Рішення № 95322589, 04.03.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/4257/20

№2/263/263/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Астаховій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «Страхова група «ТАС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 27 799,25 грн. у відшкодування матеріальної шкоди; 5 000 грн. – моральної шкоди; 500 грн. – вартість відновлювальних робіт з виявлення внутрішніх ушкоджень транспортного засобу; 2 500 грн. - вартість авто товарознавчого дослідження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.02.2020 о 16:15 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Миру, буд.94, у м. Маріуполь, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з належним позивачеві автомобілем HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду на заборонний сигнал світлофору. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, внаслідок чого було завдано матеріальні збитки. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.03.2020 у справі №263/2604/20 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», яке 03.03.2020 виплатило позивачу страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 17 500 грн., однак, сума отриманого страхового відшкодування є недостатньою для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу. Так, відповідно до звіту експертної оцінки колісного транспортного засобу №23 від 01.03.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 45 299,25 грн., яка складається з: 24 553,24 грн. - вартість запасних частин; 12 705,00 грн. – вартість робіт; 8 041,01 грн. – вартість фарбування. Таким чином на користь позивача з відповідача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 27 799,25 грн. (45299,25 – 17500). В обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначив, що пошкодження автомобіля та відмова відповідача відшкодувати завдані збитки в добровільному порядку спричинило у позивача хвилювання, нервозність, неспокій, безсоння, вплинуло на стосунки в сім`ї відношення до оточуючих, призвело до вимушених негативних змін у життєвих стосунках і змусило позивача відшукувати кошти та докладати зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану автомобіля. За кермом автомобіля на момент ДТП була його дочка ОСОБА_3 , тому внаслідок цих подій позивач почав відчувати постійну тривогу за її життя. Крім того позивачем були понесені додаткові витрати по оплаті робіт з виявлення внутрішніх ушкоджень ТЗ в розмірі 500грн. та 2500 грн. – вартість автотоварознавчого дослідження.

29.04.2020 ухвалою судді відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов та позивачу для надання відповіді на відзиви, роз`яснено строки та порядок надання суду доказів.

12.05.2020 відповідач ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що ПрАТ «Страхова група «ТАС» прийняла рішення виплатити позивачеві страхове відшкодування в розмірі 17 500 грн., яку позивач отримав, тобто з даною сумою він погодився та не оскаржував її розмір. Після ДТП відповідач разом з ОСОБА_3 (яка на той час керувала автомобілем позивача) звернулися до майстра по ремонту транспортних засобів, який попередньо визначив вартість ремонту приблизно 18 000 грн. Тому відповідач не згоден з вартістю відновлювального ремонту, визначеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_4 ». Відповідач погоджується, що з нього, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди підлягає стягненню різниця між фактичним розміром і страховою виплатою, але він не погоджується з розміром цієї різниці, вважає, що позивач не довів, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 45 299,25 грн. Щодо стягнення моральної шкоди, вважає, що сума зависока. Автомобіль є засобом підвищеної небезпеки, тому, дозволяючи своїй дочці сідати за кермо автомобіля, позивач повинен був враховувати небезпеку від користування автомобілем. Ніяких тілесних ушкоджень дочка позивача не отримала, також позивачем не надано документів на підтвердження погіршення його стану здоров`я.

У відповіді на відзив, наданій на адресу суду 22.05.2020, позивач зауважив, що він не зобов`язаний оскаржувати визначений страховиком розмір страхового відшкодування та вдаватися до будь-яких суперечок з третьою особою. Проте, відповідач як сторона договору страхування, укладеного з третьою особою, може звернутися до страховика з вимогою про належне виконання ним своїх зобов`язань за Договором. Щодо розміру моральної шкоди, яка на думку відповідача є занадто високою, позивач зазначив, що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила. Тому, дозволяючи своїй дочці сідати за кермо автомобіля, не мав підстав очікувати, що відповідач управляє транспортним засобом, порушуючи вимоги ПДР, внаслідок чого завдасть матеріальної шкоди належному йому майну та спричинить моральну шкоду. Просив стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, зазначену у позовній заяві, та судовий збір у сумі 840,80 грн.

