Рішення № 95304918, 04.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1294/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" (75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Центральна, буд. 220-А, код ЄДРПОУ 36290967)

до: фізичної особи-підприємця Куркової Лариси Владиславівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним технічного паспорту на виробничий комплексу

без повідомлення (виклику) учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Куркової Лариси Владиславівни (надалі - відповідач), якою просить суд визнати недійсним Технічний паспорт на виробничий комплекс будівель та споруд від 20.10.2018 інвентаризаційна справа № 191 із застосуванням наслідків недійсності, за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.01.2021 постановлено: відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; встановити відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 25.01.2021 та встановити позивачу строк для подачі відповіді на відзив не пізніше 05.02.2021.

01.02.2021 до Господарського суду Херсонської області повернулась копія ухвали від 04.01.2021, надіслана на адресу відповідача, яка була зазначена позивачем в першій редакції позовної заяви (75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, проспект Миру, буд. 52).

Судом зроблено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Куркової Лариси Владиславівни є АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 04.02.2021 встановлено відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 22 лютого 2021 року.

Відповідач скористався своїм правом щодо надання відзиву.

Вивчивши матеріали справи суд встановив наступне.

Стислий виклад позиції позивача

Позивачем, при ознайомленні з листом Херсонської обласної державної адміністрації № 2047/2-20/66/328 від 10.06.2020 та додатками до нього, було виявлено, що ФОП Куркова Л.В. надалі (Відповідач) згідно інвентаризаційної справи № 191, виготовила «Технічний паспорт на виробничий комплекс будівель і споруд» за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222 від 20.10.2018, у якому відобразила будівлі та споруди ТОВ «Южний терминал».

На думку позивача, відповідач порушив його права, включивши в Технічному паспорті, а саме на Схематичному плані від 20.10.2018 до майна ТОВ «Южний терминал» майно ТОВ «Генічеськ Плюс», яке знаходиться на земельних ділянках за іншими адресами.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та вважає, що виготовлений Відповідачем «Технічний паспорт на виробничий комплекс будівель і споруд» за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222 від 20.10.2018 р., підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків недійсності в судовому порядку з наступних підстав.

Позивач доводить, що відповідач в "Технічному паспорті на виробничий комплекс будівель і споруд» за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222 від 20.10.2018 р. неправдиво відобразив майно ТОВ «Южний терминал», включивши в Технічному паспорті майно, що належить ТОВ «Генічеськ Плюс», яке знаходиться на земельних ділянках за адресами вул. Центральна, 220 та 220 а, м. Генічеськ, а саме:

За адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220:

- споруда № 1 «Огорожа», залізобетонні плити, яка розділяє земельні ділянки за адресами та площами, протяжністю - 108,80 м.п.;

- споруду № 2 «Мостіння», бетон, площею - 5810,0 кв.м.;

- споруда № 5 «Розвантажувальний майданчик», залізобетон, площею - 2970,0 кв.м.;

- споруду № 7 залізнична під`їзна колія протяжністю 320 м/п, яка розташована за іншою адресою, а саме: Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220;

- земельну ділянку, які розташована за іншою адресою, а саме: Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220 та згідно технічного паспорту від 07.05.2020 має Загальну площу 41638 м2 .

За адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220 а:

- споруда № 7 «Розгрузочні майданчики для сипучих матеріалів», залізобетонні плити, площею - 3094,0 кв.м.;

- споруду № 8 залізнична під`їзна колія протяжністю 741,55 м/п, яка розташована за іншою адресою, а саме: Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220;

- споруда № 9 «Мостіння», залізобетонне, площею - 1755,1 кв.м.;

- земельну ділянку, які розташована за іншою адресою, а саме: Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220а та згідно технічного паспорту від 07.05.2020 має Загальну площу - 48390 м2,

вказавши що це майно належить ТОВ «Южний тарминал», однак майно ТОВ «Южний терминал» знаходиться за адресою вул. Центральна, 222, м. Генічеськ.

Позивач обґрунтовує свої вимоги Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 26 липня 2018 р. № 186, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2018 р. за N 1442/32894.

«Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна».

З наведеної Інструкції вбачається, що для виготовлення технічного паспорту необхідно провести технічну інвентаризацію нерухомого майна, яка розміщена на конкретній території з чітко визначеними межами та адресою з обов`язковим співставленням з правовстановлюючими документами.

Отже, на думку позивача, відповідач, отримавши документи, щодо будівель та споруд, конфігурації та площі земельної ділянки знав, що у ТОВ «Южний терминал» на момент проведення інвентаризації у справі № 191 та виготовлення Відповідачем Технічного паспорту на виробничий комплекс будівель і споруд» за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222 від 20.10.2018 фактично були відсутні будівлі та споруди Позивача за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220 та 220 а.

Позивач доводить, що відповідач порушив його права та інтереси, оскільки знав, що у залізничної колії № 6 ТОВ «Южний терминал», яка розташована за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, 222, відсутня протяжність 1801,7 м.п.

Позивач доводить, що відповідач знав, що за цією адресою відсутня протяжність залізничної колії 1801,7 м.п. тому, що протяжність залізничної колії 1801,7 м.п. сформовано шляхом об`єднання залізничних колій за трьома адресами: вул. Центральна, 220, 220 «а» та 222. Також відповідач безпідставно приєднав залізничні колії Позивача, які знаходяться за адресою м. Генічеськ вул. Центральна, 220 та 220 «а» - протяжністю 1061,55 м.п. до майна ТОВ «Южний терминал» в «Технічному паспорті на виробничий комплекс будівель і споруд» за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222 від 20.10.2018 р.

Позивач доводить, що згідно правовстановлюючих документів ТОВ «Генічеськ Плюс» (Позивач) є власником будівель та споруд, які розташовані на земельних ділянках за адресами: вул. Центральна (Леніна), 220 та 220 «а», м. Генічеськ, які включають право власності на під`їзні залізничні колії загальною протяжністю 1061,55 м/п, за адресами:

- м. Генічеськ, вул. Центральна (Леніна), 220 протяжність колії 320 м/п;

- м. Генічеськ, вул. Центральна (Леніна), 220 «а» протяжність колії 741,55 м/п.

Факт наявності у позивача -ТОВ «Генічеськ Плюс», права власності на будівлю та споруду за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220 він підтверджує наступними документами:

- договором купівлі-продажу ТОВ «Генічеськ Плюс» серії ВМС № 245105, ВМС № 245106, зареєстровано в реєстрі за № 2-515 від 04.03.2009 р.;

- витягом ТОВ «Генічеськ Плюс» з державного реєстру правочинів № 7073041 від 04.03.2009 серії НМ № 838998;

- витягом ТОВ «Генічеськ Плюс» про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22187447 від 17.03.2009 р., серія ССО № 508808;

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2288033 від 11.04.2013 р., серії ЕАА № 104872;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 204606310 від 18.03.2020 р.;

- технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (комплекс будівель та споруд) за адресою вул. Центральна, буд. 220, м. Генічеськ від 07.05.2020;

- довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 08.04.2019 р. № 19-21-0,25-715/169-19;

- протоколом проведення перевірки документації із землеустрою та обмінним файлом від 26 грудня 2012 р.;

-висновком судової будівельно-технічної експертизи № 012/2019 від 04.03.2019 р.;

- висновком судової будівельно-технічної експертизи № 027/2019 від 16.04.2019р.

Факт наявності у позивача - ТОВ «Генічеськ Плюс», права власності на будівлю та споруду за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220а він підтверджує наступними документами:

- договором купівлі-продажу ТОВ «Генічеськ Плюс» серії ВМС № 245107, ВМС № 245108, зареєстровано в реєстрі за № 2-520 від 04.03.2009 р.;

- витягом ТОВ «Генічеськ Плюс» з державного реєстру правочинів № 7073090 від 04.03.2009 р. серії НМ № 839000;

- Витягом ТОВ «Генічеськ Плюс» про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22187569 від 17.03.2009 р., серія ССО № 508809;

- витягом ТОВ «Генічеськ Плюс» з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 213566291 від 23.06.2020 р.;

- технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (будівельний комплекс) за адресою: вул. Центральна, буд. 220 а, м. Генічеськ від 07.05.2020 р.;

- довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 13.03.2019 р. № 32-21-0.25-586/169-19;

- протоколом проведення перевірки документації із землеустрою та обмінним файлом від 26 грудня 2012 р.

Позивач доводить, що факт відсутності у ТОВ «Южний терминал» будівель та споруд на земельних ділянках за адресами Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 220 та 220 а, підтверджується наявними у товариства документами.

Право власності ТОВ «Южний терминал», в тому числі і під`їзна залізнична колія, зареєстровано за адресою: вул. Центральна (Леніна), 222, м. Генічеськ, що підтверджується:

- свідоцтвом про право власності ТОВ «Южний терминал» на нерухоме майно серія ЯЯЯ №345048 від 28.12.2005;

- витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер витягу 9467753 від 28.12.2005 серії СВХ № 372135, яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради серія та номер 400 від 15.12.2005 - Акт приймання - передачі нерухомого майна від 01.04.2003.

Позивач звернув увагу, що у вказаних документах ТОВ «Южний терминал» вказано:

- адреса знаходження майна вул. Центральна, 222, м. Генічеськ;

- перелік майна;

- вказана площа будівель;

- вказана площа будівель;

- вказана площа земельної ділянки місця розташування площа 56390 кв.м.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ст. 319, 321, 328, 329, 393 ЦК України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом; правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97/ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивач доводить, що право власності на залізничну колію протяжністю 1061,55 м/п було зареєстровано за Позивачем від 17.03.2009 року і відтоді ніколи не припинялось.

На його думку, вказані обставини не досліджено при виготовлені «Технічного паспорту на виробничий комплекс будівель і споруд» за адресою Херсонська область Генічеський район м. Генічеськ, вул. Центральна, 222 від 20.10.2018.

Позивач звертає увагу, що вказані обставини також підтверджуються відповідними рішеннями судових інстанцій.

Преюдиціальність дає можливість стороні у справі повторно недоказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних позицій, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.

Він посилається на такі судові рішення:

1.Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2011 року у справі № 2-852/11;

2.Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 листопада 2012 року у справі № 2107/1280/2012;

3.Ухвала апеляційного суду Херсонської області від 17 квітня 2013 року у справі № 2107/1280/2012;

4.Рішення апеляційного суду Херсонської області від 07 травня 2014 року у справі № 22-Ц/791/1234/14;

5.Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12 січня 2012 року у справі № 10/105-ПН-10;

6.Рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2012 року у справі № 5011-7/5248-2012;

7.Херсонський окружний адміністративний суд Постанова від 29 березня 2012 року справа № 2-а-4717/10/2170.

Позивач доводить, що беззаперечним, на його думку доказом, відсутності у Відповідача підстав для відображення у Технічному паспорті за ТОВ «Южний терминал» залізничної колії протяжністю 1858.55 м.п. розташованою за адресою м. Генічеськ, вул. Леніна (Центральна), 222, є лист Державної податкової адміністрації України від 04.08.2003 р. № 31-012/2608/10 в якому вказано:

«Відділом по боротьбі з корупцією та безпеки Державної податкової адміністрації в Херсонській області проведено розслідування щодо неправомірних дій заступника начальника Генічеської МДПІ Наталії Косовцової, яка скоригувала технічну документацію під`їзної залізничної колії УВТК «Трест Генічеськагробуд», що призвело до передачі у власність ВАТ «Мотор Січ», крім придбаних на аукціоні 797 пог.метрів, ще 1061,55 п.м. залізничної колії.»

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач звернув увагу суду, що зараз в Господарському суді м. Києва у справі № 910/15757/20 вирішується спір між позивачем та Херсонською ОДА щодо законності видачі останнім розпорядження «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки", виданого ТОВ "Южний терминал» на земельну ділянку по вул. Центральна 222 в м. Генічеськ.

В іншій справі № 923/590/17 між ТОВ «Генічеськ плюс» (далі у відзиві - позивач) та ТОВ «Южний терминал» (код ЄДРПОУ 32368175) вирішується спір про право. На час складання відзиву, провадження у справі № 923/590/17 зупинено після призначення земельно-технічної експертизи перед якою суд поставив питання: «чи входить залізнична колія довжиною 320 метрів погонних за адресою Херсонська область, місто Генічеськ, вулиця Центральна (Леніна), будинок № 220 до складу залізничної колії довжиною 1858,55 метрів погонних, що розташована за адресою Херсонська область, місто Генічеськ, вулиця Центральна (Леніна), будинок № 222, щодо якої на користь ТОВ «Южний терминал» видано оспорюване свідоцтво про право власності серії САМ № 032843».

Таким чином, відповідач доводить, що для згаданих судів для вирішення спорів по суті - визначальним стало встановлення обставини на чиїй земельній ділянці знаходиться майно з приводу якого існує спір у сторін (ТОВ «Генічеськ плюс» та ТОВ «Южний терминал».

Із даного позову витікає, що позивач вважає правильним (технічно можливим) поділ колії на три самостійні відрізки і саме відрізки, а не вся колія в цілому - є приналежністю головної речі у складі об`єкту нерухомого майна, який купувався ТОВ «Южний терминал».

Відповідач вважає, що в неї достатньо своїх спеціальних знань аби стверджувати про цілісність та неподільність залізничної колії.

В незалежності один від одного відрізки колії не здатні забезпечити під`їзд залізничного транспорту від загальної мережі залізниць до головної речі об`єкту нерухомого майна, тобто відрізки не можуть самостійно використовуватися за призначенням для виконання своєї функції - транспортного забезпечення одного або кількох підприємств організацій та установ (ст.1 Закону України «Про залізничний транспорт»). Про таке зазначено в технічній інвентаризації, матеріали проведення якої оскаржуються в цій справі.

Відповідач заперечує щодо доводів позивача, що при інвентаризації майна ТОВ "Южний терминал", відповідачем до технічного паспорту включені огорожа, мостіння розвантажувальний майданчик та залізнична колія, що нібито розташовані на земельній ділянці по вул. Центральна 220 в м. Генічеськ - споруди № 1,2,5,7 відповідно (за нумерацією, визначеною тех. паспортом виготовленим на замовлення позивача).

Відповідач доводить, що простим порівнянням технічних паспортів спірного та позивача можна дійти висновків: 1) розвантажувальний майданчик № 5 в спірному паспорті відсутній; 2) огорожа № 3 (нумерація тех.паспорту відповідача) і огорожа № 1 (нумерація техпаспорту позивача), мощення № 4 та 5 (нумерація техпаспорту відповідача) та мостіння № 2 (нумерація техпаспорту позивача) - відносно залізничної колії розташовані в різних місцях, тому не можливо стверджувати, що це одні й ті самі споруди.

Ознайомившись з дослідницькою частиною експертизи за висновком будівельно - технічної експертизи № 012/2019 від 04 березня 2019, відповідач звернув увагу на речення наступного змісту: «вищевказані будівлі та споруди мають ознаки значного фізичного зносу та потребують ремонту». Тут експерт використав «м`яке» формулювання. В нормативно-технічних документах під знищенням майна розуміється «доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність». Відповідач зазначає, що його спеціальних знань в цій частині достатньо для висновку, що як будівлі так і споруди які згадуються в експертизі фактично знищені внаслідок руйнації і втратили свою цінність. Згадана обставина виключає можливість розумного сумніву в одноосібному користуванні колією замовником ТОВ «Южний терминал». У будь якого підрядника хто міг би проводити технічну інвентаризацію. Замовник/власник ТОВ «Южний терминал» надав всі необхідні правові та технічні документи на під`їзду залізничну колію протяжністю від головних речей у складі його об`єкту до магістральної залізничної колії.

Відповідач доводить, що простим порівнянням технічних паспортів спірного та позивача (додатки 1 та 17 позову) можна дійти висновків що розгрузочний майданчик для сипучих матеріалів та мостіння, що нібито розташовані на земельній ділянці вул. Центральна 220А в м. Генічеськ - споруди № 7,9 відповідно (за нумерацією, визначеною технічним паспортом виготовленим на замовлення позивача) в спірному паспорті відсутні.

Крім того, позивач стверджує що залізнична колія проходить через земельні ділянки з кадастровими номерами 6522110100:02:176:0029 та 6522110100:02:176:0024 додавши протоколи проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу.

Відповідач зіставив ці твердження з відомостями Публічної кадастрової скарги України.

На думку відповідача, згадані в ділянки в ній відсутні отже не сформовані в розумінні ст. 79-1 ЗК України. Речові права щодо них не визначені. Відтак додатки 10 та 19 не є належним та допустимими доказами закріплення за адресами Центральна 220 та 220А земельних ділянок з площами та межами, як вони відображені в технічних паспортах виготовлених на замовлення позивача.

Таким чином, відповідач приходить до висновку, що в сукупності з тою обставиною, що межування «земельних ділянок» 6522110100:02:176:0029 - Центральна 220 та 6522110100:02:176:0024 - Центральна 220А на місцевості теж ніяк не позначене (відсутня огорожа або якийсь природній об`єкт що а) відмежовували б по всій протяжності залізничну колію від головних речей замовника ТОВ «Южний терминал» і б) одночасно позначали її приналежність до голових речей - відмінних від тих, що перебувають у власності ТОВ «Южний терминал»), то порушень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, які б давали підстави задовольнити позов - відповідачем не допущено. Відповідач зазначає, що ним вивчені правові документи на нерухоме майно замовника ТОВ «Южний терминал» разом з технічним паспортом його залізничної колії, який виготовлено в квітні 2018.

Відповідач звернув увагу, що позивач не заперечує відсутність з ним договірних (господарсько - виробничих) правовідносин тому, на його думку, він не порушував і не міг порушити його прав (речових або майнових в залежності від кваліфікації) на під`їзну залізничну колію. Між ними не існує юридичного спору, який в принципі не може виникнути.

Правові висновки суду та мотивувальна частина рішення

Згідно з ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Згідно частини 3 статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлено договором або законом.

Належним способом захисту слід вважати спосіб, який прямо передбачений законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів та спрямований на поновлення порушеного цивільного права чи законного інтересу позивача.

Статтею 15 ЦК України також передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивачем не надано доказів відносно порушення його цивільних прав та інтересів безпосередньо ФОП Курковою Л.В. - особою, яка складала на замовлення ТОВ "Южний термінал" спірний технічний паспорт на виробничий комплекс будівель та споруд, та яку позивач залучив до розгляду справи у якості відповідача.

Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність визначення способу захисту, який ґрунтується на законі або погоджений за договором та який спрямований на поновлення законних прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду.

В позовній вимозі позивач не зазначив, які саме порушені його права складанням технічного паспорту на виробничий комплекс будівель та споруд від 20.10.2018. Із обґрунтувань позовних вимог, витікає, що позивач доводить, що частина його майна включена в спірний технічний паспорт.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що обраний спосіб захисту позивачем щодо визнання технічного паспорту на виробничий комплекс будівель та споруд від 20.10.2018 не забезпечить поновлення прав позивача як власника майна.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у відповідності до вищенаведеного чинного цивільного законодавства: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року (надалі - Конвенція), кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. 3 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту прав повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

За наведеного, положення ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не ґрунтується на законі або договорі, позивач в позовній заяві, обираючи такий спосіб захисту не послався на чинне законодавство або пункт договору.

При таких обставинах, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до норм ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Л.М. Немченко