Ухвала суду № 95301314, 03.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/597/21

Провадження № 1-кп/643/836/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Олійника О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Свешнікової О.О.,

прокурора: Зашупіної Ю.В.

захисника: Дорохова О.П.

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220470002233 від 28.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, азербайджанця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Московського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст.187 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 січня 2021 року.

Також, судом за клопотанням прокурора 19.01.2021 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.03.2021 року

Прокурором 03.03.2021 року подано через канцелярію суду і підтримано у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на 60 діб.

На сьогоднішній день виникла необхідність розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу спливає 19 березня 2021 року, а відповідно до абз. 10 п. 20-5 Перехідних положень КПК України - під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Прокурор обгрунтовує своє клопотання наступними доводами.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст.187 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні не одного, а декількох злочинів.

В обґрунтування клопотання щодо наявності ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, прокурор посилається на високу ступінь ймовірності наступних ризиків щодо поведінки ОСОБА_1 : переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що у разі визнання його винним судом, ОСОБА_1 може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років;

незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на свідків, потерпілих з метоюзміни їх показів. Крім того, обвинувачений ознайомився з матеріалами кримінального провадження, де вказані персональні дані свідків та потерпілих, а також їх свідчення на які спирається орган досудового розслідування.

вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює, законних джерел заробітку не має, постійного місця роботи не має, не володіє міцними соціальним зв`язками та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного кримінального правопорушення. Також тим, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні низки кримінальних правопорушень.

На уточнююче запитання суду чи можливо застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі і чи зможе такий запобіжний захід запобігти тим ризикам на які посилається прокурор, останній повідомив, що більш м`який запобіжний захід не може запобігти тим ризикам, на які посилається прокурор у своєму клопотанні про продовження запобіжного заходу, з огляду на те, що існує вірогідність того переховування обвинуваченого від суду.

Клопотання прокурора було отримано як захисником так і самим обвинуваченим, які підтвердили у судовому засіданні, що клопотання отримали та з ним ознайомлені.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.

Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала, просили відмовити у його задоволенні та обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого наголосив, що існують інші запобіжні заходи, зокрема цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю. Також зазначив, що посилання прокурора на практику ЄСПЛ є суперечливою відносно її доводів на обґрунтування ризиків на які вона посилається у своєму клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зазначив, що обвинувачений повністю визнає свою провину, за виключенням питання про проникнення до приміщення магазину з огляду на його відкритий доступ відвідувачів.

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечив проти клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Вважає тримання під вартою занадто жорстким запобіжним заходом. Зазначив, що свою провину повністю визнає, за виключенням моменту проникнення до приміщення магазину. Також зазначив, що ніколи не переховувався, ані від служби у Збройних силах України, ані від правоохоронних органів, йде на зустріч потерпілим, через півгодини після скоєння кримінального правопорушення повертався на місце злочину з метою віддати майно та грошові кошти потерпілим. На уточнююче запитання суду повідомив, що його затримали працівники поліції через два дні після скоєння злочину, на запитання суду чому обвинувачений самостійно не звернувся до органів поліції із повідомленням про злочин, останній вказав, що нервував, навіть вдома не спав, коли повернувся додому з товаришем його біля під`їзду затримали.

Вирішуючи заявлене клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, заслухавши клопотання та думку сторін кримінального провадження, встановив наступне.

Частиною третьою ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.

Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, у тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 24.11.2020 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дана ухвала в апеляційному порядку не переглядалась. Також запобіжний захід було продовжено ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2021 року. Ця ухвала також не була оскаржена в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 24.11.2020 року, відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим суддею було надано оцінку відповідним доказам на предмет наявності обґрунтованої підозри. Крім того, слідчим суддею зроблений висновок щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено. Триває підготовче судове засідання. Потерпілі та свідки не допитані, письмові докази не досліджувались.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19,від 27.02.2019 по справі№ 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд, відповідно до положень ст. 178 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його процесуальну позицію по справі, відповідно до якої на стадії досудового розслідування він добровільно відшкодував завдані потерпілому збитки, що знайшло своє відображення в обвинувальному акті (в обставині, яка помякшує покарання), реалізацію свого права на апеляційне оскарження попередніх ухвал Московського районного суду м. Харкова про обрання та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутність даних про його офіційне працевлаштування, сімейний стан (неодружений), відсутність осіб, які знаходяться на утриманні обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилається прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти, а отже підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який відсутні.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що вказані у клопотанні прокурора ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 до 14 години 00 хвилин 01 травня 2021 року.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчим суддею питання про визначення розміру застави не вирішувалось.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту постановлення цієї ухвали.

Строк дії ухвали встановити до 14 години 00 хвилин 01 травня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошений 04 березня 2021 року о 09 годині 00 хвилин.

Суддя Олійник О.О.

Копію ухвали отримав: «_____» _2021 року ____