Вирок № 95321467, 04.03.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/884/20

ВИРОК

Іменем України

04 березня 2021 року місто Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області

в складі: головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,

суддів Васильєвої Т.Ю., Шевчук Л.П.,

за участі секретаря Москвичової О.Р.

та учасників судового провадження:

прокурора Скороход Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Варчука А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2020 за № 12020020000000015, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання непрацювавшого, неодруженого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИЛА:

11 січня 2020 року близько 20 год 00 хв ОСОБА_1 знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , де розпивав спиртні напої із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Там у ОСОБА_1 під час словесного конфлікту із ОСОБА_2 , раптово виник умисел на заподіяння смерті останньому. В подальшому, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, нахилився до ОСОБА_2 , та з метою доведення злочину до кінця, своєю лівою рукою утримував праву руку потерпілого, чим обмежив його рух масою власного тіла, а правою рукою схопив потерпілого за шию та, застосувавши фізичну силу, стиснув шию ОСОБА_2 , тим самим позбавивши можливості потерпілого дихати, та утримував до моменту настання смерті.

Згідно з висновком № 49 від 18 лютого 2020 року при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 було виявлено садна та синці на обличчі, садно лівої руки, синець на правій сідниці, контузія обох очей, крововиливи в м`які тканини голови в лобно-тім`яній ділянці справа та лобно-скронево-тім`яній ділянці зліва.

Смерть ОСОБА_2 настала від механічної асфіксії, яка виникла внаслідок задушення руками, що підтверджується наявністю на шиї трупа останнього синців та крововиливів в м`які тканини з обох боків по передньо-бічних поверхнях, в ділянках проходження судинно-нервових пучків, стиснення яких призводить до швидкої втрати свідомості внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу, а також рефлекторного гальмування діяльності серця. Між асфіксією та настанням смерті ОСОБА_2 є прямий причинний зв`язок.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, визнав в повному обсязі, вказуючи на те, що все було, як зазначено в обвинувальному акті. Крім того, суду також показав, що першим все почав потерпілий, а він хотів його заспокоїти. ОСОБА_4 знав вже більше року, до цього у них конфліктів не було. ОСОБА_4 мав тимчасові заробітки, постійного місця проживання ОСОБА_4 не мав. Він, ОСОБА_5 , алкоголь вживає лише на свята. До цих подій алкоголь вживав вже чотири дні. В той день десь об 11 годині він пішов до ОСОБА_6 , там вже був ОСОБА_4 , вони вживали спиртне. Потім вони всі разом почали вживати алкоголь. Випили там пляшку самогонки. Потім по черзі (то він, то ОСОБА_4 ) ходили по спиртне. ОСОБА_4 почав йому погрожувати. Рішення позбавити життя ОСОБА_4 у нього не було, він лише хотів заспокоїти його. Він вдарив ОСОБА_4 чотири рази в обличчя, потім кинув його на диван. Він піднявся, хотів продовжувати з ним битися. Тоді він знову кинув його на диван, взяв табуретку і наніс йому удар табуреткою. ОСОБА_4 продовжував його обзивати, хотів битися. Тоді він взяв ОСОБА_4 за шию, при цьому ОСОБА_4 лежав на спині та був при свідомості. Він тримав ОСОБА_4 за шию десь приблизно одну хвилину, відпустив ОСОБА_4 , коли той заспокоївся. Можливо ОСОБА_4 знепритомнів. ОСОБА_6 в конфлікт не втручався. ОСОБА_4 не просив допомоги у ОСОБА_6 . Тоді він покинув квартиру ОСОБА_6 та пішов за цигарками. Прийшов приблизно десь через хвилин 40-60. ОСОБА_4 вже був мертвий. Але положення його тіла було змінено, оскільки коли він йшов, то ОСОБА_4 лежав на спині, а коли прийшов, то ОСОБА_4 лежав вже на боці. На його думку, коли він йшов за цигарками, ОСОБА_4 ще був живий. Через хвилин 40 він повернувся з сусідом ОСОБА_7 . ОСОБА_6 в будинку вже не було. Він спочатку хотів помиритися з ОСОБА_4 , штовхнув його, щоб він вставав, але помітив, що ОСОБА_4 мертвий, перевірив чи є у нього пульс. Потім вони пішли з ОСОБА_7 до сусідки, щоб викликати швидку. Коли він пішов за цигарками, ОСОБА_6 залишався в будинку. Заяву 11 січня 2020 року написав добровільно. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю доведена прокурором у ході судового розгляду даного провадження та підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними і допустимими доказами.

Потерпілий у даному кримінальному провадженні відсутній, оскільки ОСОБА_2 близьких та рідних не мав, проживав без реєстрації.

Свідок ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні режимі відеоконференції з Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», оскільки відбував там покарання, суду показав, що був у дружніх стосунках з ОСОБА_5 . 11.01.2020 він знаходився вдома. До нього зайшов ОСОБА_5 з пляшкою коньяку. Коли ОСОБА_5 до нього прийшов, ОСОБА_4 вже був у нього. Чи пив до цього ОСОБА_4 , йому невідомо, але ОСОБА_4 себе нормально почував і на його обличчі ніяких ушкоджень не було. В ОСОБА_4 свого житла не було, тому він тимчасово проживав у нього. Вони випили. ОСОБА_4 також пив. Він виходив з квартири, коли зайшов, то ОСОБА_4 з ОСОБА_5 сварилися, а потім почали битися. Він спочатку їх втихомирив. Потім він вийшов до сусідки за цигарками. Прийшов, а ОСОБА_5 з ОСОБА_4 знов билися. Він їх розборонив. ОСОБА_4 сказав, що лягає спати. Він, ОСОБА_6 , вийшов в туалет. Коли зайшов, то ОСОБА_5 сидів зверху на ОСОБА_4 і душив його рукою. Він забрав ОСОБА_5 від ОСОБА_4 , в якого вже піна з рота була. Оскільки у нього телефона не було, він попросив ОСОБА_8 викликати швидку та поліцію. Потім він подзвонив матері. Пізніше прийшов ОСОБА_9 . ОСОБА_7 йому розповів, що запропонував ОСОБА_5 випити, сказав, щоб той розбудив ОСОБА_4 , на що ОСОБА_5 йому відповів, що той вже мертвий. Тоді ОСОБА_7 викликав поліцію. З приводу чого в ОСОБА_5 з ОСОБА_4 стався конфлікт, він не знає. Він добровільно давав згоду на проведення слідчих дій в його помешканні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що на його службовий планшет поступив виклик про виявлення трупа в смт Вороновиця. Приїхавши з ОСОБА_11 , вони побачили двох осіб, які сиділи на табуретках, а одна особа лежала на ліжку обличчям вниз. Виявилося, що ОСОБА_5 вбив чоловіка. Власник квартири на ім`я ОСОБА_12 підійшов пізніше. Він спочатку казав, що не знає, хто це зробив, але потім сказав, що це зробив ОСОБА_5 . ОСОБА_5 пояснив, що у них з вбитим давно на ринку виникло непорозуміння. Потім ОСОБА_5 прийшов в будинок, де на той час проживав вбитий, вдарив його табуреткою по обличчю, а потім душив його. По трупу було видно, що чоловік помер насильницькою смертю, на ньому були синці. ОСОБА_5 сам пояснив, як все сталося, тиску на нього ніхто не чинив.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що взимку 2020 року він ввечері приїхав з роботи. Прийшов до сусіда ОСОБА_14 , який живе навпроти, щоб у нього поставити на зарядку свій телефон. Там був ОСОБА_15 . Запитав, де ОСОБА_12 , а ОСОБА_16 відповів, що його немає вдома. Тоді він запитав, де ОСОБА_17 , який жив у ОСОБА_14 , на що ОСОБА_5 показав на диван і сказав: «Ось! ОСОБА_18 ». Тоді він сказав, що піде викличе поліцію. Він пішов до сусідки-циганки, сказав, щоб вона подзвонила матері ОСОБА_14 і розказала все. Напевно, мама ОСОБА_14 викликала поліцію. Коли приїхали поліцейські, вони перевернули труп, який лежав обличчям вниз, то він побачив, що обличчя було в крові. Він чув, як ОСОБА_5 зізнався поліцейським, що це він вбив ОСОБА_19 . Ще до приїзду поліцейських прийшов ОСОБА_12 і розказав, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була якась сварка.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що 11 січня 2020 року до неї зателефонував її син ОСОБА_21 і сказав, що, напевно, дядя ОСОБА_17 неживий. Вона сказала, щоб він викликав поліцію, попрощалася з ним та відключила телефон. Потім до неї подзвонили з телефону сусідки ОСОБА_22 . Дзвонив сусід по прізвиську Зек. Він сказав, що є «жмурік» в їхній хаті (тобто в хаті сина, який проживає по АДРЕСА_3 , будинок йому залишила по заповіту бабуся). Вона сказала, щоб викликали працівників поліції. Вона була дуже сердита на свого сина та на того ОСОБА_23 , який жив в його будинку. Вона сама не хотіла викликати поліцію, тому казала, щоб вони викликали, але вони сказали, що сусідка ОСОБА_24 не дозволяє зі свого телефону дзвонити в поліцію. Вона подзвонила дільничному і все розказала, на що дільничний відповів, що треба подзвонити в поліцію. Тоді вона подзвонила на 102. Вночі до неї приїжджала поліція, оскільки паспорт того ОСОБА_23 та документи на будинок, в якому проживав її син, зберігалися в неї. Потім до неї прийшов її син, але в хату вона його не впустила, бо її чоловік не дозволяє пускати його в будинок. Син їй розказав, що боїться залишатися в тій хаті, бо ОСОБА_4 був дуже побитий, і йому страшно там бути, попросився пожити у неї. Вона дозволила йому ночувати в своїй літній кухні. Ще в той день до тих подій вона заходила в будинок сина, ОСОБА_4 лежав на дивані, вона йому зробила зауваження, що він хоч би дрова приніс в хату. Ніяких тілесних ушкоджень тоді на ньому не було. Також її чоловік розповідав, що в той день він бачив ОСОБА_4 , він був дуже п`яний. Також їй Зек розказав, коли дзвонив до неї, що він прийшов в будинок її сина до ОСОБА_23 , щоб похмелитися, там вже був ОСОБА_15 , який йому сказав, що ОСОБА_23 вже нічого не треба.

Свідок ОСОБА_25 суду показав, що він дізнався про трагедію, коли його запросили в якості понятого на слідчий експеримент. Це було приблизно 14 чи 15 січня 2020 року. Все відбувалося за місцем проживання ОСОБА_26 . Під час слідчого експерименту ОСОБА_12 розказував, як все відбувалося, на манекені показував. Все точно він не пам`ятає.

Від допиту в якості свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 прокурор відмовилася, оскільки такі свідки не були очевидцями події.

Аналізуючи покази свідків у сукупності з іншими, добутими по кримінальному провадженню доказами, колегія суддів вважає ці покази свідків є такими, що відповідають об`єктивній дійсності, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об`єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними доказами, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020020000000015 від 12.01.2020, згідно з яким 11.01.2020 близько 20 год 00 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи в будинку за місцем проживання останнього, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , розпивали спиртні напої. Під час розпивання спиртного в одній із кімнат вищевказаного будинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раптово виник словесний конфлікт, що супроводжувався висловлюваннями нецензурного характеру. На грунті вказаного конфлікту ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи незняту та непогашену судимість, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, наніс чотири удари кулаком в ділянку голови, в тому числі по обличчю ОСОБА_2 , від чого останній втратив рівновагу та впав на диван. Після чого ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, взяв в руки стілець з металевими ніжками та, розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, а також можливі наслідки у вигляді настання смерті потерпілого, скориставшись тим, що ОСОБА_2 перебував у лежачому положенні на дивані, наніс останньому два удари вказаним стільцем по тулубу та ногах. Після чого ОСОБА_1 , незважаючи на стан потерпілого та кількість нанесених йому ударів по тілу, вирішив довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_2 , своєю лівою рукою почав утримувати праву руку ОСОБА_2 , чим обмежив рух потерпілого масою власного тіла, а правою рукою взяв потерпілого за шию та, здавлюючи її, не відпускав, доки останній не перестав подавати ознаки життя (т. 2 а.к.п. 34-35);

- рапортом від 11.01.2020, відповідно до якого подія прийнята та зареєстрована за № 48771778, виявлення опізнаного трупа, дата скоєння: 11.01.2020 20:31:00; повідомлення надійшло від гр. ОСОБА_20 про те, що в будинку сина за адресою: АДРЕСА_4 було виявлено труп 58-річного ОСОБА_2 , який зловживав алкоголем (т. 2 а.к.п. 36);

- рапортом про те, що 11.01.2020 отримано повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за № 285 від 11.01.2020 як вбивство. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 11.01.2020 о 23:16 годині надійшло по телефону повідомлення від гр. ОСОБА_20 , 1966 року народження, жительки АДРЕСА_4 , де проживає її син ОСОБА_21 , 1988 року народження. Вона виявила труп ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті. Під час огляду трупа ОСОБА_2 , 1962 року народження, судово-медичним експертом було виявлено на шиї сліди удушення руками. В ході перевірки було встановлено, що 10.01.2020 приблизно після 11:00 години гр. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , 1991 року народження, жителем АДРЕСА_1 , прийшли від магазину до будинку, АДРЕСА_4 , де в них виникла сварка. Після того як вони зайшли до вищевказаного будинку ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 табуреткою в ділянку спини, від чого він впав на диван в одній із кімнат, та почав його душити (т. 2 а.к.п. 37);

- письмовою заявою ОСОБА_3 про те, що він без морального чи фізичного тиску дає працівникам поліції добровільну згоду на проведення огляду в його домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.к.п. 38);

- копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.04.1997 та копією домової книги для прописки (реєстрації) громадян в АДРЕСА_4 , з яких вбачається, що ОСОБА_3 дійсно належить на праві приватної власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.к.п. 39, 40-41);

- протоколом огляду місця події від 11.01.2020, з компакт-диском, на якому міститься фіксація огляду місця події, та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , було проведено на підставі повідомлення про злочин у присутності власника будинку ОСОБА_3 , понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , за участю спеціалістів; перед початком огляду зазначеним особам було роз`яснено їхні права та обов`язки; проведення огляду фіксувалось за допомогою відеокамери «Panasonic»; огляд розпочато 11.01.2020 о 01 год 24 хв та закінчено о 03 год 33 хв; під час огляду в одній із кімнат домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на дивані було виявлено труп гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками насильницької смерті (т. 2 а.к.п. 42-46, 47, 48-61);

-власноручно написаною заявою гр. ОСОБА_1 про те, що він 11.01.2020 близько 20:00 за адресою: АДРЕСА_4 , дійсно вчинив вбивство гр. ОСОБА_2 , свою вину визнає (т. 2 а.к.п. 62);

-протоколом огляду трупа ОСОБА_2 від 13.01.2020 з фототаблицею до нього, який було проведено в присутності двох понятих за участю судово-медичного експерта; огляд фіксувався за допомогою фотокамери «Canon» (т. 2 а.к.п. 76-78, 79-83);

-заявою ОСОБА_3 про те, що він надає добровільну згоду на проведення слідчих дій за місцем свого проживання: АДРЕСА_4 (т. 2 а.к.п. 84);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.01.2020 з компакт-диском, на якому міститься фіксація слідчого експерименту, згідно з яким за адресою: АДРЕСА_4 , в присутності свідка ОСОБА_3 , двох понятих ОСОБА_27 і ОСОБА_25 , свідок ОСОБА_3 показав, як все відбувалось 11.01.2020; проведення слідчого експерименту фіксувалось за допомогою цифрової відеокамери «Panasonic» (т. 2 а.к.п. 85-89, 90);

-висновком судово-медичного експерта-токсиколога Обласного бюро судово-медичної експертизи № 113 від 16.01.2020, яким встановлено, що при судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_2 , 1962 року народження, методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 ‰. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т. 2 а.к.п. 70);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 22 від 24.01.2020, згідно з яким кров трупа гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО (т. 2 а.к.п. 178-179);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 25 від 31.01.2020 щодо марлевого тампону зі змивом із поверхні дивану, вирізки з одіяла, пляшки з-під коньяку «AZNAURI», чашки, вилучених при ОМП, згідно з яким кров трупа гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). В слідах на марлевому тампоні (об`єкт № 1), вирізці з одіяла (об`єкт № 2), представлених на дослідження, знайдено кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_2 не виключається. На чашці та пляшці з-під коньяку, представлених на дослідження, наявності крові не встановлено (т. 2 а.к.п. 157-160);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 24 від 31.01.2020 щодо курточки, байкової кофти, спортивних штанів, футболки, пари шкарпеток, шапки, пари чобіт, згідно з яким кров трупа гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). Реакцією абсорбції-елюції в його крові знайдений супутній антиген Н. Слід на байковій кофті (об`єкт № 1), представленій на дослідження, являється кров`ю людини. При серологічному дослідженні її знайдені лише антиген В та Н. Таким чином, якщо кров у даному об`єкті походить від однієї людини, то група крові її В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н і походження її від гр-на ОСОБА_1 не виключається (т. 2 а.к.п. 161-164);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 23 від 31.01.2020 щодо одягу з трупа ОСОБА_2 (2 кофти-байки, штани, жилет, пара кросівок), згідно з яким кров трупа гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). В слідах на обох кофтах-байках (об`єкти № 1, 2), жилеті (об`єкт № 3), светрі (об`єкт № 5), представлених на дослідження, знайдено кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_2 не виключається. В слідах на камуфляжних штанах (об`єкт № 4), парі кросівок (об`єкти № 6, 7), представлених на дослідження, наявності крові не встановлено (т. 2 а.к.п. 166-169);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 19 від 03.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні табурету (об`єкти №№ 1, 2, 3, 4) слідів крові не виявлено. При дослідженні табурету (об`єкти №№ 1, 2) виявлено епітеліальні клітини, видова належність яких не встановлена, можливо в зв`язку з недостатньою кількістю білка для даного виду серологічної реакції. При дослідженні табурету (об`єкти №№ 3, 4) епітеліальних клітин з ядрами не виявлено (т. 2 а.к.п. 124-126);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 18 від 03.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні змиву із ніжки стільця (табуретки) (об`єкт № 1) наявність крові не встановлено. Епітеліальних клітин з ядрами не виявлено (т. 2 а.к.п. 128-130);

-висновком судово-психіатричного експерта № 34 від 03.02.2020, згідно з яким в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_1 є особою з акцентуацією рис характеру по нестійкому типу, що є варіантом психічної норми; ОСОБА_1 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує;до індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_1 належать: збереженість пізнавальної функції психічної діяльності (пам`ять, увага, мислення). В сфері особистості – емоційна нестійкість, впертість, запальність, легковажність, претензійність, егоцентрованість, невисокий рівень морально-етичних якостей, внутрішня напруженість, потреба у відстоюванні власних установок, переважна орієнтація на власну думку, протидія зовнішнім обставинам. Характерне невміння планувати майбутні вчинки і зневажання наслідками власних дій у зв`язку з неможливістю виносити користь зі свого негативного досвіду.В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_1 в стані фізіологічного афекту та будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який би вплинув на його свідомість тадіяльність, не перебував. ОСОБА_1 не виявляє ознак підвищеного навіювання та ознак підвищеного фантазування, міг та може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, та давати про них відповідні покази (т. 2 а.к.п. 225-229);

-висновком судово-медичного експерта-гістолога Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 96 від 04.02.2020, наданим за підсумками проведення судово-медичної експертизи шматочків головного мозку – І, легень – 2, серця – І, печінки – І, нирки – І, наднирника – І, усього – 8, направлених судово-медичним експертом від трупа ОСОБА_2 , 1962 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (висновок експерта № 49), яким встановлено набряк м`яких мозкових оболонок. Дрібновогнищевий субарахноїдальний крововилив без реактивних змін. Пігментна дистрофія нейроцитів. Численні клітини-тіні.В паренхімі легень - розповсюджені ділянки альвеолярного набряку, подекуди з нерівномірно вираженим геморагічним компонентом, вогнища альвеолярної емфіземи.Виражене недокрів`я представлених в зрізах інтрамуральних судин міокарду всіх типів. Бура атрофія кардіоміоцитів. Виражена акцентація поперечної посмугованості кардіоміоцитів. Дискоїдний розпад саркоплазми окремих кардіоміоцитів та їх груп невеликих розмірів. Поля фрагментації кардіоміоцитів великих розмірів. Нерівномірно виражений набряк строми міокарду. Дрібні ділянки дискомплексації гепатоцитів в паренхімі печінки. Зональний жировий гепатоз.Великовогнищевий артеріолосклеротичний гломерулосклероз. Некробіози-некрози окремих клітин та групи клітин дрібних розмірів епітелію прямих і звивистих канальців нирки.Аденоматозні зміни коркового шару надниркової залози (т. 2 а.к.п. 68-69);

-висновком експерта № 14 від 04.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні змиву із поверхні шиї трупа громадянина ОСОБА_2 (об`єкт № 1) встановлена слабка реакція наявності крові людини, групова належність якої не встановлена в зв`язку з малою її кількістю. Статева належність виявленої крові не встановлена в зв`язку з непридатністю клітинних елементів крові (лейкоцитів) для даного виду цитологічного дослідження. При дослідженні змиву із поверхні шиї трупа громадянина ОСОБА_2 (об`єкт № 1) епітеліальних клітин з ядрами не виявлено (т. 2 а.к.п. 147-150);

-висновком експерта № 15 від 05.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої рук гр-на ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2) наявність крові не встановлено. Знайдена невелика кількість епітеліальних клітин людини, статева належність яких не встановлена в зв`язку з відсутністю серед них епітеліоцитів зі збереженими і придатними для цитологічного дослідження ядрами. При визначенні групової належності виявлених епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук гр-на ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2) був виявлений антиген В, що може визначити В (ІІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати та групову характеристику осіб, що проходять по справі, походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук гр-на ОСОБА_1 (об`єкти № 1, 2) може бути від однієї або кількох осіб з групою крові В (ІІІ), в тому числі і від самого гр-на ОСОБА_1 . Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з правої та лівої рук гр-на ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2) на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому (т. 2 а.к.п. 142-145);

-висновком експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 31 від 06.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 25 від 31.01.2020 Відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров трупа гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО (див. висновок експерта № 22 від 24.01.2020). На чашці та пляшці з-під коньяку, представлених на дослідження, наявності крові не встановлено». При дослідженні поверхні чашки (об`єкт № 2ц) знайдено одиничні епітеліальні клітини, видова належність яких не встановлена в зв`язку з малою їх кількістю для даного виду серологічного дослідження. Статева належність виявлених одиничних епітеліальних клітин (об`єкт №2ц) не встановлена в зв`язку з відсутністю серед них епітеліоцитів зі збереженими і придатними для цитологічного дослідження ядрами, та, можливо, з їх надзвичайно малою кількістю. Групова належність одиничних епітеліальних клітин в об`єкті №2ц не встановлювалась в зв`язку з недостатньою їх кількістю для даного виду серологічного дослідження. При дослідженні поверхні скляної пляшки з-під коньяку «Aznaur» (об`єкт № 1ц) епітеліальних клітин з ядрами не знайдено (т. 2 а.к.п. 120-122);

-висновком експерта № 17 від 17.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні шести недопалків цигарок, вилучених під час огляду місця події (об`єкти №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6), знайдена слина та епітеліальні клітини чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген В, що може визначити В (ІІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати та групову і статеву характеристику осіб, що проходять по справі, походження слідів слини на шести недопалках цигарок, вилучених під час огляду місця події (об`єкти №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6), може бути від будь-якого одного чи кількох чоловіків з групою крові В (ІІІ), в тому числі від гр-на ОСОБА_1 не виключається (т. 2 а.к.п. 132-135);

-висновком експерта № 16 від 17.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні змивів з рук гр-на ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2) слідів крові не виявлено. Виявлено епітеліальні клітини людини, які належать особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності яких виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО (що відповідає В (ІІІ) групі крові). Враховуючи статеву та групову характеристику осіб, що проходять по справі, походження виявлених епітеліальних клітин в змивах рук гр-на ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2) від самого гр-на ОСОБА_1 не виключається (т. 2 а.к.п. 137-140);

-висновком експерта № 13 від 17.02.2020 судово-цитологічного дослідження речових доказів, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 22 від 24.01.2020 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро СМЕ: «Кров потерпілого гр-на ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров гр-на ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО». При дослідженні піднігтьового вмісту правої (об`єкт № 1) та лівої (об`єкт № 2) рук потерпілого громадянина ОСОБА_2 виявлена кров людини, яка належить особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності якої був виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО (що відповідає О (І) групі крові). Враховуючи статеву і групову характеристику осіб, що проходять по справі, походження виявленої крові в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук потерпілого гр-на ОСОБА_2 (об`єкти №№ 1, 2) від самого потерпілого гр-на ОСОБА_2 не виключається. Також в об`єктах №№ 1, 2 (права та ліва рука потерпілого гр-на ОСОБА_2 відповідно) виявлено епітеліальні клітини. Статева належність епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого гр-на ОСОБА_2 (об`єкт № 1) не встановлена в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження клітин, групова належність цих же клітин (об`єкт № 1) не встановлювалась в зв`язку з надзвичайно малою їх кількістю (об`єкт № 1-4 клітини). В піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілого гр-на ОСОБА_2 (об`єкт № 2) виявлені епітеліальні клітини належать особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО (що відповідає О (І) групі крові) та їх походження від самого потерпілого гр-на ОСОБА_2 не виключається. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з правої (об`єкт № 1) і лівої (об`єкт № 2) рук потерпілого гр-на ОСОБА_2 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому (т. 2 а.к.п. 152-156);

-висновком судово-медичного експерта Вінницького обласного бюро судово медичної експертизи № 49 від 18.02.2020 з фототаблицею щодо дослідження трупа ОСОБА_2 , 1962 року народження, який проживав за адресою: АДРЕСА_5 , згідно з яким, враховуючи морфологічні дані, виявлені під час дослідження трупа ОСОБА_2 , можливо зробити висновок, що смерть його настала від механічної асфіксії, на що вказує: ціаноз шкіри обличчя та слизових оболонок; розлиті, насичені, суцільні, синюшно-фіолетового кольору трупні плями; субкон`юнктивальні екхімози; розслаблення сфінктера прямої кишки; рідкий стан крові; набряк та венозне повнокрів`я внутрішніх органів; чисельні цяткові крововиливи в серозні оболонки; альвеолярна емфізема легень; переповнення кров`ю правої половини серця. Асфіксія виникла внаслідок задушення руками, що підтверджується наявністю на шиї трупа синців та крововиливів в м`які тканини з обох боків по передньо-бічних поверхнях, в ділянках проходження судинно-нервових пучків, стиснення яких призводить до швидкої втрати свідомості внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу, а також рефлекторного гальмування діяльності серця. Між асфіксією та настанням смерті є прямий причинний зв`язок.При дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлено також садна та синці на обличчі, садно лівої руки, синець на правій сідниці, контузія обох очей, крововиливи в м`які тканини голови в лобно-тім`яній ділянці справа та лобно-скронево-тім`яній ділянці зліва. Дані ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв`язку зі смертю не стоять.При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,3 ‰, інші спирти та їх ізомери не виявлено. Така концентрація етилового спирту в крові у живих осіб відповідає сильному алкогольному сп`янінню (т. 2 а.к.п. 71-73, 74-75);

-висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25.03.2020 № 114 за результатами судової біологічної експертизи, відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт № 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта) (т. 2 а.к.п. 109-118);

-заявою ОСОБА_3 про те, що він надає добровільну згоду на проведення відтворення за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.к.п. 96);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2020 (з флеш-носієм фіксації проведення слідчого експерименту), який проводився за участю підозрюваного ОСОБА_1 , в присутності його захисника Самонюка Володимира Васильовича, понятих ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , та спеціаліста, яким роз`яснено їх права та обов`язки, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що 11.01.2020 він прокинувся близько 09:00 год у себе вдома, поїв та помився. Після чого пішов у центр села до ОСОБА_33 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Прийшовши до нього, вони почали розпивати спиртні напої домашнього приготування (горілку) разом з ОСОБА_2 (потерпілим) в кількості близько однієї літри кожен. Після вживання спиртних напоїв у нього з потерпілим почалась суперечка. ОСОБА_4 почав казати нецензурні слова в його сторону та вдарив його в обличчя, після чого він у відповідь вдарив ОСОБА_4 3-4 рази кулаками по обличчю. Після цього ОСОБА_4 впав і хотів далі боротися. Після чого він взяв табуретку, і двічі вдарив ОСОБА_4 в корпус і по ногам. Після нанесення двох ударів табуреткою ОСОБА_4 все ще не заспокоївся, тому він взяв ОСОБА_4 правою рукою за горло, а лівою рукою тримав його руку. Під час цього ОСОБА_4 лежав на дивані. Так він тримав ОСОБА_4 приблизно хвилину, в цей час він хотів ще боротися, але потім заспокоївся під час того, як він його тримав. Після цього він розвернувся та пішов по цигарки. Він розумів, що від його дій можуть бути наслідки, але не хотів, щоб ОСОБА_4 удушився. Він залишив ОСОБА_4 в лежачому положенні, його погляд був спрямований на стелю і він не ворушився. Після цього він пішов за цигарками до знайомого на ім`я ОСОБА_34 , який живе в смт Вороновиця, приблизно десять хвилин ходьби, годинника у нього не було, але його не було приблизно до сорока хвилин. Взявши цигарки, він по дорозі зустрів знайомого ОСОБА_7 , який запропонував піти до ОСОБА_6 . Прийшовши до ОСОБА_6 додому, вони побачили, що ОСОБА_4 уже не дихає та лежить в іншому положенні, ніж він його залишив. Після цього вони пішли до сусідів, викликали поліцію та швидку допомогу. Після того, як зателефонували, повернулись на місце. Коли йшов за цигарками, він не викликав швидку, бо не знав, що ОСОБА_4 помер, він не думав що він помер. Проведення слідчого експерименту фіксувалось за допомогою цифрової відеокамери «Panasonic» (т. 2 а.к.п. 97-107, 108);

-постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 12.01.2020, відповідно до якої визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 ; вирізку з одіяла зі слідами речовини бурого кольору; 6 (шість) недопалків; змив із металевої ніжки табуретки; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur»; стілець; пару взяття, кросівки, які були вилученні 12.01.2020 під час проведення огляду у домогосподарстві за місцем проживання ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , а також: шапку чорного кольору; куртку темного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивні штани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, які належать та були вилучені у гр. ОСОБА_1 (т. 2 а.к.п. 63-64);

-постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 14.01.2020, відповідно до якої визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ №1 із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; вирізку із одіяла зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 2 із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; 6 (шість) недопалків, що поміщені до паперового конверту НПУ ГСУ № 3 із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; змив із металевої ніжки табуретки, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 4 із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; скляну пляшку з-підконьяку «Aznaur» та чашку, які поміщено до паперової коробки, яка опечатанабиркою із відповідним надписом на бічній поверхні і скріплена підписами понятих таслідчого; стілець, що поміщено до полімерного пакету, який опечатано биркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплена підписами понятих та слідчого;пару взяття, кросівки, що поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № INZ 3017496 ізвідповідним надписом на його бічній поверхні, і скріплено підписами понятих таслідчого; речі, що належать ОСОБА_1 , а саме: шапку чорного кольору; курткутемного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивніштани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, а також речі тапредмети, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_2 , а саме: одяг (кофту,жилетку, штани), які поміщено до спец-пакету НПУ ГСУ № INZ 4005305; зразоккрові трупа ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ; зрізинігтів з правої та лівої руки ОСОБА_2 , які поміщено до паперових конвертівНПУ ГСУ; зрізи волосся з голови ОСОБА_2 , що запаковані до паперовогоконверту НПУ ГСУ; змив із поверхні шиї ОСОБА_2 , що запаковані допаперового конверту НПУ ГСУ; відтиски слідів пальців рук ОСОБА_2 , якіпоміщено на окремий аркуш паперу (т. 2 а.к.п. 65-67);

-постановою про передачу речових доказів на відповідальне зберігання від 26.03.2020, відповідно до якої передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів при Вінницькому районному відділенні поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області речові докази із їх первинним упакуванням, а саме: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 ; вирізку із одіяла зі слідами речовини бурого кольору; 6 (шість) недопалків; змив із металевої ніжки табуретки; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur» та чашку; стілець; пару взуття (кросівки), що були вилучені 12.01.2020 під час огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_4 ; речі, які були вилучені 12.01.2020 у підозрюваного ОСОБА_1 : шапку чорного кольору, куртку темного кольору із сірою вставкою на передній частині, кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивні штани чорного кольору; носки; резинове взуття зеленого кольору та зразок букального епітелію; речі та предмети, які 13.01.2020 були вилучені під час огляду трупа ОСОБА_2 (т. 2 а.к.п. 91-93);

-протоколами отримання зразків для експертизи від 12.01.2020 та від 20.01.2020, відповідно до яких було відібрано біологічні зразки ОСОБА_1 (т. 2 а.к.п. 170, 171, 172, 173, 174);

-постановою про передачу речових доказів від 15.01.2020, відповідно до якої передано на зберігання до архіву при Вінницькому обласному бюро СМЕ, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Г. Успенського, 83, речовий доказ: а саме: волосся з голови трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що запаковане до паперового конверту НПУ ГСУ, та передано до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 8, для аналізу та опрацювання речовий доказ, а саме: букальний епітелій підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ (т. 2 а.к.п. 175-176);

-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2020, якою накладено арешт на речі, що були тимчасово вилучені під час проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 ; вирізку з одіяла зі слідами речовини бурого кольору; 6 (шість) недопалків; змив із металевої ніжки табуретки; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur»; стілець; пару взуття, кросівки, які були вилучені 12.01.2020 під час проведення огляду у домогосподарстві за місцем проживання ОСОБА_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , а також: шапку чорного кольору; куртку темного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивніштани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, які належать та були вилучені у гр. ОСОБА_1 (т. 2 а.к.п. 184-187);

-ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2020, якою накладено арешт на змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 1, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; вирізку з одіяла зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 2, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; 6 (шість) недопалків, що поміщені до паперового конверту НПУ ГСУ № 3, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; змив із металевої ніжки табуретки, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 4, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur» та чашку, які поміщено до паперової коробки, яка опечатанабиркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплена підписами понятих таслідчого; стілець, що поміщено до полімерного пакету, який опечатано биркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплена підписами понятих та слідчого;пару взяття, кросівки, що поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № INZ 3017496, ізвідповідним надписом на його бічній поверхні, і скріплено підписами понятих таслідчого; речі, що належать ОСОБА_1 , а саме: шапку чорного кольору; курткутемного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивніштани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, а також речі тапредмети, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_2 , а саме: одяг (кофту,жилетку, штани), які поміщено до спец-пакету НПУ ГСУ № INZ 4005305; зразоккрові трупа ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ; зрізинігтів з правої та лівої руки ОСОБА_2 , які поміщено до паперових конвертівНПУ ГСУ; зрізи волосся з голови ОСОБА_2 , що запаковані до паперовогоконверту НПУ ГСУ; змив із поверхні шиї ОСОБА_2 , що запаковані допаперового конверту НПУ ГСУ; відтиски слідів пальців рук ОСОБА_2 , якіпоміщено на окремий аркуш паперу (т. 2 а.к.п. 180-183);

-постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2020, якою надано дозвіл на проведення обшуку, який було проведено до постановлення ухвали слідчого судді, за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_3 , який було проведено 12.01.2020, з метою врятування майна, яке має значення для кримінального провадження (т. 2 а.к.п. 188);

-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2020, якою продовжено строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020020000000015 терміном до чотирьох місяців, тобто до 12.05.2020 (т. 2 а.к.п. 189-190);

-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2020, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів (т. 2 а.к.п. 191-192);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.01.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким останнього о 03 год 30 хв 12.01.2020 у присутності захисника ОСОБА_35 було затримано працівниками поліції за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі (т. 2 а.к.п. 193-197).

Частиною першою статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

У колегії суддів немає підстав сумніватися в достовірності проведених експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними особами, що володіють спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ними питань. Висновки експертиз ніким з учасників судового провадження не оспорюються, не суперечать іншим зібраним доказам, достовірність яких встановлена колегією суддів та які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєному злочині.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вищезазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Колегією суддів також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року; «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що «при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що досліджені у судовому засіданні докази – логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування.

Положення статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь, кореспондують із положеннями статті 17 КПК України, яка містить вимогу про необхідність доведення винуватості особи поза розумним сумнівом. Отже, висновок суду про винуватість особи має ґрунтуватися на твердому переконанні, що надані сторонами докази в їх сукупності доводять винуватість особи «поза розумним сумнівом». І навпаки – висновок суду про винуватість особи не може ґрунтуватися лише на припущенні, що ця особа могла вчинити злочин, якщо з огляду на певні обставини чи докази існує «розумний» сумнів у цьому.

Таким чином, приписи ст. 62 Конституції України формулюють відповідний стандарт доведення винуватості особи в суді на підставі оцінки всієї сукупності доказів, але вони не забороняють суду зазначати в судовому рішенні мотиви прийняття чи відхилення окремих доказів, врахування чи неврахування певних фактів чи обставин. Більше того, вимога належним чином мотивувати судові рішення є одним із елементів права на справедливий суд. Це вимагає від суду ретельно оцінювати докази та надавати відповідні пояснення стосовно того, чому він бере або не бере до уваги ті чи інші факти чи обставини. І лише оцінивши відповідним чином докази в їх сукупності, суд має зробити висновок щодо винуватості або невинуватості особи.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зміст поняття доведеності винуватості особи у вчиненні злочину «поза розумним сумнівом» розкрито у пункті 54 рішення Європейського суду з прав людини від 04.09.2014 у справі «Рудяк проти України», згідно з яким Суд в черговий раз послався на свою практику, підтверджуючи, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282). Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключає можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Статтями 7, 22 КПК України передбачено, що однією із засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Колегія суддів, в силу вимог ч. 6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створила необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, – на потерпілого.

Таким чином, згідно з положеннями ст. 22 КПК України, з`ясувавши обставини даного кримінального провадження та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Частина перша статті 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій.

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що, вирішуючи в справах про злочини проти життя та здоров`я особи питання про те, з прямим чи непрямим умислом діяв винуватий, суд має виходити із сукупності всіх обставин справи й враховувати не тільки поведінку винуватого, потерпілого і їх взаємостосунки до злочину, під час і після його вчинення, але й спосіб вчинення злочину, застосовані засоби і знаряддя, сам характер заподіяних потерпілим поранень. Про наявність саме прямого умислу можуть свідчити, зокрема, діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату – це конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності.

У даному кримінальному провадженні про умисел обвинуваченого ОСОБА_1 на вбивство ОСОБА_2 переконливо свідчить сукупність всіх фактичних обставин вчиненого ним діяння, зокрема, спосіб нанесення, характер і локалізація тілесних ушкоджень, інтенсивність та цілеспрямованість дій обвинуваченого, поведінка ОСОБА_1 після вчинення злочину, яка свідчить про наявність умислу на вбивство і полягає в тому, що останній, вживаючи алкогольні напої з ОСОБА_2 , під час словесного конфлікту з останнім, своєю лівою рукою утримував праву руку потерпілого, чим обмежив його рух масою власного тіла, а правою рукою схопив його за шию та, застосувавши фізичну силу, стиснув шию ОСОБА_2 , тим самим позбавивши можливості потерпілого дихати, та утримував до моменту настання смерті, а після цього вийшов з будинку та пішов за цигарками.

На переконання колегії суддів усі дії ОСОБА_1 вказують на те, що обвинувачений бажав настання смерті ОСОБА_2 і усвідомлював, що стискання його шиї і тим самим позбавлення його дихати, потягне за собою смерть останнього. Отже, дії ОСОБА_1 були спрямовані на вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 через конфлікт, що виник між ним та потерпілим. Конфліктна ситуація ніяким чином не вимагала від обвинуваченого стискати шию потерпілого, оскільки ніякої небезпеки для його життя в діях потерпілого не було, однак обвинувачений ОСОБА_1 діяв з прямим умислом на заподіяння смерті, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого та бажав їх настання. Крім того, про наявність у обвинуваченого прямого умислу на вбивство ОСОБА_2 також свідчить те, що обвинувачений після здушення шиї потерпілого своєю правою рукою, не вжив жодних заходів, щоб відвернути настання для потерпілого шкідливих наслідків у вигляді смерті, а саме: не намагався викликати швидку медичну допомогу.

Дослідивши усі вищезазначені докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину та вважає, що його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, оскільки така юридична оцінка відповідає фактичним обставинам, встановленим у ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Частиною другою статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (в ред. Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності (т. 2 а.к.п. 215-216); на диспансерному наркологічному обліку в Комунальному підприємстві Вінницький обласний наркологічний диспансер «СОЦІОТЕРАПІЯ» не перебуває (т. 2 а.к.п. 219); у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради на обліку не перебуває та не перебував (т. 2 а.к.п. 221); відповідно до висновку Комунального підприємства «Вінницький обласний наркологічний диспансер «СОЦІОТЕРАПІЯ» № 16 від 30.01.2020, ОСОБА_1 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ІІ ст. залежності, потребує лікування, лікування не протипоказане (т. 2 а.к.п. 224); відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 34 від 03.02.2020, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.к.п. 225-229); за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, зловживає спиртними напоями (т. 2 а.к.п. 218); офіційно не працевлаштований; має зареєстроване місце проживання (т. 2 а.к.п. 216); у шлюбі не перебуває.

Згідно зі статтею 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину може бути визнане судом обставинами, що пом`якшують покарання винного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що щиро розкається у вчиненому злочині.

Щире каяття – це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Такий правовий висновок щодо щирого каяття як обставини, яка пом`якшує покарання, викладено у Постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

У даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 на місці вчинення злочину добровільно, в присутності захисника і понятих відтворив обстановку та події злочину, що колегія суддів розцінює як допомогу органу досудового розслідування у встановленні невідомих йому обставин.

Таким чином, відповідно до ст. 66 КК України колегією суддів визнаються обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Вчинення злочину ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння колегія суддів вважає доведеним, оскільки це визнається самим обвинуваченим та підтверджується показами свідків.

Тому відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів визнає вчинення злочину особою у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України, кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави – захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість – одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

ЄСПЛ у рішенні від 17.09.2009 у справі «Скополла проти Італії» зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні обвинуваченому покарання колегією суддів враховується і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінаьних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

На думку колегії суддів, призначення такого виду покарання як позбавлення волі забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України, і буде пропорційним, тобто необхідним, справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України, а саме: майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використаним, – знищити, документи, що містяться на електронних носіях, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що процесуальні витрати відсутні.

Ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області накладено арешти на речові докази, які слід скасувати.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області.

У листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» роз`яснено, що уп. 74 рішення ЄСПЛ (у справі «Харченко проти України») зазначено: «Суд вважає, що за відсутності чіткого положення, яке встановлювало б правило, коли і за яких умов взятий під вартою на стадії досудового розслідування має далі триматися під вартою на стадії судового розслідування, такий стан не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п. 1 ст. 5 Конвенції. Суд також повторює, що практика, яка склалася в умовах прогалин законодавства, коли особа може перебувати під вартою без визначення певного строку тримання, без конкретного правового положення або судового рішення, сама по собі суперечить принципу правової визначеності і захисту від свавілля, які є загальною ідеєю Конвенції принципу верховенства права (див. справу «Барановський проти Польщі» № 28358/95, п.п. 55-56, ЄКЛП 2000-III, та справу «Кавка проти Польщі» № 25874/94 п. 51, від 09.01.2001, справу «Фельдман проти України», № 76556/01 та № 3877904, п. 73 від 08.04.2010)». У п. 75 цього ж рішення вказано, що хоча національний суд прийняв рішення про попереднє ув`язнення заявника, він не визначив подальший строк тримання під вартою і жодним чином не обґрунтував своє рішення. Це призвело до стану невизначеності підстав перебування заявника під вартою після цієї дати. У зв`язку з цим Суд нагадує, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справа «Соловей і Зозуля проти України», п. 76, від 27.11.2008).

Аналізуючи наведені правові позиції ЄСПЛ, можна дійти висновку про те, що зазначення у вироку строку шляхом настання певної події, а саме: набрання цим вироком законної сили, не суперечитиме п. 74 рішення у справі «Харченко проти України». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Отже, з врахуванням вищезазначених роз`яснень, колегія суддів вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.01.2020, слід обчислювати з 12.01.2020, оскільки термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ч. 5 ст. 72 КК України, і строк тримання під вартою, згідно з ч. 2 ст. 197 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого – з моменту затримання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

У зв`язку з вищевказаним на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_1 слід зарахувати строк перебування його під вартою як попереднє ув`язнення з 12.01.2020 (з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину) по дату набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з дати затримання, тобто з 12 січня 2020 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття призначеного судом покарання строк попереднього ув`язнення з часу його затримання, а саме: з 12.01.2020, по дату набрання вироком законної сили включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання цим вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» - залишити без змін.

Документи: СD-диски та флеш-носій з відеозйомками слідчих дій – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2020, на речі, що були тимчасово вилучені під час проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 ; вирізку з одіяла зі слідами речовини бурого кольору; 6 (шість) недопалків; змив із металевої ніжки табуретки; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur»; стілець; пару взуття, кросівки, які були вилучені 12.01.2020 під час проведення огляду у домогосподарстві за місцем проживання ОСОБА_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , а також: шапку чорного кольору; куртку темного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивніштани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, які належать та були вилучені у гр. ОСОБА_1 , - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2020, на: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 1, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; вирізку з одіяла зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 2, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; 6 (шість) недопалків, що поміщені до паперового конверту НПУ ГСУ № 3, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; змив із металевої ніжки табуретки, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 4, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur» та чашку, які поміщено до паперової коробки, яка опечатанабиркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплена підписами понятих таслідчого; стілець, що поміщено до полімерного пакету, який опечатано биркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплена підписами понятих та слідчого;пару взяття, кросівки, що поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № INZ 3017496, ізвідповідним надписом на його бічній поверхні, і скріплено підписами понятих таслідчого; речі, що належать ОСОБА_1 , а саме: шапку чорного кольору; курткутемного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивніштани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, а також речі тапредмети, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_2 , а саме: одяг (кофту,жилетку, штани), які поміщено до спец-пакету НПУ ГСУ № INZ 4005305; зразоккрові трупа ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ; зрізинігтів з правої та лівої руки ОСОБА_2 , які поміщено до паперових конвертівНПУ ГСУ; зрізи волосся з голови ОСОБА_2 , що запаковані до паперовогоконверту НПУ ГСУ; змив із поверхні шиї ОСОБА_2 , що запаковані допаперового конверту НПУ ГСУ; відтиски слідів пальців рук ОСОБА_2 , якіпоміщено на окремий аркуш паперу, - скасувати.

Речові докази: змив із поверхні дивану, на якому було виявлено труп ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 1, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; вирізку з одіяла зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 2, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; 6 (шість) недопалків, що поміщені до паперового конверту НПУ ГСУ № 3, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; змив із металевої ніжки табуретки, що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ № 4, із відповідним надписом на його бічній поверхні, який скріплений підписами понятих та слідчого; скляну пляшку з-під коньяку «Aznaur» та чашку, які поміщено до паперової коробки, яка опечатанабиркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплена підписами понятих таслідчого; стілець, що поміщено до полімерного пакету, який опечатано биркою із відповідним надписом на бічній поверхні, і скріплено підписами понятих та слідчого;пару взяття, кросівки, що поміщено до спец. пакету НПУ ГСУ № INZ 3017496, ізвідповідним надписом на його бічній поверхні, і скріплено підписами понятих таслідчого; речі, що належать ОСОБА_1 , а саме: шапку чорного кольору; курткутемного кольору із сірою вставкою на передній частині; кофту світлого кольору із надписом «Puma»; футболку з білими, чорними та жовтими полосами; спортивніштани чорного кольору; носки та резинове взуття зеленого кольору, а також речі тапредмети, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_2 , а саме: одяг (кофту,жилетку, штани), які поміщено до спец-пакету НПУ ГСУ № INZ 4005305; зразоккрові трупа ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ; зрізинігтів з правої та лівої руки ОСОБА_2 , які поміщено до паперових конвертівНПУ ГСУ; зрізи волосся з голови ОСОБА_2 , що запаковані до паперовогоконверту НПУ ГСУ; змив із поверхні шиї ОСОБА_2 , що запаковані допаперового конверту НПУ ГСУ; відтиски слідів пальців рук ОСОБА_2 , якіпоміщено на окремий аркуш паперу, що знаходяться в камері зберігання речових доказів при Вінницькому районному відділенні поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Речовий доказ: волосся з голови трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що запаковане до паперового конверту НПУ ГСУ, що знаходиться на зберіганні в архіві при Вінницькому обласному бюро СМЕ, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Г. Успенського, 83, а також речовий доказ: букальний епітелій підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що поміщено до паперового конверту НПУ ГСУ, що знаходиться на зберіганні Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 8, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська

СУДДІ Т.Ю. Васильєва

Л.П. Шевчук