Рішення № 95312261, 04.03.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/616/21

Номер провадження 2-а/213/6/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді – Князєвої Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ємельянцевої Т.С.,

представника позивача – Стрельцова О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця за межі території України,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач є громадянином Російської Федерації, востаннє здійснив в`їзд на територію України у грудні 2011 року за паспортним документом громадянина Російської Федерації в особистих справах та з того часу з України не виїжджав, чим порушив вимоги ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», перейшовши таким чином на нелегальне становище. Відповідно до Листа Головного управління Державної міграційної служби України за вих.№ 1201.3.2/54445-20 від 09.12.2020 відповідач територію України не полишив, інформації щодо перетинання державного кордону України відповідачем в базі даних не виявлено. За порушення міграційного законодавства стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.10.2020 за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Постановою про накладання адміністративного стягнення ПН МДН 001253 від 30.10.2020 за порушення ч.1, 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». за ч. 1 ст. 203 КУпАП на відповідача накладено стягнення у розмірі 1700 грн, які відповідач не сплатив, що додатково підтверджує відсутність у відповідача законного джерела коштів на покриття витрат, які пов`язані з перебуванням останнього на території України. 30.10.2020 стосовно відповідача прийнято рішення № 13 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього було зобов`язано залишити територію України у термін до 28.11.2020. Відповідача було ознайомлено з вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України у визначений строк, копію рішення № 13 про примусове повернення відповідач отримав. Рішення не оскаржувалось. Однак, відповідач не виконав рішення про примусове повернення і на теперішній час продовжує ухилятись від виконання вищезазначеного рішення. Просить примусово видворити відповідача на межі території України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, викладені у позові. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Суду пояснив, що бажає лишитися проживати в Україні, має намір одружитися. Не подав заяву до органів РАГС, оскільки до жовтня 2020 року відбував покарання в місцях позбавлення волі. З листопада 2020 року не одружився без вагомих причин.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації,документований паспортом громадянина Російської Федерації НОМЕР_1 , виданим відділом міліції №2 УВС м. Курська 24 грудня 2003 року (а.с. 10-14).

Згідно з його особистими поясненнями відповідач прибув в Україну у грудні 2011 року. З того часу він з України не виїжджав (а.с. 15, 28, 30, 31).

Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Відбував покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)», звідки звільнився 30 жовтня 2020 року по відбуттю строку покарання (а.с. 20-21).

30 жовтня 2020 року Довгинцівсько-Металургійним МРВ складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с. 16).

30 жовтня 2020 року винесено постанову ПН МДН 001253 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с. 17).

30 жовтня 2020 року Довгинцівсько-Металургійним МРВ у місті Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області було прийнято рішення №13 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , яким останнього зобов`язано залишити територію України у термін до 28 листопада 2020 року включно. Зазначене рішення відповідач отримав 30 жовтня 2020 року, рішення про примусове повернення відповідачем не оскаржувалось (а.с. 18-19).

До паспорта відповідача громадянина Російської Федерації видано вкладний документ, на якому необхідно було проставити відповідну відмітку про залишення території України.

Рішення про примусове повернення відповідачем у добровільному порядку не виконано.

Згідно з листами ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 02 листопада 2020 року та 09 грудня 2020 року за результатами перевірки з метою контролю за виконанням іноземцем рішення про примусове повернення № 13 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 державний кордон України не перетинав (а.с. 28, 30).

Листом ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 02 листопада 2020 року повідомило, що відповідач із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався (а.с. 29).

22 січня 2021 року Інгулецьким ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області було повідомлено, що громадянин РФ ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без документів, які б дозволяли перебування на території України (а.с. 34).

У Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні відомості про реєстрацію шлюбу та народження відсутня (а.с. 32, 33).

Таким чином, встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 незаконно перебуває на території України.

Викладеним фактам відповідають правовідносини з примусового видворення іноземця за межі території України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі – Закон № 3773- VI).

Частиною першою статті 26 Закону № 3773-VI визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону № 3773-VI один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Частиною 1 статті 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно з п. 4 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (далі – Інструкція), іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворенні на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

У пункті 7 Інструкції визначено, що підставами для подання позову про примусове видворення іноземців є: невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави; якщо іноземці, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію; якщо іноземець, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, - до набрання рішенням суду законної сили.

Розділом ІІІ Інструкції встановлено, що у разі виявлення підстав, передбачених частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ залежно від обставин виявлення/затримання іноземця невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства підлягають особи у випадку їх ухилення без поважних причин від виїзду в установлений рішенням про примусове повернення строк, або коли існують обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства буде ухилятися від виконання такого рішення ще до спливу цього строку.

З огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на території України без законних на те підстав, рішення про примусове повернення у визначений термін ним добровільно без поважних причин не виконано, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 9, 72-77, 79, 90, 241-246, 268, 271, 272, 288, 371 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця за межі території України задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, юридична адреса: місто Дніпро, вул. В.Липинського, 7, ЄДРПОУ 37806243

Відповідач: ОСОБА_1 ,місце перебування: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. В. Князєва