Вирок № 95316681, 03.03.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 941/377/20

провадження №: 1-кп/398/129/21

ВИРОК

Іменем України

"03" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Коліуш Г.В.,

суддів Орловського В.В., Бугайченко Т.А.,

з участю секретарів судового засідання Хілевич Ю.П., Замкової Ю.С.,

прокурорів Писаренко Л.М., Гришка С.П.,

захисників Бесараба В.А., Ковальової Т.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Олександрії кримінальне провадження, внесене ЄРДР 15.01.2020 року за №12020120260000012 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, з загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.09.2014 року за ч. 3 ст.185, ч.3 ст. 187 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 16.11.2017 року по відбуттю строку покарання,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мурманськ Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.01.2020 року близько 22 год. 10 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 перебували в домоволодінні ОСОБА_4 в с. Рядове Петрівського району Кіровоградської області, де вживали спиртні напої. Знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_4 о 22 год. 20 хв. у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел, направлений на напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння майном потерпілого. В той же день, о 22 год. 30 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном потерпілого, обвинувачені, попередньо домовившись про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, з корисливих мотивів, прийшли до будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , де проживав потерпілий. Після того, як ОСОБА_5 відчинив двері, ОСОБА_1 наніс останньому один удар кулаком правої руки в обличчя, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проникли до будинку та з метою відшукання коштів та цінного майна зайшли до кімнати, де відпочивав потерпілий ОСОБА_3 . В подальшому обвинувачені, діючи спільно, за попередньою змовою, підійшли до ліжка ОСОБА_3 та застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, почали спільно наносити потерпілому удари руками та ногами по тулубу та голові, вимагаючи гроші. Після чого ОСОБА_2 з-під подушки дістав штани потерпілого та з кишені дістав 200 гривень та заволодів грошима. ОСОБА_1 , який в цей час перебував на кухні, повідомив ОСОБА_2 про наявність на кухні телевізора та мобільного телефону потерпілого. Після чого ОСОБА_2 пішов на кухню з метою заволодіння мобільним телефоном, на що потерпілий почав чинити опір ОСОБА_2 . ОСОБА_1 відтягнув потерпілого від ОСОБА_2 , кинув його на ліжко та почав наносити удари ногами зверху вниз, вилізши на сусіднє ліжко. В цей час ОСОБА_2 взяв на кухні з плити сковорідку, підійшов до потерпілого та наніс йому не менше п`яти ударів по голові, доки не відламалася ручка. Після чого ОСОБА_2 в кухні взяв мобільний телефон потерпілого марки «Samsung Galaxy J6+» з картою пам`яті «TOSHIBA EXCERIA microSDHC UHS – I U3 32GB та поклав до себе в кишеню. В подальшому ОСОБА_1 заволодів телевізором марки «LG» чорного кольору, який стояв на столі в кухні та з викраденим майно покинув будинок, ОСОБА_2 разом з викраденим мобільним телефоном покинув будинок через декілька хвилин після ОСОБА_1 , після чого викраденим майном розпорядилися на власний розсуд. В результаті нападу потерпілий ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №23 від 03.02.2020 року отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, гематоми очниць, рани правої щоки, лівої орбіти, струс головного мозку, що в комплексі класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я на термін від 6 до 21 доби. Своїми злочинними діями обвинувачені спричинили потерпілому відповідно до висновку експерта №169/581/582/20-27 від 10.02.2020 року майнову шкоду на суму 9 123 грн. 75 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині визнав частково, надав показання, відповідно до яких 14.01.2020 року приблизно о 20.00 год. він в магазині зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які запропонували йому разом вживати алкогольні напої. Вони купили пляшку горілки і пішли до ОСОБА_4 додому, де вживали алкогольні напої. Через деякий час вони з ОСОБА_1 вийшли покурити та побачили будинок ОСОБА_3 , на ганку якого стояв його батько, а потім зайшов в середину. Вони підійшли до будинку і постукали. Коли батько потерпілого ОСОБА_5 відчинив двері, ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя, від чого останній впав. Зайшовши до будинку, обвинувачений допоміг батьку потерпілого дійти до стільця і сісти та спитав, чи все добре, на що останній відповів, що все в порядку. В цей час ОСОБА_1 пішов до кімнати, де перебував ОСОБА_3 та його молодший брат ОСОБА_6 . Він чув, що спочатку вони розмовляли, а потім почув бійку. ОСОБА_1 бив потерпілого, який лежав на ліжку, руками та ногами по тулубу та голові. Обвинувачений зайшов до кімнати, пару разів вдарив потерпілого руками по тулубу, а потім, вгамувавши ОСОБА_1 , попросив у потерпілого гроші. Потерпілий піднявся та з кишені штанів дістав 200 гривень, які віддав обвинуваченому. Після чого обвинувачений пішов в кухню, де побачив плазмовий телевізор та мобільний телефон, який стояв на зарядці. В цей час потерпілий ззаду на нього накинувся та повалив на підлогу і вони почали боротись. До них підбіг ОСОБА_1 і відтягнувши потерпілого кинув його на ліжко та почав бити його руками. Обвинувачений піднявся, поклав мобільний телефон до кишені та пішов до кухні і взяв сковорідку. Повернувшись до кімнати він вдарив декілька разів нею потерпілого по ногах, ручка у сковорідки відпала напевно після того, як він нею вдарив об стіну, після чого він відніс її на кухню, він не бив потерпілого сковорідкою по голові. ОСОБА_1 сковорідкою потерпілого також не бив. Ані обвинувачений, ані ОСОБА_1 ножа не брали. Після того, як зламалась ручка сковорідки, він та ОСОБА_1 ще пару раз вдарили потерпілого. ОСОБА_1 взяв телевізор та першим вийшов з будинку, а він вийшов слідом за ним через декілька хвилин після чого вони прийшли до ОСОБА_4 та попросили його продати телевізор та мобільний телефон. ОСОБА_4 комусь зателефонував, а потім вони пішли до покинутої олійниці, де на них вже чекало таксі, з якого вийшли люди і забрали телефон і телевізор. Гроші за продані речі отримав ОСОБА_4 , обвинуваченому він дав лише 200 гривень. В будинку, крім батька потерпілого, перебував його молодший брат, який лежав на ліжку, вкрившись підодіяльником, обличчям до стіни. В скоєному каявся, просив суворо не карати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині визнав частково, надав показання, відповідно до яких 14.01.2020 року приблизно о 21 год. 00 хв. вони разом з ОСОБА_2 перебували в будинку ОСОБА_4 та розпивали спиртні напої. Потім вони вирішили піти в с. Червоне Дніпропетровської області до магазину та погуляти, та задля скорочення шляху пішли повз будинок потерпілого. Побачивши як в домоволодіння Поповичів батько ОСОБА_5 закриває двері, вони підійшли до будинку і він постукав у двері. Коли ОСОБА_5 відчинив їм, він вдарив його один раз кулаком в обличчя, від чого останній впав. Зайшовши до будинку вони посадили його на стілець і ОСОБА_1 пішов до кімнати, де побачив потерпілого, який лежав на ліжку. ОСОБА_2 в цей час залишився розмовляти з батьком потерпілого. ОСОБА_1 попросив потерпілого позичити йому гроші, але останній відмовився, тоді ОСОБА_1 наніс йому один удар правої рукою в ліву щоку. Потерпілий почав привставати з ліжка і він наніс йому ще один удар кулаком в обличчя від чого на лівій щоці потерпілого з`явилося розсічення. Після цього потерпілий підвівся та з штанів дістав 200 грн., які віддав ОСОБА_2 , який в цей час перебував поруч. ОСОБА_1 попросив у потерпілого ще грошей, але потерпілий повідомив, що у нього більше немає коштів, на що він йому відповів, що забере телевізор та пішов до кухні, щоб забрати телевізор. Коли він відключив телевізор і взяв його в руки, то побачив, що потерпілий ззаду накинувся на ОСОБА_2 з криками «Куди ви забираєте». Він поставив телевізор та відтягнувши потерпілого від ОСОБА_2 , кинув його на підлогу і присівши над ним, почав бити його ногами та руками, куди саме він бив не пам`ятає. В цей час ОСОБА_2 вийшов до іншої кімнати і повернувся зі сковорідкою, якою вдарив потерпілого 2 рази по нозі, присівши над ним, а потім кинув сковорідку. Після того вони ще продовжили бити потерпілого ногами та руками. Це все відбувалось на протязі 5-10 хвилин. Які саме тілесні ушкодження були у потерпілого він не бачив, бачив лише розсічену ліву вилицю та кров. ОСОБА_2 відтягнув його від потерпілого, він пішов на кухню, взяв телевізор та вийшов з будинку. Він бачив як ОСОБА_2 підійшов до того місця де був телевізор і забрав мобільний телефон та через пару хвилин також вийшов з будинку. Перебуваючи на подвір`ї будинку Поповичів ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 і попросив допомогти продати телевізор. Він не брав ніж та не бачив його у ОСОБА_2 , сковорідкою ОСОБА_2 потерпілого не бив, попередньої змови на вчинення нападу в них не було, все вийшло спонтанно. У скоєному, а саме, у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому та задоволодінні майном потерпілого, каявся. Зазначив, що його брат намагався відшкодувати потерпілому шкоду, приїздив до нього в лікарню, але потерпілий відмовився від допомоги.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими вини, їхня вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими і перевіреними судом фактичними даними, що містяться у наступних джерелах доказів:

- показаннях потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до яких 14.01.2020 року він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_5 , разом з ним в будинку на кухні перебував його батько ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_7 . Близько 22 год. 30 хв. в будинок зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Він в той час з братом перебував в кімнаті, вони лежали на ліжках, а батько був біля дверей на кухні. Він побачив, як батько впав та потім зі слів батька дізнався, що його в щелепу вдарив ОСОБА_1 .. Зайшовши до кімнати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наказали брату не ворушитись, а самі підійшли до його ліжка. ОСОБА_2 став біля його голови з лівого боку, а ОСОБА_1 поруч. Вони почали його бити та вимагати гроші. Він їм пояснював, що в нього немає грошей, але вони продовжували його бити кулаками впродовж приблизно 10 хвилин. Потім вони пішли до кухні і ОСОБА_2 повернувся з чавунною сковорідкою, якою почав його бити по голові. В цей час, поки ОСОБА_2 бив його сковорідкою, ОСОБА_1 просто стояв поруч. ОСОБА_2 його бив доти, поки у сковорідки не відпала ручка, було приблизно п`ять ударів сковорідкою. Потім ОСОБА_2 пішов до кухні і з тумбочки взяв металевого ножа сріблястого кольору та приставив його до горла потерпілого, вимагаючи гроші. Отримавши від потерпілого відмову, обвинувачені почали нишпорити по кімнаті та ОСОБА_2 з-під подушки, на якій лежав потерпілий, дістав його штани та з карману забрав 200 гривень. Потім на кухню пішов ОСОБА_1 і забравши телевізор марки «LG», який стояв на столі, вийшов з будинку, а потім до кухні пішов ОСОБА_2 , побачив мобільний телефон марки «Samsung», який заряджався, забрав його та також пішов з будинку, після чого потерпілий викликав поліцію. Він перебував в лікарні десять днів, йому на обличчя накладали шви;

- показаннях свідка ОСОБА_5 , відповідно до яких 14.01.2020 року до його будинку за адресою: АДРЕСА_5 в вечірній час прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Двері в будинку були відчинені, але він не пам`ятає чи він сам їм відкрив, чи вони зайшли без дозволу. Коли вони зайшли до будинку, то ОСОБА_1 вдарив його правою рукою в лівий бік обличчя, після чого свідок сів на стілець в кухні і нікуди звідти не вставав. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пройшли в кімнату, де перебували його старший син ОСОБА_8 , який лежав на ліжку, та молодший син ОСОБА_6 . Йому не було видно кімнату з того місця, де він сидів, лише чув, що там відбувається бійка, однак не пам`ятає, про що говорили обвинувачені та потерпілий. Через деякий час до кухні зайшов ОСОБА_1 і взяв з плитки сковорідку та повернувся до кімнати. Він не бачив, чи били його сина ОСОБА_8 сковорідкою. Чи брав хтось з плитки ніж, він також не бачив, але ніж з плитки зник. Сковорідка була чавунна, ручка як пластикова, вона була цільна, і коли обвинувачені пішли, то ручка була окремо. Потім, коли ОСОБА_1 зайшов знову до кухні, він забрав плазмовий телевізор, який належав потерпілому, та пішов з будинку. ОСОБА_2 , зайшовши на кухню попросив підкурити та покуривши на порозі, також пішов. Обвинувачені перебували в будинку приблизно 20 хвилин. Коли він зайшов до кімнати, то побачив, що подушка та простирадло на ліжку потерпілого були в крові і у старшого сина ОСОБА_8 обличчя було побите та все в крові. Чи було ще щось викрадено з будинку, він не знає;

- показаннях свідка ОСОБА_7 , відповідно до яких 14.01.2020 року він перебував в будинку свого батька по АДРЕСА_5 . Батько був на кухні, а він з братом ОСОБА_8 в кімнаті лежали на ліжках та дивились телевізор, який стояв на кухні. Приблизно між 22 год. та 23 год. він почув, що до будинку зайшли два чоловіки та розмовляли з батьком та запитували про ОСОБА_8 . Через деякий час в кімнату до них зайшов ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 залишився на кухні, вони обидва були в стані алкогольного сп`яніння. Потерпілий лежав на ліжку, яке було ближче до входу, а вже потім було ліжко свідка. ОСОБА_2 попросив у брата гроші в борг, але брат відмовив, після чого ОСОБА_2 почав його бити по голові, сівши на брата зверху. Потім ОСОБА_2 пішов в кухню і повернувся зі сковорідкою в руці. Сівши знову зверху на брата він почав бити його сковорідкою по голові та обличчю доти, поки не зламалась ручка сковорідки, і тоді ОСОБА_2 відніс її назад до кухні. Коли ОСОБА_2 повернувся, то почав вимагати у брата телефон. ОСОБА_1 , перебуваючи на кухні, побачив телевізор та мобільний телефон, який був на зарядці, та повідомив про це ОСОБА_2 ОСОБА_2 взяв телефон та намагався його розблокувати, а ОСОБА_1 в цей час бив кулаками брата по голові та грудях, вилізши на сусіднє ліжко, бив ногами, п`яткою зверху вниз. Свідок не бачив, щоб хтось з обвинувачених підходив до брата з ножом, тому що під час подій він був вкритий підодіяльником та лежав обличчям до стіни, але потім він повернувся і з-під одіяла бачив все, що відбувалось в кімнаті. Першим з будинку з плазмовим телевізором пішов ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_2 з мобільним телефоном в кишені. Потерпілий був весь в крові, на обличчі були гематоми та рубана рана під оком, тому вони викликали швидку;

- показаннях свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких він проживає недалеко від потерпілого, 14.01.2020 року обвинувачені ввечері прийшли до нього додому та разом вживалиалкогольні напої, після чого обвинувачені пішли та він ліг спати. Приблизно через дві години він почув, як у дворі залаяли собаки, він вийшов і побачив обвинувачених з плазмовим телевізором, який вони попросили продати. Про те, де вони взяли телевізор, він не питав та вони не говорили. У свідка є знайома на ім`я ОСОБА_9 , у якої зламався телевізор та він зателефонував їй та запропонував купити телевізор. Оскільки вона проживає в м. Кривий Ріг, то вона взяла такси та через 40 хвилин приїхала до олійниці в с. Красний Забойщик, де вони домовилися зустрітися. Свідок разом з обвинуваченими до олійниці шли пішки, коли прийшли, побачили, що там вже були ОСОБА_9 , таксист і якийсь хлопець. Телевізор ОСОБА_2 та ОСОБА_1 несли в руках по черзі. У ОСОБА_1 він бачив його особистий телефон, інших телефонів він не бачив. Ножа у обвинувачених він також не бачив. Обвинувачені розмовляли з ОСОБА_9 біля автомобіля, а свідок в цей час відійшов на 4-5 метрів, тому не чув розмови та не бачив, чи передавала ОСОБА_9 обвинуваченим гроші за телевізор. Коли ОСОБА_9 поїхала, свідок викликав знайомого таксиста ОСОБА_10 , однак коли той приїхав, з автомобіля вийшли працівники поліції та затримали його з ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 втік. ОСОБА_1 затримали приблизно через годину;

- показаннях свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких в ніч, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 забрали плазмовий телевізор, йому зателефонував ОСОБА_12 і запропонував купити телевізор. Він відмовився, оскільки зрозумів, що він крадений та зателефонував знайомому на ім`я ОСОБА_13 , який міг вплинути на обвинувачених, щоб вони повернули вкрадені речі. Після того, як свідок відмовився купити телефон, оскільки свідок іноді займається перевезенням, ОСОБА_12 попросив відвезти його, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ломбард в м. Кривий Ріг. Через 15-20 хв. ОСОБА_4 знову йому зателефонував з претензіями, а саме, навіщо він телефонував ОСОБА_13 та попросив приїхати на закинуту олійницю в с. Червоний Забойщик і забрати його, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та відвезти їх до м. Кривий Ріг. Коли він під`їжджав до олійниці, то побачив як звідти виїжджало таксі, в якому був водій, жінка і ще один чоловік. Він зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що він під`їжджає, але останній сказав, що вони передумали їхати. Він розвернувся і почав їхати в бік м. Кривий Ріг та при виїзді з с. Червоний ОСОБА_14 побачив автомобіль патрульної поліції, яка зупинила те саме таксі, яке він бачив. Його також зупинили та запросили бути свідком під час огляду даного автомобіля. Під час огляду автомобіля він бачив, що на задньому сидінні автомобіля лежав плазмовий телевізор, і він зрозумів, що це той самий телевізор, який ОСОБА_4 пропонував йому купити. Поки він перебував біля працівників поліції, йому знову зателефонував ОСОБА_4 та попросив приїхати до покинутої олійниці і забрати їх звідти. Свідок повідомив про його розмову з ОСОБА_4 та його припущення з приводу вилученого з автомобіля таксі телевізора працівників поліції, після чого вони сіли в його машину та поїхали до олійниці, де його чекали ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Під`їхавши до того місця, він зупинився, працівники поліції вийшли з автомобіля та затримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 втік, однак його було затримано через півгодини.. Під час затримання свідок на місці затримання бачив кухонний ніж, але не бачив у кого він випав.

- протоколі огляду місця події від 15.01.2020 року з відеозаписом та фототаблицями, проведеного за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого було зафіксовано обстановку в домоволодінні, виявлено та вилучено простирадло та ганчірку з плямами РБК, сковорідку та картону коробку з-під телевізора марки LG, відеозапис не досліджувався за згодою учасників;

- протоколі огляду місця події від 15.01.2020 з відеозаписом та фототаблицями, проведеного на сполученні доріг с. Червоне – м. Кривий Ріг, біля с. Червоне, під час якого оглянутий автомобіль марки ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , під час огляду якого було виявлено на задньому сидінні автомобіля телевізор марки «LG» чорного кольору 32 дюйми з одним мереживним дротом, приєднаним до телевізору, який було вилучено; відеозапис не досліджувався за згодою учасників;

- протоколі огляду від 15.01.2020 року, проведеного в приміщенні приймального відділення КНП Петрівської ЦРЛ за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вулиця Центральна, 1, під час якого вилучені футболка синього кольору у чорну смугу, яка на внутрішній задній поверхні ворота має множинні сліди темно-бурого кольору, схожі на кров, та байкову кофту синього кольору у клітинку, яка на задній поверхні в районі ворота має множинні сліди темно-бурого кольору, схожі на кров;

- протоколі затримання особи від 15.01.2020 року, складеного у присутності понятих, відповідно до якого 15.01.2020 року о 02 год. 35 хв. за адресою: АДРЕСА_6 був затриманий ОСОБА_1 , як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та в присутності понятих було проведено обшук затриманої особи ОСОБА_1 під час якого було виявлено та вилучено зарядний пристрій до телефону, мобільний телефон «Bravis»;

- протоколі затримання особи від 15.01.2020 року, складеного у присутності понятих, відповідно до якого 15.01.2020 року о 02 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_6 був затриманий ОСОБА_2 , як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та в присутності понятих було проведено обшук затриманої особи ОСОБА_2 , під час якого було виявлено та вилучено дві грошові купюри номіналом по 200 гривень, одна запальничка чорно-оранжевого кольору, одна запальничка білого кольору, навушники з маркуванням «1MORE», ключ від замку з написом «TLAN»;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 17.01.2020 року з відеозаписом, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_2 , захисника Ковальової Т.Ю., свідка ОСОБА_5 , під час якого підозрюваний розповів та показав на місці, що він разом з ОСОБА_1 прийшли з будинку ОСОБА_4 до будинку ОСОБА_3 .. ОСОБА_15 відчинив двері, чи хтось відчинив, він не пам`ятає, та вони увійшли до будинку. ОСОБА_15 зайшов першим до будинку та наніс ОСОБА_5 , який перебував у кімнаті, один удар, після чого ОСОБА_5 сів на стілець біля плити пічного опалення. Після чого ОСОБА_15 та слідом за ним підозрюваний зайшли до кімнати, де відпочивав ОСОБА_3 та він, підійшовши до ліжка де лежав ОСОБА_3 , почав наносити йому удари кулаками обох рук по голові, обличчю та корпусу, скільки саме ударів він наніс ОСОБА_3 не пам`ятає. Потім він пішов до кухні та взяв чавунну сковорідку і повернувшись до кімнати почав наносити ОСОБА_3 удари нею по тілу до тих пір, поки не відпала ручка сковорідки. В цей час ОСОБА_15 спілкувався з ОСОБА_7 .. На вимогу підозрюваного ОСОБА_3 з карману штанів дістав 200 гривень і віддав їх. Підозрюваний пішов до кухні та забрав мобільний телефон, який стояв на зарядці біля телевізора та повернувся до кімнати. Слідом до кухні пішов ОСОБА_15 , забрав телевізор, вийшов з будинку таі пішов до будинку ОСОБА_4 .. Підозрюваний в цей час залишився в кімнаті з ОСОБА_3 , попросив вибачення та забрав мобільний телефон та пішов до будинку ОСОБА_4 .. Коли ОСОБА_2 заходив до будинку ОСОБА_4 там вже був ОСОБА_15 , а ОСОБА_16 розмовляв по телефону та домовлявся про продаж телевізора; відеозапис не досліджувався за згодою учасників;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 17.01.2020 року з відеозаписом, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ковальової Т.Ю., свідка ОСОБА_5 , під час якого підозрюваний розповів та показав на місці, що 14.01.2020 року він разом з ОСОБА_17 вийшли з будинку ОСОБА_16 та попрямували до будинку ОСОБА_18 з метою взяти гроші. Підійшовши до будинку, відчинили двері, хто саме відчинив він сказати не може, вони біля дверей зустрілись з ОСОБА_5 , якого підозрюваний правою рукою штовхнув, а потім вдарив один раз кулаком по обличчю та наказав йому сидіти біля плити пічного опалення. Після чого він розвернувся та пішов у кімнату, де відпочивав ОСОБА_3 та його брат. Підозрюваний разом з ОСОБА_17 , зайшовши до кімнати, одразу підійшли до ліжка ОСОБА_3 , який в цей час відпочивав, де він наніс йому правою рукою один удар в обличчя, при цьому вимагаючи гроші та наніс ще один удар в обличчя після того, як ОСОБА_18 запевняв, що коштів в нього немає. ОСОБА_17 , перебуваючи біля ліжка ОСОБА_18 , почав йому погрожувати та наносити тілесні ушкодження, після чого підозрюваний вийшов до кухні та побачив підключений телевізор. Він відімкнув його від антени, взяв його, вийшов з будинку та попрямував до будинку ОСОБА_16 , залишивши ОСОБА_17 , у якого був мобільний телефон марки «Samsung». Коли він виходив з будинку ОСОБА_18 , ОСОБА_17 залишився ще в будинку, а саме, біля ліжка ОСОБА_18 і наносив йому тілесні ушкодження, погрожував йому та вимагав гроші; відеозапис не досліджувався за згодою учасників;

- висновку експерта №23 від 03.02.2020 року, відповідно до якого в медичних документах на ім`я ОСОБА_3 маються дані на користь тілесних ушкоджень у вигляді: черепно-мозкової травми, гематоми очниць, рана правої щоки, лівої орбіти, струс головного мозку. Вказаний комплекс ушкоджень міг утворитись від дії тупого твердого предмету (предметів), відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я на термін від 6 до 21 доби. Виявлені ушкодження могли утворитись в результаті не менш ніж 2-3-х травматичних впливів. Судово-медичних даних для встановлення давності утворення ушкоджень в наданих мед. документах не міститься. Враховуючи відсутність ушкоджень на виступаючих ділянках обличчя (ніс, підборіддя, лоб, тощо), можна казати про те, що виявлені ушкодження не притаманні для утворення при падінні на площі з положення стоячи;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 05.02.2020 року з відеозаписом, проведеного з участю потерпілого ОСОБА_3 , під час якого потерпілий розповів та показав на місці, що 14.01.2020 року він перебував в будинку за адресою: АДРЕСА_5 та лежав на своєму ліжку. О 22.20 год він почув скрізь сон, що до будинку зайшов ОСОБА_17 та ОСОБА_15 . Він прокинувся та одразу побачив, як ОСОБА_15 наніс один удар кулаком в обличчя батькові ОСОБА_5 , після чого до кімнати, де він перебував, зайшов ОСОБА_17 та ставши біля ліжка почав вимагати гроші, після чого наніс йому декілька ударів кулаком по обличчю та голові. В цей час ОСОБА_15 розмовляв по телефону, а ОСОБА_17 , взявши сковорідку в кухні, повернувся в кімнату та чотири рази наносив йому удари по голові сковорідкою, поки у сковорідки не відпала ручка. Кинувши на підлогу сковорідку ОСОБА_17 пішов до кухні та взяв металевий ніж довжиною 30 см. В цей час ОСОБА_15 , погрожуючи фізичною розправою наносив йому удари по обличчю кулаком та знайшов 200 гривень, які забрав. Після чого зайшов ОСОБА_17 з ножем та приставив ножа йому до горла та почав вимагати гроші. Ножа ОСОБА_17 біля горла тримав 1-2 хв, після чого наказав ОСОБА_19 взяти телевізор та виходити з будинку, а сам залишився в кімнаті та висловлював в його адресу погрози. Коли ОСОБА_17 побачив телефон, який стояв на зарядці, то забрав його та залишив домоволодіння; відеозапис не досліджувався за згодою учасників;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2020 року, проведеного з участю свідка ОСОБА_20 , в ході якого свідок впізнав на фото № 3 підозрюваного ОСОБА_2 як особу, з якою зустрічався 14.01.2020 року, за ознаками обличчя;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2020 року, проведеного з участю свідка ОСОБА_20 , в ході якого свідок впізнав на фото № 4 обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, з якою зустрічався 14.01.2020 року, за ознаками обличчя;

- висновку експерта №169/581/582/20-27 від 11.02.2020 року, відповідно до якого середня ринкова вартість станом цін на 14.01.2020 року телевізора марки «LG 32LJ500V», що був придбаний 29.05.2018 року новим, з дати придбання експлуатувався за призначенням, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у справному та придатному для користування стані, склала 5472,00 гривень. Середня ринкова вартість станом ціна на 14.01.2020 року мобільного телефону марки «Samsung J610FZANSEK» сірого кольору, що був придбаний 13.10.2018 року новим, з дати придбання експлуатувався за призначенням, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у справному та придатному для користування стані складала 3372,75 гривень. Середня ринкова вартість станом ціна на 14.01.2020 року карти пам`яті марки «TOSHIBA EXCERIA microSDHC UHS-1 U3 32GB class 10D» (УКТЗЕД8523511000), що була придбана 13.10.2018 року новою, з дати придбання експлуатувалась за призначенням, на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала у справному та придатному для користування стані, складала 279,00 гривень;

- висновку експерта №11 від 21.02.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого кров ОСОБА_3 відноситься до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0;

- висновку експерта №12 від 24.02.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого на підодіяльнику (відповідно до постанови про призначення судово-біологічної експертизи від 18.02.2020 року – простирадло зі слідами РБК) (об`єкти №№ 1-20), виявлено кров, яка належить людині. Кров, виявлена на підодіяльнику ((об`єкти №№ 1-20), належить до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Дана кров може походити від особи (осіб) із групою крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від громадянина ОСОБА_3 ;

- висновку експерта №13 від 24.02.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого на простирадлі (відповідно до постанови про призначення судово-біологічної експертизи – ганчірка зі слідами РБК) (об`єкти №№ 1-8), виявлено кров, яка належить належить людині. Кров, виявлена на простирадлі, належить до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Дана кров може походити від особи (осіб) із групою крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від громадянина ОСОБА_3 ;

- висновку експерта №14 від 24.02.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого на кофті (об`єкти №№ 1-10) виявлено кров, яка належить людині. Кров, виявлена на кофті (об`єкти №№ 1-10), належить до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Дана кров може походити від особи (осіб) із групою крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від ОСОБА_3 ;

- висновку експерта №15 від 24.02.2020 року з фототаблицями, відповідно до якого на футболці (об`єкти №№ 1-6) виявлено кров, яка належить людині. Кров, виявлена на футболці (об`єкти №№ 1-6), належить до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Дана кров може походити від особи (осіб) із групою крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від ОСОБА_3 .

За висновком судово-психіатричного експерта №45 від 07.02.2020 року ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. У відношенні інкрімінуємого правопорушення ОСОБА_2 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

За висновком судово-психіатричного експерта №46 від 07.02.2020 року ОСОБА_1 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. У відношенні інкрімінуємого правопорушення ОСОБА_1 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

Також судом було досліджено: витяг з ЄРДР від 15.01.2020 року № 12020120260000012, постанова про призначення групи прокурорів від 15.01.2020 року, протокол прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2020 року, заява ОСОБА_5 від 15.01.2020 року про надання згоди на огляд території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , постанова про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 15.01.2020 року, протокол огляду речових доказів від 15.01.2020 року, квитанція №420 від 15.01.2020 року про прийняття речових доказів на зберігання, заява ОСОБА_21 про надання добровільної згоди на огляд автомобіля марки ВАЗ 2110, д.н.з НОМЕР_1 , розписка ОСОБА_3 про отримання від слідчого мобільного телефону марки Самсунг j6 синього кольору, флеш карту Toshiba 32 GB, телевізор чорного кольору марки «LG» та кошти в сумі 200 гривень, квитанція №422 від 15.01.2020 року про прийняття речових доказів, заява ОСОБА_3 від 15.02.2020 року про залучення як потерпілого, постанова від 15.02.2020 року про визнання ОСОБА_3 потерпілим, розписка ОСОБА_3 про добровільну видачу працівникам поліції светру та футболки, постанова про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 15.01.2020 року, квитанція №421 від 15.01.2020 року про прийняття речових доказів на зберігання, протокол огляду речей і документів від 15.01.2020 року, постанова про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням від 15.01.2020 року, доручення №64 від 15.01.2020 року, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 15.01.2020 року, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 від 16.01.2020 року, постанова про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 15.01.2020 року, протокол огляду речових доказів від 15.01.2020 року, квитанція №419 від 15.01.2020 року про прийняття речових доказів на зберігання, постанова про залучення адвоката для здійснення захисту за призначенням від 15.01.2020 року, доручення №47 від 15.01.2020 року, повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 15.01.2020 року, постанова про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 15.01.2020 року, протокол огляду речей і документів від 15.01.2020 року, акт №169/581/582/20-27 про вартість витрат на проведення судової товарознавчої експертизи №169/581/582/20-27 від 11.02.2020 року, постанова про відібрання у потерпілого зразків для проведення експертизи від 17.02.2020 року, протокол отримання у потерпілого зразків для експертизи від 18.02.2020 року, довідка про витрати на проведення судової біологічної експертизи №11 від 21.02.2020 року, довідка про витрати на проведення судової біологічної експертизи №12 від 21.02.2020 року, довідка про витрати на проведення судової біологічної експертизи №13 від 24.02.2020 року, довідка про витрати на проведення судової біологічної експертизи №14 від 24.02.2020 року, довідка про витрати на проведення судової біологічної експертизи №15 від 24.02.2020 року, повідомлення про зміну підозри ОСОБА_1 від 25.02.2020 року, повідомлення про зміну підозри ОСОБА_2 від 25.02.2020 року, що підтверджують належність та допустимість інших доказів, наявність речових доказів та процесуальних витрат.

Суд зазначає, що досліджені судом докази є належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, дослідженими судом, в матеріалах кримінального провадження відсутні об`єктивні дані які б свідчили, що ці докази здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Наданий як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину рапорт чергового Петрівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області Драговича А.В. від 15.01.2020 року про те, що 14.01.2020 року отримано заяву ита зареєстровано ЄО за №112 від 14.01.2020 року за фактом розбою суд визнає недопустимим доказом, оскільки рапорт є внутрішнім документом, яким працівник поліції повідомляє начальника про певну подію та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема, ст.84 КПК України.

Суд не погоджується з твердженням обвинувачених про відсутність в їх діях такої кваліфікуючої ознаки як вчинення нападу за попередньою змовою групою осіб, з огляду на таке.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику про злочини проти власності» зазначено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

З досліджених матеріалів справи, показань потерпілого, свідків, обвинувачених вбачається, що обвинувачені ще до проникнення до житла потерпілого домовилися про вчинення нападу, що підтверджується узгодженістю їхніх дій під час нападу. Так ОСОБА_1 одразу перед входом до будинку без жодних пояснень вдарив свідка ОСОБА_5 , що не викликало жодного заперечення з боку ОСОБА_2 , обвинувачені діяли злагоджено, напад тривав невеликий проміжок часу, обвинувачені майже не спілкувалися між собою під час нападу, навіть перебуваючи в різних кімнатах, тобто зусилля кожного з співучасників були направлені на досягнення загального результату та мається причинний зв`язок між діяннями всіх співучасників і загальним злочинним результатом, що свідчить про узгодження їхніх дій та наявність попередньої змови на вчинення нападу.

При вирішенні питання про винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину суд виходить із практики Європейського суду з прав людини, зокрема з правової позиції, викладеної у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Заява N 16437/04), відповідно до якої при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та їх дії слід кваліфікувати: , дії ОСОБА_2 - за ч. 3 ст. 187 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, дії ОСОБА_1 - за ч. 3 ст. 187 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчинений за попередньою змовою групою, поєднаний з проникненням у житло.

Разом з тим, суд не погоджується з зазначенням в обвинувальному акті фактичних обставин, які прокурор вважав доведеними, а саме, з тим, що ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, переслідуючи корисливий мотив та усвідомлюючи, що їх дії є зрозумілими для сім`ї ОСОБА_18 , в іншій кімнаті взяв ножа, який належить мешканцям будинку та приставивши його до горла ОСОБА_3 , який лежав на ліжку, почав вимагати в останнього кошти, з таких підстав.

Суд відкидає фактичні дані, які містяться в показання потерпілого щодо застосування ОСОБА_2 ножа під час нападу, оскільки вони суперечать встановленим обставинам в даному кримінальному провадженні та сукупності досліджених та перевірених судом доказів, зокрема, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які були очевидцями подій, не підтвердили застосування відносно потерпілого під час нападу ножа, обвинувачені заперечували ці обставини, ніж як речовий доказ в матеріалах кримінального провадження відсутній, суду для огляду не наданий, під час огляду місця події та під час обшуку обвинувачених не вилучався. Отже, дослідженими та перевіреними судом доказами не підтверджується застосування обвинувачем ОСОБА_2 ножа під час нападу. Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому поза межами розумного сумніву стороною обвинувачення ця обставина не доведена.

Крім того, твердження обвинуваченого ОСОБА_2 , про те, що він не бив потерпілого сковорідкою по голові, а бив лише по ногам, спростовується дослідженими та перевіреними судом доказами, а саме, показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_7 , який під час нападу перебував в одній кімнаті та був очевидцем подій, показання потерпілого та свідка є послідовними та узгодженими, та висновком судово-медичного експерта №23 від 03.02.2020 року щодо локалізації та характеру тілесних ушкоджень потерпілого, ступеню їх тяжкості та предмета, яким вони були нанесені.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до особливо тяжкого злочину, є умисним корисливим злочином, яким завдано шкоду здоров`ю потерпілого та майнову шкоду.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Суд не визнає щирим каяттям жалкування з приводу вчиненого, оскільки щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнання особою своєї вини в скоєнні злочину, який їй інкримінується, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні злочину за обставин, зазначених в обвинувальному акті, зокрема, вчинення нападу за попередньою змовою групою осіб та нанесення потерпілому ударів сковорідкою по голові не визнав, Наявність активного сприяння розкриттю злочину матеріалами справи не підтверджується. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 .

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд не погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо наявності такої обтяжуючої обставини як повторність з таких підстав.

В п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначено, що за змістом частини другої статті 187 КК України розбій вважається повторним, якщо його вчинено особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Отже, оскільки наявність незнятої та непогашеної судимості за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, є кваліфікуючої ознакою дій обвинуваченого ОСОБА_2 , тому суд не враховує повторність як обставину, що обтяжує покарання.

ОСОБА_2 раніше судимий, має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, зокрема за особливо тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, не працює.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, його вік та стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину, з якої вбачається, що він не бажає стати на шлях виправлення, суд, керуючись ч. 2 ст. 50 КК України, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, оскільки, на думку суду, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Призначаючи додаткове покарання у виді конфіскації майна суд керується приписами ст.59 КК України та вважає за доцільне призначити додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, належного обвинуваченому ОСОБА_2 .

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до особливо тяжкого злочину, є умисним корисливим злочином, яким завдано шкоду здоров`ю потерпілого та майнову шкоду.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд не визнає щирим каяттям жалкування з приводу вчиненого, оскільки щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнання особою своєї вини в скоєнні злочину, який їй інкримінується, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні злочину за обставин, зазначених в обвинувальному акті, зокрема, вчинення нападу за попередньою змовою групою осіб не визнав, тому суд не вбачає підстав для визнання щирого каяття обставиною, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 не одружений, не працює, має на утриманні малолітню доньку, має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за тяжкий умисний корисливий злочин проти власності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вчинив злочин в період іспитового строку.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, його вік та стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину, з якої вбачається, що він не бажає стати на шлях виправлення, суд, керуючись ч. 2 ст. 50 КК України, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, оскільки, на думку суду, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого, ч. 2 ст.186 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 78 КК України, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 71 КК України та до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Призначаючи додаткове покарання у виді конфіскації майна суд керується приписами ст.59 КК України та враховує наявність малолітньої дитини, тому для захисту її майнових прав, вважає за доцільне призначити додаткове покарання у виді конфіскації Ѕ частини належного обвинуваченому ОСОБА_22 майна.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають солідарному стягненню з обвинувачених на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 370,371,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Строк відбування покарання рахувати з 03 березня 2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення з 15.01.2020 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2019 року у виді одного року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю .

Строк відбування покарання рахувати з 03 березня 2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк попереднього ув`язнення з 15.01.2020 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №169/581/582/20-27 від 11.02.2020 року в розмірі 785,00 грн., судової біологічної експертизи №11 від 21.02.2020 року в розмірі 2284,85грн., судової біологічної експертизи №15 від 24.02.2020 року в розмірі 5808,16 грн., судової біологічної експертизи №14 від 24.02.2020 року в розмірі 5827,17 грн., судової біологічної експертизи №12 від 24.02.2020 року в розмірі 8477,15 грн., судової біологічної експертизи №13 від 24.02.2020 року в розмірі 5334,85 грн., на загальну суму 28 517,18 грн.

Речові докази: простирадло з плямами РБК, ганчірку з плямами РБК, футболку зі слідами РБК, кофту зі слідами РБК – знищити; сковорідку, телевізор чорного кольору марки «LG» з одним дротом живлення, мобільний телефон марки «Samsung SM-J110FN/DS» грошові кошти в сумі 200 гривень, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - повернути потерпілому ОСОБА_3 ; грошові кошти в сумі 200 грн., передані на зберігання до кімнати речових доказів Петрівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області – конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя Коліуш Г. В.

Судді Бугайченко Т.А.

Орловський В.В.