021 року.

Головуючий В.І. Гримут