У подальшому, 24.07.2020 позивач надав до суду клопотання про залучення ПрАТ «Страхова група «ТАС» до справи у якості співвідповідача, а також уточнену позовну заяву. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що 20.02.2020 о 16:15 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Миру, буд.94, у м. Маріуполь, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з належним позивачеві автомобілем HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду на заборонний сигнал світлофору. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, внаслідок чого було завдано матеріальні збитки. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.03.2020 у справі №263/2604/20 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», яке 03.03.2020 виплатило позивачу страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 17 500 грн., однак, сума отриманого страхового відшкодування є недостатньою для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу. Так, відповідно до звіту експертної оцінки колісного транспортного засобу №23 від 01.03.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 45 299,25 грн., яка складається з: 24 553,24 грн. - вартість запасних частин; 12 705,00 грн. – вартість робіт; 8 041,01 грн. – вартість фарбування. Таким чином на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 27 799,25 грн. Зазначає, що він не звертався до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про страхове відшкодування та навіть не був присутній при її оформленні. Така заява була написана його дочкою, яка не є ані потерпілим, ані іншою особою, яка має право отримувати відшкодування. Крім того, матеріали страхової справи №04152/38/2020/53 не містять жодного розрахунку суми відшкодування, з чого можна зробити висновок про те, що жодного розрахунку не було проведено, а суму страхової виплати визначену таку, яка задовольняє страхову компанію. Разом з тим, звіт експертної оцінки колісного транспортного засобу №23 від 01.03.2020 (далі – звіт) суб`єкта оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_4 », складено у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Згідно зі звітом сума матеріальних збитків, завданих власнику HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , становить 33 985,50 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , становить 45 299,25 грн. Вважає, що належним захистом його порушених прав буде стягнення з ПрАТ «Страхова група «ТАС» різниці між сумою страхового відшкодування та сумою завданих матеріальних збитків у розмірі 16 485,50 грн. та різниці між сумою матеріальних збитків та вартістю відновлювального ремонту в розмірі 11 313,75 грн. Крім того, просить стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» вартість додаткових витрат в сумі 3 000 грн., понесених у зв`язку з виявленням внутрішніх пошкоджень ТЗ (вартість робіт складає 500 грн.) та встановленням розміру шкоди, спричиненої ДТП (вартість проведення авто товарознавчого дослідження склала 2 500 грн.). Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 франшизу в сумі 2500 грн., встановлену полісом № АО/6395770 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.10.2019, та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. В обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди зазначає, що пошкодження автомобіля та відмова відповідача відшкодувати завдані збитки в добровільному порядку спричинило у позивача хвилювання, нервозність, неспокій, безсоння, вплинуло на стосунки в сім`ї відношення до оточуючих, призвело до вимушених негативних змін у життєвих стосунках і змусило позивача відшукувати кошти та докладати зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану автомобіля. За кермом автомобіля на момент ДТП була його дочка ОСОБА_3 , тому внаслідок цих подій позивач почав відчувати постійну тривогу за її життя.

04.08.2020 ухвалою суду задоволено клопотання позивача, залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» у якості співвідповідача, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Відповідач ПрАТ «Страхова група «ТАС» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наступне. Відповідно до абз. 2 п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: «Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахованих коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, якщо за результатами проведеного ним огляду) пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки експертизи пошкодженого майна». Зазначив, що 27.02.2020 позивач подав до АТ «Страхова група «ТАС» заяву про страхове відшкодування та погодився з розміром шкоди у сумі 17 500 грн. АТ «Страхова група «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок позивача у повному обсязі у розмірі 17 500 грн., про що позивач не заперечує у своїй позовній заяві. Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6395770 франшиза становить 2 500 грн., зазначає, що позивач безпідставно вимагає стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» вартість ремонту, без врахування коефіцієнту фізичного зносу без врахування франшизи та ПДВ. Також зазначив, що згідно з ч.1 ст.262 ЦПК України, в разі встановлення в судовому засіданні факту підробки підпису позивача в заяві про страхове відшкодування, в порядку ст.262 ЦПК України повинна бути винесена окрема ухвала про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та розглянути справу у відсутність представника ПрАТ «Страхова група «ТАС».

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що сам факт звернення до суду з цим позивом свідчить про те, що позивач не погоджується з розміром отриманого ним страхового відшкодування. Наполягав на тому, що не подавав до ПрАТ «Страхова група «ТАС» заяву про страхове відшкодування, яка міститься в матеріалах страхової справи, з зазначенням розміру майнової вимоги, замість його власноручного підпису у графі «підпис» зазначено « ОСОБА_5 ». Більш того, він навіть не був присутнім при оформленні наявної у матеріалах страхової справи заяви про страхове відшкодування. Дана заява була підписана його дочкою. Натомість, зі слів його дочки, на її питання працівнику ПрАТ «Страхова група «ТАС», чи не повинен потерпілий власноручно заповнити заяву про страхове відшкодування, їй відповіли, що не має жодного значення, хто саме буде заповнювати документи, головне, щоб були копії паспорту потерпілого та його ІПН. Отже, саме через неналежне виконання працівником ПрАТ «Страхова група «ТАС» своїх трудових обов`язків, позивач був позбавлений права бути присутнім під час оформлення страхового випадку та заповнювати заяви, право на заповнення яких належить виключно йому.

Позивач у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи за його відсутності, за участю його представника - адвоката Майської А.В., позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні допитана в якості свідка представник позивача - адвокат Майська А.В. пояснила, що вона є дочкою позивача та за її участі сталося ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 . Вона звернулася до ПрАТ «Страхова група «ТАС» особисто. Позивач не підписував заяву про страхове відшкодування та не погоджувався на розмір відшкодування у сумі 17 500 грн. Під час оформлення документів у ПрАТ «Страхова група «ТАС» ОСОБА_3 сама підписувала усі документи за вказівкою працівника компанії, їй пояснили, що участь потерпілого не обов`язкова. Після ДТП вона разом з ОСОБА_2 поїхали до майстра по ремонту автомобілів. Вартість ремонту була завелика для відповідача, і ОСОБА_2 відмовився її виплачувати. За полісом обов`язкового страхування встановлена франшиза 2 500 грн. Рахунок на отримання франшизи відкрито на ім`я позивача, однак, він грошей не отримував. ОСОБА_2 сплатив грошові кошти у сумі 2 500 грн. на її користь, що ОСОБА_3 вважає моральним відшкодуванням, виплаченим саме їй у добровільному порядку за завдану їй моральну шкоду, оскільки вона перебувала за кермом транспортного засобу в момент ДТП, отримала моральні страждання внаслідок ДТП, та обговорювала це питання з відповідачем перед оплатою.

Як представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, вказаних в уточненому позові, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дійсно визнає, що він як винуватець ДТП повинен сплатити франшизу, оскільки автомобіль був застрахований, проте, вважає, що виконав свої обов`язки, сплативши франшизу, визначену полісом, у розмірі 2 500 грн., на рахунок представника позивача. Зазначив, що коли сплачував франшизу, він не знав, хто є власником автомобіля, з ОСОБА_3 вони обговорювали сплату франшизи, а не моральної шкоди, вона надала відповідні банківські реквізити для сплати грошових коштів, на які він і вніс зазначену суму, проте конкретного призначення платежу він не зазначав. З розміром заявленої моральної шкоди не згоден, оскільки позивач не був особисто за кермом. Проте згоден сплатити йому як власнику пошкодженого транспортного засобу в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. Також ОСОБА_2 підтвердив, що під час оформлення страхових документів у ПрАТ «Страхова група «ТАС» він перебував разом з ОСОБА_3 , позивача з ними не було.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Каменюк Л.М. у судовому засіданні підтримала пояснення відповідача, також визнала, що останній як винуватець ДТП повинен сплатити франшизу, оскільки автомобіль був застрахований, проте, вважає, що згідно з поясненнями ОСОБА_2 він виконав свої обов`язки, сплативши франшизу, визначену полісом, у розмірі 2 500 грн. Підтримала думку позивача з приводу оплати моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позовних вимог просила відмовити.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, пояснив, що є експертом-товарознавцем з 2012 року, свій звіт №23 експертної оцінки колісного транспортного засобу від 01.03.2020 повністю підтримав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вислухавши пояснення учасників справи, врахувавши пояснення представника позивача - ОСОБА_3 , допитаної в судовому засіданні в якості свідка, пояснення експерта ОСОБА_4 , дослідивши надані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.03.2020 у справі №263/2604/20 ОСОБА_2 20.02.2020 о 16:15 год., керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Миру, буд.94, м. Маріуполь, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, чим порушив п.12.1, 13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. На ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. /а.с.170-173/.

Автомобіль марки HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , належить позивачеві ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . /а.с.10/.

Згідно з випискою/особовим рахунком з 01.09.2019 по 30.03.2019 на рахунок ОСОБА_1 від АТ «СТ «ТАС» надійшло страхове відшкодування у сумі 17 500 грн. /а.с.13-14/.

Згідно зі звітом №23 експертної оцінки колісного транспортного засобу від 01.03.2020 досліджуваний автомобіль HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , встановлено: у пред`явленому вигляді до експлуатації не придатний, втратив товарний вигляд, споживчі та експлуатаційні якості, вимагає відновлювального ремонту. Втрата товарної вартості на момент проведення дослідження не розраховується. Дійсна (ринкова) вартість автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 на дату оцінки 20.02.2020, без урахування пошкоджень при ДТП, могла становити 195 303,50 грн. Вартість відновлювального ремонту на дату оцінки 20.02.2020 становила 45 299,25 грн. Сума матеріальних збитків, завданих власнику вказаного автомобіля на дату оцінки 20.02.2020 становила 33 985,50 грн. Згідно з висновком звіту, сума матеріальних збитків завданих власнику автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 20.02.2020 становила 33 985,50 грн. /а.с.15-19/.

Відповідно до ремонтної калькуляції №23, вартість ремонту складає 45 299,25 грн. /а.с.27-28/.

Згідно з замовленням-нарядом №427 СПД ПП ОСОБА_6 21.02.2020 виконав роботи по замовленню №427, а саме: зняття-установка бамперу заднього (замовник ОСОБА_1 , автомобіль HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 ), перевірка геометрії кузова. Вартість виконаних робіт 500 грн. /а.с.30/.

Відповідно до квитанції за сплату ОСОБА_4 , призначення платежу: автотоварознавче дослідження автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 29.02.2020 сплачено 2 500 грн. /а.с.32/.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «ТАС», страхувальник ОСОБА_2 , що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/639577, діючим на момент ДТП 20.02.2020. Згідно з договором ліміт відповідальності за спричинену шкоду життю і здоров`ю становить 260 000 грн., з шкоду заподіяну майну – 130 000 грн., франшиза - 2 500 грн. /а.с. 90/.

Відповідно до заяви від ОСОБА_1 про страхове відшкодування голові правління АТ «СГ «ТАС» (приватне), 27.02.2020 звернувся з даною заявою, у якій погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає 17 500 грн. з вирахуванням франшизи та не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, в тому числі були понесені наступні витрати: придбання запчастин в сумі 12 500 грн., ремонтні роботи в сумі 2500 грн. обставини події: водій VOLKSWAGEN ОСОБА_2 здійснив зіткнення з ТЗ HYUNDAI ACCENT, рухаючись на червоний сигнал світлофору. В графі «підпис» мається підпис особи як ОСОБА_5 , яка не відповідає підпису ОСОБА_1 у паспорті громадянина України (а.с.7-8). /а.с.87/. Як повідомила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 за погодженням з працівником компанії в заяві розписалася саме вона, а не ОСОБА_1 , який був відсутній під час оформлення документів, що також підтвердив в судовому засіданні і відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлення голові правління АТ «СГ «ТАС» (приватне) від ОСОБА_2 про те, що 20.02.2020 о 16:15 сталося ДТП, ОСОБА_2 керуючи автомобілем на світлофорі не встиг зупинити своє авто НОМЕР_1 і здійснив наїзд на авто HYUNDAI ACCENT, д/н НОМЕР_2 . Зазначено, що учасниками ДТП є ТЗ VOLKSWAGEN, д/н НОМЕР_1 , власником є ОСОБА_2 , водій ОСОБА_2 , автомобіль Хюндай Акцент, державний номер НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 /а.с.88/.

Відповідно до повідомлення голові правління АТ «СГ «ТАС» (приватне) від ОСОБА_3 , 20.02.2020 о 16:15 сталося ДТП за її участі, з вини ОСОБА_2 . Зазначено, що учасниками ДТП є автомобіль Хюндай Акцент, державний номер НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_1 , водій ОСОБА_3 , автомобіль VOLKSWAGEN, д/н НОМЕР_1 , власником є ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 /а.с. 89/.

21.02.2020 було проведено огляд вищевказаних транспортних засобів представником страховика, про що складено відповідні акти огляду транспортного засобу із зазначенням характеру пошкоджень. /а.с.91,99/.

