Рішення № 95298928, 23.02.2021, Вишгородський районний суд Київської області

23.02.2021 Справа № 363/3045/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Рибка І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради та Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради та Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними, в якій просила зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у вільному спілкуванні та вихованні її дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши наступний порядок спілкування з дітьми особисто, без участі батька: кожну суботу та кожну неділю кожного місяця з 10.00 год. суботи до 20.00 год. неділі; в кожний вівторок, середу, четвер місяця з 09.00 год. до 19.00 год. за місцем перебування дітей або за місцем проживання позивача; два рази на рік, під час літніх канікул один місяць перебування дітей з матір`ю та під час зимових канікул один тиждень перебування дітей з матір`ю; в дні народження дітей вільний та безперешкодний доступ у спілкуванні матері з дітьми за місцем перебування дітей або за місцем проживання позивача; в день побачення позивача з дітьми, позивач має право забирати дітей з місця їх знаходження (з дому, школи, тощо) особисто.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2003 року позивач уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від спільного шлюбу вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, шлюб між сторонами не склався, а тому рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.09.2016 року шлюб між сторонами розірвано. Позивач зазначає, що ще до розірвання шлюбу, відповідач 27.07.2016 року із застосуванням фізичної сили та за допомогою сторонніх осіб, забрав від неї їх малолітніх дітей з місця відпочинку, де вона відпочивала з дітьми та про що заздалегідь був повідомлений відповідач. Позивач також зазначила, що лише через три місяці вона дізналась, що ОСОБА_2 змінив місце проживання та переїхав х м. Києва до м. Вишгород Київської області разом з їх дітьми. Фактично з червня 2016 року у позивача з ОСОБА_2 почалось непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні їх дітей, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони відповідача щодо спілкування позивача з дітьми. Всі намагання ОСОБА_1 з моменту розлучення мирним шляхом вирішити питання щодо проживання та виховання їх дітей, призводять лише до конфліктів з ОСОБА_2 , оскільки відповідач не бажає її присутності в житті дітей, перешкоджає її у спілкуванні та побаченні з дітьми, можливості приймати участь у їх вихованні, постійно налаштовує дітей проти позивача та штучно створює такі обставини, через які позивач не може вільно зустрічатися з дітьми. Оскільки позивач вважає, що її права, як матері та інтереси її дітей на протязі тривалого часу є порушеними, тому вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.09.2018 року відкрито провадження по вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник - адвокат Черничко В.В. в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримали посилаючись на викладенні в позові обставини, просили їх задовольнити. Раніше надавали письмові пояснення по справі.

Відповідач та його представники - адвокати Кострюков Д.В. та Кострюков В.І. в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не заперечуючи проти можливостві позивача приймати участь у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, однак заперечували проти встановлення саме запропонованих позивачем способів її спілкування з дітьми з тих підстав, що вони не в повній мірі відповідають інтересам дітей. Раніше надавали письмовий відзив на позовну заяву та вказали, що не заперечують проти визначення ОСОБА_1 способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей протягом трьох годин двічі на місяць в присутності батька, в межах населеного пункту проживання дітей та з дотриманням режиму дня, відпочинку дітей за кордоном, харчування дітей та погодних умов.

Представник третіх осіб Черепан С.М. в судовому засіданні при вирішенні вказаної справи поклалась на розсуд суду та в інтересах неповнолітніх дітей.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він працює разом з відповідачем ОСОБА_2 та знає останнього приблизно п`ять років. Вказав, що діти проживають з відповідачем у м. Вишгород Київської області. Діти ОСОБА_2 ходять до школи, бачив позивача минулого року. Також пояснив, що діти сторін спілкуються з матір`ю по телефону.

Допитаний за участю психолога неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 пояснив, що він проживає у м. Вишгород Київської області разом з татом ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_4 , навчається в гімназії «Інтелект». Вказав, що йому подобається проживати з татом, мати приходить до них у вівторок, але йому не подобається коли вона приходить, оскільки вона їх зрадила. Вказав, що у нього є номер телефону матері, однак у нього не має бажання їй телефонувати та спілкуватися.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 грудня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 1897.

Від вказаного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_4 , в свідоцтвах про народження сторони записані батьками дітей.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.09.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 01 грудня 2016 року.

Рішенням Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 18 травня 2017 року № 129 було визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей задоволено.

Визначено місце проживання малолітніх дітей:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 10.07.2018 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 31.10.2018 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05.04.2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 10.07.2018 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно інформації психолога Вишгородського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потрібно забезпечити психологічні комфорт, відчуття захищеності, не допускати психоемоційних перевантажень.

Відповідно до протоколів психоконсультаційних досліджень, які були проведенні ТОВ «Медичний центр «Добробут дитинство» від 06.11.2016р., 13.11.2016р., 23.11.2016р., 27.11.2016р., 13.02.2017р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були рекомендовані психокорекцій заняття з дитячим психологом, оскільки у дітей вбачався стан тривожності, стресу, покликаний труднощами у сімейній обстановці, що викликало тяжкі почуття у дітей, на час обстеження для дітей важлива близькість з батьком, особистість матері дітьми ігнорується та є болісною. Емоційна відстороненість та неприйняття материнської особи. В подальшому рекомендовано прояснити та вирішити, по можливості, внутрішні сімейні відносини, з чітким визначенням обстановки, що дасть можливість стабілізувати дітей в емоційному плані.

Згідно медичних довідок наданих ТОВ «Медичний центр «Добробут дитинство» діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пройшли повне обстеження та є здоровими.

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиться у 4-В клдасі НВК "Гімназії "Інтелект", навчанням та вихованням хлопчика займається його батько ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_1 щоденно відвідує сина в школі, перешкоди у спілкуванні матері з сином з боку батька ОСОБА_2 відсутні, вказане підтверджується характеристикою ОСОБА_3 від НВК "Гімназія "Інтелект". Згідно розкладу дзвінків початкових класів на 2018-2019 рік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у другу зміну, перше заняття у хлопчика починається о 12 год. 20 хв., а останнє закінчується о 16 год. 30 хв. Крім того, ОСОБА_3 після закінчення уроків додатково навчається в групі продовженого дня, заняття закінчуються о 18 год. 30 хв.

Неповнолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиться у 1-Д класі НВК "Гімназії "Інтелект" з 01 вересня 2018 року, вихованням дівчинки займається ОСОБА_2 . Батько приділяє велику увагу її навчанню та вихованню. ОСОБА_1 щоденно відвідує дочку в школі, перешоди у спілкуванні матері з дочкою з боку ОСОБА_2 відсутні, вказане підтверджується характеристикою ОСОБА_4 від НВК "Гімназія "Інтелект". Згідно розкладу дзвінків 1-Д класу НВК "Гімназії "Інтелект" ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у першу зміну, перше заняття у дівчинки починається о 08 год. 00 хв., а останнє закінчується об 11 год. 55 хв.

З наданих до суду фотографій вбачається, що на теперішній час, діти дуже охайні, радісні, відвідують різноманітні міста, батьки займаються організацією відпочинку та розвитку дітей.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з яким проживають діти, забезпечує соціально побутові умови, інтелектуальний, моральний, духовний та фізичний розвиток дітей.

Позивач звернулась до суду з даним позовом, вважаючи, що відповідач ОСОБА_2 порушує її права, як матері їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки всіляко перешкоджає їй у участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 153 Сімейного кодексу України встановлює, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно положень статті 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті; той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Положеннями статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 24 квітня 2001 року встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із положеннями частини 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 24 квітня 2001 року, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 24 квітня 2001 року, дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

В судовому засіданні встановлено, що договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, відповідно до частини 4 статті 157 Сімейного кодексу України, між батьками дітей не укладено.

Згідно із частиною 1 статті 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 24 квітня 2001 року, у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не дійшли згоди щодо виконання ними батьківських обов`язків в частині способів участі матері у вихованні спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

При вирішенні питання щодо способів участі матері ОСОБА_1 у вихованні дітей, суд виходить із принципів статей 3, 9 Конвенції про права дитини, ратифіковано Постановою Верховної ради України за номером 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, якими встановлено, що в усіх діях щодо дітей, зокрема, судами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; принцип поваги до права дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками.

Згідно із частиною 2 статті 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування; в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи; під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Визначаючи способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з неповнолітніми донькою та сином суд відповідно до ст. 155 СК України враховує інтереси насамперед дітей, суд приходить до висновку, що з урахуванням віку дітей, їх психологічної прив`язаності до кожного з батьків, існуючих стосунків дітей з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також враховує пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , який суду пояснив, що йому подобається проживати саме з батьком, натомість ночувати у матері він не бажає, вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити наступний порядок побачень, а саме: протягом трьох годин тричі на місяць в присутності батька ОСОБА_2 за місцем перебування дітей, в загальнодоступних громадських місцях за домовленістю батька та матері, з урахуванням стану здоров`я дітей, з дотриманням режиму дня та відпочинку дітей, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає, що даний графік складений з урахуванням інтересів дітей, відповідає їх режиму проживання, не відволікатиме від навчання і надасть можливість позивачу згідно з вимогами статті 157 СК України у достатній мірі спілкуватися з дітьми, приділяти їм увагу, приймати участь у їх розвитку та вихованні.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити наступний порядок побачень, а саме: протягом трьох годин тричі на місяць в присутності батька ОСОБА_2 за місцем перебування дітей, в загальнодоступних громадських місцях за домовленістю батька та матері, з урахуванням стану здоров`я дітей, з дотриманням режиму дня та відпочинку дітей.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2021 року.

Головуючий: М.Б. Баличева