Постанова № 95321880, 04.03.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/161/21

Провадження № 3/147/95/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року смт.Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М.

з участю секретаря Чудак Г.І.,

прокурора Басюк Т.М.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи депутатом 7 скликання Тростянецької районної ради Вінницької області, та згідно з п.п.«б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п.2-1 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин лише 16.06.2020 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вини не визнав, та пояснив, що він був депутатом районної ради п`ятого та сьомого скликання та не знав про те, що потрібно подавати декларацію та йому про це ніхто не говорив. Він був на всіх сесіях та нарадах районної ради. Раніше він не подавав декларації. Електронний цифровий підпис йому виготовили діти у 2019-2020 роках. Йому не було відомо до якого числа потрібно було подавати декларацію.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ прокурора Басюк Т.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приписами ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Отже, депутат 7 скликання Тростянецької районної ради Вінницької області ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія Закону «Про запобігання корупції» та має нести відповідальність за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає у випадку несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Разом з тим, на підставі приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

З цих підстав, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік з 01 січня 2020 року до 01 червня 2020 року.

Разом з тим, відповідно до абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Під поважними причинами розуміють неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, унаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення до декларації, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Будь яких об`єктивних даних щодо неможливості подачі декларації у встановлений законом строк та підтверджуючих це доказів ОСОБА_1 в ході розгляду справи не надав.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення № 69 від 10.02.2021, згідно з яким

ОСОБА_1 , будучи депутатом 7 скликання Тростянецької районної ради Вінницької області, та згідно з п.п.«б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п.2-1 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин лише 16.06.2020 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік /а.с.1-5/;

роздруківкою з сайту Єдиного державного реєстру декларацій щодо ОСОБА_1 , з якої вбачається дата публікації декларації 16.06.2020 16:37 год. /а.с.9/

роздруківкою з сайту Єдиного державного реєстру декларацій декларації ОСОБА_1 за 2019 рік /а.с.10-16/;

розпорядженням голови Тростянецької районної ради №88 від 26.12.2019 про визначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у Тростянецькій районній раді /а.с.17/;

листом керуючого справами Тростянецької районної ради від 23.12.2019 №41, з якого вбачається, що протягом останнього року до депутатів районної ради 7 скликання та посадових осіб районної ради на сесіях районної ради, апаратних нарадах, офіційному сайті районної ради та в телефонному режимі було доведено до відома вимоги антикорупційного законодавства, в тому числі відповідальність за порушення вимог фінансового контролю /а.с.18/.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд не бере до уваги пояснень ОСОБА_1 про те. що він не знав про необхідність подання декларації, як безпідставні та необгрунтовані.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, суд не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення, особу винного, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, майновий стан, який працює, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 454 грн. (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Суддя А.М. Мудрак