Рішення № 95304789, 15.02.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 лютого 2021 року м. ТернопільСправа № 921/73/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Першого заступника Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46000, що здійснює представництво інтересів держави, в особі Західного офісу Держаудитслужби України, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000

до відповідача 1 - Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", вул. Козацька, буд. 3, м. Зборів, Тернопільська область, 47201

до відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича, АДРЕСА_1

про визнання недійсними договорів та стягнення 701 270,00 грн

За участі представників:

Прокурора: Борщевської Г.Є.

Позивача: Мартинович С.Б.

Відповідача 1: Авдєєнка В.В.

Відповідача 2: не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

Перший заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби України до Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", надалі - відповідач 1, до Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича, надалі відповідач - 2, про визнання недійсними договорів та стягнення коштів в загальній сумі 701 270,00 грн.

Підставою позову визначено укладення Договору № ДГ - 0000015 від 30.01.2017 купівлі - продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів, Договору № ДГ - 0000003 від 16.01.2018 купівлі - продажу та зберігання нафтопродуктів та Договору № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 купівлі - продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів всупереч вимог Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про запобігання корупції".

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: постанови Зборівського районного суду від 21.06.2019 у справі №599/917/19; постанови Тернопільського апеляційного суду від 10.09.2019 у справі №599/917/19; витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відносно Баса М.Б. ; Договору № ДГ-0000015 від 30.01.2017; видаткової накладної № РН-0000152 від 30.06.2017; платіжного доручення від 05.07.2019 № 1123; видаткової накладної № РН-0000180 від 31.07.2017; платіжного доручення від 09.08.2017 № 26; видаткової накладної № РН-0000209 від 31.08.2017; платіжного доручення від 05.09.2017 № 10; платіжного доручення від 05.09.2017 № 1168; видаткової накладної № РН-0000225 від 27.09.2017; платіжного доручення від 29.09.2017 № 1187; платіжного доручення від 05.10.2017 № 1193; видаткової накладної № РН-0000266 від 31.10.2017; платіжного доручення від 09.11.2017 № 16; платіжного доручення КП «Зборівський водоканал» від 23.11.2017 № 18; платіжного доручення від 27.11.2017 № 1225; видаткової накладної № РН-0000300 від 30.11.2017; платіжного доручення від 18.12.2017 № 1238; видаткової накладної № РН-0000316 від 27.12.2017; платіжного доручення від 28.12.2017 № 1259; Договору № ДГ-0000003 від 16.01.2018; видаткової накладної № РН-0000014 від 26.01.2018; платіжного доручення від 01.02.2018 № 33; видаткової накладної № РН-0000029 від 28.02.2018; платіжного доручення від 21.03.2018 № 60; видаткової накладної № РН-0000062 від 31.03.2018; платіжного доручення від 13.04.2018 № 1286; платіжного доручення від 16.04.2018 № 69; платіжного доручення від 19.04.2018 № 70; видаткової накладної № РН-0000084 від 30.04.2018; платіжного доручення від 04.05.2018 № 1288; видаткової накладної № РН-0000108 від 31.05.2018; платіжного доручення від 01.06.2018 № 76; видаткової накладної № РН-0000128 від 30.06.2018; платіжного доручення від 03.07.2018 № 90; видаткової накладної № РН-0000155 від 31.07.2018; платіжного доручення від 03.08.2018 № 102; видаткової накладної № РН-0000181 від 31.08.2018; платіжного доручення від 06.09.2018 № 115; видаткової накладної № РН-0000203 від 30.09.2018; платіжного доручення від 02.10.2018 № 124; Договору № ДГ-0000005 від 17.01.2019; видаткової накладної № РН-0000011 від 31.01.2019; платіжного доручення від 01.02.2019 № 205; видаткової накладної № РН-0000039 від 28.02.2019; платіжного доручення від 04.03.2019 № 221; угоди між КП «Зборівський водоканал» та приватним підприємцем Басом М.Б. від 26.03.2019 про розірвання договору; Додатка до річного плану закупівель на 2017 рік замовника КП «Зборівський водоканал»; звіту про укладений договір за процедурою закупівлі UA-2017-01-30-000677-b; інформації про предмет закупівлі КП «Зборівський водоканал» за процедурою UA-2017-01-30-000677-b; Додатку до річного плану закупівель на 2018 рік замовника КП «Зборівський водоканал»; звіту про укладений договір за процедурою закупівлі UA-2019-01-17-002424-с; повідомлення Баса М.Б. про конфлікт інтересів; рішення Зборівської міської ради від 21.12.2009 № 684; контракту від 07.05.2014; посадової інструкції начальника комунального підприємства «Зборівський водоканал»; наказу по КП «Зборівський водоканал» від 29.08.2008 №10; наказу по КП «Зборівський водоканал» від 04.01.2016 №4; посадової інструкції головного бухгалтера КП «Зборівський водоканал»; наказу по КП «Зборівський водоканал» від 27.01.2017 №1; Статуту КП «Зборівський водоканал» тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.01.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/73/20 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2020 позовну заяву Першого заступника прокурора Тернопільської області, що здійснює представництво інтересів держави, в особі Західного офісу Держаудитслужби України за № 05/1-27вих.20 від 28.01.2020 (вх. № 84 від 30.01.2020) залишено без руху та встановлено Першому заступнику прокурора Тернопільської області строк для усунення визначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

13.02.2020, згідно заяви за № 05/1-48вих.20 від 13.02.2020 (вх. №1098), прокурором усунуто визначені в ухвалі від 04.02.2020 недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.02.2020 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/73/20; постановлено розгляд справи №921/73/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №921/73/20 призначено на 10:00 год. 18.03.2020; запропоновано учасникам справи надати суду визначені ст. ст. 165-167 ГПК України заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (при наявності); витребувано у Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", Зборівської міської ради, Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області оригінали визначених в ухвалі суду від 18.02.2020 документів для дослідження (огляду) в судовому засіданні.

28.02.2020 Зборівська міська рада на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2020 через відділ діловодства господарського суду надала оригінали витребовуваних документів.

10.03.2020 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов б/н від 05.03.2020.

13.03.2020 на адресу господарського суду від відповідача 2 у даній справі надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.03.2020.

З огляду на перебуванням судді Гирили І.М. у відпустці, підготовче засідання 18.03.2020 не відбулося.

Поряд із цим, 18.03.2020 прокуратурою Тернопільської області, в порядку ст. 169 ГПК України, через відділ діловодства господарського суду було подано заяву за №05/1-78 вих. 20 від 18.03.2020 (вх. №1997), згідно з якою прокурор просив вважати датою отримання ним належно оформленого відзиву на позовну заяву КП Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" (відповідача 1 у справі) 17.03.2020 (дата ознайомлення з матеріалами справи) та, відповідно, продовжити строк для подання відповіді на останній.

Також прокуратурою Тернопільської області, в порядку ст. 169 ГПК України, було подано заяву за №05/1-79 вих. 20 від 18.03.2020 (вх. №1898), згідно з якою прокурор вказував на порушення представником ФОП Баса М.Б. при надісланні відзиву на позовну заяву вимог ч. ч. 2, 6, 7 ст. 165 ГПК України. Просив суд, у випадку прийняття судом останнього до розгляду, продовжити прокуратурі Тернопільської області (прокурору) строк для подачі відповіді на вказаний відзив.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2020, враховуючи запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та №255 від 02.04.2020, загальнонаціональний карантин, рекомендації Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та розпорядження Господарського суду Тернопільської області № 7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", згідно з яким суддям рекомендовано розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, підготовче засідання, призначене на 10:00 год. 18.03.2020 було відкладено та зазначено, що про дату, час та місце проведення наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2020, беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), встановлені строки карантину, визначені Урядом з 11.05.2020 послаблення останнього, зокрема в частині відновлення роботи адвокатів, з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства, підготовче засідання у справі було призначено на 16:10 год. 15.06.2020; відзив на позовну заяву ФОП Баса М.Б. б/н від 06.03.2020 повернуто без розгляду; заяву прокуратури Тернопільської області за №05/1-78 вих20 від 18.03.2020 задоволено; в задоволенні заяви прокуратури Тернопільської області за №05/1-79 вих20 від 18.03.2020 відмовлено. Окрім того, у Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області витребувано оригінали визначених в ухвалі суду від 18.02.2020 документів для дослідження (огляду) в підготовчому засіданні.

25.05.2020 відповідачем 2 через відділ діловодства господарського суду долучено до матеріалів справи належним чином оформлений відзив на позовну заяву б/н від 25.05.2020 (вх. №3168), згідно з яким останній, поряд із викладенням своєї позиції по суті позовних вимог, зазначив, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а наявність підстав для представництва прокурором інтересів вказаного ним позивача не обґрунтована належним чином.

15.06.2020, на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2020, КП Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" та Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя було надано оригінали витребовуваних документів. Останні, а також документи надані Зборівською міською радою, оглянуті судом в підготовчому засіданні 15.06.2020, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Також, 15.06.2020 прокуратурою Тернопільської області, в порядку ст. 161 ГПК України, через відділ діловодства господарського суду долучено до матеріалів справи додаткові пояснення за №05/1-178 вих-20 від 15.06.2020 (вх. №3681), в яких прокурор, окрім доводів на спростування тверджень відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву, навів обґрунтування щодо підстав звернення прокурора в інтересах Західного офісу Держаудитслужби. Зокрема зауважив, що відповідно до абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Зазначив, що при зверненні з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби враховано судову практику у справах № 911/1113/18 та № 911/1108/18 за позовами прокурорів про застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Стверджував, що у справі № 921/73/20 прокурор звертається в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби як уповноваженого органу на здійснення контрольних повноважень у сфері публічних закупівель, який не здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави, цей орган не звернувся з позовом до суду про оскарження спірних договорів та стягнення в доход державного бюджету коштів, які були сплачені на їх виконання, що порушує економічні інтереси держави. Відтак, обставини, що склалися, вимагали втручання прокурора.

Звертав увагу, що уповноважений державою орган не опрацьовував повідомлення в ЗМІ щодо порушень у діяльності КП Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", не реагував на ризики щодо повторного укладення договорів з одним і тим же постачальником за допороговими закупівлями, не врахував ризик-індикатор на моніторинговому порталі Dozorro за ідентифікаторами проведених КП Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" закупівель UA-2019-01-17-002424-с (https://dozorro.org/tender/UA-2019-01-17-002424-c#block_info) та UA-2017-01-30-000677-b (https://dozorro.org/tender/UA-2017-01-30-000677-b#risk_tender) про зв`язки організатора з учасниками. Зауважив, що наявність корупційного ризику щодо вказаних закупівель також визначено на веб-сайті Громадської ініціативи "Антикорупційний монітор" (http://acm-ua-org).

В підготовчому засіданні 15.06.2020, яке відбулось за участі прокурора та усіх представників сторін, представником відповідача 1 - КП Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" заявлено клопотання, яке підтримав і повноважний представник відповідача 2 - ФОП Баса М.Б., про залишення позовної заяви першого заступника прокурора Тернопільської області без розгляду, у зв`язку із підписанням останньої не уповноваженою особою. Зокрема, представник відповідача 1 зазначав, що за загальним правилом повноваження щодо здійснення представництва регіональної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього, такі повноваження може виконувати перший заступник. Зауважив, що позовну заяву у даній справі підписано першим заступником прокурора Тернопільської області, проте доказів на підтвердження відсутності прокурора Тернопільської області на день підписання позову та, відповідно, наявності у першого заступника таких повноважень у першого заступника до позовних матеріалів не надано. В обґрунтування даної позиції представник КП Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" послався на приписи ст. 11 Закону України "Про прокуратуру" та правову позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 27.05.2020 у справі №819/478/18.

В підготовчому засіданні 15.06.2020 суд зобов`язав прокурора надати письмово викладену позицію щодо клопотань представників відповідачів про залишення позову без розгляду та оголосив перерву до 16:00 год. 09.07.2020, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх учасників справи про підготовче засідання 09.07.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

08.07.2020 від повноважного представника відповідача 1 на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 07.07.2020 (вх. №4352) про відкладення розгляду справи №921/73/20 у зв`язку із його перебуванням на лікарняному та, відповідно, неможливістю взяти участь у підготовчому засіданні 09.07.2020.

09.07.2020 прокуратурою Тернопільської області через відділ діловодства господарського суду долучено до матеріалів справи заяву за №05/1-202 вих-20 від 09.07.2020 (вх. №4428) з процесуальних питань, в порядку ст. 169 ГПК України. У вказаній заяві прокурор виклав свою позицію щодо заявленого повноважними представниками відповідачів в підготовчому засіданні 15.06.2020 клопотання про залишення позовної заяви першого заступника прокурора Тернопільської області без розгляду. Так, на думку прокурора, покликання представників відповідачів на постанову Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №819/478/18 є безпідставним, оскільки згадана справа не стосується обставин справи №921/73/20, обставини цих справ за змістом не є подібними, і роль прокурора у них є кардинально відмінною. Зокрема, у справі №819/478/18 заступник прокурора звертався до суду з позовом в порядку ст. ст. 104, 181 КАС України у редакції, чинній на той час, а не в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Тому у справі №819/478/18 прокуратура області як юридична особа мала би брати участь через свого керівника або через представника, повноваження якого мали б бути оформлені належним чином. Натомість, у справі №921/73/20 провадження відкрито за позовом першого заступника прокурора області, який звернувся з позовом в інтересах держави, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а в силу приписів ч. 1 ст. 24 вказаного Закону право на подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

В підготовчому засіданні 09.07.2020, яке відбулось за участі прокурора, представників позивача та відповідача 2, було оголошено перерву до 11:00 год. 26.08.2020, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в підготовчому засіданні учасників справи про підготовче засідання 26.08.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи), а відповідача 1 - відповідною ухвалою.

Окрім того, ухвалою від 09.07.2020, зважаючи на невиконання Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області вимог ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2020, було повторно витребувано у останнього оригінал Договору № 43ТЛ-2568/19 від 21.02.2019 про закупівлю товарів за державні кошти із специфікацією.

В підготовчому засіданні 26.08.2020 суд оголосив перерву до 12:00 год. 02.09.2020, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Учасників справи про підготовче засідання 02.09.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи). Окрім того, в підготовчому засіданні 26.08.2020 судом оглянуто надані Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на виконання вимог ухвали Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2020 оригінали документів, що також відображено у протоколі судового засідання.

В підготовчому засіданні 02.09.2020, яке відбулось за участі усіх учасників справи, суд задовольнив клопотання відповідача 1 про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, зобов`язав відповідачів надати письмово викладену позицію щодо вказаних вище заперечень прокурора та оголосив перерву до 11:00 год. 16.09.2020, про що постановив відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання. Учасників справи про підготовче засідання 16.09.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2020 в задоволенні клопотання відповідача 1, заявленого його повноважним представником в підготовчому засіданні 15.06.2020, про залишення позову без розгляду - відмовлено; в задоволенні клопотання відповідача 1, заявленого його повноважним представником в підготовчому засіданні 26.08.2020, про залишення позову без розгляду - відмовлено; відкладено підготовче засідання у справі №921/73/20 на 09:30 год. 30.09.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності).

В підготовчому засіданні 30.09.2020, яке відбулось за участі прокурора, повноважного представника відповідача 1, судом завершено виконання завдань підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/73/20 до судового розгляду по суті на 09:00 год. 15.10.2020.

В судовому засіданні 15.10.2020, яке відбулось за участі прокурора та повноважних представників сторін, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово учасників справи та оголосив перерву до 14:00 год. 29.10.2020. Присутніх в судовому засіданні 15.10.2020 учасників справи про судове засідання 29.10.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

В судовому засіданні 29.10.2020, яке відбулось за участі прокурора та представника відповідача 1, суд продовжив розгляд справи по суті та оголосив перерву до 09:30 год. 13.11.2020, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні прокурора та повноважного представника відповідача 1 про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), позивача та відповідача 2 - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 13.11.2020, яке відбулось за участі прокурора та представника відповідача 1, судом продовжено строк розгляду справи №921/73/20 по суті на тридцять днів, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оголошено перерву до 14:00 год. 26.11.2020, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в судовому засіданні прокурора та повноважного представника відповідача 1 про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), позивача та відповідача 2 - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 26.11.2020, яке відбулось за участі прокурора та представників сторін, суд продовжив розгляд справи по суті, розпочав дослідження доказів та оголосив перерву до 09:00 год. 07.12.2020, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні прокурора та повноважних представників сторін про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

В судовому засіданні 07.12.2020, яке відбулось за участі представників відповідачів 1 та 2, судом, враховуючи неявку в судове засідання через хворобу прокурора та його клопотання, продовжено строк розгляду справи №921/73/20 по суті на тридцять днів, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оголошено перерву до 09:00 год. 24.12.2020, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в судовому засіданні повноважних представників відповідача 1 та 2 про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), прокурора та позивача - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 24.12.2020, яке відбулось за участі прокурора та представника позивача, враховуючи неявку в судове засідання через хворобу представника відповідача 1 та його клопотання, судом оголошено перерву до 09:15 год. 14.01.2021, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в судовому засіданні прокурора та представника позивача про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), відповідачів 1 та 2 - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 14.01.2021, яке відбулось за участі прокурора та представника позивача, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача 2 (знаходження на самоізоляції) та його клопотання, судом продовжено строк розгляду справи №921/73/20 по суті на тридцять днів, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оголошено перерву до 11:00 год. 27.01.2021, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в судовому засіданні прокурора та представника позивача про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), відповідачів 1 та 2 - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 27.01.2021, яке відбулось за участі прокурора, представників позивача та відповідача 2, судом оголошено перерву до 11:30 год. 10.02.2021, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в судовому засіданні учасників справи про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), відповідача 1 - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 10.02.2021, яке відбулось за участі прокурора, представників позивача та відповідача 2, судом продовжено розгляд справи по суті, закінчено дослідження доказів та оголошено перерву до 15:00 год. 15.02.2021, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в судовому засіданні учасників справи про перерву в засіданні повідомлено під розписку (в матеріалах справи), відповідача 1 - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 15.02.2021, яке відбулось за участі прокурора та повноважних представників позивача та відповідача 1, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи учасників справи.

Позиція прокурора.

Прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та наданих суду заявах по суті справи. Зазначає, що внаслідок укладення оспорюваних договорів купівлі товарів всупереч норм Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Господарського кодексу України (надалі - ГК України), Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про запобігання корупції" порушено основні принципи закупівлі - максимальної економії і ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі, створення конкурентного середовища, тобто добросовісна конкуренція серед учасників, запобігання корупційним діям і зловживанням у цій сфері.

Зокрема, вказує, що всупереч вимог законодавства Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" не заплановано здійснені за оспорюваними договорами закупівлі у річному плані, додатку до річного плану відповідно на 2017, 2018 та 2019 роки, а також не оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу електронних документів (плану закупівель, додатку до річного плану та змін до них), які б підтверджували планування цим замовником закупівлі товарної продукції, яка є предметом спірних договорів. При здійсненні закупівлі товарів за Договором № ДГ-0000003 від 16.01.2018 не оприлюднено звіт про його укладення в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі". Також вважає, що відповідачем 1 проігноровано такий принцип закупівель як максимальна економія та ефективність, адже замовник, на думку прокурора, проводячи так звану допорогову закупівлю, не застосував електронну систему закупівель, не проводив моніторинг цінових пропозицій на ринку щодо предмета закупівлі, не звертався до потенційних учасників закупівлі задля отримання необхідної інформації для здешевлення закупівлі. Такі дії, за твердженням прокурора, були вчинені з метою укладення договорів з наперед визначеними умовами в інтересах керівника цього підприємства, який одночасно є суб`єктом підприємництва і постачальником за договорами. Окрім того, зазначає, що під час проведення закупівель товарів за оспорюваними договорами сторонами не було дотримано такого принципу закупівлі як запобігання корупційним діям і зловживанням. Зокрема, посилається на Постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 21.06.2019, яка залишена без змін Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.09.2019, у справі № 599/917/19, згідно з якою Баса Михайла Богдановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (перерахунок керівником підприємства Басом М.Б. грошових коштів на свій особистий рахунок як фізичної особи-підприємця). Вказує, що дії головного бухгалтера КП "Зборівськиий водоканал" Владики М.О. щодо укладення оспорюваних правочинів спрямовані на настання правових підстав для перерахування коштів на користь ФОП Баса М.Б., який є безпосереднім керівником вказаного підприємства також учинено в умовах реального конфлікту інтересів. Зазначене, на думку прокурора, стало можливим внаслідок неправомірного спонукання начальником КП "Зборівський водоканал" Басом М.Б. своєї підлеглої ОСОБА_2 до вчинення дій всупереч закону на користь його приватних інтересів як суб`єкта підприємництва. Також, з наведених у позовній заяві обґрунтувань, прокурор вважає, що укладення зазначених договорів завідомо суперечило інтересам держави і суспільства. Відтак, враховуючи те, що оспорювані правочини вчинені з порушенням законодавства про публічні закупівлі, є укладеними та виконаними внаслідок корупційного правопорушення, за обставинами укладення та виконання суперечать інтересам держави та суспільства, на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 215 ЦК України прокурор просить вказані правочини визнати недійсними із застосуванням визначених ч. 3 ст. 228 ЦК України, ст. 208 ГК України наслідків їх недійсності.

Позиція позивача.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, наведених прокурором.

Позиція відповідача 1.

Повноважний представник відповідача 1 позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов. Доводи позивача про те, що оспорювані договори не відповідають вимогам закону, оскільки були укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про запобігання корупції», та з метою, що завідома суперечить інтересам держави та суспільства, вважає хибними. Стверджує, що КП «Зборівський водоканал» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» є замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, оскільки 100% статутного фонду останнього належить територіальній громаді, а саме підприємство проводить діяльність на комерційній основі, а отже положення Закону України «Про публічні закупівлі» не могли застосовуватись до правовідносин, пов`язаних з укладенням оспорених договорів, оскільки сума цих договорів разом чи окремо взятих становила менше 1 млн грн. Також вважає, що позивачем неправильно застосовано норми процесуального права в частині посилання на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 21.06.2019 у справі №599/917/19, у відповідності до якої Баса М.Б. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Звертає увагу суду на те, що Зборівським районним судом дії в умовах реального конфлікту інтересів були встановлені щодо підписання платіжних доручень на перерахування коштів, а не щодо укладення спірних договорів. Таким чином, відповідач 1 доводи позивача про наявність підстав для визнання таких договорів недійсними на підставі ст. 228 ЦК України вважає безпідставними, у зв`язку з чим, на його думку, не можуть бути задоволені й вимоги про стягнення з відповідачів в дохід держави вартості одержаного за спірними договорами. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позиція відповідача 2

Повноважний представник відповідача 2 позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, доводи позивача про наявність підстав для визнання договорів недійсними на підставі ст. 228 ЦК України вважає безпідставними, у зв`язку з чим, на його думку, не можуть бути задоволені й вимоги про стягнення з відповідачів в дохід держави вартості одержаного за спірними договорами. Окрім того, вважає, що не може враховуватися судом як належні докази посилання позивача на інформацію із місцевих видань ЗМІ та на певну інформацію, розміщену на веб-сайті ТОВ «Ю-контрол». Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Щодо звернення прокурора у даній справі.

