Ухвала суду № 95311479, 25.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-678/11

Провадження № 6/161/46/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кочерги Ірини Леонідівни про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ФК»«ЄАПБ») Кочерга І.Л. звернулась в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою заяву мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-678/11 від 01.02.2011 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11132375000 від 27 березня 2007 року задоволено.

В подальшому між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог, в тому числі і прав вимог за кредитним договором № 11132375000 від 27 березня 2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

24 липня 2020 року між АТ «ДельтаБанк» та ТОВ «ФК» «ЄАПБ» укладено договір № 2295/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до Додатку до Договору про відступлення права вимоги, ТОВ «ФК» «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 11132375000 від 27 березня 2007 року.

На підставі викладеного, просить замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: стягувача ПАТ «ДельтаБанк» на ТОВ «ФК» «ЄАПБ».

Представник заявника Кочерга І.Л. в судове засідання не з`явилась в прохальній частині заяви міститься клопотання про розгляд даної заяви без участі представника.

Боржник ОСОБА_1 та представник ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд вважає можливим слухати справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказах.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 01 лютого 2011 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 66933,92 грн. та 669,34 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 96 грн. витрат, пов`язаних з розміщенням судового оголошення.

24 липня 2020 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір № 2295/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого АТ «ДельтаБанк» відступає ТОВ «ФК» «ЄАПБ» належні Банку, а ТОВ «ФК» «ЄАПБ» набуває права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору № 2295/К про відступлення прав вимоги від 24.07.2020 року, ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11132375000 від 27 березня 2007 року (а.с. 50).

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в п. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Закон України «Про виконавче провадження», ч. 5 ст. 15 теж передбачає, що у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до правової позиції, висловленій Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила: «підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобовязаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.»

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні, правонаступником а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

Також в матеріалах справи наявні всі докази про заміну кредитора у зобов`язанні, тому існують всі підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Керуючись ст.ст. 260, 442 ЦПК України, на підставі ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кочерги Ірини Леонідівни про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Луцького міськрайонного суду у справі № 2-678/11 за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11132375000 від 27 березня 2007 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали – 02 березня 2021 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк