Вирок № 95313040, 04.03.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2252/19

Провадження № 1-кп/192/33/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Тітової О.О.,

з участю секретарів - Чикової О.О., Тищенко Ю.В.,

прокурора - Дякуна Г.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Мелещука Г.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисників - Трещова В.В., Булкіної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12019040570000639 від 15.10.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мопр Солонянського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, який має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого трактористом – машиністом ПАФ «Січ», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2019 близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи на проїжджій частині дороги навпроти будинку № 58 по вул. Молодіжній в с. Багате Солонянського району Дніпропетровської області, в ході виниклої сварки на ґрунті неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_1 , діючи з необережності, внаслідок злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1 , хоча повинен був і міг їх передбачити, а також передбачаючи можливість уникнути їх, діючи більш обачливо, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілому ОСОБА_1 , від якого останній не втримався на ногах, впав та ударився потиличною, частиною голови об асфальтне покриття дороги, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеня з геморагічними забоями обох лобних ділянок головного мозку, лінійного переламу потиличної кістки праворуч з переходом на основу черепа, садно в потиличній області праворуч, а також саден в лобній та скроневій ділянках, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в необережному тяжкому тілесному ушкодженні визнав повністю та зазначив, що 13.10.2019 з компанією друзів відпочивали на дні села біля клубу, до його друга ОСОБА_3 став чіплятись потерпілий ОСОБА_1 , він запропонував всій компанії їхати додому, щоб уникнути конфлікту. Коли всі йшли до машини, потерпілий ОСОБА_1 накинувся йому на спину та почав душити, він перекинув потерпілого через себе, щоб визволитися, а в цей час підбігли брат та друзі ОСОБА_1 та стали бити їх ногами, сталася бійка, він навіть втратив свідомість, коли прийшов до тями, всі сіли в машину та поїхали додому. Коли приїхали додому його товаришу ОСОБА_4 подзвонили та запропонували розібратись у тому, що сталося, оскільки потерпілий ОСОБА_1 був однокласником ОСОБА_4 та потерпілий хотів з`ясувати чому ОСОБА_5 підтримав не свого однокласника, а його – ОСОБА_2 . В цей час він з ОСОБА_4 вже перебували біля його будинку у дворі. ОСОБА_1 сказав виходити з двору, щоб розібратися, вони вийшли, приїхав ОСОБА_3 , який після конфлікту поїхав додому, вони всі стали проганяти потерпілого з його друзями, всі, крім потерпілого повернулися та стали уходити, відійшли вже на 100-150 метрів, а потерпілий ОСОБА_1 все залишався поруч з ними та сварився, потім замахнувся на нього – ОСОБА_2 ногою, він ухилився та сам наніс удар рукою в голову ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 похитнувся, зробив декілька кроків назад, впав та ударився головою. Брат ОСОБА_1 та друзі підбігли, стали приводити до тями, коли він прийшов в себе, брат потерпілого та його друзі взяли його під руки та вони пішли. Потім він дізнався, що ОСОБА_1 потрапив у лікарню, він разом із сестрою давали гроші на лікування потерпілого. Цивільний позов визнав частково, повністю визнав вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, яку відшкодував та частково в сумі 1000 грн. в частині моральної шкоди.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтвердилась в судовому засіданні наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 який пояснив, що 13.10.2019 приїхали до будинку культури с.Багате святкувати день села, там у них стався конфлікт з ОСОБА_2 та його компанією, однак що конкретно стало причиною конфлікту не пам`ятає. Після того зателефонував своєму однокласнику ОСОБА_4 та запропонував все з`ясувати, у зв`язку з чим разом з братом та двома братами Тону приїхали до двору ОСОБА_2 , стали розмовляти, вийшла мати ОСОБА_2 та прогнала всіх, вони всі стали відходити від двору ОСОБА_2 , коли під`їхала машина, з неї вийшло четверо, вони з братом та братами Тону стали уходити, брат казав йому не вертатись, однак він відповів брату, що все ж хоче поговорити. Він побачив, як брат із друзями відійшли на 50 метрів, потім він не пам`ятає що сталося, однак коли прибіг брат із друзями він вже лежав на землі без свідомості, себе пам`ятає нормально з 24.10.2019, коли був лікарні;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , який вказав, що в середині жовтня 2019 року був на дні села біля клубу, він вживав алкогольні напої в той день, бачив, що брати Тону та брати ОСОБА_6 також вживали алкоголь. Біля клубу стався конфлікт у агресивно налаштованих братів ОСОБА_6 , братів Тону з ОСОБА_2 та його компанією, він намагався заступитися за ОСОБА_2 та його друзів, однак їх побили, в цьому також приймав участь і ОСОБА_1 . Коли повернулись з клубу, йому подзвонив ОСОБА_1 та наполягав на зустрічі, він відмовлявся, однак ОСОБА_1 запитував де він знаходиться та не заспокоювався і намагався з`ясувати стосунки. Через деякий час прийшли брати ОСОБА_7 та брати Тону – вчотирьох, знов почалися спори та крики, брати Тону та ОСОБА_8 побігли за штахетами, відбігли близько 100 метрів, він був десь у метрі від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і побачив, як ОСОБА_1 замахнувся на ОСОБА_2 ногою, однак промахнувся, у відповідь ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 один раз кулаком в голову, який зробив шаг назад - впав, вдарився головою та знепритомнів, він підбіг до потерпілого, потім підбігли брати Тону та брат потерпілого ОСОБА_9 . Всі стали приводити до тями потерпілого, принесли води, били по щоках, коли потерпілий прийшов в себе, він з братом та друзями пішли;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який вказав, що 13.10.2019 з ОСОБА_2 та його друзями спочатку був конфлікт біля будинку культури, після якого всі розійшлися, потім його брат зателефонував однокласнику і вони домовились зустрітись біля магазину, однак потім однокласник вказав, що він біля будинку ОСОБА_2 , тому всі пішли туди. Коли він з братом та двома братами Тону підійшли, почали спілкуватись, однак щоб знову не сталося конфлікту вони з друзями стали уходити, оскільки вийшла мати ОСОБА_2 та стала всім казати, щоб розходились, відійшли метрів з 10 та коли він обернувся, щоб погукати брата побачив, як обвинувачений ОСОБА_2 вдарив кулаком брата в голову, а він впав та втратив свідомість. Він з друзями підбіг, став приводити брата до тями, коли привели - пішли додому. Додому не пішли, а пішли до друзів – Тону на ніч, там викликали швидку декілька разів, оскільки брату було погано;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні вказала, що 13.10.2019 приїхала разом з чоловіком на день села у с.Багате, до її чоловіка став чіплятись потерпілий ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за нього вступився та запропонував їхати додому. Коли йшли до машини їх побили: брат ОСОБА_1 спочатку вдарив ОСОБА_2 рукою в обличчя, а коли той впав - вдарив ОСОБА_2 ногою в голову, він втратив свідомість, вона з дружиною ОСОБА_11 – ОСОБА_12 приводили до тями обвинуваченого, за них намагались вступитись, однак їх всіх побили, після того вони зібрались та поїхали додому. Спочатку завезли додому ОСОБА_2 його дружину та ОСОБА_4 , самі поїхали додому, однак не доїхали, оскільки через 10-15 хвилин подзвонив ОСОБА_2 та сказав, що приїде ОСОБА_1 розбиратись, вони направились до будинку ОСОБА_2 . Коли приїхали то ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сварились, вона підійшла до них, вийшла мати ОСОБА_2 та стала всіх заспокоювати. Потерпілий погрожував ОСОБА_2 , потім прибігли хлопці зі штахетами, вона стояла поруч із ОСОБА_2 та казала, щоб потерпілий із друзями йшли додому. Потім вона побачила, як ОСОБА_1 замахнувся на ОСОБА_2 , а той ухилився і вдарив ОСОБА_1 рукою у відповідь;

- даними протоколу огляду від 15.10.2019 зафіксовано, що ділянка дороги де потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження містить асфальтне покриття з пошкодженням, щебенем та вибоїнами (а.с.168-169);

- даними слідчого експерименту, проведеного 15.10.2019 з участю свідка ОСОБА_4 , який у присутності понятих розповів про обставини, за яких ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, та за допомогою статиста показав механізм їх спричинення, а саме, що ОСОБА_2 наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_1 від чого потерпілий похитнувся, впав на асфальт вдарившись задньою частиною голови та лежав без свідомості, та фототаблицею до нього (а.с.170-174);

- даними слідчого експерименту, проведеного 25.11.2019 з участю свідка ОСОБА_9 , який у присутності понятих розповів про обставини, за яких ОСОБА_2 спричинив його брату - ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме, що побачив як ОСОБА_2 наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_1 , від чого він одразу ж впав на асфальт на якому малося каміння (а.с.175);

- даними слідчого експерименту, проведеного 25.11.2019 з участю свідка ОСОБА_10 , яка у присутності понятих розповіла про обставини, за яких ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме, що вона перебувала позаду ОСОБА_2 та бачила, як він підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та наніс один удар кулаком правої руки в обличчя від чого потерпілий спав на асфальт (а.с.176);

- висновком експерта №135Е від 28.11.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 заподіяно такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2-го ступеня з геморагічними забоями обох лобних ділянок головного мозку, лінійний перелам потиличної кістки праворуч з переходом на основу черепа, садно в потиличній області праворуч, а також садна в лобній та скроневій ділянках, конкретну локалізацію яких (ліворуч чи праворуч) визначити неможливо у зв`язку з відсутністю даних в медичній документації, які утворились від дії тупих твердих предметів або при удари об такі, не виключена можливість, що могли утворитись 13.10.2019.

Усі виявлені тілесні ушкодження у своїй сукупності, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Враховуючи характер, локалізацію, ступінь вираженості виявлених у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 тілесних ушкоджень, а також відомі обставини справи, малоймовірно, що вони могли утворитися з висоти падіння власного зросту (а.с.184-187).

- допитом в судовому засіданні експерта ОСОБА_13 , який зазначив, що експертиза проводилась в кінці 2019 року, коли садна у потерпілого вже пройшли, тому у висновку конкретна локалізація саден (ліворуч чи праворуч) не зазначена, бо надана медична документація таких даних не мала, висновок щодо малоймовірності утворення тілесних ушкоджень потерпілого з висоти падіння власного зросту, означає, що наявні тілесні ушкодженні могли утворитись тільки у зв`язку з падінням з прискоренням, яке могло бути спричинене ударом в обличчя. Розмежувати тілесні ушкодження наявні у потерпілого з наданої медичної документації неможливо, тому ступінь тяжкості визначався у сукупності.

Допитані в суді свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_14 показали, що на дні села у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 стався конфлікт, після якого ОСОБА_2 поїхав додому. Потім, вони з братами ОСОБА_7 зв`язались з ОСОБА_4 та хотіли з ним зустрітись щоб розв`язати спір. ОСОБА_4 сказав, що знаходиться біля будинку ОСОБА_2 у зв`язку з чим вони всі приїхали туди поспілкуватись, вони всі спорили, їх проганяли, вони з ОСОБА_9 стали уходити, побігли до тину, коли повернулись ОСОБА_1 вже лежав, хто вдарив потерпілого ОСОБА_1 не бачили. Вказали, що приводили потерпілого до тями всі разом, коли він прийшов в себе, підвівся але його хитало та вони з братами ОСОБА_7 пішли до них додому, потім потерпілому викликали декілька раз швидку, оскільки йому було погано;

Допитана в суді свідок ОСОБА_15 вказала, що біля клубу її чоловіка – ОСОБА_2 побили ОСОБА_1 та брати Тону, він втратив свідомість. Після того, як чоловіка побили, вони поїхали додому. Потім ОСОБА_4 зателефонували брати ОСОБА_7 та йшли до них у двір розбиратись, вона подзвонила ОСОБА_16 та попросила приїхати, всі приїхали у двір та стали сваритись, ОСОБА_1 став битися до її чоловіка, а брати Тону та ОСОБА_9 побігли за штахетами, її ніхто не слухав у зв`язку з чим вона побігла у дім кликати свекруху, свекруха вийшла, а вона залишилась із дитиною вдома, потім вийшла коли все вже закінчилось та ОСОБА_1 лежав на землі;

Допитаний в суді свідок ОСОБА_3 вказав, що 13.10.2019 приїхав до свого товариша ОСОБА_2 на день села, до нього став чіплятись потерпілий ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за нього вступився та запропонував їхати додому. Коли йшли до машини, ОСОБА_1 накинувся на спину ОСОБА_2 та став душити, однак ОСОБА_2 скинув ОСОБА_1 , а брат ОСОБА_1 підбіг та вдарив ОСОБА_2 ногою в голову, він втратив свідомість, за них намагались вступитись ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , однак їх всіх побили, після того вони зібрались та поїхали додому. Спочатку завезли додому ОСОБА_2 його дружину та ОСОБА_4 , самі поїхали додому, однак не доїхали, оскільки через 10-15 хвилин подзвонив ОСОБА_2 та сказав, що приїде ОСОБА_1 розбиратись, вони направились до будинку ОСОБА_2 . Коли приїхали то ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стояли та сварились, а він залишався в машині в метрах 50 від них та розмовляв по телефону, тому не бачив хто кого вдарив, коли підбіг, то побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі;

Свідок ОСОБА_18 в суді вказала, що 13.10.2019 почули крики дружини ОСОБА_2 , коли вийшла у власний двір, тому вирішила зателефонувати їй та спитати чи все гаразд на її питання дружина ОСОБА_2 зазначила, що її чоловіка прийшли додому бити, а ще раніше побили біля клубу, вона безпосередньо не бачила конфліктів ані біля клубу, ані біля будинку ОСОБА_2 . Біля клубу бачила лише компанію ОСОБА_7 , які пили пиво. Під час конфлікту біля будинку ОСОБА_2 чула лише крики, а після падіння ОСОБА_1 надала першу медичну допомогу ОСОБА_1 , оскільки є фельдшером. У ОСОБА_1 побачила наслідки удару від каміння, бо дорога на якій він впав не відремонтована. ОСОБА_1 реагував на світло, відповідав на питання, які вона йому ставила, тому коли він прийшов до тями, він самостійно пішов додому;

Свідок ОСОБА_19 – мати потерпілого в суді показала, що 14.10.2019 близько 15:00 год. їй зателефонувала ОСОБА_20 – мати братів Тону та повідомила, що у молодшого сина приступ, вона приїхала до сина та самостійно відвезла сина до лікарні, у сина було три судорожні приступи, тому з лікарні у смт Солоне вирішено було везти молодшого сина до лікарні ім.Мечнікова, що сталося з молодшим сином знає зі слів старшого;

Суд не приймає як доказ показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , оскільки вони не були очевидцями подій, та дали показання щодо обставин, що передували вчиненню інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення та обставин, які відбувались безпосередньо після його вчинення, а свідок – ОСОБА_19 також надавала пояснення щодо стану здоров`я потерпілого ОСОБА_1 . На думку суду, показання даних свідків не спростовують та не підтверджують обставин, викладених в обвинувальному акті.

Представник потерпілого – Мелещук Г.М. неодноразово посилався на вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно наданих прокурором доказів дії ОСОБА_2 спочатку були кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння (а.с.177-179).

Проте, в подальшому кваліфікацію кримінального діяння було змінено та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України (а.с.180-183).

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Надані стороною обвинувачення докази стороною захисту не спростовані, а відповідно до ст.22 КПК України однією з основних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Аналізуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, узгодженими між собою, не викликають у суду сумнівів, та повністю викривають обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину, а доводи сторони захисту про те, що він захищався, у зв`язку з чим його необхідно виправдати, суперечать дослідженим доказам та є неспроможними.

Аналізуючи обставини події, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 хоч і не передбачав можливості спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , проте повинен був і міг передбачити, що внаслідок його дій буде заподіяно шкоду здоров`ю потерпілого, тому він має відповідати за необережне тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, вищенаведеними доказами вина обвинуваченого ОСОБА_2 у заподіянні необережного тяжкого тілесного ушкодження повністю доведена, тому його вказані дії суд кваліфікує за ст.128 КК України.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Раніше не судимий. Працює трактористом у Приватній агрофірмі «Січ» де характеризується позитивно. Одружений, має малолітню доньку – ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з досудовою доповіддю, складеною Солонянським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області від 06 листопада 2020 року, ОСОБА_2 одружений, офіційно працює, забезпечує власну сім`ю. Вину у інкримінованому йому злочині визнав, щиро кається.

Ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінюється органом пробації як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо без позбавлення або обмеження волі. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, органи пробації вважає доцільним покладення на нього обов`язків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.76 КК України.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілому.

Обставини, що обтяжують його покарання, згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, обставини злочину, думку потерпілого, який просив призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі та вважає необхідним призначити покарання у виді виправних робіт і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в частині стягнення матеріальної шкоди від позову відмовився у зв`язку з повним відшкодуванням. У відшкодування моральної шкоди просив стягнути 100 000 грн.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди потерпілий послався на те, що внаслідок дій обвинуваченого зазнав душевних страждань, які продовжуються і дотепер, йому заборонені фізичні та психічні перевантаження, кожні три місяці він має проходити обстеження, тривалий час лікувався та гематома на лівій частині півкулі мозку так і залишилась, а без оперативного втручання її не позбутися.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає встановленим, що протиправними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_22 заподіяна моральна шкода, оскільки останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, душевних страждань, нервового стресу, був змінений уклад його життя у зв`язку з необхідністю проходити лікування.

Суд визначає розмір завданої моральної шкоди потерпілому в сумі 10 000 грн.

Доказів заподіяння моральної шкоди потерпілому у більшому розмірі суду не надано.

Суд вважає, що саме такий розмір грошового відшкодування разом із винесенням ОСОБА_2 обвинувального вироку та призначенням останньому покарання за вчинений злочин буде відповідати обсягу моральних страждань потерпілого.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обраний ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2019 сплинув, підстав для обрання йому запобіжного заходу відсутні.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням 10 % заробітку на користь держави.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) грн. В інший частині в позові відмовити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.О. Тітова