Правомірність звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби України встановлена судом в ухвалі від 16.09.2020, якою, зокрема, в задоволенні клопотання відповідача 1, заявленого його повноважним представником в підготовчому засіданні 15.06.2020, про залишення позову без розгляду було відмовлено; в задоволенні клопотання відповідача 1, заявленого його повноважним представником в підготовчому засіданні 26.08.2020, про залишення позову без розгляду також було відмовлено.

Фактичні обставини справи.

Комунальне підприємство "Зборівський водоканал" є комунальним унітарним комерційний підприємством, створеним відповідно до рішення Зборівської міської ради від 25.03.2008. Власником підприємства є територіальна громада м. Зборова в особі Зборівської міської ради, є юридичною особою, ідентифікаційний код 04058410 та діє на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого рішенням Зборівської міської ради № 683 від 21.12.2009.

Згідно з п. 4.2 р. 4 Статуту начальник затверджується за поданням міського голови сесією міської ради. Поряд з цим, у випадку відсутності начальника КП "Зборівський водоканал" за розпорядженням міського голови призначається тимчасово виконуючий обов`язки. При призначенні начальника підприємства з ним обов`язково укладається трудовий контракт з власником за погодженням з управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації. У трудовому контракті визначаються строк призначення, права, обов`язки та відповідальність, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови призначення за згодою сторін.

Начальник підприємства в межах своєї компетенції, зокрема, відповідно до чинного законодавства України організовує діяльність підприємства, несе повну відповідальність за його діяльність, укладає угоди, видає доручення, відкриває в установах банків поточні та інші рахунки підприємства, видає накази, що стосуються діяльності підприємства (п. 4.10 р. 4 Статуту).

Відповідно до рішення 3борівської міської ради № 684 від 21.12.2009 Баса Михайла Богдановича призначено на посаду начальника Комунального підприємства "Зборівський водоканал", доручено міському голові заключити контракт з керівником підприємства.

07.05.2014 Зборівською міською радою (власником підприємства) та Басом Михайлом Богдановичем укладено контракт про призначення останнього на посаду начальника Комунального підприємства "Зборівський водоканал" на термін з 07.05.2014 по 06.05.2019 та затверджено Посадову інструкцію начальника Комунального підприємства "Зборівський водоканал".

П. 1 Посадової інструкції визначено, що остання визначає посадові обов`язки, повноваження і відповідальність, а також умови роботи начальника підприємства, начальник призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до чинного трудового законодавств. В період тимчасової відсутності начальника його обов`язки виконує особа або особи, призначені в установленому порядку. Дані особи набувають відповідні права і несуть відповідальність за виконання зазначених обов`язків.

Крім цього, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Бас Михайло Богданович з 11.09.2002 зареєстрований як фізична особа - підприємець, видами діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним.

04.01.2016 начальником Комунального підприємства "Зборівський водоканал" видано наказ за №4, згідно з яким на період відсутності начальника Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Баса Михайла Богдановича (відрядження, відгул, відпустка, тимчасова непрацездатність) виконання обов`язків начальника підприємства з правом підпису покладено на головного бухгалтера Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Владику Марію Омелянівну.

П. 1.3 р. 1 Посадової інструкції головного бухгалтера Комунального підприємства "Зборівський водоканал" передбачено, що головний бухгалтер підпорядкований безпосередньо начальнику підприємства.

27.01.2017 начальником Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Басом Михайлом Богдановичем видано наказ №1, відповідно до якого надано собі особисто відгул за відпрацьований понаднормовий час з 02.01.2017 по 24.01.2017 на два календарних дні з 30.01.2017 по 31.01.2017. Виконання обов`язків начальника на період відсутності покладено на головного бухгалтера Комунального підприємства "Зборівський водоканал" ОСОБА_2 .

30.01.2017 між фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, як Постачальником, з однієї сторони, та Комунальним підприємством "Зборівський водоканал", в особі в. о. начальника Владики М. О., як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір № ДГ-0000015 купівлі-продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів (надалі - Договір № ДГ-0000015 від 30.01.2017), відповідно до р. 1 якого Постачальник продає, а Покупець купує паливно-мастильні матеріали в асортименті (нафта та дистиляти: бензин А-92; А-95; ДП) на суму 187 415 грн.

П.п. 3.1, 3.2 р. 3 даного Договору визначено, що оплата вартості нафтопродуктів відбувається за ціною згідно рахунку шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Оплата вартості нафтопродуктів здійснюється згідно рахунку шляхом попередньої 100% оплати, або шляхом послідуючої оплати, але не пізніше наступного дня після отримання товару.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору (з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін), та закінчується 31.12.2017 (п.п. 7.1, 7.2 р. 7 Договору № ДГ-0000015 від 30.01.2017).

Договір від імені Покупця підписано в. о. начальника КП "Зборівський водоканал" Владикою М. О., від імені Продавця - ФОП М.Б. Басом; підписи скріплені печатками юридичної особи та фізичної особи-підприємця відповідно.

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000152 від 30.06.2017, № РН-0000180 від 31.07.2017, № РН-0000209 від 31.08.2017, № РН-0000225 від 27.09.2017, № РН-0000266 від 31.10.2017, № РН-0000300 від 30.11.2017, № РН-0000316 від 27.12.2017, які підписано та скріплено печатками, фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем поставлено, а Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" прийнято паливно-мастильні матеріали на загальну суму 126 156 грн.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 1123 від 05.07.2017, № 26 від 09.08.2017, № 10 від 05.09.2017, № 1168 від 05.09.2017, № 1187 від 29.09.2017, № 1193 від 05.10.2017, № 16 від 09.11.2017, № 18 від 23.11.2017, № 1225 від 27.11.2017, № 1238 від 18.12.2017, № 1259 від 28.12.2017 свідчать про те, що поставлені фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем паливно-мастильні матеріали Комунальному підприємству "Зборівський водоканал" на підставі Договору № ДГ-0000015 від 30.01.2017 згідно зазначених вище видаткових накладних оплачені в повному обсязі (має місце переплата в сумі 2 520 грн за отримані ПММ за видатковою накладною № РН-0000266 від 31.10.2017).

16.01.2018 між приватним підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, як Продавцем, з однієї сторони, та Комунальним підприємством "Зборівський водоканал", як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір № ДГ-0000003 купівлі-продажу та зберігання нафтопродуктів (надалі - Договір № 0000003 від 16.01.2018), відповідно до р. 1 якого Постачальник продає, а Покупець купує паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти) в асортименті: А-95; А-92; А-80, ДП, М10Г2К) на суму 197 000 грн.

П.п. 3.1, 3.2 р. 3 даного Договору визначено, що оплата вартості нафтопродуктів відбувається за ціною згідно рахунку шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Оплата вартості нафтопродуктів здійснюється згідно рахунку шляхом попередньої 100 % оплати, або шляхом послідуючої оплати, але не пізніше наступного дня після отримання товару.

Термін дії Договору - з моменту його підписання; діє на безстроковий термін. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну Договору не звернулась письмово щодо розірвання даного Договору, то даний Договір вважається продовженим з вище вказаними умовами на наступний рік (р. 9 Договору № 0000003 від 16.01.2018).

Договір від імені Покупця підписано в. о. начальника КП "Зборівський водоканал" Владикою М. О., від імені Продавця - ФОП Басом М.Б.; підписи скріплені печатками юридичної особи та фізичної особи-підприємця відповідно.

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000014 від 26.01.2018, № РН-0000029 від 28.02.2018, № РН-0000062 від 31.03.2018, № РН-0000084 від 30.04.2018, № РН-0000108 від 31.05.2018, № РН-0000128 від 30.06.2018, № РН-0000155 від 31.07.2018, № РН-0000181 від 31.08.2018, № РН-0000203 від 30.09.2018, які підписано та скріплено печатками, фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем поставлено, а Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" прийнято паливно-мастильні матеріали на загальну суму 197 028 грн.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 33 від 01.02.2018, № 60 від 21.03.2018, № 1286 від 13.04.2018, № 69 від 16.04.2018, № 70 від 19.04.2018, № 1288 від 04.05.2018, № 76 від 01.06.2018, № 90 від 03.07.2018, № 102 від 03.08.2018, № 115 від 06.09.2018, № 124 від 02.10.2018 свідчать про перерахування Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" фізичній особі - підприємцю Басу Михайлу Богдановичу на підставі Договору № ДГ-0000003 від 16.01.2018 згідно зазначених вище видаткових накладних грошових коштів в загальній сумі 179 599 грн. Неоплаченою частково - на суму 17 429 грн залишилась видаткова накладна № РН-0000029 від 28.02.2018.

17.01.2019 між фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, як Постачальником, з однієї сторони, та Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" в особі в. о. начальника Владики М. О., як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір № ДГ-0000005 купівлі-продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів (надалі - Договір № ДГ-0000005 від 17.01.2019), відповідно до р. 1 якого Постачальник продає, а Покупець купує паливно-мастильні матеріали в асортименті (А-92; А-95; ДП, М10Г2К) на суму 199 000 грн.

П.п. 3.1, 3.2 р. 3 даного Договору визначено, що оплата вартості нафтопродуктів відбувається за ціною згідно рахунку шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Оплата вартості нафтопродуктів здійснюється згідно рахунку шляхом попередньої 100% оплати, або шляхом послідуючої оплати, але не пізніше наступного дня після отримання товару.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору (з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін) (п.п. 7.1, 7.2 р. 7 Договору № ДГ-0000005 від 17.01.2019).

Згідно з п. 7.7. р. 7 даного Договору останній вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Договір від імені Покупця підписано в. о. начальника КП "Зборівський водоканал" Владикою М. О., від імені Продавця - ФОП М.Б. Басом; підписи скріплені печатками юридичної особи та фізичної особи-підприємця відповідно.

26.03.2019 між приватним підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, з однієї сторони, та Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" в особі Владики М. О., з другої сторони, укладено Угоду, згідно з якою сторони вирішили розірвати Договір № ДГ-0000005 від 17.01.2019. Визначили, що дана угода вступає в дію з моменту підписання її сторонами (п. 5 Угоди).

Угода підписана в. о. начальника Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Владикою М. О. та Приватним підприємцем Басом М.Б.; підписи скріплені печатками юридичної особи та фізичної особи-підприємця відповідно.

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000011 від 31.01.2019, № РН-0000039 від 28.02.2019, які підписано та скріплено печатками, фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем поставлено, а Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" прийнято паливно-мастильні матеріали на загальну суму 42 360 грн.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 205 від 01.02.2019, № 221 від 04.03.2019 свідчать про те, що поставлені фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем паливно-мастильні матеріали Комунальному підприємству "Зборівський водоканал" на підставі Договору № ДГ-0000005 від 17.01.2019 згідно зазначених вище видаткових накладних оплачені в повному обсязі.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що протягом 2017-2019 років за оспорюваними правочинами фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем поставлено Комунальному підприємству "Зборівський водоканал" паливно-мастильні матеріали на загальну суму 365 544 грн, а саме:

- по Договору № ДГ-0000015 від 30.01.2017на загальну суму 126 156 грн;

- по Договору № ДГ-0000003 від 16.01.2018 на загальну суму 197 028 грн;

- по Договору № ДГ-0000005 від 17.01.2019 на загальну суму 42 360 грн.

Поряд з цим, вартість отриманих паливно-мастильних матеріалів Комунальне підприємство "Зборівський водоканал" оплатило частково - на суму 350 635 грн, зокрема:

- по Договору № ДГ-0000015 від 30.01.2017 - 128 676 грн (має місце переплата в сумі 2 520 грн;

- по Договору № ДГ-0000003 від 16.01.2018 - 179 599 грн (має місце недоплата в сумі 17 429 грн);

- по Договору № ДГ-0000005 від 17.01.2019 - 42 360 грн.

Слід зазначити, що усі платіжні доручення містять чітке призначення платежу, а саме посилання на вказані судом вище видаткові накладні: "Оплата за ПММ згідно ВН № (згідно переліку).

Окрім того, судом встановлено, що 29.12.2015 начальником Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Басом Михайлом Богдановичем на ім`я міського голови Зборівської міської ради подано повідомлення про реальний і потенційний конфлікт інтересів. Зокрема, начальником Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Басом Михайлом Богдановичем повідомлено про можливий конфлікт інтересів при закупівлі для потреб підприємства у нього (Баса М.Б) як у приватного підприємця паливно-мастильних матеріалів. Вказано, що у зв`язку із наведеним заключати договори на поставку паливно-мастильних матеріалів буде головний бухгалтер Комунального підприємства "Зборівський водоканал" ОСОБА_2 .

В подальшому, відповідно до Розпорядження Зборівського міського голови № 79 від 27.11.2017, виданого на підставі п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів при укладанні договорів постачання ПММ з ФОП Бас М.Б. і комунальними підприємствами Зборівської міської ради КП "Зборівський водоканал" та КП "Зборів", покладено контроль за виконанням укладення та дотримання умов договорів постачання паливно-мастильних матеріалів КП "Зборівський водоканал" та КП "Зборів" на першого заступника міського голови Васильчишина П.М.

Прокурор вважає, що Договори № ДГ - 0000015 від 30.01.2017, № ДГ - 0000003 від 16.01.2018 та № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 вчинені з порушенням законодавства про публічні закупівлі, є укладеними та виконаними внаслідок корупційного правопорушення, за обставинами укладення та виконання суперечать інтересам держави та суспільства, просить визнати останні недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваних правочинів).

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваних правочинів) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про те, що "Зборівський водоканал" є комунальним підприємством, його засновником є Зборівська міська рада, видами діяльності Комунального підприємства "Зборівський водоканал" є 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний вид економічної діяльності), 37.00 Каналізація, відведення та очищення стічних вод, 42.21 Будівництво трубопроводів.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваних правочинів) визначено, що діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється, зокрема, у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваних правочинів) цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції чинній на момент укладення оспорюваних правочинів).

Таким чином, дія Закону України "Про публічні закупівлі" поширюється на Комунальне підприємство "Зборівський водоканал" і останнє зобов`язане дотримуватись вимог законодавства, що регулює порядок проведення публічних закупівель.

Ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваних правочинів) встановлює, що закупівля здійснюється за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення та виконання оспорюваних правочинів) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

У п. 3, 4, 6, 7, 8 Форми річного плану закупівель, затвердженої Наказом Міністерства економіки розвитку і торгівлі України № 490 від 22.03.2016, "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (чинної на момент укладення та виконання оспорюваних прокурором правочинів) обов`язково зазначаються: конкретна назва предмета закупівлі; коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності); розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі; процедура закупівлі; орієнтовний початок проведення процедури закупівлі.

Згідно з Роз`ясненнями, наданими Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, розміщеними на веб-сайті PROZORRO та адресованими органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, підприємствам та іншим суб`єктам в сфері публічних закупівель (лист № 3302-06/31462-06 від 30.09.2016 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних показників, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону"): "Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема, через вільний доступ необмеженого кола потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт до інформації про закупівлю та можливість взяти участь у аукціоні. Таким чином, використання електронної системи закупівель замовниками під час здійснення допорогових закупівель може забезпечити дотримання принципів, визначених в Законі. Водночас, під час здійснення допорогових закупівель без використання електронної системи, замовники також повинні дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених Законом, сприяючи своїми діями розширенню кола потенційних постачальників товарів (надавачів послуг/виконавців робіт) та забезпечуючи здійснення таких закупівель відкрито, прозоро і неупереджено".

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на момент як укладення оспорюваних правочинів, так і на момент звернення прокурора з даним позовом до суду, договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що всупереч встановленому ст. ст. 4, 2 Закону України "Про публічні закупівлі" порядку Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" не заплановано здійснені у 2019 р. за Договором № ДГ-0000005 від 17.01.2019 закупівлі; не оприлюднено звіт про укладений в 2018 р. Договір № ДГ-0000003 від 16.01.2018 в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 даного Закону, що, в свою чергу, в даній частині підтверджує твердження прокурора.

Також, проаналізувавши умови оспорюваних правочинів, суд погоджується з позицією прокурора щодо не визначення в Договорах № ДГ-0000015 від 30.01.2017, № ДГ-0000003 від 16.01.2018 та № ДГ-0000005 від 17.01.2019 конкретного предмету закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 (втратив чинність 19.06.2020), Національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1749 від 23.12.2015, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому, слід зазначити, що Договорами № ДГ-0000003 від 16.01.2018 та № ДГ-0000005 від 17.01.2019 передбачено придбання М10Г2К (моторного масла), яке згідно з Єдиним закупівельним словником має код 09210000-4, натомість інші предмети закупівлі (бензин та дизпаливо) належать до коду 09130000-9. Доказів протилежного відповідачами не подано.

Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про порушення під час придбання паливно-мастильних матеріалів Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" визначеного ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" такого принципу закупівель як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

Щодо тверджень прокурора, з посиланням на лист Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 231/122-Л від 23.01.2020 та лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс" № 1104 від 22.01.2020, про те, що Комунальне підприємство "Зборівський водоканал" за оспорюваними правочинами придбало паливно-мастильні матеріали за завищеними цінами, зазнало зайвих витрат обігових коштів, суд відзначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні свідчать про те, що ФОП Бас М.Б. здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів на користь Комунального підприємства "Зборівський водоканал" за цінами, що є середніми та суттєво не відрізняються від цін, вказаних у зазначених вище листах Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс".

Посилання прокурора, як на доказ придбання паливно-мастильних матеріалів за завищеними цінами, на Договори про закупівлю товарів (бензину та дизельного пального), які укладені іншими контрагентами (Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та Приватним підприємством "ОККО Контракт"; Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та Приватним підприємством "ОККО Контракт"), судом до уваги не беруться, оскільки не можуть достеменно підтвердити дані обставини. Зокрема, зі змісту зазначених правочинів не можливо встановити чи їх предметом є пальне, аналогічне пальному, яке поставлялось Комунальному підприємству "Зборівський водоканал" - якість пального, виробник тощо.

Ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Закон України "Про запобігання корупції" визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Так, відповідно до ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Отже, поряд із визначеною частиною першою статті 215 ЦК України, частина третя статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює особливу підставу визнання правочину недійсним - укладення правочину внаслідок порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому, вказаним Законом передбачено єдину обставину, яка підлягає встановленню судом для визнання правочину недійсним з підстав, визначених ч. 3 ст. 67 цього Закону, а саме: наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням вимог цього Закону та укладеним правочином.

Як на одну із підстав недійсності Договорів № ДГ-0000015 від 30.01.2017, № ДГ-0000003 від 16.01.2018 та № ДГ-0000005 від 17.01.2019 прокурор посилається на порушення при їх укладенні та виконанні вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Зокрема, прокурор вважає, що під час укладення зазначених правочинів не було дотримано визначеного Законом України "Про публічні закупівлі" такого принципу закупівлі як запобігання корупційним діям і зловживанням. Вказує, що правочини укладені та виконані в умовах реального конфлікту інтересів.

Як вже зазначалось вище, одним із принципів здійснення публічних закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (ст. 3) є запобігання корупційним діям і зловживанням.

За визначеннями, наданими у ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно, враховуючи наведене, начальник Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Бас Михайло Богданович є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Ч. ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції" особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Як вже зазначалось вище, 29.12.2015 начальником Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Басом Михайлом Богдановичем на ім`я міського голови Зборівської міської ради подано повідомлення про реальний і потенційний конфлікт інтересів, що, в свою чергу, свідчить про його ознайомлення із вимогами Закону України "Про запобігання корупції" в даній частині.

Відповідно до розпорядження Зборівського міського голови № 79 від 27.11.2017, виданого на підставі п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні та з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів при укладанні договорів постачання ПММ ФОП Бас М.Б. та комунальними підприємствами Зборівської міської ради «Зборівський водоканал» та «Зборів», покладено контроль за виконанням укладення та дотримання умов договорів постачання паливно-мастильних матеріалів КП «Зборівський водоканал» та КП «Зборів» на першого заступника міського голови Василишина П.М. Однак, вказаними вище діями конфлікт інтересів не врегульований відповідно до вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Вчинення інших дій з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів матеріали справи не містять, сторонами не надано.

Слід зазначити, що дії керівника Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Баса Михайла Богдановича в умовах реального конфлікту інтересів вже були предметом судового розгляду.

Так, Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 21.06.2019, яка залишена без змін Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.09.2019, у справі № 599/917/19 Баса Михайла Богдановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, й накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Зокрема, судом встановлено, що 30.01.2017 укладено договір № ДГ-0000015 купівлі-продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів між ФОП Басом Михайлом Богдановичем, з однієї сторони, та КП «Зборівський водоканал» в особі в. о. начальника Владики М. О., з другої сторони. Асортиментом даного договору є паливно-мастильні матеріали на суму 187 415 гривень, яка є допороговою для проведення державних закупівель через систему «Прозоро» та оголошення конкурсу (тендеру).

Таким чином, Басом Михайлом Богдановичем , як директором КП «Зборівський водоканал», з однієї сторони, створено всі необхідні умови для укладення вказаного вище договору безпосередньо із собою, вже як фізичною особою підприємцем з другої сторони.

30.06.2017 відповідно до видаткової накладної № РН-0000152, яка підписана ФОП Бас М.Б., на підставі вказаного вище договору №ДГ-0000015 від 30.01.2017 поставлено паливно-мастильних матеріалів для потреб КП «Зборівський водоканал» за період з 05.07.2017 року по 04.03.2019, на підставі яких проведено перерахунок грошових коштів на загальну суму 432 213 грн.

05.07.2017 згідно з платіжним дорученням № 1123 проведено розрахунок між сторонами договору на суму 17 595 грн.

Вказане платіжне доручення підписано відповідно до вимог «Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 електронним підписом керівника комунального підприємства Бас Михайла Богдановича та головного бухгалтера Владики Марії Омелянівни.

