Рішення № 95303332, 04.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2021м. ДніпроСправа № 904/7021/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН", с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "МАЯК", с. Покровка, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 251 088,69 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "МАЯК" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 251 088,69 грн, з яких: основний борг у розмірі 228 644,47 грн, 48% річних у розмірі 9 855,21 грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 10 125,21 грн, пеня у розмірі 2 463,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2021 відповідач отримав 21.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930013547710. Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 191/20/222 від 26.03.2020. Позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 228 644,47 грн, який останній не оплатив.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано 48% річних у розмірі 9 855,21 грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 10 125,21 грн, пеню у розмірі 2 463,80 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 11, 509, 526, 530, 543, 549, 550-551, 553-554, 625, 655 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

26.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "МАЯК" (покупець) було укладено договір поставки № 191/20/222 (арк.с.13).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.

Згідно пункту 1.2 договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (пункт 3.2 договору).

Сторонами були підписані додатки № 191/2/222/6-ЗЗР від 24.09.2020, № 191/2/222/7-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/2/222/8-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/2/222/9-ЗЗР від 20.10.2020 до договору (арк.с.16-20), в яких сторони дійшли згоди щодо асортименту, кількості, вартості, строку поставки та оплати товару.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 228 644,47 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними:

- № 78076 від 24.09.2020 на суму 8 561,70 грн (за додатком № 191/2/222/6-ЗЗР від 24.09.2020);

- № 79158 від 29.09.2020 на суму 25 725,60 грн (за додатком № 191/2/222/7-ЗЗР від 28.09.2020);

- № 82953 від 19.10.2020 на суму 154 553,23 грн (за додатком № 191/2/222/8-ЗЗР від 19.10.2020);

- № 82575 від 22.10.2020 на суму 31 218,12 грн (за додатком № 191/2/222/9-ЗЗР від 20.10.2020);

- № 84102 від 26.10.2020 на суму 8 565,82 грн (за додатком № 191/2/222/6-ЗЗР10 від 23.10.2020) (арк.с.21-25).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 договору.

Пунктом 3 додатку № 191/2/222/6-ЗЗР від 24.09.2020 передбачено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього договору, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 23 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 3 додатків № 191/2/222/7-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/2/222/8-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/2/222/9-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/2/222/10-ЗЗР від 23.10.2020 визначено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього договору, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника.

На час прийняття рішення, доказів оплати товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 228 644,47 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 3.3 договору та пункту 3 додатків, строк оплати поставленого товару є таким, що настав, а саме:

- за видатковою накладною № 78076 від 24.09.2020 на суму 8 561,70 грн - 17.10.2020;

- за видатковою накладною № 79158 від 29.09.2020 на суму 25 725,60 грн - 29.10.2020;

- за видатковою накладною № 82953 від 19.10.2020 на суму 154 553,23 грн - 18.11.2020;

- за видатковою накладною № 82575 від 22.10.2020 на суму 31 218,12 грн - 21.11.2020;

- за видатковою накладною № 84102 від 26.10.2020 на суму 8 565,82 грн - 25.11.2020.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 228 644,47 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 2 463,80 грн за період з 17.10.2020 по 17.12.2020.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме позивачем нараховано пеню з 17.10.2020 за видатковою накладною № 78076 від 24.09.2020, тоді як строк виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару відповідно до додатку № 191/2/222/6-ЗЗР від 24.09.2020 є таким, що настав 17.10.2020, відповідно прострочення починається з 18.10.2020. Позивачем аналогічно невірно нараховано пеню по кожній видатковій накладній.

Здійснивши перерахунок судом встановлено, що сума пені, яка підлягає задоволенню становить 2 382,10 грн за період з 18.10.2020 по 17.12.2020.

Щодо суми 48% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відтак, сторони у договорі передбачили інший розмір процентів, зокрема 48% річних.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 48% річних у розмірі 9 855,21 грн за період з 17.10.2020 по 17.12.2020.

Суд перевіривши розрахунок 48% річних, зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме позивачем нараховано 48% річних з 17.10.2020 за видатковою накладною № 78076 від 24.09.2020, тоді як строк виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару відповідно до додатку № 191/2/222/6-ЗЗР від 24.09.2020 є таким, що настав 17.10.2020, відповідно прострочення починається з 18.10.2020. Позивачем аналогічно невірно нараховано 48% річних по кожній видатковій накладній.

Здійснивши перерахунок судом встановлено, що сума 48% річних, яка підлягає задоволенню становить 9 528,43 грн за період з 18.10.2020 по 17.12.2020.

Щодо суми процентів за користування товарним кредитом

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Вищезазначені норми є спеціальними і поширюють свою дію лише на правовідносини, пов`язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж (у даному випадку - поставка).

Згідно пунктів 4 та 5 додатків, у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

На підставі пунктів 4 та 5 додатків, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 10 125,21 грн за період з 17.10.2020 по 17.12.2020.

Суд перевіривши розрахунок процентів за користування товарним кредитом, зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме позивачем нараховано проценти за користування товарним кредитом з 17.10.2020 за видатковою накладною № 78076 від 24.09.2020, тоді як строк виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару відповідно до додатку № 191/2/222/6-ЗЗР від 24.09.2020 є таким, що настав 17.10.2020, відповідно прострочення починається з 18.10.2020. Позивачем аналогічно невірно нараховано проценти за користування товарним кредитом по кожній видатковій накладній.

Здійснивши перерахунок судом встановлено, що сума процентів за користування товарним кредитом, яка підлягає задоволенню становить 9 528,43 грн за період з 18.10.2020 по 17.12.2020.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо суми професійної правничої допомоги

Позивач у прохальній частині позову просив суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. Надав орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання професійної правничої допомоги, акт надання послуг, детальний опис робіт тощо) матеріали справи не містять.

Відтак, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.

Щодо суми судового збору

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 3 751,25 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "МАЯК" (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Покровка, вул. Центральна, 28; ідентифікаційний код 32075297) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, 35; ідентифікаційний код 43106699) основний борг у розмірі 228 644,47 грн, 48% річних у розмірі 9 528,43 грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 9 528,43 грн, пеню у розмірі 2 382,10 грн та судовий збір у розмірі 3 751,25 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Суддя Я.С. Золотарьова