Ухвала суду № 95323384, 03.03.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4259/20

Провадження № 2/242/352/21

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, -

встановив:

Позивач 12.10.2020 року звернувся до суду із даним позовом. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь УСЗН Селидівської міської ради надміру сплачені кошти щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 599,99 грн. та судові витрати у розмірі 2197,00 грн.

Від представника позивача надійшла до суду заява про зменшення суми позовних вимог у зв`язку із здійсненням відповідачем погашення боргу у повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача лише сплачений судовий збір у розмірі 2197,00 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від відповідача надійшла до суду заява, в якій він зазначав про мирне врегулювання спору, повне погашення заборгованості. Стосовно стягнення з нього судового збору просив суд врахувати принцип пропорційності. Просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач скористався своїм право та звернувся до суду із даним позовом. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2197,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №139 від 08.10.2020 року.

Під час розгляду справи відповідачем вжито заходів для мирного врегулювання спору та погашено повністю суму, яку просив стягнути з нього позивач. Дані обставини підтверджує квитанція №55 від 26.01.2021 року.

Після вчинення відповідачем дій пов`язаних із погашенням боргу, позивачем до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, де позивач просить суд стягнути лише сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2197,00 грн.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із ст. 1,2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Отже, судовий збір – це витрати, які позивач сплачує за подання, зокрема позовної заяви, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи в порядку визначеному ст.ст. 141,142 ЦПК України, та не може розцінювати як спосіб захисту, передбачений законом або договором.

З огляду на викладене, з урахуванням заяви представника позивача, де зазначено про повне погашення суми, що підлягала стягненню з відповідача, тобто відсутність спору на час розгляду справи, яку суд приймає до уваги та розцінює, як відмову від позову унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову шляхом погашення заборгованості.

Відповідно до ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для не прийняття відмови від позову судом не встановлено.

Суд вважає, що заява представника позивача, яку суд розцінює як відмову від позову, не суперечить закону і не порушує прав, законних інтересів чи свобод інших осіб та може бути прийнята судом.

Отже, суд приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного .

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився від позову до початку розгляду справи по суті унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову шляхом погашення заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, положення ч.1, ч.3 ст. 142 ЦПК України, ту обставину, що відмова позивача від позову пов`язана із задоволенням відповідачем позовних вимог після пред`явлення позову, суд вважає, що позивачу слід повернути 50% сплаченого ним при дачі позову судового збору у розмірі 1098,50 гривень, та виходячи з вимог ч. 3 ст. 142 ЦПК України стягнути з відповідача решту частину сплаченого судового збору 1098,50 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 141,142, 206, 255, 260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд –

постановив:

Прийняти відмову від позову представника позивача Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради у справі за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Провадження у справі за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради (розташований за адресою: Донецька область, м.селидове, вул..Пушкіна, 8) судовий збір в сумі 1098 (одну тисячу дев`яносто вісім) гривень 50 копійок (р/р UA968201720344220011000034374 в УДКСУ у м. Селидовому Донецької області, за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», КПКВК 0810160 «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, об`єднаних територіальних громадах», МФО 820172, ЄДРПОУ 25953988).

Зобов`язати управління Державного казначейства України в м. Селидове повернути Управлінню соціального захисту населення Селидівської міської ради (розташований за адресою: Донецька область, м.селидове, вул..Пушкіна, 8, ЄДРПОУ 25953988) 50 відсотків сплаченого за платіжним дорученням № 139 від 08 жовтня 2020 року судового збору в розмірі 1098 (одну тисячу дев`яносто вісім) гривень 50 копійок.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду Донецької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя В.І.Капітонов