Рішення № 95307738, 15.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року № 520/16893/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

за участі:

секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Крупської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому з урахуванням уточнень просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 21.10.2020 (протокол від 21.10.2020 №4) Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020, про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 від 19.10.2020 про перенесення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у зв`язку з хворобою;

- зобов`язати Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020 або відповідні кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту для заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області ОСОБА_1 (посвідчення № НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати рішення №20 від 24.11.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020, про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення від 21.10.2020 (протокол від 21.10.2020 №4) Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020, про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 від 19.10.2020 про перенесення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у зв`язку з хворобою та рішення №20 від 24.11.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020, про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, на думку позивача, підлягають скасуванню.

Відповідач, Офіс Генерального прокурора, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), правом на подання відзиву не скористалась.

В судове засідання позивач прибула, позовну заяву підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання представник Офісу Генерального прокурора прибула, проти позовної заяви заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходить службу в органах прокуратури.

Як зазначено представником Офісу Генерального прокурора, позивача було включено до групи прокурорів, яким іспит призначено на 21.10.2020 року.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що позивач проходила процедуру іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Позивач звернулась до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою від 21.10.2020 про зарахування наданої відповіді, а також повідомила про передчасне завершення системою тестування. Також, позивачем додано заяву від 19.10.2020 про перенесення іспиту у зв`язку з хворобою.

В протоколі Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.10.2020 № 4 зазначено, що заява від 19.10.2020 до четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевим) не надходила, була подана до кадрової комісії 21.10.2020 після завершення тестування. Також, згідно протоколу Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.10.2020 № 4, за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 отримано 69 балів, вважає одне із тестових питань та відповіді на нього некоректно сформульованими, а також передчасним завершенням системою, на її думку, тестування. Зазначено, що доводи ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшли. Вказано, що вирішено відхилити вказані заяви.

24.11.2020 року Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення №20 про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

У вказаному рішенні зазначено, що керуючись пунктами 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктами 6, 8 розділу І, пунктами 4, 5 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2020 № 221, враховуючи, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 69 балів, що є менше встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, вона не допускається до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички та припиняє участь в атестації. Крім того, в рішенні вказано, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернулась до суду з даним позовом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (надалі Закон № 1697-VII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 16 Закону № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За положеннями статті 7 Закону № 1697-VII визначено, що систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-IX (далі по тексту - Закону № 113-IX) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із підстав, а саме: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Порядок проходження прокурорами атестації затверджено наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації атестація прокурорів це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Положеннями пункту 5 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації визначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Згідно з п.5 розділу ІІ Порядку прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Так, 24.11.2020 року Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення №20 про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

У вказаному рішенні зазначено, що за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 отримано 69 балів.

Відповідно до п.3, п.4 Порядку тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Отже, на думку Комісії, позивачу для успішного складання вищевказаного іспиту не вистачило одного балу, тобто однієї правильної відповіді на питання.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось відповідачами того, що до проведення іспиту не було затверджено переліку вірних відповідей до переліку питань, за якими планувалось провести іспит, та відповідно такого переліку вірних відповідей не було оприлюднено.

З переліку питань, за яким позивач складала іспит, судом встановлено, що у вказаному переліку зокрема містилось питання – «В яких нормативно-правових актах НЕ закріплюються правові засади діяльності Державного бюро розслідувань?».

При цьому, до вказаного питання було наведено варіанти відповідей, а саме - «в Конституції України; міжнародних договорах України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в Законі України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»; в Законі України «Про державне бюро розслідувань».

Тобто, у вказаному переліку запропонованих відповідей зазначено чіткі назви нормативно-правових актів, крім варіанту відповіді – «міжнародних договорах України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України», яка є лише загальною назвою документа та не може давати можливість врахувати при відповіді на питання, зміст конкретного документу. Тобто, одна з відповідей чітко відрізнялась за викладом.

За таких обставин, перелік запропонованих відповідей на вказане питання не може вважатись коректно складеним.

Зважаючи на зміст питання, наявність в переліку запропонованих відповідей, серед інших загальної назви - «міжнародних договорах України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України», створює уявлення позивача про правильність відповіді, оскільки така загальна назва документа явно відрізняється від інших.

При цьому, на думку комісії, вірною відповіддю на вищевказане питання є – «в Законі України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Так, зазначене питання було викладено наступним чином – «В яких нормативно-правових актах НЕ закріплюються правові засади діяльності Державного бюро розслідувань?».

Тобто, позивач мала вибрати із запропонованих відповідей нормативно-правовий акт, в якому не закріплюються правові засади діяльності Державного бюро розслідувань.

При цьому, частиною 1 статті 2 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» визначено правові засади діяльності Державного бюро розслідувань та вказано, що Державне бюро розслідувань у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.

Отже, за приписами вказаної норми правовими засадами Державного бюро розслідувань є те, що воно у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.

Згідно з ст.8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство взаємодіє з органами досудового розслідування, прокуратури та суду шляхом виконання звернень слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду з питань виявлення, розшуку, проведення оцінки та управління активами, а також щодо виконання рішень іноземних компетентних органів про накладення арешту та конфіскацію активів.

Згідно з ч.3 ст.25 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» користувачами Реєстру є працівники Національного агентства, керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі, детективи та інші уповноважені особи органів досудового розслідування, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.38 Кримінального процесуального кодексу України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють зокрема органи Державного бюро розслідувань.

За таких обставин, вищевказаним Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» регламентовано, що Національне агентство взаємодіє з органами досудового розслідування та те, що користувачами Реєстру є працівники Національного агентства та керівники органів досудового розслідування, слідчі, детективи та інші уповноважені особи органів досудового розслідування.

Таким чином, у вказаному Законі викладено зокрема норми щодо можливості взаємодії органів досудового розслідування (Державного бюро розслідувань) з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що за приписами ч.1 ст. 2 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» могло бути розцінено позивачем в якості правових засад діяльності Державного бюро розслідувань. Вказана обставина спонукала позивача до висновку про невірність відповіді - «в Законі України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

За таких обставин, однозначно стверджувати про існування у позивача можливості дійти висновку про вірність відповіді - «в Законі України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», не можливо.

З огляду на зміст питання - «В яких нормативно-правових актах НЕ закріплюються правові засади діяльності Державного бюро розслідувань?», суд вважає, що перелік запропонованих відповідей на нього, не був чітким та коректним, що завідомо позбавило позивача змоги надати вірну відповідь.

Отже, висновок комісії про надання позивачем однозначно невірної відповіді на вищевказане питання, на думку суду є необгрунтованим.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на питання - «В яких нормативно-правових актах НЕ закріплюються правові засади діяльності Державного бюро розслідувань?» обрано відповідь – «міжнародних договорах України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України».

Проте, на думку комісії, позивачем надано невірну відповідь на вищевказане питання.

Позивачем було подано до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяву, в якій зокрема вказано про заперечення на набрану нею кількість балів та зауваження щодо вищевказаного питання.

В протоколі Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.10.2020 № 4 зазначено, що за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 отримано 69 балів, вважає одне із тестових питань та відповіді на нього некоректно сформульованими, а також передчасним завершенням системою, на її думку, тестування. Зазначено, що доводи ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшли. Вказано, що вирішено відхилити вказану заяву.

За таких обставин, Комісія, відхиляючи заперечення позивача, не врахувала вищевказаних обставин щодо зазначеного питання, а саме не проаналізовано змісту питання по відношенню до запропонованого переліку відповідей на нього та вірної, на думку комісії, відповіді.

Також, Комісією жодним чином не обґрунтовано вказаного рішення зазначеного у протоколі від 21.10.2020 № 4.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" зазначено, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення №20 від 24.11.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 21.10.2020 (протокол від 21.10.2020 №4) Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020, про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 від 19.10.2020 про перенесення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у зв`язку з хворобою та зобов`язання Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020 або відповідні кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту для заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області ОСОБА_1 (посвідчення № НОМЕР_1 ), суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось позивачем, що вона складала іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

При цьому, в даному випадку негативні наслідки для позивача можуть нести оскаржуване рішення №20 від 24.11.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації, протиправність якого є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення від 21.10.2020 (протокол від 21.10.2020 №4) Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020, про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 від 19.10.2020 про перенесення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у зв`язку з хворобою та зобов`язання Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка створена та діє на підставі наказу Офісу Генерального прокурора №425 від 10.09.2020 або відповідні кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту для заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області ОСОБА_1 (посвідчення № 041442).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №20 від 24.11.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 25.02.2021 року.