Постанова № 95313125, 04.03.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7017/20

3/215/63/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Коноваленко М.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

06.12.2020 об 11 год. 24 хв. в м.Кривому Розі по вул. Вартаняна, біля будинку № 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ - 1102 з/з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного або іншого сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, сповільнена рухливість, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі КЗ «КПНД» ДОР» відмовився у присутності двох свідків, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор бодікамери АЕ00133.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в той день він був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. Після бесіди з ними, поліцейські дозволили йому продовжити рух, але потім знову зупинили на предмет виявлення у нього ознак сп`яніння. Після огляду йому було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення виду сп`яніння, оскільки запаху алкоголю не відчувалося, але було в наявності виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду він відмовився, пояснивши, що тремтіння пальців рук у нього відбувається щоранку.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що бачив як від машини, яка належить ОСОБА_1 , від`їздив поліцейський автомобіль, після чого ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 , який йому розповів про події, що відбулися, та в подальшому підвіз його до «17-го кварталу».

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що був присутнім у якості свідка коли водій ОСОБА_1 відмовився на пропозицію поліцейських пройти медичний огляд. Перед початком поліцейський вказав на ознаку сп`яніння у ОСОБА_1 у виді почервоніння очей.

Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 040484 від 06.12.2020 (а.с. 1), рапорт поліцейського Штепи О.С. (а.с.2) про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного або іншого сп`яніння, направлення на огляд водія (а.с. 3), запис відео фіксації скоєння правопорушення (а.с. 9), письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. -65), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У пункті 2.5 Правил дорожнього руху України вказано, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (Постанова №1103 КБМ від 28.10.2015) в якому зазначено, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 ( зі змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП, передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначений порядок передбачено Правилами та ч.2-5 ст.266 КУпАП згідно норм якої, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, що огляд особи на стан сп`яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, із відеозапису відеореєстратора інспекторів вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено за порушення п. 9.2 Правил дорожнього руху, після чого було проведено огляд з метою встановлення стану сп`яніння та виявлено тремтіння пальців рук. За відсутності запаху алкоголю з порожнини роту ОСОБА_1 останньому було роз`яснено про неможливість встановлення на місці стану сп`яніння та запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що останній відмовився не зважаючи на правові наслідки такої відмови, які були йому роз`ясненні, при цьому свідок ОСОБА_3 також запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд. Після чого, у присутності двох свідків було складено протокол та попереджено щодо подальшої заборони керувати транспортним засобом та виклику іншого водія.

Факт відмови від проходження медичного огляду підтверджується як відеозаписом, на якому водій ОСОБА_1 відмовляється пройти медичний огляд, що також узгоджується з письмовими поясненнями свідків (а.с.5-6). Факт відмови від проходження медичного огляду ОСОБА_1 підтвердив і в судовому засіданні.

Таким чином факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови водія ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, та в діях поліцейських не вбачається порушення процедури, на що посилається адвокат Мельник Л.Г., а саме, про можливість здійснення огляду на стан сп`яніння на місці та не встановлення поліцейськими самих ознак сп`яніння у підзахисного, тому у суду відсутній сумнів щодо винуватості даної особи у скоєнні адміністртивного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України, водій — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно довідки від 07.12.2020 встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а.с.-8, тому він підлягає відповідальності саме як особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 454,00 грн..

Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280,281, 283-285, 287,289,291,294, 308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн. на користь держави (стягувач – Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лепська, 18/5).

У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

СУДДЯ: