Вирок № 95317569, 03.03.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1508/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

прокурора: Азізова С.А.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисника: Сокаля І.М.,

представника потерпілого: Кайдалова О.О.,

розглянувши в ході відкритого судового засідання в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019180110000314 від 22.06.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залужжя Дубровицького району Рівненської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, одруженого, з середньою-спеціальною освітою, раніше судимого 29 березня 2012 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України вироком Луцького міського суду Волинської області до покарання у виді 8 років позбавлення волі,

що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 246 Кримінального Кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту від 27 вересня 2019 року, ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_1 , 22 червня 2020 року, біля 11 години 30 хвилин, діючи з корисливих мотивів, приїхали на автомобілі марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 в 13 квартал Бережницького лісництва ДП «Дубровицького лісгоспу», поблизу с. Підлісне Дубровицького району Рівненської області, з метою загрузки та вивезення незаконно зрізаної деревини. По прибуттю на місце почали загружати та вивозити вищевказаним автомобілем сім колод породи «дуб», загальним об`ємом 3,2054 м3 на кращу грунтову дорогу, однак при перевезенні були зупинені та затримані працівниками державної лісової охорони. В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державі нанесено збитки на суму 32054 гривні.

Таким чином, дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрізаної деревини, вчинене групою осіб, що завдало істотну шкоду. Вказане обвинувачення, що сформульоване в обвинувальному акті, підтримане прокурором і під час судового розгляду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, просив виправдати його за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення та пояснив, що 22 червня 2019 року ОСОБА_2 попросив його приїхати на автомобілі в ліс між селами Осова і Нивецьк Дубровицького району. В лісі його зупинили двоє невідомих людей в камуфляжній формі, які представилися працівниками лісу. Вони попросили вивезти дрова на тверду дорогу, де їх мали забрати їхні колеги на іншому транспорті. Приїхавши з ними на місце, він побачив чотири колодки, приблизно 1 м довжиною. Вони погрузили йому дві колодки, які він завіз на вказане місце і приїхав знову. Далі вони загрузили ще дві колодки, які він також повіз, а працівники лісу йшли за ним. По дорозі побачив, що на зустріч йому біжать люди в камуфляжній формі. Після цього він розвернув автомобіль і поїхав в сторону замовників, які мали йти за ним. Проте, їх на дорозі вже не було. Натомість бігли люди в камуфляжній формі, один з яких здійснював в його бік постріли з пістолета. Злякавшись, ОСОБА_1 зупинив автомобіль та вийшов з нього. Після цього люди, які бігли за ним, почали його бити і катувати, а саме били його рукояткою пістолета по голові. В результаті побиття йому переламали ніс, про що наявні в матеріалах справи докази, і він почав втрачати свідомість. В цей момент ОСОБА_1 побачив ОСОБА_2 , який заступився за нього, але бити почали і його. Згодом вони примусили їх зняти одяг до пояса та стати на коліна. Так вони стояли приблизно 30-40 хв. Далі ОСОБА_1 , тримаючи за руки, відвели в багажне відділення його автомобіля і посадили на підлогу. Після цього вони повезли їх лісом, від чого, ОСОБА_1 крутило і кидало по салону автомобіля, а його автомобіль отримав механічні пошкодження. Згодом коли автомобіль зупинився, ОСОБА_1 повідомили, що передадуть його працівникам поліції, після того, як напише, що це він незаконно перевозив деревину, а допомагав йому в цьому ОСОБА_2 . В поліції він написав все, що від нього вимагали під тиском та погрозою осіб, які його затримували. Крім того, вказав, що він звертався в прокуратуру з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень, зокрема перелому носа працівниками правоохоронних органів при затриманні, однак рішення до цього часу прокурором не прийнято. Цивільний позов не визнає.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, просив виправдати його за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення та пояснив, що 22 червня 2019 року він збирав чорниці та лисички і знаходився в лісі між селами Нивецьк і Осова Дубровицького району. Далі він зателефонував ОСОБА_1 , щоб той забрав його з лісу з ягодами та завіз в м. Дубровиця Рівненської області. Чекаючи ОСОБА_1 , він почув два постріли приблизно за 150-200 м від нього та пішов на звук подивитись, хто стріляв. Коли підійшов ближче, то побачив автомобіль ОСОБА_1 , а поруч були люди в камуфляжній формі, які били ОСОБА_1 , а він був в крові. Один із вказаних осіб бив ОСОБА_1 рукояткою пістолета по голові та погрожував йому вбивством, якщо той не зізнається в скоєнні незаконної порубки і перевезенні деревини. Після цього ОСОБА_2 зробив їм зауваження, що вони його б`ють, але вони почали бити і його, після чого і його, і ОСОБА_1 силою примусили роздягнутись до пояса і стати на коліна. Так вони стояли близько 40 хвилин. Потім ОСОБА_1 посадили у його автомобіль, а ОСОБА_2 посадили у багажне відділення автомобіля "Нива". Після чого його привезли у відділ поліції, де він відмовився давати покази, оскільки не розумів, в чому його звинувачують. Цивільний позов не визнає.

Представник потерпілого Кайдалов Олексій Олегович в судовому засіданні пояснив, що про дану подію він дізнався 24 червня 2019 року. Після цього він на підставі рапортів працівників лісової охорони, оформив на Дубровицький ВП письмове повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, оскільки про вказану подію працівники поліції повідомлялись тільки по телефону. Завдану шкоду обвинувачені не відшкодували, а тому цивільний позов підтримує в повному обсязі. З приводу міри покарання погоджується з думкою прокурора.

В ході судового слідства були заслухані пояснення свідків обвинувачення. Так, свідок ОСОБА_4 , який працює головним лісничим Дубровицького лісгоспу пояснив, що 21 червня 2019 року близько 11 год. надійшло повідомлення від лісничого, що є порізана та заготовлена деревина породи "дуб", довжиною близько по одному метру. Після цього ними було створено цілодобове чергування для виявлення порушників, які мали приїхати забирати деревину. 22 червня 2019 року йому зателефонував лісничий та повідомив, що на вказане місце заїхав автомобіль марки "Мерседес" в який завантажують лісову продукцію. Після цього він разом із ОСОБА_5 вирішили зачекати автомобіль на дорозі, по якій ймовірно мали вивозити лісову продукцію. Згодом до них приєднався ОСОБА_6 . Коли автомобіль почав до них під`їжджати, то вони вийшли на дорогу, проте автомобіль почав розвертатись і поїхав у зворотньому напрямку. Коли вони наздогнали автомобіль і він зупинився, то водієм у ньому був ОСОБА_1 , якого було затримано. По факту даної події будь-яких пояснень він не надавав. Після чого він викликав працівників поліції. Згодом на місце затримання прийшов ОСОБА_2 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який працює лісничим Дубровицького лісництва пояснив, що 22 червня 2019 року до нього зателефонував майстер лісу ОСОБА_8 та повідомив, що в ході чергування ним виявлено, як невідомі люди в кількості двох осіб викочують зрізану деревину та завантажують її в автомобіль. Після цього ОСОБА_7 про дану подію відразу повідомив по телефону головного лісничого ОСОБА_4 , після чого вони поїхали на місце події. Згодом майстер лісу ОСОБА_8 повідомив, що на автомобіль завантажено декілька деревин і він поїхав у восьмий квартал, який знаходився на відстані близько 800 м, а двоє чоловіків продовжували викачувати деревину. Потім автомобіль повернувся і на нього знову загрузили деревину та автомобіль поїхав у напрямку с.Нивецьк Дубровицького району. Через деякий час, коли автомобіль вже рухався у їхню сторону, ОСОБА_7 разом із головним лісничим було прийнято рішення затримати вказаний автомобіль. Коли автомобіль зупинився, то у ньому був тільки ОСОБА_1 , а також знаходились дві дубові колодки розмірами по одному метру кожна. Згодом до автомобіля прийшов ОСОБА_2 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який працює майстром лісу Дубровицького лісництва пояснив, що 21 червня 2019 року близько 21-ї год. йому зателефонував лісничий ОСОБА_7 та повідомив, що у тринадцятому кварталі невідомими особами здійснюється самовільна рубка. Після цього ОСОБА_8 приїхав на вказане місце, де почув звук бензопили, а поряд було приблизно шість чоловік, які розрізали зрізану деревину. Однак, далі вказані особи на мотоциклах втекли з вказаного місця. 22 червня 2019 року, коли ОСОБА_8 знаходився на чергуванні, на місце зрізаних дубів приїхав бус синього кольору, з якого вийшов ОСОБА_1 і ще декілька чоловіків. Потім вони завантажили у автомобіль дві колодки породи "дуб", після чого автомобіль поїхав у напрямку восьмого кварталу, де по дорозі зупинився і вивантажив колодки. Далі ОСОБА_8 повернувся на місце зрізаних дерев, де двоє невідомих осіб чекали повернення автомобіля. Коли автомобіль повернувся, то у нього було завантажено ще дві колодки, після чого автомобіль поїхав. Після цього ОСОБА_7 з ОСОБА_4 узгодили план по затриманню вказаного автомобіля і автомобіль було затримано. У автомобілі був водій ОСОБА_1 та лісопродукція, а двоє невідомих людей з автомобіля здійснили втечу. Згодом один із осіб, яким був ОСОБА_2 повернувся на місце затримання. Далі про вказану подію було повідомлено правоохоронні органи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який працює лісничим ДП "Дубровицький лісгосп" пояснив, що 22 червня 2019 року до нього зателефонував інженер охорони і захисту лісу ОСОБА_11 та повідомив, що потрібно їхати у Бережницьке лісництво, оскільки там невідомі особи вантажать зрізану деревину. Заїхавши близько 12-ї год. на вказане місце побачили там вантажний автомобіль синього кольору марки "Мерседес", у якому знаходилось дві колодки породи "дуб". Біля автомобіля стояли двоє чоловіків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згодом на місце події приїхали працівники поліції.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який працює майстром лісу Дубровицького лісництва пояснив, що близько 12-ї год. 22 червня 2019 року до нього зателефонував головний лісничий ОСОБА_4 та повідомив, що терміново потрібно їхати в 13-й квартал Бережницького лісництва на місце незаконно зрізаної деревини. Прибувши в 13-й квартал, вони почули звук автомобіля, яким виявився вантажний автомобіль синього кольору "Мерседес". Коли водій вказаного автомобіля їх помітив, то почав сигналити, і двоє осіб з автомобіля почали тікати. Згодом автомобіль розвернувся і поїхав в іншому напрямку, а потім зупинився. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_1 , а у автомобілі були дві дубові колодки. Також біля автомобіля стояли працівники лісової охорони ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Потім до автомобіля прийшов ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 викликав працівників поліції.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який працює інженером охорони і захисту лісу пояснив, що ввечері 21 червня 2019 року до нього зателефонував головний лісничий ОСОБА_4 та повідомив, що у кварталі 13 Бережницького лісництва була здійснена самовільна рубка деревини породи "дуб". Прибувши на вказане місце встановили, що там були зрізані два дерева породи "дуб", які були розрізані на колодки. Далі ними було прийнято рішення залишитись чергувати на місці, оскільки деревину, можливо, будуть забирати. 22 червня 2019 року йому зателефонував головний лісничий ОСОБА_4 та сказав їхати в Бережницьке лісництво, оскільки там почали вивозити зрізану деревину. Після цього ОСОБА_11 зателефонував до ОСОБА_10 і вони разом поїхали до місця вирубки, а коли приїхали, то побачили обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а біля них вантажний автомобіль марки "Мерседес" синього кольору, у якому були завантажені дві колоди породи "дуб".

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який на той час працював майстром лісу, пояснив, що 21 червня 2019 року приблизно о 22-й год. до нього подзвонив лісничий ОСОБА_7 та повідомив, що було здійснено самовільну рубку двох дубів. Після цього ОСОБА_12 разом із водієм ОСОБА_13 приїхали на місце події, де побачили два зрізані дуби, після чого вирішили залишитись до ранку і дочекатись осіб, які ймовірно будуть забирати деревину. Наступного дня 22 червня 2020 року близько 09-ї год. ранку їх було замінено і він разом із ОСОБА_13 поїхали додому. Згодом йому зателефонував лісничий ОСОБА_7 і повідомив, що на місце зрізаних дерев приїхав автомобіль і невідомі особи намагаються забрати деревину. Після цього ОСОБА_12 разом із лісовою охороною поїхав на місце події. Приїхавши на вказане місце, побачив синій автомобіль "Мерседес", у якому були дві зрізані колоди, а біля автомобіля були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Захисник обвинувачених в процесі судового розгляду просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі статті 284 КПК України, а по завершенні судового слідства просив ухвалити виправдувальний вирок. Вказує, що у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_1 було відомо, що деревина, яку він перевозив була незаконно зрізана. Не встановлено осіб, які брали участь у затриманні обвинувачених і незаконно застосовували вогнепальну зброю. Крім того, під час здійснення досудового розслідування прокурором, який здійснював процесуальний нагляд було грубо порушено вимоги КПК України. Крім того, звернув увагу суду, що згідно виписного епікризу, який наявний в матеріалах справи (на аркуші 65) у ОСОБА_1 дійсно 25 червня 2019 року було діагностовано перелом кісток носа, про що вказував обвинувачений, що це було завдано йому під час фіксації даної події працівниками правоохоронних органів, у зв`язку з чим він звертався в поліцію, проте прокурором до цього часу не надано жодної відповіді чи правової оцінки вказаним діям працівників поліції та охорони лісу, а ОСОБА_1 не отримав жодної відповіді.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні даного злочину та призначити покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить наступні висновки.

Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.246 КК України, сторона обвинувачення посилається на письмові докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, у обсязі, визначеному за згодою всіх учасників процесу, тому суд, перевіряючи на предмет допустимості та належності дані, які містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження зазначає наступне.

З повідомлення директора ДП "Дубровицький лісгосп" ОСОБА_14 з ілюстративними таблицями до нього, адресованого начальнику Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області Головатюку К.У. від 24.06.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення встановлено, що 21.06.2019 року приблизно о 21 год. 00 хв. під час патрулювання лісових масивів Бережницького лісництва працівниками державної лісової охорони виявлено самовільну рубку дерев. 22 червня 2019 року приблизно о 11 год. 30 хв. невідомі особи повернулися на місце вчинення злочину та почали завантажувати колоди в автомобіль марки "Mercedes-Benz" державний номерний знак НОМЕР_1 . Невідомі особи навантажували в даний автомобіль по 2 колоди та перевозили лісопродукцію з кварталу 13 до кварталу 8 Бережницького лісництва, де лісова дорога перебуває в кращому стані, що дасть можливість із залученням додаткових сил вивезти всю лісопродукцію (7 колод) з лісу за один раз. Після розвантаження з даного автомобіля 2 колод породи дуб у 8 кварталі Бережницького лісництва, невідомі особи повернулися на місце вчинення злочину (кв.13 вид.1) та почали завантажувати наступні дві колоди. Під час другого завантаження невідомими особами автомобіля марки "Mercedes-Benz" двома колодами породи дуб, працівники державної лісової охорони підприємства провели затримання. В результаті дій державної лісової охорони затримано дві особи. Про даний факт самовільної рубки в кварталі 13 виділ 1 Бережницького лісництва повідомлено Дубровицьке відділення поліції Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області. При скоєнні самовільної рубки даними особами нанесено збитки державі в розмірі 56632,74 грн., відповідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 (а.к.п.7-8,10-13).

З даних, що містяться у акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 червня 2019 року, встановлено, що 21 червня 2019 року о 21-00 год. у ДП "Дубровицьке лісове господарство" Бережницького лісництва у кварталі 13, відділ 1, VI категорія лісів, було виявлено самовільну рубку двох дерев породи "дуб", діаметром біля шийки кореня 90 см, 98 см (а.к.п.15).

Вказані вище повідомлення та акт огляду місця вчинення правопорушення стосуються факту самовільної рубки двох дерев породи «дуб» у 13 кварталі Бережницького лісництва із зазначенням розміру збитків державі, заподіяних внаслідок самовільної рубки вказаних дерев невідомими особами.

З даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 22 червня 2019 року, план-схеми та ілюстративних таблиць до нього, встановлено, що місцем події є лісовий масив, 13 кварталу, першого відділу Бережницького лісництва, поблизу села Підлісне Дубровицького району Рівненської області, де переважно ростуть дерева породи "дуб". На відстані 15-ти метрів від грунтової дороги стоїть автомобіль марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , в якому було виявлено два куски (колоди) дуба, перша колода діаметром 70 см., довжиною 101 см, а друга колода діаметром 70 см. та довжиною 106 см. Автомобіль брудний, кругом лежить кора від деревини. В салоні автомобіля було посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки " Mercedes-Benz 601" д.н.з. НОМЕР_1 , а також страховий поліс, виданий на автомобіль марки " Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_1 . На відстані 60 м від автомобіля знаходиться зрубане дерево породи "дуб", діаметром пня 90 см, частина дерева відсутня. Від зрізаного дерева наявні свіжі сліди котіння деревини до грунтової дороги. Від зрізаного дерева на відстані 90 м. знаходиться ще одне зрізане дерево породи "дуб", висота зрізаного пня становить 140 см, діаметр 82 см, відстань від пня до стовбура дерева, частина якого відсутня становить 5 метрів. Рухаючись по сліду перекочуваних колод на грунтовій дорозі в напрямку с.Нивецьк було виявлено три колоди породи "дуб" за наступними розмірами: 1) довжина 105 см, діаметром 71 см. 2) довжиною 105 см, діаметром 72 см. 3) довжиною 113 см., діаметром 75 см. На цій самій грунтовій дорозі в напрямку с.Нивецьк Дубровицького району на відстані приблизно 900 м. знаходились ще дві колодки дуба за наступними розмірами: 1) довжиною 110 см., діаметром 61 см.; 2) довжиною 114 см., діаметром 71 см. Також на фототаблицях, які долучені до протоколу огляду місця події зображено вантажний автомобіль марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , та зрізана деревина породи "дуб" та пеньки від зрізаних дерев (а.к.п.23-43).

