Вирок № 95302102, 03.03.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/119/2021

Справа № 537/817/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2021 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Костюкевич Н.В.,

прокурора Замулко О.А..,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - адвоката Милованова В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчуца Полтавської області кримінальне провадження №12020170110001451 від 15.12.2020року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянину України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-01.11.2013 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст.121, ч.1 ст.357,ч.1 ст.296 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-03.04.2014 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст.190 КК України, до 1 року обмеження волі, на підставі ст.71, 72 КК України приєднано 4 роки 8 місяців позбавлення волі за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука за ч.1ст.121, ч.1 ст.357,ч.1 ст.296 КК України , на підставі ст. 75 УУ України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, остаточно вважати засудженим до 5 років 2 місяців позбавлення волі, строк рахувати з 03.04.2014р.

-25.05.2020 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 дні, строк рахувати з 19.05.2018року, на підставі ч.5 ст.72 КК України з 19.05.2018 року по день вступу вироку в законну силу звільнити з під варти з залу суду по відбуттю строку покарання;

-30.05.2019 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст.186 КК України, до покаранні у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Штраф сплачено.

у вчиненні злочину , передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин за наступних обставин:

15.12.2020 року о 00 год. 37 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи біля цілодобового кіоску поряд з будинком АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар лівою рукою стиснутою в кулак в область обличчя потерпілого з правого боку, після чого наніс ще один удар правою рукою стиснутою в кулак в область носу потерпілого.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, тримаючи за ліву руку потерпілого ОСОБА_1 повалив ОСОБА_2 на асфальтне покриття та наніс один удар правою ногою, взутою у взуття, в область голови, після чого наніс один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, від яких потерпілий впав на спину. Потім схопивши потерпілого руками за ліву ногу відтягнув в бік та наніс ногами взутими у взуття близько 5 ударів по тулубу потерпілого, які прийшлись по ребрам з лівого боку, плечам, голові, спині.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 , згідно висновку судово - медичної експертизи №1051 від 14.01.2021 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, синців навколо лівого ока, на нижній повіці правого ока, на спинці носу, на підборідді справа, в проекції кута нижньої щелепи справа з переходом на праву щоку, які утворилися від неодноразової ударної дії (не менше чотирьох-п`яти ударів) тупих твердих предметів, індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відтворились, можлива в указаний термін і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Закритої травми грудної клітини, синців на лівій половині грудної клітини, в проекції 1-2 ребра, між середнє-ключиною та переднє - підпахвовою лініями, на лівій половині грудної клітини, в проекції 6-7 ребра між передн - підпахвовою та середнє - підпахвовою лініями, перелому VII ребра по переднє - підпахвовій лінії, які утворилися від неодноразової ударної дії (не менше двох ударів) тупих твердих предметів, індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відтворились, можливо в указаний термін, і за ступенем тяжкості, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я. Ссадин на передній поверхні правого колінного суглобу в кількості двох, які утворились від неодноразової (не менше двох раз) дії тупих твердих предметів або удару об такі, за механізмом удару-тертя або тертя-ковзання та індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відтворились, можливо в указаний термін, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, що дійсно вчинив даний злочин за обставин викладених в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті , та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз*яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справив порядку, передбаченого ст.349 КПК України , суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за ст. 122 ч.1 КК України, як спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого або значну втрату працездатності менш як на одну третину.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом`якшуючими покарання.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.

Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

При призначенні покарання, судом враховано характер і ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатричному диспансері не перебуває, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Зважаючи на те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд дійшов до висновку, що для виправлення обвинувачеого, і попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому достатньо призначити покарання без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Зазначені обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченого і його поведінка свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину.

З урахуванням наведеного, обставин вчиненого діяння, та практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, враховуючи дані про особу винного і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, її поведінку за період кримінального процесуального провадження, суд вважає за можливе застосувати до нього покарання без ізоляції від суспільства.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує зокрема те, що обвинувачений в силу ст.89КК України не судимий, не працює , має постійне місце проживання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, і суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

У справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та моральної шкоди:

- 18265грн.78коп матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

Вислухавши учасників судового провадження , дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного.

Як вбачається із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо)

Беручи до уваги те, що матеріальна та моральна (немайнова) шкода була завдана потерпілому ОСОБА_2 внаслідок неправомірних дій обвинуваченого та виразилась в отриманні тілесних ушкоджень, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд знаходить можливим задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 18265грн.78коп та моральної шкоди в сумі 1000грн.00коп.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст..100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання

- за ст. 122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши 2 ( два ) роки іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов`язки:

1)періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати особисте зобов*язання, поклавши на нього обов*язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме диск з відеозаписом кримінального правопорушення залишити в матеріалах справи.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме змив РБК та контрольний зразок - знищити.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме пару кросівок «Rieker» розмір 41 з білою підошвою, куртку «Polo» темного кольору з капюшоном, кепку темного кольору з двома білими візерунками, мобільний телефон «Samsung GT - E1080W» імеї НОМЕР_1 , які передані до камері речових доказів - повернути власнику ОСОБА_1 .

Арешт накладений ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 25.01.2021року на майно ОСОБА_1 , а саме пару кросівок «Rieker» розмір 41 з білою підошвою, куртку «Polo» темного кольору з капюшоном, кепку темного кольору з двома білими візерунками, мобільний телефон «Samsung GT - E1080W» імеї НОМЕР_1 , - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18265(вісімнадцять тисяч двісті шістдесят п*ять) грн.78коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 1000/одна тисяча/грн..00коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.