Згідно зі страховим актом №04757/38/920 від 28.02.2020 сума страхового відшкодування становить 17 500 грн. Матеріальний збиток становить 20 000 грн., франшиза - 2 500 грн. /а.с.85/.

Відповідно до листа на ім`я ОСОБА_1 від заступника начальника Регіонального Управління врегулювання страхових випадків ОСОБА_7 , сума страхового відшкодування згідно із заявою про страхове відшкодування, з врахуванням франшизи, становить 17 500 грн. та буде перерахована на реквізити, вказані у заяві про виплату страхового відшкодування. /а.с.86/.

Згідно з меморіальним ордером №5806586087 від 24.02.2020 ОСОБА_2 сплачено 2 500 грн. на відповідний рахунок без зазначення призначення платежу. /а.с.158/. Сторони визнали в судовому засіданні, що вказаний рахунок належить ОСОБА_3 .

У постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц Велика палата Верховного суду зробила висновок про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім того, Верховний суд неодноразово приходив до висновку, що звернення потерпілого до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілого звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У пункті 33.1.4 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Представник ПрАТ «СК «ТАС» зазначає, що позивач звернувся до ПрАТ «СК «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування та погодився з розміром шкоди у розмірі 17 500 грн.

Отже, ПрАТ «СК «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування, однак, сума виплати не відповідає сумі завданого збитку, встановленої товаротранспортною експертизою (звіт №23 від 01.03.2020).

Проте, позивач зазначає, що не звертався особисто до ПрАТ «СК «ТАС» з відповідною заявою та навіть не був присутній при її оформленні. З матеріалів страхової справи вбачається, що заява від імені ОСОБА_1 має підпис, відмінний від особистого підпису позивача, яка мається у паспорті громадянина України ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 . Крім того, суд враховує, що як повідомила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 за погодженням з працівником страхової компанії в заяві розписалася саме вона, а не ОСОБА_1 , який був відсутній під час оформлення документів, що також підтвердив в судовому засіданні і відповідач ОСОБА_2 .

Згідно зі звітом №23 експертної оцінки колісного транспортного засобу від 01.03.2020 досліджуваний автомобіль HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , встановлено, що сума матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 20.02.202 становила 33 985,50 грн., вартість відновлювального ремонту – 45 299,25грн. /а.с.15-19/.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «ТАС». Згідно з договором ліміт відповідальності за спричинену шкоду життю і здоров`ю становить 260 000 грн., з шкоду заподіяну майну – 130 000 грн., франшиза 2 500 грн. /а.с. 90/.

Відповідно до п.п.34.2, 34.3 ст.34 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

З актів огляду транспортних засобів від 21.02.2020 вбачається, що представником страховика було проведено огляд вищевказаних транспортних засобів, про що складено вказані акти огляду транспортного засобу із зазначенням характеру пошкоджень. /а.с.91, 99/.

Для виявлення спричинених ДТП внутрішніх пошкоджень автомобіля представник страховика направив представника позивача до СТО (на її вибір) у зв`язку з відсутністю у страхової компанії технічної можливості огляду внутрішніх ушкоджень ТЗ.

Згідно з замовленням-нарядом №427 СПД ПП ОСОБА_6 21.02.2020 виконав роботи по замовленню №427, а саме: зняття-установка бамперу заднього (замовник ОСОБА_1 , автомобіль HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 ), перевірка геометрії кузова. Вартість виконаних робіт склала 500 грн. /а.с.30/.

Разом з тим, суду не надано розрахунку, на підставі якого було здійснено виплату матеріальної шкоди позивачеві. Натомість звіт №23 експертної оцінки колісного транспортного засобу від 01.03.2020, виконаний СПД « ОСОБА_4 », наданий суду позивачем, виконано відповідно до вимог «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затверджених наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009, що підтверджено і експертом, допитаним в судовому засіданні. Висновок експерта в суду сумнівів не викликає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунок матеріальної шкоди, виплаченої позивачу, ПрАТ «СК «ТАС» було здійснено на власний розсуд, без дотримання вимог законодавства та не відповідає дійсному.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача про стягнення з ПрАТ СК «ТАС» матеріальної шкоди частково, та вважає за необхідне стягнути з ПрАТ СК «ТАС» на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13985,50 грн. (33985,50 грн. (сума матеріальних збитків) – 17500 (виплачене страхове відшкодування) – 2500 (франшиза) та 500 грн. за виконання робіт щодо виявлення спричинених ДТП внутрішніх пошкоджень ТЗ, а загалом – 14485,50 грн.

У відзиві представник відповідача ПрАТ «СК «ТАС» зазначає, що у разу встановлення в судовому засіданні факту підробки підпису позивача в заяві про страхове відшкодування, повинна бути винесена окрема ухвала з приводу виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України.

З приводу вищевказаного суд зазначає, що немає підстав для винесення окремої ухвали, оскільки у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що саме вона підписувала усі документи в страховій компанії, однак, діяла за вказівкою працівника страхової компанії, який їй пояснив, що участь потерпілого при оформленні документів не обов`язкова, та прийняв відповідну заяву.

Щодо вимог позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Поняття «франшиза» міститься у статті 9 Закону України «Про страхування» і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Застосування франшизи передбачено статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, у межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За ст. 36.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Судом було встановлено, що сума завданих матеріальних збитків ОСОБА_1 у вигляді франшизи за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/6395770 дорівнює 2 500 грн., яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з особи, винної у спричиненні ДТП 20.02.2020, тобто з ОСОБА_2 .

Доводи ОСОБА_2 про сплату ОСОБА_3 згідно з меморіальним ордером №5806586087 від 24.02.2020 франшизи у сумі 2 500 грн. суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_3 не є власником автомобіля, а отже не є потерпілою особою, якій завдано матеріального збитку в результаті ДТП, крім того вказаний ордер не містить відомостей щодо призначення платежу. При цьому, як пояснила допитана в якості свідка ОСОБА_3 , вказані кошти були перераховані їй відповідачем добровільно на відшкодування завданої їй моральної шкоди як водію автомобіля, який потрапив у ДТП з вини ОСОБА_2 .

Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 , то судом приймається до уваги, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.4, 5 ст.23 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода, у тому числі, якщо в наявності ушкодження здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст.1167 ЦК України), що підтверджено ухвалою ВССУ від 30 травня 2016 року у справі №607/18544/14-ц.

Згідно з п.п.5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року, №1 від 27.02.2009 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками).

Суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути максимально адекватним завданій шкоді.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок ДТП з вини відповідача, він дійсно зазнав душевних страждань, спричинених хвилюваннями, нервовим стресом тощо. Також позивач ОСОБА_1 вимушений був відшукувати кошти та докладати зусиль для відновлення попереднього стану пошкодженого автомобілю.

Отже, очевидним є те, що вчиненим відповідачем ОСОБА_2 правопорушенням позивачу завдано як матеріальної, так і моральної шкоди. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості

Таким чином суд, з урахуванням позбавлення позивача можливості користування транспортним засобом, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження звичного способу життя, вимушених змін у життєвих стосунках позивача та, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольняє частково, стягує з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, та вважає, що вказана сума є об`єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що була спричинена відповідачем.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати по справі.

Відповідно до квитанції за сплату ОСОБА_4 , призначення платежу: автотоварознавче дослідження автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 29.02.2020 сплачено 2 500 грн. /а.с.32/.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом визначено, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. та понесено витрати, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи, у сумі 2500,00 грн. У подальшому позивач уточнював позовні вимоги, загальна сума матеріальної шкоди, яку просив стягнути позивач, склала 30 799,25 грн. З урахуванням загальної суми відшкодованої матеріальної шкоди у розмірі 16 985,50 грн., на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1842,11 грн. Вираховуючи розмір шкоди (пропорційно), яка повинна бути стягнута з кожного відповідача, правильним є висновок про те, що з ОСОБА_2 підлягає до стягнення на користь позивача 14,71 % понесених судових витрат, що становить 270,97 грн., а з ПрАТ «Страхова група «ТАС» – 85,29 % судових витрат, що складає 1571,14 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 різницю між сумою страхового відшкодування та сумою завданих дорожньо-транспортною пригодою матеріальних збитків у розмірі 13 985 грн. 50 коп., додаткові витрати у розмірі 500 грн., а загалом – 14 485 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу за полісом №АО/6395770 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів від 09.10.2019 в сумі 2 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, у сумі 2 500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1571 грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 270 грн. 97 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий 02.08.2002 Жовтневим РВ Маріупольського ГУ УМВД України в Донецькій області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 65.

Суддя О.М.Томілін