З протоколу огляду місця події від 08 липня 2019 року та ілюстративних таблиць до нього, вбачається, що місцем події є територія нижнього складу Дубровицького лісництва, яка розташована в с.Бережки Дубровицького району Рівненської області. На території складу поміж різних порід деревини, лежить сім колод породи "дуб", які були вилучені з 13 кварталу першого відділу Бережницького лісництва. (а.к.п.45-49).

З висновку експерта трасологічної експертизи №1.5-241/19 від 05 серпня 2019 року та ілюстративних таблиць до нього, встановлено, що зріз з пня дерева породи «дуб», найбільшим радіусом 820-840 мм, вилучений 22.06.2019 року з місця події під час огляду лісового масиву 13 кварталу першого відділу Бережницького лісництва поблизу с. Підлісне та зріз з колоди дерева породи «дуб», найбільшим радіусом 795-800 мм, вилучений 22.06.2019 року в ході огляду лісового масиву 13 кварталу першого відділу Бережницького лісництва поблизу с. Підлісне - до розділення складали одне ціле.

Вирішити питання чи складали одне ціле зріз з пня дерева породи "дуб" найбільшим радіусом верхньої основи 820-910 мм, вилучений 22 червня 2019 року з місця події під час огляду лісового масиву 13 кварталу першого відділу Бережницького лісництва поблизу с.Підлісне та зріз з колоди дерева породи "дуб", найбільшим радіусом верхньої основи 830-860 мм, вилучений 22 червня 2019 року в ході огляду лісового масиву 13 кварталу першого відділу Бережницького лісництва поблизу с.Підлісне, не виявилось можливим. (а.к.п.110-117).

З розрахунку нанесених збитків від самовільної рубки №773 від 24.06.2019 року, проведеного інженером ОЗЛ ОСОБА_11 , та дослідженого судом за клопотанням прокурора, встановлено, що загальна сума збитків становить 56632,74 грн. (а.к.п.9).

Судом також було досліджено в судовому засіданні відповідь директора ДП "Дубровицький лісгосп" на запит старшого слідчого щодо ринкової вартості лісопродукції, в якій зокрема вказано, що станом на 22.06.2019 р., згідно цін другого кварталу 2019 року на необроблену деревину, вартість вилученої лісопродукції загальним об`ємом 3,2054 м3 становить 32054,00 грн. (а.с.119). Проте надаючи оцінку вказаним доказам, не можна залишити поза увагою ту обставину, що визначення розміру заподіяної довкіллю шкоди було проведено з порушенням вимог КПК, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Аналізуючи здобуті, досліджені і перевірені в судовому засіданні вищевказані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування частково вірно встановлені деякі обставини події, зокрема такі, як час скоєння діяння, місце та інші обставини, що стосуються незаконної рубки дерев невідомими особами та часткове їх перевезення обвинуваченими. Проте, органом досудового розслідування не враховано, що до обов`язкових ознак об`єктивної сторони даного злочину належить настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди, заподіяної довкіллю, оскільки відповідно до ч.2 ст.11 КК України діяння є злочином лише у випадку, коли воно становить суспільну небезпеку - заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Частиною другою ст.246 КК України визначено відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а передбачені частиною першою діяння полягають у незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 246 КК, відноситься до категорії злочинів проти довкілля. Диспозиція вказаної норми передбачає, що одним з обов`язкових елементів складу цього злочину є наявність істотної шкоди, завданої об`єкту злочинного посягання, тобто довкіллю.

Згідно з приміткою до ст.246 КК України, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 року № 17 у справах про злочини, відповідальність за які передбачена статтею 246 КК, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, наявність шкоди довкіллю та її розмір має бути доведено визначеними законом засобами доказування.

Пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК передбачено, що розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта.

В даному кримінальному провадженні експертизи для визначення шкоди, завданої довкіллю, не проводились, а на підтвердження розміру такої шкоди надано повідомлення директора ДП "Дубровицький лісгосп", який покладено в основу обвинувачення в частині розміру істотної шкоди та розрахунок нанесених збитків, проведений інженером ОЗЛ ОСОБА_11 . В даному повідомленні вказано вартість вилученої лісопродукції, що на думку сторони обвинувачення є розміром шкоди, завданої довкіллю кримінальним правопорушенням. Такі розрахунки проведені особами, які не мають на це повноважень, так як невідомо їх рівень кваліфікації та освіти, достатність знань для проведення таких розрахунків.

Вказані розрахунки не можуть вважатися висновком експерта чи замінити його, оскільки належним чином не підтверджують розмір шкоди, заподіяної довкіллю, і є недопустимим доказом в розумінні ст. 86 КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

До такого висновку суд приходить з врахуванням позиції, викладеної у Постанові ВС/ККС № 673/902/16-к від 22.01.2019 року, в якій вказано, що у справах, де шкоду заподіяно довкіллю, зокрема, за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України, з урахуванням положень п.6 ч.2 ст.242 КПК України проведення експертизи є обов`язковим. Розрахунок, складений Державною екологічною інспекцією (а тим паче лісовим підприємством), не може замінити висновок експерта.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частиною 1 ст. 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Пунктом 6 ч. 2 цієї статті передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, розмір шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за заподіяну істотну шкоду внаслідок незаконного перевезення деревини, визначену на підставі розрахунку нанесених збитків від самовільної порубки (а не перевезення) здійсненого директором ДП "Дубровицький лісгосп", що протирічить вимогам ст.242 КПК України і не може бути прийнято судом, як доказ визначення розміру завданої шкоди, та це в свою чергу унеможливлює визначення істотної шкоди, як об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. В судовому засіданні покурором клопотання про призначення інженерно-екологічної, економічної чи іншої експертизи не заявлено.

Згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази і приймаючи до уваги, що таких доказів як висновки експертиз для встановлення розміру завданої шкоди чи протоколів проведення слідчих експериментів, інших додаткових доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, а саме в незаконному перевезенні незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, стороною обвинувачення після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд надано не було, тому суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення не доведено в судовому засіданні належними, допустимими доказами, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинувачених слід тлумачити на їхню користь.

Тому суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даного кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття даного процесуального рішення, у даній справі приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено та судом установлено факт посягання на об`єкт та предмет злочину, передбаченого ч.2 ст.246 КК України у виді встановленого законодавством порядку охорони лісових насаджень в 13 кварталі Бережницького лісництва ДП «Дубровицького лісгоспу» та порушення цілісності двох дерев породи «дуб», факт активних дій порубки двох дерев породи «дуб». При цьому, на думку суду, визначальними в доказовому аспекті для установлення судом даних обставин були складені матеріали про виявлене лісопорушення, протоколи огляду місця події, показання безпосередніх очевидців виявлення факту перевезення дерев, тобто і відповідні фото- матеріали, які сукупно, ураховуючи первинну обстановку, виявлену співробітниками лісгоспу формують у суду поза розумним сумнівом висновок про групове вчинення невстановленими слідством особами порубки вищезазначених дерев, та в подальшому факт їх перевезення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому, стороною обвинувачення в обґрунтування закінчення вчиненого злочину, яке пов`язується із моментом заподіяння в результаті незаконного перевезення деревини істотної шкоди, надані суду показання свідків, представника потерпілого, протоколи слідчих дій та інші письмові докази.

Разом із цим, за змістом диспозиції ч.1 ст. 246 КК України до об`єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення (злочину) включено її обов`язковий елемент - істотна шкода, і саме питання щодо визначення її розміру відповідно до ст.91 КПК України включено до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Крім того, варто зауважити, що стороною обвинувачення за змістом викладу обвинувачення істотну шкоду сформульовано без визначення екологічної складової, лише у вигляді матеріальної складової у виді збитків у розмірі 32054 грн.

Разом із цим, за змістом диспозиції ч.1 ст. 246 КК України, примітки 1 до вказаної статті, та виключно з огляду на межі обвинувачення істотна шкода від вищенаведеного діяння має оціночний зміст й відповідно є оціночною категорією, яка складається з двох взаємодоповнюючих показників: матеріального та екологічного критеріїв. Такий вид шкоди повинен визначатися в кожному конкретному випадку, як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду з урахуванням вартості дерев, їх екологічної цінності, кількості, а також шкоди, заподіяної довкіллю тощо. Такий висновок суду, узгоджується із правовою позицією, викладеною в абзаці 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 року № 17, згідно з якою у справах про злочини, відповідальність за які передбачена статтею 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту, тощо.

А тому вищенаведені розрахунки за наявності інших допустимих доказів, могли б підтверджувати лише матеріальну складову істотної шкоди у вищенаведеному складі злочину у даній справі.

Разом із цим, екологічна складова істотної шкоди у даній справі взагалі не знайшла будь-якого доказового підтвердження, хоча наявність шкоди довкіллю, як комплексного поняття, має бути доведено визначеними законом засобами доказування, якими відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України є висновок експерта (експертів). Крім того, екологічна шкода може оцінюватись не тільки у матеріально-грошовому еквіваленті, а й з позиції негативного впливу на довкілля. Такий вплив не може мати об`єктивної матеріальної оцінки. Завдана незаконною порубкою чи перевезенням екологічна шкода більш небезпечна, ніж матеріальна, адже останню можна відшкодувати.

У даному кримінальному провадженні експертиза для визначення шкоди, завданої довкіллю, яка спричинена незаконними діями на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду не призначалася і інші докази істотної шкоди в її екологічному аспекті у матеріалах кримінального провадження відсутні і прокурором для дослідження суду не надано.

Із огляду на це, суд уважає, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів того, як незаконне перевезення обвинуваченими вищезазначеної деревини призвело до значного погіршення породного складу дерев цінних пород, зниження якості атмосферного повітря на місці події, якісних, захисних, водоохоронних, та інших екологічних властивостей захисної лісової ділянки, включаючи, її сніго-, вітрозатримуючої, ґрунтозахисної функції в 13 кварталі Бережницького лісництва з деталізацією того, в чому полягали негативні впливи на довкілля (включаючи їх змістовні та якісні характеристики), який був механізм та умови настання негативних факторів на довкілля, який був стан дерев до їх порубки та перевезення, включаючи їх цінність та як їх розташування у загальному масиві впливало на виконання ними вищенаведених функцій. Даний висновок суду узгоджується з правовими позиціями, сформульованими Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у постанові від 22 січня 2019 року (справа № 673/902/16-к), у постанові від 05 листопада 2019 року (справа № 588/1591/16-к).

Також, на думку суду, тривалий час, про який вказує директор ДП «Дубровицький лісгосп» (а.к.п.119), для росту двох дерев породи дуб не є виключним підтвердженням наявності істотної шкоди в її екологічному аспекті, оскільки дане його повідомлення не є висновком експерта, а зазначена складова шкоди, як комплексного поняття, та елементу об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України, складається із ряду інших факторів, пов`язаних із породним складом дерев, їх цінністю, зниженням якості атмосферного повітря на місці події, якісних, захисних, водоохоронних, та інших екологічних властивостей захисної лісової ділянки.

Із урахуванням вищевикладеного суд уважає недоведеним стороною обвинувачення заподіяння у даному кримінальному провадженні незаконними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , саме істотної шкоди в її економічному та екологічному аспектах. Оскільки стороною обвинувачення не доведено наявності істотної шкоди у вищеописаних діях обвинувачених, то суд і не вбачає наявності прямого причинного зв`язку між зазначеними активними діями щодо перевезення деревини обвинуваченими та зазначеним видом шкоди. Отже, обов`язкові елементи об`єктивної сторони складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 246 КК України стороною обвинувачення є недоведеними.

Для підтвердження фактів наявності суб`єктів зазначеного злочину та наявності у них прямого умислу, як складової суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України, є фото- матеріали та показання свідків, які були безпосередніми очевидцями того, що автомобілем, в якому знаходилися дві дубові колодки керував ОСОБА_1 , до якого згодом підійшов ОСОБА_2 , тобто було виявлено саме обвинувачених в обстановці, яка очевидно підтверджувала факти незаконного перевезення деревини зазначеними особами у зазначеному в обвинувальному акті місці, сукупно доводять безпосередню причетність зазначених двох осіб до вчинення вищезазначених дій по незаконному перевезенню зрізаної деревини.

Проте підставою кримінальної відповідальності є склад злочину, недоведеність хоча б однієї частини складу злочину тягне відсутність складу злочину в цілому.

Виправдувальний вирок відповідно до ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Оскільки, в судовому засіданні стороною обвинувачення не було надано інших відносних і допустимих доказів, які б вказували і однозначно підтверджували повною і достатньою мірою обставини того, що в результаті злочинних дій обвинувачених заподіяно істотну шкоду, а тому оцінивши та проаналізувавши надані сторонами докази, всебічно й повно дослідивши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, аналіз яким дано вище, суд, керуючись законом, грунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості приходить до висновків, що пред`явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення за ч.2 ст.246 КК України не знаходить свого підтвердження в ході судового розгляду.

Стаття 10 Кримінального процесуального Кодексу України встановлює рівність всіх перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таку позицію висловлює Пленум Верховного Суду України в Постанові №9 від 01 листопада 1996 року (з наступним змінами) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" в п. 18, а відповідно до п. 19 цієї ж постанови, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Принцип змагальності конкретизовано і в ст.22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Приймаючи рішення з постановленням виправдувального вироку у даній справі, суд також бере до уваги обов`язок дотримуватися розумних строків розгляду справи.

При цьому суд зважає на практику Європейського суду, зокрема на справу "Федорченко та Лозенко проти України" (Заява N 387/03) 20 вересня 2012 року, де Європейським судом зверталася увага на фактах неможливості встановити "поза розумним сумнівом" причетність до вчинення злочину, відтак констатовано порушення ст. 14 у поєднанні з ст. 2 Конвенції в її процесуальному аспекті, у зв`язку з непроведенням державними органами розслідування можливих інших мотивів, а також на справу "Зароченцев проти України" (Заява N 39327/06) 10 січня 2013 року, де Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з незабезпеченням національними органами розгляду справи упродовж розумного строку.

Вважаючи достатньо забезпеченим в ході судового процесу процесуальні права прокурора та потерпілого на надання ними додаткових доказів у підтвердження доведеності вини обвинувачених, суд також виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, аналізуючи перераховані вище докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано, а стороною обвинувачення не подано інших доказів для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що судом не здобуто і стороною обвинувачення не доведено наявності в діянні обвинувачених складу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, які згідно Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, були б прийняті судом до уваги, а наявність порушень вимог чинного законодавства під час проведення досудового розслідування безсумнівно вказує на упередженість досудового розслідування і бажання у будь-який спосіб здобути докази винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відтак сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинувачених.

Тому із урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги норми ст. 62 Конституції України, з огляду на те, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів наявності в діянні обвинувачених всіх елементів складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України, суд дійшов висновку про наявність підстави для виправдання обвинувачених згідно з п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю того, що в діянні обвинувачених є склад зазначеного вище кримінального правопорушення.

Щодо доводів та клопотань захисника про необхідність закрити дане кримінальне провадження, які були заявлені під час судового розгляду, то варто зауважити, що за змістом ч. 2,7 ст. 284, 368, абз.2 ч.1 ст.373 КПК України до повноважень місцевого суду за результатами судового розгляду не віднесена процесуальна правомочність закривати кримінальне провадження при установленні під час судового розгляду відсутності у діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, у такому випадку суд ухвалює виправдувальний вирок.

Цивільний позов представника потерпілого, заявлений у даній справі підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч.3 ст. 129 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 2512 грн.16 коп. слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.100, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 246 Кримінального Кодексу України визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 246 Кримінального Кодексу України визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення.

Цивільний позов ДП "Дубровицьке лісове господарство" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Рівненського апеляційного суду від 11 липня 2019 року.

Речові докази по справі:

- два зрізи з колод, які були вилучені 22.06.2019 року в кварталі №13 першого відділу Бережницького лісництва, поблизу с. Підлісне Дубровицького району Рівненської області, два зрізи з пня зрізаних дерев, - передати у власність Державного підприємства «Дубровицьке лісове господарство».

- сім колод породи дуб розмірами: 1) довжина 105 см, діаметром 71 см; 2) довжина 105 см, діаметром 72 см; 3) довжина 113 см, діаметром 75 см; 4) довжина 110 см, діаметром 61 см; 5) довжина 114 см, діаметром 71 см, 6) довжиною 101, діаметром 70 см, 7) довжиною 106 см, діаметром 70 см, які передані на зберігання в ДП "Дубровицький лісгосп" - передати у власність Державному підприємству «Дубровицьке лісове господарство».

- автомобіль марки "MERCEDES-BENZ 601 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_15 , яким тривалий час користується ОСОБА_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Рівненської області І.В. Оборонова