Ухвала суду № 95303663, 04.03.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

04.03.2021 Справа № 905/1927/20

Господарським судом Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

розглянуто клопотання про відвід суду у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Краматорськ, та ОСОБА_2 , м. Краматорськ,

до відповідачів: Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода", м.Краматорськ,

про визнання договорів дарування недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав,

Представники сторін:

від позивача 1,2 - Макаренко М.І., ордер

від відповідачів 1,2 - Борозенцев С.В., доверіність

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , м. Краматорськ, та ОСОБА_2 , м. Краматорськ, звернулись до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода", м.Краматорськ, про:

- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1392, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною, та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47212704 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31869654;

- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером №1393, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною, та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47213600 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31870516;

- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1394, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: м.Краматорськ, вул.Василя Стуса, 47, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною, та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47214898 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31871668;

В якості правової підстави позивачі посилаються на положення ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України, зазначаючи, що спірні договори укладенні не з метою створення реальних правових наслідків, а з метою зменшення розміру активів відповідача 1 задля уникнення ним виконання грошового зобов`язання перед позивачами.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.11.2020 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.11.2020 р. у справі № 905/1927/20 скасовано; справу № 905/1927/20 передано на розгляд суду першої інстанції на виконання вимог частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.01.2021 головуючим суддею призначено Харакоза К.С.

Ухвалою суду від 29.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1927/20; справу №905/1927/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.02.2021; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов до 18.02.2021; зобов`язано позивачів представити оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду.

Ухвалою суду від 18.02.2021 відкладено підготовче засідання на 04.03.2021 року; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 04.03.2021; позивача зобов`язано надати письмові пояснення щодо відповідності клопотання №б/н від 03.02.2021 про витребування доказів п. 4, 5 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

03.03.2021 від позивачів надійшло клопотання про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи № 905/1927/20.

Заява обумовлена наявністю у позивачів сумнівів щодо упередженості судді під час розгляду справи, що обумовлено незгодою із процесуальним діями під час відкриття провадження по справі, відкладення розгляду клопотання про забезпечення (витребування) доказів, продовження строку відповідачам для відзиву на позов.

Присутній у судовому засіданні представник позивачів заявлене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені клопотання з огляду на його необґрунтованість.

Розглянувши клопотання про відвід та матеріали справи суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання, оскільки наведені доводи, по своїй суті, є незгодою процесуальними діями суду спрямованими на реалізацію наведених у статті 129 Конституції України статті 2 ГПК завдань (принципів) судочинства, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність тощо.

Висновок суду обумовлений наступним:

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв неупередженості (безсторонності).

Суб`єктивний критерій неупередженості означає, що беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Об`єктивний критерій неупередженості означає, що визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, зважаючи на положення вищенаведеного п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним.

Відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Разом із тим, суддя не зобов`язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 39 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок вирішення заявленого відводу.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оскільки клопотання позивачів про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи №905/1927/20 надійшло за один день у день судового засідання, питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається зі змісту наданого клопотання про відвід судді, останнє мотивоване незгодою із процесуальними діями судді під час розгляду питання про відкриття провадження у справі №905/1927/20, та незгодою із процесуальними діями судді під час розгляду даної справи №905/1927/20.

Так, у клопотанні про відвід позивачі посилаються на доводи, які викликають в них сумнів у неупередженості та об`єктивності судді:

1. Помилковістю висновку суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі (ухвала від 12.11.2020 про відмову у відкритті провадження, яка скасована постановою САГС від 06.01.2021р.), що спір не містить ознак корпоративного, оскільки не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи, засновниками якої були позивачі, що, за думкою позивачів, свідчить про небажання судді Харакоз К.С. розглядати дану справу.

Зазначений довід спростовується змістом ухвали від 12.11.2020 та постанови від 06.01.2021, в яких здійснено тлумачення норм процесуального права в контексті юрисдикційної належності спору без посилань на ставлення (оцінку) судів до суті спірних правовідносин та обставин справи. Питання ж належності спору до юрисдикції господарських судів вирішено по суті постановою САГС від 06.01.2021р. та ухвалою суду від 29.01.2021 про відкриття провадження у справі.

2. Відмінністю правової позиції судді Харакоза К.С. у справі 905/1927/20 від правової позиції судді Паляниці Ю.О. під час розгляду справи №905/1926/20 при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за обставин, які за думкою позивачів, є тотожними.

Викладений довід, є необґрунтованим з огляду на положення ст.129 Конституції України та ст.6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»,за змістом яких, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується Конституцією України і законами України на засадах верховенством права.

3. Незгодою позивачів із процесуальним діями суду, а саме:

- задоволенням клопотання представника відповідачів про продовження строку для подання відзиву та відкладення розгляду справи, оскільки, за думкою позивачів, у відповідачів була реальна можливість сформувати позицію та тактику захисту і підготувати відповідний процесуальний документ з листопада 2020р.;

- відкладення розгляду клопотання позивачів про витребування оспорюваних договорів у приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Баженової Л.В. з підстав необхідності з`ясування причин неможливості самостійного отримання доказів позивачами, що, за їх думкою є неможливими, з огляду на те що відповідачі під час розгляду інших судових справ (905/2294/18, 905/2295/18) такі докази не подавали, а положення закону України про нотаріат не надають можливості їм самостійно отримати такі докази, оскільки вони не є сторонами спірних договорів.

Наведене позивачами обґрунтування суперечить положенням ГПК України в частині обов`язку суду забезпечити рівність усіх учасників судового засідання (ст.ст. 2, 7) та вимог забезпечення принципу змагальності через дотримання процедури розгляду заяви про забезпечення доказів (ст.ст. 110-112).

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявником в порушення вищезазначеної статті не надано жодного доказу на підтвердження обставин щодо упередженості чи заінтересованості суду.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у випадках, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У рішенні в справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою судді.

Поведінка та процесуальні дії судді у справі № 905/1927/20 не містить ознак упередженості суду ні за об`єктивним ні за суб`єктивними критерієм, що зумовлює висновок про необґрунтованість клопотання про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи №905/1927/20 та відмову в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи №905/1927/20 - необґрунтованим та відмовити у його задоволенні.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.03.2021.

Ухвала набрала законної сили в день її винесення судом 04.03.2021 та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз