Ухвала суду № 95297882, 26.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2416/21

Провадження № 2/761/5781/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури суду,-

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява в порядку цивільного судочинства ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В даному випадку слід зазначити, що заявлені в позові вимоги не стосуються вимог, які передбачають застосування правил виключної підсудності, передбачені ст.30 ЦПК України,

Як вбачається із позовної заяви, позивач не вказує про застосування ним альтернативної підсудності за вибором позивача відповідно до приписів ч. 4 ст. 28 ЦПК України.

Позивач, обґрунтовуючи звернення до Шевченківського районного суду м. Києва в позовній заяві посилається на норми ст. 13 на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі - Закон України), яка передбачає, що: питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12, також посилається на п.11. Положення «Про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», згідно вимог якого для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 ст.3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися: 2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку -до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

Відповідно до ст. 3 Закону України, у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода. Таким чином, вимоги п.11 Положення, на яке посилається позивач, не застосовується до п.5 ст. 3 Закону України моральна шкода.

Отже, враховуючи, що позивач звертається із позовною заявою в порядку цивільного судочинства про стягнення саме моральної шкоди, тому підлягають застосуванню норми ЦПК України при визначенні підсудності.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вказує позивач в позовній заяві, місцезнаходженням відповідача Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) - що територіально відноситься до Печерського районного суду міста Києва.

Окрім того, Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

При цьому, вимоги ч.1 ст.378 ЦПК України передбачають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

В свою чергу, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене, суддя прийшов до висновку, що вказану позовну заяву слід передати на розгляд до Печерського районного суду містка Києва, як суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов, за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури суду - передати на розгляд до Печерського районного суду м.Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: