
Справа № 216/547/20
провадження №2/216/366/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,
без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
СУТЬ СПОРУ:
У січні 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, де вказав на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї заяви, позивач зазначив, що після смерті брата ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому за час життя майно у вигляді однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт за час життя ОСОБА_2 не складав, єдиним спадкоємцем після його смерті є позивач по справі, інші спадкоємці відсутні.
Будучи єдиним спадкоємцем за законом позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_2 , однак державним нотаріусом йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що він пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Причиною пропуску строку позивач вказує на те, що після смерті брата він лишився єдиним спадкоємцем, з об`єктивних причин не зміг своєчасно подати заяву до нотаріальної контори, оскільки в нього не було правовстановлюючих документів на квартиру. Брат хворів на туберкульоз, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 19), потребував тривалого лікування і операції. За час життя ОСОБА_2 вирішив продати свою квартиру та звернувся до ріелторської компанії. Позивачу було не відомо до якої саме компанії, і тільки через рік до позивача прийшов чоловік як з`ясувалось це був ріелтор який і повернув всі документи позивачу.
Отже на підставі вищевикладеного, позивач вважає вказані ним причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
В зв`язку з усім вищезазначеним, позивач просить суд винести рішення, яким визначити йому додатковий строк в два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 30.01.2020 року суд вирішив питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 22).
Ухвалою суду від 29.05.2020 року вжито заходів забезпечення доказів, а саме витребувано у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.28).
Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
28.10.2020 року на адресу суду надійшов відзив від Центрально-Міської районної в місті ради (а.с. 59-62), в якому проти позову заперечують та просять відмовити, оскільки позивач жодними доказами не підтверджує поважність причин пропуску строку, що перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.
Представник відповідача Центрально-Міської районної в судове засідання надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, покладаються на розсуд суду та просять винести законне рішення згідно чинного законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність учасників справи за наявними у суду матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за життя ОСОБА_2 , на праві власності належала однокімнатна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ідеальна частка квартири в будинку - 45/1000, що підтверджується договором дарування від 05.05.1997 року та домовою книгою (а.с. 8-9).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Із ксерокопії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 24 квітня 2018 року видно, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), після його смерті відкрилася спадщина на належне йому за час життя майно (а.с.9).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
ОСОБА_2 за час життя заповіту не складав, відсутність заповіту від його імені підтверджується також інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповітів/ спадкових договорів) (а.с. 43).
На день відкриття спадщини спадкодавець проживав без реєстрації за адресою місця проживання позивача в АДРЕСА_1 (а.с.13).
Оскільки у померлого ОСОБА_2 спадкоємців першої черги за законом не було, право на спадкування отримують спадкоємці другої черги, до яких відноситься позивач, як рідний брат померлого. На момент смерті брата він не був зареєстрований за адресою його проживання, але фактично постійно проживав з померлим, та оскільки протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявив відмову від неї, то вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину, у зв`язку з чим до нотаріальної контори не звертався.
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованого 25.06.2020 приватним нотаріусом Кучман І.І., вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , 15.10.2019 зареєстрована спадкова справа (номер у спадковому реєстрі 64891516).
Довідкою голови квартального комітету від 18.06.2020 року, підтверджується, що позивач у справі ОСОБА_1 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 та вів з померлим ОСОБА_2 спільне господарство до моменту смерті останнього (а.с.63).
Встановлено, що 30.09.2019 позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу від 04.11.2019 у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено в зв`язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (а.с. 56).
Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Як вказував в позові позивач та ці доводи нічим не спростовані, що строк пропустив, через те, що він не знав про існування обмежених строків для прийняття спадщини. Позивач вважав, що може звернутися для оформлення спадщини в будь-який час та коли буде не обмежений в часі, оскільки після смерті брата в нього не було правовстановлюючих документів на спадкове майно, так як за життя спадкодавець користувався послугами ріелтора, якого саме позивачу було не відомо, тому своєчасно не мав фізичної можливості звернутися до нотарільної контори з метою отримання спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
На підставі викладеного ст. ст. 1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , додатковий строк в 2 (два) місяці, після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Центрально-Міська районна у місті Кривий Ріг рада, код ЄДРПОУ 34340036, місцезнаходження: 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято - Миколаївська, буд. 27.
Головуючий суддя: М.В. Бутенко
Судове рішення № 95313204, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 25.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/547/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: