Рішення № 9532075, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/50310.12.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Електроприлад»

до Концерну «Укргаз»

про стягнення суми 1095 043,88 грн.

                              Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Левіщенко Т.О.. – представник за довіреністю № 33 від 02.02.2009;

Табалов П.Г. –представник за довіреністю № 238 від 26.08.2009;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Електроприлад»до Концерну «Укргаз»про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1095 043,88 грн., в тому числі 413784,92 грн. –основний борг з урахуванням індексу інфляції, 12552,01 грн. –3% річних, 668706,95 грн. –пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ВАТ «Електроприлад»(позивачем) та Концерном «Укргаз»(відповідачем) було укладено договір оренди № А-01/02-07 від 01.02.2007, на підставі якого відповідач орендував у позивача з 02.02.2008 року 850,5 кв.м. нежитлових приміщень по вул. Глибочицькій, 17 в м. Києві за ціною 169,64 грн. за 1 кв.м., з 01.04.2008 –816 кв.м. Крім того між сторонами було укладено договір оренди № А-02/2008 від 02.01.2008, згідно умов якого відповідач орендував з 02.01.2008 року 14 кв.м. за ціною 50,30 грн. за 1 кв.м.

За доводами позивача відповідач порушуючи умови договору оренди № А-01/02-07 від 01.02.2007 та № А-02/2008 від 02.01.2008 несвоєчасного та не в повному обсязі здійснював передбачені договорами платежі за оренду приміщень та надані комунальні послуги, в зв’язку з чим, у відповідача виникла основана заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 413 784,92 грн. Крім того позивач просить стягнути 668706,95 грн. пені, 12552,01 –3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.10.09 р. було порушено провадження у справі № 40/503 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.12.09 р.

У судове засідання 01.12.2009 представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і дату засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 17064 на а/с 262 та № 7056 на юридичну адресу: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12-а, прим. 31.

Представники позивача в судове засідання з’явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконали, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 10.12.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

08.12.2009 позивачем через загальний відділ діловодства було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів –фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Між тим, як вбачається із клопотання позивача про забезпечення позову, останнє не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов’язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

У судове засідання 10.12.2009 представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і дату засідання повідомлений належним чином. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 10.12.09, за згодою представника позивача в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом заслухані пояснення представників позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

01.02.2007 між ВАТ «Електорприлад»(Позивачем) та Концерном «Укргаз»(Відповідачем) було укладено договір оренди № А-01/02-07, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 840,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, корпус 2, поверх 2, що знаходиться на балансі орендодавця і є його власністю. Приміщення передається в оренду орендарю для розміщення в ньому ділового офісу орендаря.

Відповідно до п. .2.3 орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі та платежі за комунальні послуги.

Згідно з п. 3.2 оплата орендної плати здійснюється орендарем в гривнях за офіційним курсом НБУ на день платежу. В суму орендної плати за місяць включено суму ПДВ, а також вартість послуг за гаряче, холодне водопостачання, опалення.

Відповідно до п. 3.4. договору оренди № А-01/02-07 від 01.02.07 орендна плата та комунальні послуги сплачуються орендарем щомісяця, не пізніше 5 числа кожного місяця, на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Згідно з п. 8.1 договору оренди № А-01/02-07 від 01.02.07 цей договір вступає в дію з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення в оренду і діє до 31.12.2007 року.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що в разі якщо орендар після закінчення дії цього договору продовжує використовувати приміщення, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк на таких самих умовах.

01.02.07 Позивач на виконання зобов’язань за договором оренди № А-01/02-07 від 01.02.07 за актом прийому-передачі передав Відповідачу зазначене нежитлове приміщення.

02.01.2008 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди № А-02/2008, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 14,0 кв.м. (перемичка корпусу 2 та 3), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, корпус 2, поверх 2, що знаходиться на балансі орендодавця і є його власністю. Приміщення передається в оренду орендарю для розміщення в ньому ділового офісу орендаря.

Відповідно до п. 2.3 орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі та платежі за комунальні послуги.

Згідно з п. 3.2 оплата орендної плати здійснюється орендарем в гривнях в безготівковій форма шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця. В суму орендної плати за місяць включено вартість комунальних послуг.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди № А-02/2008 від 02.01.08 орендна плата сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 5 числа кожного місяця, на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Згідно з п. 8.1 договору оренди № А-02/2008 від 02.01.08 цей договір вступає в дію з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення в оренду і діє до 31.12.2008 року.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що в разі якщо орендар після закінчення дії цього договору продовжує використовувати приміщення, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк на таких самих умовах.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач належним чином не виконав зобов’язання за договорами оренди № А-01/02-07 від 01.02.07 та № А-02/2008 від 02.01.08 щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за період з січня 2008 по червень 2008 у розмірі 352 055,58 грн., в тому числі за платіжною вимогою Позивача № 77 від 01.02.08 заборгованість складає 892,94 грн., за платіжною вимогою № 233 від 01.04.08 –133 493,88 грн., за платіжною вимогою № 275 від 30.05.08 –122 513,47 грн., за платіжною вимогою № 325 від 25.06.08 –95 155,29 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за особовим рахунком Позивача.

Доказів сплати вказаних орендних платежів Відповідачем суду не надано.

06.05.2009 року Позивач направив Відповідачу претензію про сплату заборгованості та штрафних санкцій, в якій пропонував відповідачу в 7-денний строк сплатити заборгованість з орендної плати та нараховані позивачем штрафні санкції за договорами оренди № А-01/02-07 та № А-02/2008.

Претензія була залишена Відповідачем без відповіді, вимоги Позивача без задоволення.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Позивач належним чином виконав зобов’язання за договорами оренди № А-01/02-07 від 01.02.07 та № А-02/2008 від 02.01.08, а Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 352055,58 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.5.2 Договорів оренди № А-01/02-07 від 01.02.07 та № А-02/2008 від 02.01.08 у разі несвоєчасного проведення розрахунків, передбачених цим договором, орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендних платежів в розмірі 668 706,95 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення без урахування обмеження встановленого ч. 6 статті 232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок розміру пені:

згідно платіжної вимоги № 77 від 01.02.08:

892,94 грн. * 0,5 * 182 дні /100 = 812,57 грн.

згідно платіжної вимоги № 233 від 01.04.08:

143493,88 грн. * 0,5 * 176 днів/100 = 126274,61 грн.

133483,88 грн. * 0,5 * 182 дні/100 = 121479,43 грн.

Разом 247754,04 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 208665,51 грн. пені згідно платіжної вимоги № 233 від 01.04.08, тому на підставі ч.1 п.2 ст. 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, а стягує з відповідача пеню в сумі 208665,51 грн.

згідно платіжної вимоги № 275 від 30.05.08:

122513,47 грн. * 0,5*182 дні/100 = 111487,26 грн.

згідно платіжної вимоги № 325 від 25.06.08:

95155,29 грн. *0,5*182дні/100 = 86591,31 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 407 556,65 грн.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача, що підтверджений матеріалами справи, сума втрат від інфляції склала: 258,30 грн. згідно платіжної вимоги № 77 від 01.02.08; 27955,24 грн. згідно платіжної вимоги № 233 від 01.04.08, 19356,37 грн. згідно платіжної вимоги № 275 від 30.05.08; 14159,43 грн. згідно платіжної вимоги № 325 від 25.06.08, разом 61729,34 грн.

Крім того позивач просить суд стягнути 3% річних в сумі 41,61 грн. за платіжною вимогою № 77 від 01.02.08, 3762,68 грн. за платіжною вимогою № 233 від 01.04.08, 4965,44 грн. за платіжною вимогою № 275 від 30.05.08, 3782,29 грн. за платіжною вимогою № 325 від 25.06.08, разом 12552,01 грн.

Судом проведено перерахунок 3% річних:

згідно платіжної вимоги № 275 від 30.05.08:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

122513.4706.06.2008 - 25.08.20094463 %4491.04 згідно платіжної вимоги № 325 від 25.06.08:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

95155.2901.07.2008 - 25.08.20094213 %3292.63 Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних по становить 41,61 грн. + 3762,68 грн. + 4491,04 грн. + 3292,63 грн., разом 11587,96 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 2 621 грн. 13 коп., на відповідача –8 329 грн. 30 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 56,47 грн., на відповідача –179,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну «Укргаз»(01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 12-А, прим. 31, р/р 26007102502001 в ЗАТ «Альфа-банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 33301593) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Електроприлад»(04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 17, р/р 26001010042463 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00227554) основний борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 413 784 (чотириста тринадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 92 коп., пеню в розмірі 407 556 (чотириста сім тисяч п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 65 коп., 3% річних в сумі 11 587 (одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) 96 коп.

3. Стягнути з Концерну „Укргаз”(01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 12-А, прим. 31, р/р 26007102502001 в ЗАТ «Альфа-банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 33301593) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Електроприлад»(04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 17, р/р 26001010042463 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00227554) витрати по сплаті державного мита в сумі 8 329 (вісім тисяч триста двадцять дев’ять) грн. 30 коп. та 179 (сто сімдесят дев’ять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 22.12.2009р.