Ухвала суду № 95318523, 04.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 612/769/20

Номер провадження 1-кп/629/194/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря – Фалькової І.М.,

прокурора – Кучеренка С.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Попова А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, з повною, середньою освітою, розлученого, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, працюючого ФОП ОСОБА_2 на посаді кур`єра, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

установив:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220730000173 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Так, ОСОБА_1 маючи умисел на здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піску з низьким вмістом пилуватих і глинистих часток, кількісним вмістом кварцу 81,78%, 81,37%, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи в супереч вимогам:

-ст. 13 Конституції України, згідно якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

-ст. 19 Кодексу України про надра, згідно якої надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

-ст. 24 Кодексу України про надра, відповідно якої користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою;

-ст. 56 Кодексу України про надра, згідно якої основними вимогами в галузі охорони надр є забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища та інші;

-ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно якої одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

-ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України;

-п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», згідно якого гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об`єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами, а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин;

20.09.2020 року близько о 15:00 годин на автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом КРАЗ 8138 д.н.з. НОМЕР_2 спільно зі своїм знайомим ОСОБА_3 , який не діяв як співвиконавець злочину, оскільки був переконаний у законності проведення вказаних робіт, прибув до родовища корисних копалин загальнодержавного значення, що розташований неподалік населеного пункту с. Роздолівка Близнюківського району Харківської області з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення – піску з низьким вмістом пилуватих і глинистих часток, кількісним вмістом кварцу 81,78%, 81,37%.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи злочинність своїх дій, діючи без належних на те дозволів та правових підстав, з прямим умислом, з корисливих мотивів за допомогою лопати здійснив видобування корисних копалин загальнодержавного значення - піску, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України, як незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

26.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про передачу на поруки трудового колективу працівника ОСОБА_1 , до клопотання надано протокол загальних зборів трудового колективу фізична особа підприємець « ОСОБА_2 » на якому було вирішено взяти ОСОБА_1 на поруки трудового колективу та звернутися до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про передачу на поруки; подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; свідоцтво про державну реєстрації фізичної особи-підприємця, трудовий договір № 6 між працівником і фізичною особою, яка виконує найману працю від 24.09.2020; розпорядження № 10 від 24.09.2020; копія трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання, вказав, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорює, щиро кається.

Захисник обвинуваченого – адвокат Попов А.О. підтримав клопотання, вказав, що є всі підстави для задоволення клопотання про передачу обвинуваченого на поруки та звільнення від відповідальності.

Судом роз`яснені обвинуваченому правові наслідки закриття провадження із нереабілітуючих підстав, який у судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому, надав згоду на закриття провадження у зв`язку з передачею його на поруки.

Прокурор зазначив, що є всі юридичні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд зазначає таке.

За приписами частини 4 статті 286 Кримінального процесуального кодексу України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 47 Кримінального кодексу України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Як роз`яснено у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою.

Отже, підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку. Також звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 Кримінального кодексу України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.

За наявності зазначених вище обставин, суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу.

Виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

Суд при вирішенні питання по суті враховує, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано за ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, вчинив нетяжкий злочин.

Також, судом враховано, що обвинувачений повністю та безумовно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, висловлює жаль з приводу вчиненого.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, працює в комп`ютерному сервісному центрі ФОП ОСОБА_2 на посаді кур`єра, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, не одруженого, зі слів має неповнолітню дитину, яка проживає разом з матір`ю, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як середні, відділ з питань пробації вважає можливим виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк /а.с. 60-63/.

Судом встановлено, що 26.01.2021 на загальних зборах трудового колективу Фізична особа підприємець « ОСОБА_2 », з урахуванням позитивних характеристик обвинуваченого та його пояснень, було одноголосно вирішено звернутися до суду із клопотанням про передачу ОСОБА_1 на поруки трудового колективу.

Усі вказані обставини, які надані та встановлені судом, безумовно позитивно впливають на можливість перевиховання ОСОБА_1 під час перебування у колективі ФОП « ОСОБА_2 ». У разі не виконання або ухилення ОСОБА_1 від заходів виховного характеру, трудовий колектив відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України протягом року з дня передачі ОСОБА_1 на поруки колективу, зможе прийняти рішення про відмову від поручительства та направити рішення до суду для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, що також вказує на можливість впливу на обвинуваченого.

Таким чином, встановлено усі умови та підстави, визначені ст. 47 КК України, для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу ФОП « ОСОБА_2 », за умови, що він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 13/2/181СЕ-20 від 09.11.2020 у розмірі 2942 гривні 10 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 284, 285, 372 КПК України, статтею 47 КК України, суд

ухвалив:

Клопотання фізичної особи підприємця « ОСОБА_2 » - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу Фізична особа підприємець « ОСОБА_2 » за умови, що він протягом року з моменту набрання ухвалою суду законної сили виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі порушення умов передачі на поруки (ухилення від заходів виховного характеру, порушення громадського порядку) протягом 1 року з моменту набрання ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинений злочин за ч. 2 ст. 240 КК України.

Повідомити колектив Фізична особа підприємець « ОСОБА_2 » про передачу їм ОСОБА_1 на поруки, направивши копію ухвали для виконання.

Роз`яснити колективу Фізична особа підприємець « ОСОБА_2 », що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_1 на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Речові докази: два полімерні пакети з піском, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області – знищити.

-дві лопати, два відра, які зберігаються на території господарського двору Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області – знищити.

-автомобіль ВАЗ 2103 зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області – повернути ОСОБА_4 .

-причеп бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області – повернути ОСОБА_5 .

Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 25.09.2020, на автомобіль ВАЗ 2103 зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дві лопати, два відра.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 13/2/181СЕ-20 від 09.11.2020 у розмірі 2942 гривні 10 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу ухвали в законну силу.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: К.Ш.Харабадзе