Рішення № 9532155, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/902.03.10 За позовом Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві

до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві

про стягнення заборгованості в сумі 949 404,49 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Капрічко В.Л. –представник за довіреністю № 1670 від 11.11.2009;

від відповідача: Ларченко К.В. - представник за довіреністю б/н від 11.01.2010.

Брали участь у судових засіданнях

обставини справи:

Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві про стягнення 949 404,49 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що 01.07.2005 року сторони уклали договір № 12 к на надання комунальних послуг, відповідно до п.1.1 якого виконавець (позивач) зобов’язується надавати споживачеві (відповідачу) послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення, а споживач зобов’язується здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

Позивач зазначає, що відповідачем належним чином не виконуються умови договору № 12 к про надання комунальних послуг в частині повноти та вчасності оплати комунальних послуг, так, згідно довідки про стан розрахунків та заборгованості по сплаті за холодну воду заборгованість відповідача перед позивачем з липня 2005 р. по червень 2009 р. становить 490466,28 грн., згідно довідки про стан розрахунків та заборгованості по сплаті за теплову енергію з липня 2005 р. по червень 2009 р. заборгованість за теплову енергію становить 218006,29 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні складові у розмірі 206163,25 грн., 3% річних в сумі 34768,67 грн. та покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.10 р. було порушено провадження у справі № 40/9 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.01.10 р.

Ухвалами суду від 19.01.10 та 09.02.10 розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника позивача відповідно до 09.02.10 та 18.02.10.

У судове засідання 18.02.10 представники сторін з’явились, представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність на стягнення боргу до грудня 2006 року.

Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України. Судом задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 02.03.2010 року для виготовлення повного тексту рішення.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.07.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 12 к на надання комунальних послуг, згідно п.1.1. якого виконавець (позивач) зобов’язується надавати споживачеві (відповідачу) послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення, а споживач зобов’язується здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору за приміщення: ЖЕК-512 вул. Попова,1 (площею 1526,2 кв.м.), ЖЕК-513 вул. Автозаводська, 83 (площа 922,7 кв.м.), ЖЕК514 Мінське шосе, 4 (площею 764,0 кв.м.).

Відповідно до п.3.1 договору № 12 к плата по цьому договору вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3.2 Договору розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплопостачання (пропорційно займаної площі) і холодної та гарячої води, згідно тарифів на постачання комунальних послуг, затверджених Київською міською держадміністрацією.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідач в порушення п.3.1, 3.2 Договору належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, здійснивши часткову оплату в сумі 90 620,07 грн за період з липня 2005р. по червень 2009р. Згідно довідки про стан розрахунків та заборгованості по сплаті за холодну воду заборгованість відповідача перед позивачем з липня 2005 р. по червень 2009 р. становить 490 466,28 грн, згідно довідки про стан розрахунків та заборгованості по сплаті за теплову енергію з липня 2005 р. по червень 2009 р. заборгованість за теплову енергію становить 218 006,29 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків по Договору № 12 к від 01.07.2005р., за результатами якого сторонами були підписані акти звірки взаємних розрахунків, з яких вбачається, що станом на 1 липня 2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію становить 218 006,29 грн та 490 466,28 грн за холодну воду.

На підставі вище вказаних обставин справи, судом встановлено, що станом на час розгляду справи у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 708 472,57 грн, на спростування якої відповідач не подав суду жодного доказу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, тому, оскільки позовну заяву було подано до суду 09.12.2009 року, суд застосовує до позовних вимог позовну давність на стягнення боргу. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з липня 2005 р. до листопада 2006 р. (включно) в сумі 94 620,35 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за надані комунальні послуги у відповідача перед позивачем в сумі 613 852,22 грн за період з грудня 2006р. по червень 2009р. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути 3% річних в розмірі 34 768,67 грн, а також борг з урахуванням індексу інфляції, який становить 20 6163,25 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи норми ст.ст. 257, 267 ЦК України, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової за період з грудня 2006 по червень 2009 в сумі 198 222,99 грн підлягають задоволенню згідно обґрунтованого розрахунку позивача (додаток 1 до позовної заяви).

В задоволенні вимог про стягнення інфляційної складової за період з липня 2005 по листопад 2006 в сумі 7940,26 грн слід відмовити.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з грудня 2006 по червень 2009 в сумі 32 747,57 грн підлягають задоволенню згідно обґрунтованого розрахунку позивача (додаток 1 до позовної заяви).

Враховуючи норми ст. 257, 267 ЦК України, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення 3% річних за період з липня 2005 по листопад 2006 в сумі 2 021,10 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 1 045,82 грн. на відповідача –8 448,23 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 25,96 грн, на відповідача –210,04 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 267 ЦК України ст.ст. 32,33, 47, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві (04074, м. Київ, вул. Попова, буд. 1, код ЄДРПОУ 33597216) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498) основну заборгованість в сумі 613 852 (шістсот тринадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дві) грн 22 коп., 198 222 (сто дев’яносто вісім тисяч двісті двадцять дві) грн 99 коп. - інфляційної складової, 32 747 (тридцять дві тисячі сімсот сорок сім) грн 57 коп. –3 % річних.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у м. Києві (04074, м. Київ, вул. Попова, буд. 1, код ЄДРПОУ 33597216) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498) витрати по сплаті державного мита в сумі 8 448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн 23 коп. та 210 (двісті десять) грн 04 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.