Рішення № 95304916, 04.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1407/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, ідентифікаційний код 25394112)

до: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, ідентифікаційний код 01125695)

про стягнення 36129 грн. 09 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (надалі - відповідач), якою просить суд стягнути 33567 грн. 90 коп. основного боргу за договором поставки від 12.03.2020 № 25 Р, 436 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 424 грн. 96 коп. 3% річних, 1699 грн. 85 коп. пені.

Ухвалою від 04.01.2021 суд відкрив провадження у справі та визначив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. За ухвалою встановлено відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 25 січня 2021 року.

Відповідач направив до суду відзив на позов, в якому зазначив, що він просить відмовити у задоволені позовних вимог із огляду на наступне.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за договором відповідач звернув увагу суду, що 28.10.2020 Позивач звернувся до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" з претензією №4-28.10.2020.

У відповідь на вказану претензію ДП «ХМТП» надіслало на адресу Позивача лист №18-09/42/453 від 12.11.2020, в якому зазначало, що з 12 березня 2020 р. на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» від 11.03.2020 р. № 211).

Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СOVID-19)" №530-ІХ від 17.03.2020 віднесено юридичний факт введення карантину до форс-мажорних обставин.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом», карантинні обмеження продовжені до 28 лютого 2021 року.

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Через скрутне матеріальне становище, ДП «ХМТП» зверталось до Позивача з проханням відстрочити погашення кредиторської заборгованості по договору № 25Р від 12.03.2020 в сумі 33567,90 грн. до 31.01.2021.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що всі суперечки між сторонами, по яких не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства.

Отже, на думку відповідача, сторони за взаємною згодою вирішили суперечку відповідно до чинного законодавства та вимог Договору.

Відповідач вважає, що шляхом обміну листами №4-28.10.2020 від 28.10.2020 та №18-09/42/453 від 12.11.2020 сторони погодили розстрочити заборгованість до 31.01.2021, а отже у Позивача відсутні підстави для звернення до суду.

Щодо стягнення 3% річних, інфляційних збитків, пені Відповідач доводить, що оскільки Позивач і Відповідач погодили розстрочення заборгованості до 31.01.2021, то підстави для нарахування 3% річних інфляційних збитків та пені відсутні.

До того ж, Відповідач зауважує, що наразі ДП «ХМТП» знаходиться у край важкому фінансовому становищі. На підтвердження скрутного фінансового становища додаються копія балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2020 та копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід за 9 місяців 2020), з яких вбачається, що чистий збиток підприємства за результатами здійснення господарської діяльності за 9 місяців 2020 р. становить 22 070 000,00 грн., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за 9 місяців 2020 р. складає 19 877 000,00 грн., кредиторська заборгованість ДП«ХМТП» складає 36 895 000,00 грн. Після виплати заробітної платні працівникам підприємства на рахунку обліковується 138 430,50 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку ПАТ «Укргазбанк» 21.01.2021. Зазначене відповідач підтверджує копією звіту, який додає до відзиву.

Відповідач звернув увагу суду, що підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі викликаному встановленням обмежень, пов`язаних з епідеміологічною ситуацією в Україні та Світовій економіці, по запобіганню поширенням коронавірусу СOVID-19, в результаті чого зменшились обсяги надходжень вантажів на територію підприємства, що в свою чергу призвело до невиконання плану перевантаження імпортних вантажів мінеральних добрив та ненадходження коштів від наданих послуг, що негативно вплинуло на платоспроможність підприємства.

Відповідач зазначив, що 28.12.2020 старшим державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1034/20 про стягнення з ДП «ХМТП» на користь ТОВ «Граніттрансстрой» коштів у сумі 70454,00 грн. було винесено Постанову про арешт коштів боржника (ВП №63956408). Копію постанови відповідач додав до відзиву.

Він доводить, що стягнення суми неустойки (пені) спричинить невчасну сплату заробітної плати працівникам підприємства, невчасну сплату податків та зборів, що призведе до виникнення нових штрафних санкцій та судових процесів, а відтак, для відповідача є важливим зменшення всіх можливих видатків.

Отже, на його думку, обставини, які змусили Відповідача просити про зменшення пені є соціально значимими та винятковими, оскільки існує нагальна необхідність спрямовування наявних коштів на здійснення поточних розрахунків за природний газ, розподіл та транспортування природного газу, електропостачання, водопостачання, та забезпечення безперервного виробничого циклу з метою забезпечення безаварійного виробничого процесу.

Відповідач звернув увагу, що Позивач застосував до Відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою вже є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що передбачено нормами чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" та Державне підприємство "Херсонський морський торгівельний порт" уклали між собою договір поставки від 12.03.2020 № 25Р.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Позивач зобов`язується поставити й передати у власність Відповідачу товари (папір для друку (формату А3, А4)), зазначені в Специфікації (Додаток № 1 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною), а Відповідач - прийняти і платити на умовах даного Договору такі товари.

