Рішення № 95313152, 23.02.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/6961/20

номер провадження 2-а/215/16/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.

при секретарі - Коломійчук К.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №215/6961/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.12.2020р. поліцейським ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП інспектором, лейтенантом поліції Сушко О.С. відносно нього винесено постанову, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3520777, про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 255 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки при зверненні двох поліцейських до нього, своє прізвище, посаду та спеціальне звання назвав лише один інспектор, інший інспектор не пред`явив відповідного посвідчення хоча активно приймала участь при розгляді справи. Інспектором Сушко О.С. було порушено процедуру розгляду справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, так як справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до винесеної постанови серії ЕАН 3520777, місце скоєння правопорушення та місце розгляду справи є м. Кривий Ріг, вул. С. Колачевського, 44, однак він не здійснював поворот ліворуч в зазначеному в постанові місці та на розгляді справи за адресою: м. Кривий Ріг, вул. С. Колачевського, 44, не був присутній, вважає, що це є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Також вказує, що неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, так дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасниками дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Розміщення дорожнього знаку 4.1 (рух прямо) по напрямку від вул. Сурікова по вул. С. Колачевського, біля автозаправки «Сентоза», розміщено праворуч дороги, яка має три смуги в одному напрямку. Таке розміщення забезпечує для водіїв достатню видимість знаку тільки на першій смузі. Для учасників дорожнього руху, які керують транспортними засобами на другій та третій смузі, існує можливість перешкоджанню видимості зазначеного знаку іншими транспортними засобами.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив скасувати постанову серії ЕАН №3520777 від 05.12.2020р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити також просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2021р. прийнято справу до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по справі на 20.01.2021р. Запропоновано відповідачу з урахуванням особливостей розгляду справи даної категорії, до 20.01.2021р. подати до суду відзив. Копію ухвали отримано уповноваженою особою відповідача електронною поштою 13.01.2021р.

20.01.2021р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи для підготування відзиву з доказами по справі з урахуванням часу надходження його до суду.

20.01.2021р. розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 23.02.2021р.

29.01.2021р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву в обґрунтування якого останній вказує, що постанова винесена законно та обґрунтовано. Вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Так інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Сушко О.В. під час патрулювання 02.12.2020р. близько 17-55 год., було помічено, що у м. Кривому Розі по вул. С. Колачевського, 44 водій, керуючи т/з RENAULT MEGANE д.н.з НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1 Рух прямо, а саме в зоні дії знаку здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимогу п. 8.4 г ПДР України - порушення вимог наказових знаків, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даний транспортний засіб був зупинений з дотриманням ПДР, боді камера АЕ 00240. Об`єктивною стороною правопорушення, за яке було притягнуто до відповідальності позивача, є недодержання водієм вимог дорожніх знаків. Під час дослідження інспектором та позивачем відео як зі службового реєстратора інспектора так і з його власного, останній впевнився в тому, що знак дійсно там є, та сказав «Так я бачу знак». Інспектор повідомив, що буде проводити розгляд справи, ознайомив водія з правами та обов`язками. Після з`ясування усіх фактичних даних інспектором було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: порушено вимоги дорожнього знаку, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, інспектором було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 255 грн, шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН 3520777 від 05.12.2020р. Крім того, відповідач вказує, що твердження позивача про те, що позивачу не було названо причину зупинки та начебто остання була вказана після допиту належності дорожнього знаку спростовуються наданим відеозаписом з боді камери відео файл …1718 на якому з перших секунд зафіксовано, як інспектор повідомив позивача про те, що ведеться відео фіксація, представився та повідомив про причину зупинки. Також зафіксовано як позивач запитав: «А що не можна було мені їхати на ліво» інспектор відповів, що «Ні, так як зона дії знаку 4.1 «Рух прямо» до перехрестя. Також не можна погодитися з твердженням позивача, щодо порушення процедури розгляду справи та посилання на невірне на думку позивача зазначення будинку місця повороту. Крім того, просить вважати технічною опискою те, що у постанові замість вул. С. Колачевського, 83/1 зазначено вул. С. Колачевського, 44, та врахувати те, що сама по собі описка у місці вчинення правопорушення у постанові про вчинення адміністративного правопорушення за доведеності факту вчинення такого правопорушення не може бути підставою для скасування цього документу. Щодо того, що начебто дорожній знак розміщено з порушенням ПДР та національного стандарту зазначає, що незгода із правильністю встановлення тих або інших знаків дорожнього руху може бути висловлена членами територіальної громади, але не шляхом їх порушення. Позивач зазначаючи про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, не заперечує того факту, що здійснив рух прямо в межах дії дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», з тих підстав, що вважає його встановленим з порушенням ДСТУ, але позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а саме незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

17.02.2021р. на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, в обґрунтування якої останній вказує, що відповідач у відзиві на позовну заяву не чітко виклав заперечення та не згоду з обставинами, зазначеними позивачем в адміністративному позові. Також зазначає, що ним було отримано відеозапис з нагрудного відеореєстратора АЕ00240 на підставі якого було винесено постанову серії ЕАН3520777 інспектором Сушко О.О., вказаний відеозапис підтверджує, що він керував автомобілем в темну пору доби на третій смузі проїзної частини від вул. Сурікова в напрямку до вул. Сергія Колачевського, де здійснив поворот ліворуч до супермаркету «33 квадратних метра», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 83/1. Відео підтверджує факт відсутності дублювання дорожнього знаку 4.1 (рух прямо), відсутність будь-яких заборонних знаків, які не дозволяють здійснити поворот ліворуч або розворот, наявність перехрестя, яке інспектором не визначилося як перехрестя. Крім того вказує, що знаходячись на дорозі в темну пору доби на третій смузі, коли існувало погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, він зменшив швидкість, був уважним, стежив за дорожньою обстановкою, не відволікаючись від керування та не міг слідкувати з третьої смуги за дорожніми знаками, розташованим праворуч дороги. Таке розміщення забезпечує для водіїв достатню видимість знаку тільки на першій смузі. Для учасників дорожнього руху, які керують транспортними засобами на другій та третій смузі, існує можливість перешкоджанню видимості зазначеного знаку іншими транспортними засобами. Відтак, відповідно до вимог національного стандарту та Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. № 1306, зазначений наказовий знак повинен дублюватися.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав та доводів наведених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 23.02.2021р. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суду не повідомив. 29.01.2021р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано диск з відеозаписом, однак доказів, які б підтверджували надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП).

Згідно із ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3520777; дата розгляду 05.12.2020; місце розгляду справи – Дніпропетровська, Тернівський, м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 44; особа яка розглянула справу – інспектор лейтенант поліції ОСОБА_2 2 батальйон 1 рота; особа, щодо якої розглянута справа – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 ; транспортний засіб RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_3 ; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 05.12.2020 17:55:21 м. Кривий Ріг, вулиця Сергія Колачевського, 44, водій керуючи тз порушив вимогу дорожнього знаку 4.1 (рух прямо), а саме в зоні дії знаку здійснив поворот ліворуч, нагрудний відео реєстратор ае00240, чим порушив п. 8.4 г ПДР України – порушення вимог наказових знаків, ч. 1 ст. 122 КУпАП; накладено штраф 255 грн (а.с. 11).

Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Крім того, слід зазначити, що учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до п.п. 8.4 г Правил дорожнього руху, наказові знаки показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Знак 4.1 "Рух прямо" дозволяє рух лише прямо. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений, а також, установлений на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя. Знак не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.

В силу приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити, серед іншого: опис обставин, установлених під час розгляду справи; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; зазначення нормативногоакта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

У оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 05.12.2020р. о 17:55 год. вчинив правопорушення за адресою м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського 44.

ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що за адресою АДРЕСА_2 , не здійснював поворот ліворуч.

Окрім того, представник відповідача у відзиві вказав, що у постанові наявна технічна описка, замість АДРЕСА_3 зазначено АДРЕСА_2 .

Тобто позивачем за адресою АДРЕСА_2 , не було вчинено правопорушення, вказане в оспорюваній постанові.

Окрім того відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Також Верховний Суд України вказав, що судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові у пункті 7, який передбачає зазначення додатків до постанови, не міститься посилань на наявність будь-яких доказів вчинення правопорушення позивачем. Тобто, відповідачем не зазначено про наявність відеозапису та фото, які б підтверджували вчинення позивачем правопорушення.

Разом з тим, відповідачем до суду першої інстанції надано відзив на адміністративний позов, до якого долучено диск, на якому містяться відеофайли.

Відповідно до ст.74 КАСУ суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 за № 851-IV (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону № 851).

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 2 ст. 6 Закону № 851).

Однак на наданому до суду диску, на якому знаходяться електронні файли, відсутній цифровий підпис особи, яка є автором, а тому відеозаписи, які на ньому знаходяться, не можуть бути самостійними належними та допустимими доказами.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Окрім того, постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять. На думку суду ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів надання доказів відповідачем щодо вчинення правопорушення позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р. та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 р.) зазначено, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Однак, відповідачем не виконаного обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушень, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення даної особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3520777 від 05.12.2020, складена поліцейським Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Сушко О.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 225 грн, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно дублікату квитанції ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн (а.с. 1)

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням викладеного, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з ДПП в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 250, 255 КАС України,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3520777 від 05.12.2020, складену поліцейським Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Сушко О.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 225 грн, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн відшкодувати на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ДПП в особі полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач – Департамент патрульної поліції в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2021 року.

Суддя: