Рішення № 95301004, 01.03.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №433/1535/20

Пров.№2-а/409/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді Титова А.О., за участю секретаря судового засідання Супрун В.М.,

за участю представників сторін:

позивача – адвоката Євсюкова А.А.,

відповідача – не з`явився,

третьої особи – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білокуракинського районного суду Луганської області адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорі на стороні відповідача - Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області – Гончаров Юрій Євгенович,

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорі на стороні відповідача – Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області – Гончаров Юрій Євгенович (далі за текстом – інспектор, третя особа), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Гончарова Юрія Євгеновича №413-ДК/0164/По/08/01/-20 від 21.10.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем земельного законодавства, справа про адміністративне правопорушення була розглянута інспектором без участі позивача та за умов неналежного повідомлення останнього про дату та час розгляду справи; інспектором було невірно визначено суб`єкта правопорушення.

Крім того, позивач просив визнати неналежним доказом складений третьою особою акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оскільки при проведенні перевірки інспектор не дотримався вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідач проти доводів позивача заперечує, вказує, що земельна ділянка передавалась позивачу в якості пасовища, а перевіркою фактичного використання спірної земельної ділянки встановлено відсутність ґрунтового покриву земельної ділянки дернини та трав`янистої рослинності та земельна ділянка засіяна соняшником, що свідчить про порушення позивачем вимог чинного законодавства в частині умов використання цієї ділянки.

Також, у відзиві відповідач вказує, з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення не вбачається обов`язковості присутності при складанні протоколу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідач стверджує, що позивач був неодноразово повідомлений про дату час та місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте клопотань, заперечень та пояснень не надав.

Крім того, відповідач зауважив, що вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не розповсюджуються на спірні правовідносини.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, своїх представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідно до умов договору оренди землі №51 від 11.12.2017 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (орендодавцем за договором) та ОСОБА_1 (орендарем за договором), останньому для ведення фермерського господарства, в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 34,1990 га, кадастровий номер 4425487000:12:001:0062, а саме – пасовища (далі за текстом – спірна земельна ділянка).

21.03.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Фермерське господарство «Агро-Ліга 2018», засновником господарства є позивач у справі - ОСОБА_1 , якій згідно наказу №1 від 21.03.2018 року, приступив до виконання обов`язків голови Фермерського господарства. Згідно зі статутом ФГ «Агро-Ліга 2018», землі фермерського господарства складаються із земельної ділянки, площею 34,1990 га, кадастровий номер 4425487000:12:001:0062.

19.08.2020 року інспектором проведена планова перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки державної форми власності, площею 34,1990 га (кадастровий номер 4425487000:12:001:0062), в ході якої було встановлено відсутність на ґрунтовому покриву земельної ділянки дернини та трав`янистої рослинності, земельна ділянка має ознаки аграрної обробки, засіяна соняшником.

За наслідками перевірки інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.08.2020 року №413-ДК/304/АП/09/01/20.

29.09.2020 року інспектором на адресу позивача за вихідним №413-ДК/0042/04/01-20 направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якому вказано, серед іншого, дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення – 11:00 годині 08.10.2020 року.

12.10.2020 року інспектором на адресу позивача за вихідним №413-ДК/0045/04/01-20 направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якому, серед іншого, вказані дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення – 10:00 годині 16.10.2020 року.

21.10.2020 року інспектором, за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення №413-ДК/0164П/07/01/-20, в якому зазначено, що користувачем (орендарем) спірної земельної ділянки, в особі громадянина ОСОБА_1 , порушено вимоги земельного законодавства, а саме – пункту 2 частини 5 статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті37 Закону України «Про охорону земель», статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», за що статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом «ґ» частини 1 статті 221 Земельного кодексу України.

Серед іншого, в протоколі вказано дату та час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме – об 11:00 годині 21.10.2020 року.

21.10.2020 року інспектором, за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №413/ДК/0164По/08/01/-2, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Позивач вважає вищезазначену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, у зв`язку з чим він звернувся до суду із позовом у даній адміністративній справі.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, за положеннями частин 2, 3 та 4 статті 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З правового аналізу вищевказаних норм КУпАП вбачається, що складенню протоколу про адміністративне правопорушення передує виявлення особи, яка вчинила правопорушення, після чого, уповноважена на це посадова особа, у строк не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту такого виявлення, складає протокол, при цьому, обов`язково роз`яснюючи особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, особі надається права подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, після чого протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

КУпАП передбачає єдине виключення, за якого протокол може не бути підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – це випадок відмови такої особи від підписання протоколу. У такому випадку, про ці обставини здійснюється відповідний запис.

Таким чином, за вищевказаними положеннями КУпАП, присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності під час складання протоколу про адміністративне правопорушення – є обов`язковою, оскільки виконати вищенаведені імперативні вимоги КУпАП щодо ознайомлення особи з її правами та обов`язками при складанні протоколу, вимоги про реалізацію права особи на надання пояснень і зауважень до протоколу, вимоги про підписання особою протоколу та вимоги про наданні особі другого примірнику протоколу неможливо виконати без присутності такої особи.

Тобто, законодавцем чітко зазначено обов`язковість присутності при складенні протоколу тієї особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якій роз`яснюються її права і обов`язки, та вручається копія протоколу.

Проте, у даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення №413-ДК/0164П/07/01/-20 від 21.10.2020 року інспектором Гончаровим Юрієм Євгеновичем складено за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності – позивача у справі, ОСОБА_1 .

Інспектором, при складанні протоколу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушено вимоги статей частин 2, 3 та 4 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, при складанні протоколу, особі, що притягається до адміністративної відповідальності не були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, протокол такою особою не підписано, цій особі не надано можливості надати заперечення та пояснення до протоколу.

В подальшому, 21.10.2020 року, інспектором Гончаровим Юрієм Євгеновичем 21.10.2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №413/ДК/0164По/08/01/-2, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

На думку суду, вказана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на адресу позивача, направлялось два повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Перше таке повідомлення (про розгляд справи об 11:00 годині 08.10.2020 року) було направлено позивачу 29.09.2020 року, та отримано ОСОБА_1 , за твердженням відповідача у відзиві на позовну заяву, 10.10.2020 року.

Друге повідомлення (про розгляд справи о 10:00 годині 16.10.2020 року) було направлено позивачу 12.10.2020 року, та отримано позивачем лише 17.10.2020 року. Вказані обставини визнаються відповідачем у відзиві на позов, підтверджуються наявними у справі копією поштового конверту та роздруківки результатів відстеження поштового направлення з сайту ПуАТ «Укрпошта».

Таким чином, направлені відповідачем на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 29.09.2020 року та від 12.10.2020 року – не підтверджують належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, оскільки отримувались останнім вже після дати, на яку призначено розгляд справи.

Як зазначалось вище, протокол про адміністративне правопорушення та спірна постанова про накладення адміністративного стягнення складені інспектором 21.10.2020 року без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що відповідач належним чином повідомляв позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснено інспектором з порушенням вимог статті 268 КУпАП, згідно з положеннями якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Доводи позивача про те, що перевірка земельної ділянки була проведена з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та заявлене у зв`язку з такими доводами клопотання позивача про визнання недопустимим доказом акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства 19.08.2020 року №413-ДК/304/АП/09/01/20, складеного третьою особою, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Так, статтею 2 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Вказаним Законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Вищенаведена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 09.7.2020 у справі №824/561/18.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підсумовуючи вищенаведене, суд зауважує, що положеннями частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених вище обставин, Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області – Гончаровим Юрієм Євгеновичем не було дотримано порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, порушено вимоги, які передбачені положеннями КУпАП щодо процедури розгляду такої справи та забезпечення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що має наслідком складення протоколу про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, а також винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності в порушення вимог 268 КУпАП без участі у розгляді справи такої особи та/або його уповноваженого представника, з порушенням права на захист та без врахування думки та позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та наявних у цієї особи доказів.

Такий розгляд справи про адміністративне правопорушення грубо порушує визначені у статті 268 КУпАП права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а також суперечить вимогам статті 19 Конституції України, якою передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, незважаючи на зазначені приписи, відповідачем та третьою особою доводів позивача не спростовано.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд вважає, що ця постанова підлягає скасуванню як неправомірна, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Що стосується вимог про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, сума якого підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у справі.

Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 90, 134, 139, 241- 246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області – Гончарова Юрія Євгеновича №413-ДК/0164/По/08/01/-20 від 21.10.2020 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1041, видане 10.05.2012 року.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, адреса: проспект Центральний буд. 17 корп. 2, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Третя особа: Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Луганської області – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаров Юрій Євгенович, адреса: проспект Центральний буд. 17 корп. 2, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Повний текст рішення суду складено 01.03.2021.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А. О. Титов