Згідно з п.5.2. Договору загальна вартість товарів та загальна сума даного Договору становить 66 477,90 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що строк поставки кожної партії товарів становить 5 (п`ять) календарних днів з дати направлення письмової заявки Покупцем. Копію заявки від 13.07.2020 № 10-15/26 позивач додав до позовної заяви.

Згідно з п.6.1. Договору поставка Товару здійснюється силами та автомобільним транспортом за рахунок Позивача на склад Відповідача (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 4 ДП «ХМТП»).

Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 66 447,90 грн. з урахуванням ПДВ.

Факт поставки Товару за Договором підтверджується: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими особами Позивача та Відповідача та скріплені печатками сторін.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну вартість 66 477,90 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п.4.1. Договору оплата за поставлений Товар здійснюється Відповідачем протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дня поставки партії товарів Відповідачу на підставі рахунку (рахунку-фактури) Позивача, при умові реєстрації Позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно вимог ПКУ та інших нормативних документів.

Відповідач лише частково розрахувався за отриманий Товар по Договору на загальну суму 32 910,00 з урахуванням ПДВ, що підтверджується банківськими виписками про сплату .

Таким чином, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, починаючи з дат, як зазначено у таблиці. Відповідач фактично не виконує свої зобов`язання по сплаті грошових коштів по Договору в загальному розмірі 33 567,90 грн.

Проте, відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та виконуватись у строк, встановлений у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений Договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені Договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або Договором.

Відповідно до ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу Позивача зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційного збільшення боргу (інфляційних втрат) та трьох відсотків річних від простроченої суми, які повинен сплатити Відповідач, позивачем додано до матеріалів справи.

Таким чином, станом на 23 грудня 2020 року позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 436 грн. 38 коп. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 424 грн. 96 коп.

Позивач звертався до Відповідача з претензією від 28.10.2020 р. №4-28.10.2020 щодо погашення заборгованості за Договором протягом семи днів з моменту отримання претензії, що підтверджується копією претензії, доказами її направлення та вручення.

Відповідачем надана відповідь від 12.11.2020 № 18-09/42/453 на претензію, в якій заборгованість за Договором Відповідачем визнана повністю.

Станом на дату звернення з даним позовом обґрунтовані вимоги Позивача за Договором Відповідачем не задоволені, борг не сплачений.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч 1. ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Договору.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Із огляду на встановлені факти та аналіз чинного законодавства, суд дійшов до висновку про доведеність позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

В ході розгляду справи, не знайшли свого підтвердження заперечення відповідача.

Зокрема доводи про те, що Відповідач та Позивач домовились про розстрочення заборгованості до 31.01.2021.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 ГПК України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відповідно до ч.1 ст.19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Позивач звертався до Відповідача з претензією від 28.10.2020 р. №4-28.10.2020 щодо погашення заборгованості за Договором протягом семи днів з моменту отримання претензії.

Відповідачем надана відповідь від 12.11.2020 № 18-09/42/453 на претензію, в якій заборгованість за Договором Відповідачем визнана повністю. В даній відповіді Відповідач лише пропонує погодити розстрочення погашення заборгованості у розмірі 33567,90 грн. до 31.01.2021 за Договором, аргументуючи це скрутним матеріальним становищем Відповідача.

Позивач, в свою чергу, не надавав такого погодження для Відповідача, а тому Позивач та Відповідач не дійшли згоди щодо розстрочення заборгованості за Договором.

Станом на дату звернення Позивача з позовом до суду, обґрунтовані вимоги Позивача за Договором Відповідачем не задоволені, борг не сплачений. Також на день винесення рішення по справі після 31.01.2021 відповідач не надав доказів добровільної сплати боргу.

Щодо заперечень Відповідача проти стягнення 3% річних, інфляційних збитків та пені, то з урахуванням тих обставин, що Відповідач не довів, що мала місце домовленість про зміну термінів виконання договірних зобов`язань, то нарахування 3% річних, інфляційних збитків та пені проведено правильно та підлягають задоволенню.

Також відповідач доводив, що на підприємстві є обставини, з якими чинне законодавство пов`язує підстав для зменшення пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК Кодексу розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Частиною першою статті 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Із огляду на обставини справи суд прийшов до висновку, що підстави для зменшення пені відсутні. Так, протягом судового провадження відповідач не вчинив дій спрямованих для погашення заборгованості, хоча у відзиві сам визнавав дату виконання грошового зобов`язання 31.01.2021. Крім того, нарахована пеня складає 5% від суми боргу, що не є значною та завищеною сумою.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, ідентифікаційний код 01125695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, ідентифікаційний код 25394112) 33567 грн. 90 коп. основного боргу, 436 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 424 грн. 96 коп. 3% річних, 1699 грн. 85 коп. пені та 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Л.М. Немченко