Таким чином, судом у справі № 599/917/19 встановлено, що підписавши дане платіжне доручення, Бас М.Б. як керівник комунального підприємства по перерахунку грошових коштів на свій особистий рахунок вже як фізичної особи підприємця, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

29.12.2015 начальником комунального підприємства Басом М.Б. подано повідомлення про реальний і потенційний конфлікт інтересів на ім`я Зборівського міського голови, що підтверджує його ознайомлення із вимогами Закону України "Про запобігання корупції" в частині конфлікту інтересів.

В подальшому, відповідно до розпорядження Зборівського міського голови № 79 від 27.11.2017, виданого на підставі п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні та з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів при укладанні договорів постачання ПММ ФОП Бас М.Б. та комунальними підприємствами Зборівської міської ради «Зборівський водоканал» та «Зборів», покладено контроль за виконанням укладення та дотримання умов договорів постачання паливно-мастильних матеріалів КП «Зборівський водоканал» та КП «Зборів» на першого заступника міського голови Василишина П.М. Однак, вказаними вище діями конфлікт інтересів не врегульований відповідно до вимог Закону України "Про запобігання корупції". Жодних інших дій з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів вчинено не було.

У вказаній справі суд прийшов до висновку, що начальник комунального підприємства Зборівської міської ради «Зборівський водоканал», Бас М.Б., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаючи про наявний у нього реальний конфлікт інтересів, всупереч вимогам антикорупційного законодавства, своїм електронним підписом підписав платіжне доручення № 1123 від 05.07.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 17 595 гривень; платіжне доручення №76 від 01.06.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 20 180 гривень; платіжне доручення №90 від 03.07.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 28 690 гривень; платіжне доручення № 1288 від 04.05.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 17175 гривень; платіжне доручення № 1286 від 13.04.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 6 500 гривень; платіжне доручення №69 від 16.04.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 6 400 гривень; платіжне доручення №70 від 19.04.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 8 630 гривень; платіжне доручення №115 від 06.09.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 25 745 гривень; платіжне доручення №102 від 03.08.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 21 016 гривень; платіжне доручення №124 від 02.10.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 20 595 гривень; платіжне доручення №151 від 02.11.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 33 178 гривень; платіжне доручення № 170 від 03.12.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 21 330 гривень; платіжне доручення №188 від 27.12.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 27 070 гривень; платіжне доручення № 221 від 04.03.2019, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 24 510 гривень; платіжне доручення № 205 від 01.02.2019, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 17850 гривень; платіжне доручення № 1187 від 29.09.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 13 800 гривень; платіжне доручення № 1225 від 27.11.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 4 600 гривень; платіжне доручення № 18 від 23.11.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 5 400 гривень; платіжне доручення № 33 від 01.02.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 18 229 гривень; платіжне доручення № 1259 від 28.12.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 18 960 гривень; платіжне доручення № 60 від 21.03.2018, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 6 439 гривень; платіжне доручення № 1238 від 18.12.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 23 212 гривень; платіжне доручення №16 від 09.11.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 14 267 гривень; платіжне доручення № 10 від 05.09.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 13 300 гривень; платіжне доручення № 26 від 09.08.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 13 687 гривень; платіжне доручення №1193 від 05.10.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 780 гривень; платіжне доручення № 1168 від 05.09.2017, на підставі якого проведено перерахунок грошових коштів в сумі 3 075 гривень, всього проведено перерахунок грошових коштів в сумі 432 213 гривень на рахунок ФОП Бас М.Б. із рахунку підприємства, де він працює начальником, чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Суд вказав, що вина Баса Михайла Богдановича у вчиненні даного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією повністю доведена.

Ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Станом на день розгляду даної справи Постанова Зборівського районного суду Тернопільської області від 21.06.2019 у справі № 599/917/19 набрала законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, судові рішення у справі №599/917/19 є обов`язковими для господарського суду при розгляді даного спору в частині встановлених дій (вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією) керівником Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Басом Михайлом Богдановичем та прийняття останнім рішень щодо перерахунку грошових коштів в сумі 432 213 грн, в т. ч. 350 635 грн, які є, зокрема, предметом судового дослідження у даній справі, на рахунок ФОП Баса М.Б. із рахунку підприємства, де він працює начальником, в умовах реального конфлікту інтересів.

Враховуючи зазначені вище судом обставини, прокурор стверджує, що Договори № ДГ-0000015 від 30.01.2017, № ДГ-0000003 від 16.01.2018 та № ДГ-0000005 від 17.01.2019 суперечать інтересам держави та суспільства.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

У законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 ст. 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування правових та економічних засад здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад має на меті забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про запобігання корупції" вимог.

Також слід зазначити, що у світі існує чітке бачення того, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, яка набрала чинності для України з 01.01.2010, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (далі - Конвенція ООН проти корупції).

Частиною 1 статті 5 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.

Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина 4 статті 7 Конвенції ООН проти корупції).

Згідно із частиною 4 статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.

Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Ст. 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано щодо наслідків корупційних діянь, а саме з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.

Саме ці вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону України "Про запобігання корупції".

Ч. 1 ст. 65-1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

За Конвенцією ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18.10.2006 № 251-V, зокрема, в частині забезпечення проведення ефективної скоординованої політики протидії корупції (частини 1 статті 5), надання такому органу (створеному з метою протидії корупції) можливості виконувати свої функції ефективно (частини 2 статті 6), запобігання зловживанню процедурами, які регулюють діяльність приватних юридичних осіб (пункт d частини 2 статті 12), то попередження, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень в публічній і приватній сферах суспільних відносин є пріоритетним завданням держави України, а, відтак, наявність ознак такого правопорушення у відповідному правочині є порушенням інтересів держави.

Як вбачається з викладеного вище, завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення оспорюваних прокурором правочинів купівлі-продажу та зберігання паливно-мастильних матеріалів і їх наслідки полягали в тому, щоб обійти встановлений Законом України "Про публічні закупівлі" відкритий та прозорий порядок здійснення закупівель, створити усі необхідні умови для укладення Комунальним підприємством "Зборівський водоканал", керівником якого був Бас Михайло Богданович , Договорів № ДГ-0000015 від 30.01.2017, № 0000003 від 16.01.2018, № ДГ-0000005 від 17.01.2019 із собою як фізичною особою-підприємцем, тим самим не забезпечивши можливості іншим учасникам взяти участь в закупівлі та досягнути максимальної економії та ефективності при закупівлі.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували спроби відповідача-1 до укладення спірних правочинів дотриматись визначених Законом України "Про публічні закупівлі" принципів закупівлі, розширити коло потенційних постачальників паливно-мастильних матеріалів, забезпечити здійснення таких закупівель відкрито, прозоро і неупереджено.

При цьому, відповідачі у справі усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність своїх дій у спірних правовідносинах і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, і прагнули настання таких наслідків.

Умови оспорюваних договорів суперечать інтересам держави та суспільства також і тому, що нівелюють законодавчо визначені механізми та заходи, спрямовані на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що: "Зборівський водоканал" є комунальним підприємством, власником якого є територіальна громада м. Зборова в особі Зборівської міської ради; основним видом діяльності Комунального підприємства "Зборівський водоканал" є 36.00 Забір, очищення та постачання води; на керівника та головного бухгалтера Комунального підприємства "Зборівський водоканал" поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", головний бухгалтер Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Владика Марія Омелянівна підпорядкована безпосередньо начальнику підприємства; сплата коштів за отримані від ФОП Баса М.Б. паливно-мастильні матеріали Комунальним підприємством "Зборівський водоканал" в сумі 350 635 грн здійснювалась на виконання умов Договорів № ДГ-0000015 від 30.01.2017, № 0000003 від 16.01.2018, № ДГ-0000005 від 17.01.2019; згідно норм ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків; дії в умовах реального конфлікту інтересів (вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією) керівника Комунального підприємства "Зборівський водоканал" Баса Михайла Богдановича та прийняття останнім рішень щодо перерахунку грошових коштів в сумі 432 213 грн, в т. ч. 350 635 грн, які є, зокрема, предметом судового розгляду у даній справі, на рахунок ФОП Баса М.Б. із рахунку підприємства, де він працює начальником, встановлені у адміністративній справі № 599/917/19 та є обов`язковими для господарського суду в даній частині; конфлікт інтересів не врегульований відповідно до вимог Закону України "Про запобігання корупції, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсними Договорів № ДГ-0000015 від 30.01.2017, № ДГ-0000003 від 16.01.2018 та № ДГ-0000005 від 17.01.2019 як таких, що суперечить інтересам держави і суспільства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідачів, що господарський суд, за відсутності відповідного судового рішення про притягнення до відповідальності (адміністративної, кримінальної) особи за неправомірні дії, пов`язані саме з укладенням спірних правочинів, не наділений повноваженнями щодо встановлення зазначених обставин (укладення правочинів в умовах конфлікту інтересів) в межах даної справи, суд вважає помилковими, з огляду на визначений прокурором предмет даного позову - визнання недійсними договорів та стягнення коштів, а не притягнення особи, на яку поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", до відповідальності.

Так, відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Отже, у разі звернення прокурора, який згідно з Законом "Про запобігання корупції" є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, з відповідними позовами про визнання угод недійсними, за умови, що такий спір пов`язаний зі здійсненням суб`єктами господарювання господарської діяльності, та з урахуванням дотримання суб`єктного складу сторін, визначеного ст. ст. 1, 2, 21 ГПК України, такі спори підлягають розгляду господарськими судами.

Окрім того, питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, окрім вироку суду, постановленого у кримінальній справі чи постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених у главі V ГПК України.

Предметом судового розгляду у даній справі, поряд із вимогою про визнання правочинів недійсними, заявлено вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича в дохід держави коштів, одержаних за оспорюваними правочинами, а саме: 128 676 грн за Договором № ДГ - 0000015 від 30.01.2017; 79 599 грн за Договором № ДГ - 0000003 від 16.01.2018; 42 360 грн за Договором № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 та про стягнення з Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" в дохід держави вартості отриманих за даними правочинами товарів, а саме: 128 676 грн за Договором № ДГ - 0000015 від 30.01.2017; 179 599 грн за Договором № ДГ - 0000003 від 16.01.2018; 42 360 грн за Договором № ДГ - 0000005 від 17.01.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 208 ГК України. Так, якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як вже встановлено судом вище, вартість поставлених фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем паливно-мастильних матеріалів Комунальне підприємство "Зборівський водоканал" оплатило на суму 350 635 грн, а саме: по Договору № ДГ-0000015 від 30.01.2017 - 128 676 грн; по Договору № ДГ-0000003 від 16.01.2018 - 179 599 грн; по Договору № ДГ-0000005 від 17.01.2019 - 42 360 грн.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги, що кошти в загальній сумі 350 635 грн сплачено на підставі правочинів, які визнані судом недійсними, як такі, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності наміру в обох сторін, що зазначені правочини виконані на зазначену суму обома сторонами (відповідачем 1 одержаного ПММ, відповідачем 2 - кошти), господарський суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича в дохід держави коштів, одержаних за оспорюваними правочинами, а саме: 128 676 грн за Договором № ДГ - 0000015 від 30.01.2017; 79 599 грн за Договором № ДГ - 0000003 від 16.01.2018; 42 360 грн за Договором № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 та про стягнення з Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал" в дохід держави вартості отриманих за даними правочинами товарів, а саме: 128 676 грн за Договором № ДГ - 0000015 від 30.01.2017; 179 599 грн за Договором № ДГ - 0000003 від 16.01.2018; 42 360 грн за Договором № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закону України №132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, внесено зміни зокрема до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Щодо інших доводів відповідачів, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів 1, 2 порівну - у розмірі 8 412 грн 53 коп. на кожного, оскільки спільними діями відповідачі допустили порушення, за наслідками якого виник даний спір та підлягають стягненню на користь платника - Тернопільської обласної прокуратури.

Окрім того, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

За вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102 грн.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із позовною заявою за №05/1-27вих.20 від 28.01.2020 (вх. №84 від 30.01.2020) про визнання недійсних договорів та стягнення 701 270,00 грн до сплати підлягав судовий збір в розмірі 16 825,06 грн.

Поряд із цим, прокуратурою згідно з платіжним дорученням за №18 від 17.01.2020 сплачено судовий збір в розмірі 20 101 грн 98 коп.

Наведене свідчить про те, що в даному випаду має місце переплата судового збору на суму 3 276 грн 92 коп.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, Тернопільській обласній прокуратурі необхідно повернути з Державного бюджету, у зв`язку із переплатою, судовий збір в сумі 3 276 грн 92 коп. Для повернення зазначеної суми прокуратурі необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 53, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу та зберігання паливно - мастильних матеріалів № ДГ - 0000015 від 30.01.2017 на суму 187 415,00 грн, укладений між Комунальним підприємством Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", ідентифікаційний код 35846237, та Фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

3. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу та зберігання нафтопродуктів № ДГ - 0000003 від 16.01.2018 на суму 197 000,00 грн, укладений між Комунальним підприємством Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", ідентифікаційний код 35846237, та Фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

4. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу та зберігання паливно - мастильних матеріалів № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 на суму 199 000,00 грн, укладений між Комунальним підприємством Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", ідентифікаційний код 35846237, та Фізичною особою - підприємцем Басом Михайлом Богдановичем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в дохід держави кошти в сумі 128 676 грн, одержані в рахунок оплати реалізованих за Договором № ДГ - 0000015 від 30.01.2017 товарів (паливно - мастильних матеріалів).

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в дохід держави кошти в сумі 179 599 грн, одержані в рахунок оплати реалізованих за Договором № ДГ - 0000003 від 16.01.2018 товарів (паливно - мастильних матеріалів).

7. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в дохід держави кошти в сумі 42 360 грн, одержані в рахунок оплати реалізованих за Договором № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 товарів (паливно - мастильних матеріалів).

8. Стягнути з Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", вул. Козацька, буд. 3, м. Зборів, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 35846237, в дохід держави вартість отриманих за Договором № ДГ - 0000015 від 30.01.2017 товарів в сумі 128 676 грн.

9. Стягнути з Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", вул. Козацька, буд. 3, м. Зборів, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 35846237, в дохід держави вартість отриманих за Договором № ДГ - 0000003 від 16.01.2018 товарів в сумі 179 599 грн.

10. Стягнути Комунального підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", вул. Козацька, буд. 3, м. Зборів, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 35846237, в дохід держави вартість отриманих за Договором № ДГ - 0000005 від 17.01.2019 товарів (паливно - мастильних матеріалів) в сумі 42 360 грн.

11. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Баса Михайла Богдановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800, 8 412 грн 53 коп. судового збору.

12. Стягнути з підприємства Зборівської міської ради "Зборівський водоканал", вул. Козацька, буд. 3, м. Зборів, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 35846237, на користь Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800, 8 412 грн 53 коп. судового збору.

13. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

14. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Гирили І. М. у відпустці повне судове рішення складено 04.03.2021.

Суддя І.М. Гирила