Ухвала суду № 95297099, 03.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1619/21

Провадження № 2-а/461/66/21

УХВАЛА

03.03.2021 року, суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2021 року до суду надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії і рішення Галицької митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил №000520900/21 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 481 МК України.

Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, суд приходить до висновку, що таку необхідно залишити без руху виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом, до позовної заяви позивачем не було додано документа (квитанції), який би підтверджував оплату судового збору.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17) була висловлена правова позиція щодо обов`язку сплати судового збору у справах про оскарження дій та рішень у справах про адміністративні правопорушення. У постанові зокрема зазначено наступне.

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивачем надані документи, якими він аргументує підтвердження свого важкого матеріального стану, а саме - відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, відповідь на запит у електронному вигляді від 12 жовтня 2020 року. Однак, суд не може прийняти як належні та допустимі докази подані ОСОБА_1 документи, оскільки вони датовані 5-ти місячною давністю, більше того містять інформацію за період з 01 по 04 квартал 2019 року. У зв`язку з цим, суд вважає що такі документи не підтверджують дійсний матеріальний стан заявника на момент подачі позовної заяви.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню при подання адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина третя статті 4 Закону № 3674-VI). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду закон не передбачає.

Крім того, позовна заява подана ОСОБА_1 на електронну адресу суду. Однак, згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1-2 ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно із ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Частинами першою третьою статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

14 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Матеріалами справи, зокрема відомостями вищевказаної позовної заяви не підтверджується наявність електронного цифрового підпису позивача. Отже, суд вбачає, що заява є такою, що не підписана особою, яка її подала, у непередбаченому законом порядку.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем позовної заяви, постанова про адміністративне правопорушення була винесена Галицькою митницею Державною митною службою України 09 лютого 2021 року. Однак позовна заява надійшла від позивача до Галицького районного суду м. Львова 01 березня 2021 року. Як вбачається з позовної заяви, позивачем порушено питання про поновлення строків звернення до суду з позовом, однак не надано належного та допустимого доказу поважності причин пропущення такого строку, а надана копія трекінгу «Укрпошти» на яку посилається позивач, як на підставу поважності причини пропуску строку - не містить дати отримання ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та є нечитабельною, тому не може бути прийнята судом.

Враховуючи вищевикладене, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).

Керуючись ч. 6 ст. 7, ч. 1 ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без руху, надавши позивачеві строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме - надання документа (квитанції) про оплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн, подання позовної заяви, що підписана позивачем та надання документів, що підтверджують поважність пропуску строку подання позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що у Галицькому районному суді м. Львова діють наступні реквізити для оплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA898999980313171206000013952

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Галицький районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа)

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Фролова