Рішення № 95298660, 03.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21170/20

Провадження № 2/161/1169/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., при секретарі судового засідання Самолюк І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Городищенська сільська територіальна громада Луцького району Волинської області про стягнення збитків завданих незаконним добуванням цінних видів водних біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих незаконним добуванням цінних видів водних біоресурсів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що постановою Луцького міськрайонного суду від 12.06.2020 року по справі №161/4810/20 встановлено, що ОСОБА_1 13.03.2020 року о 04:00 год. здійснював лов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову – сіткою риболовецькою з нитки синього кольору l-75м, h-1,2м, b-40мм – 1 шт., на рибогосподарському водному об`єкті, поблизу с. Чаруків, Луцький район, Волинська область. Під час чого зловив: 6 екз. щуки, 3 екз. карась сріблястий, 2 екз. плітка, загальною вагою – 4 кг. Внаслідок незаконного вилову завдав шкоди рибним запасам на суму 2 261 грн. 00 коп. Риба зважувалась побутовою вагою, розмінністю 10 кг. Гр. ОСОБА_1 здійснював лов водних біоресурсів за допомогою гумового човна зеленого кольору та двох весел, чим порушив вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства. Такими діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП. Проте питання щодо відшкодування заподіяної шкоди, в ході розгляду адміністративної справи не вирішувалось, оскільки ст.40 КУпАП не передбачено одночасне стягнення завданої шкоди саме на користь держави. Вказані обставини послужили підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд стягнути з відповідача на користь Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області шкоду заподіяну незаконним добуванням (збиранням) цінних видів водних біоресурсів в розмірі 2261 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримав із вказаних у позові підстав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Суду надана заява про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову не заперечують.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 13.03.2020 року о 04:00 год. здійснював лов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову – сіткою риболовецькою з нитки синього кольору l-75м, h-1,2м, b-40мм – 1 шт., на рибогосподарському водному об`єкті, поблизу с. Чаруків, Луцький район, Волинська область. Під час чого зловив: 6 екз. щуки, 3 екз. карась карась сріблястий, 2 екз. плітка, загальною вагою – 4 кг. Вказані обставини знайшли своє відображення в Протоколі про адміністративне правопорушення №001206 від 13.03.2020 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.06.2020 року (справа №161/4810/20), яка набрала законної сили, відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Окрім того, з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 420,40 грн.

Згідно ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України судом не вирішено.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Згідно наданого Управлінням державного агентства рибного господарства у Рівненській області розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення водних ресурсів здійсненого на підставі Такс, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», розмір заподіяної відповідачем шкоди становить 2261 грн.

Відповідачем по справі не надано доказів помилковості чи неправильності такого розрахунку, в зв`язку в чим суд вважає його достовірним.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», в якій зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Крім того, статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно статей 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб`єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси). Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач незалежно від притягнення його до адміністративної відповідальності зобов`язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду, а тому з відповідача підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 2261 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,282,352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь бюджету Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області: код класифікації доходів 24062100, код ЄДРПОУ одержувача 38009628, номер рахунку ІВАN: UA988999980333169331000003502, УК у м. Луцьку/отг.Городище шкоду заподіяну незаконним добуванням (збиранням) цінних видів водних біоресурсів в розмірі 2261 грн. (дві тисячі двісті шістдесят одна грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області(ІВАN: UA558201720343100003000099532, ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 41286161, МФО 820172 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн..).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області, місце знаходження м. Луцьк, вул. Товарова, 11 Волинської області, код ЄДРПОУ 41286161.

Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача є Городищенська сільська територіальна громада Луцького району Волинської області, місце знаходження Волинська область, Луцький район, с. Городище, вул. Шкільна, 35

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк