Рішення № 95295591, 03.03.2021, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 755/15794/20

2/728/52/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 березня 2021 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої – судді Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання – Кулик Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В :

26.11.2020 відповідно до ухвали судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23.10.2020 до Бахмацького районного суду Чернігівської області за підсудністю надійшла цивільна справа №755/15794/20 за позовом ОСОБА_1 (далі – Позивач) до ТОВ «Алекскредит» (далі – Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. (далі – Третя особа - 1), приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. (далі – Третя особа - 2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів.

Вимоги позову мотивовані тим, що 29.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис №11034 про стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості по кредиту на загальну суму 25165.00 грн. 24.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. в ході примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні №62247600 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі якої за місцем роботи Позивача були проведені стягнення.

Разом з тим, до заяви про вчинення виконавчого напису Позивачем не було додано доказів направлення вимоги боржнику про усунення порушення та необхідність погашення боргу або інший документ, який би підтверджував безспірність заборгованості. Окрім того, нотаріусом не було враховано, що вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості по кредитним договорам чинним законодавством на даний час не передбачено, тому Позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог, вважає, що спірний виконавчий напис не відповідає вимогам закону, а тому повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, а перераховані за вказаним виконавчим написом кошти в сумі 5576.70 грн. слід стягнути з Відповідача на користь Позивача, як безпідставно набуті.

Відповідно до ухвали судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.11.2020 позовна заява у вказані справі була залишена без руху.

Згідно з ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.11.2020 заява Позивача про забезпечення доказів у справі, у відповідності до вимог ч.4 ст.117 ЦПК України була повернута особі, яка її подала,

Згідно з ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.11.2020, була задоволена заява Позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №11034, виданого 29.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в сумі 25165.00 грн. у виконавчому провадженні №62247600, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л.

Відповідно до ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15.12.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 12.01.2021.

12.01.2021 розгляд справи був відкладений до 08.02.2021 на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

08.02.2021 розгляд справи був відкладений до 03.03.2021 у зв`язку із збільшенням позовних вимог та витребуванням доказів.

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися.

Представник Позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі Позивача, вимоги позову підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник Відповідача та Треті особи у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до Суду не направили. Відзив на позов від Відповідача та пояснення щодо позову від Третіх осіб до Суду не надійшли.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З письмової згоди представника Позивача Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов у межах заявлених вимог, Суд приходить до наступного висновку.

Згідно з копією договору про надання кредиту №2920094 від 18.11.2019, укладеного між сторонами, Відповідач надав Позивачу кредит в сумі 5000.00 грн. у безготівковій формі, шляхом перерахування на картковий рахунок (а.с.13-15).

29.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., на підставі ст.ст.87-91 ЗУ «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, вчинений виконавчий напис №11034 про стягнення з Позивача, який є боржником за кредитним договором №2920094 від 18.11.2019, на користь Відповідача 25165.00 грн. (а.с.16).

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. від 03.06.2020 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП № 62247600 (а.с.17-18).

Також, згідно з копіями постанов приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. від 03.06.2020, з Відповідача було стягнуто основну винагороду в сумі 2516.50 грн. та мінімальні витрати виконавчого провадження у сумі 300.00 грн. (а.с.19-20, 21-22).

24.06.2020 вищевказаним приватним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 62247600 була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою звернуто стягнення на доходи Позивача, які він отримує у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» (а.с.23-24).

Згідно з копіями листа Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» №01-1-11/20/258 від 22.09.2020 та платіжними дорученнями від 30.07.2020, 27.08.2020, 29.09.2020, на виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.06.2020 ВП № 62247600, з Позивача було стягнуто та перераховано 1000.00 грн. - за проведення виконавчих дій, 320.00 грн. – винагороди приватному виконавцю та Відповідачу у рахунок погашення заборгованості – 3199.98 грн. (а.с.25, 26-29).

Згідно з копіями платіжних доручень від 28.10.2020 та від 27.11.2020 приватному виконавцю в рахунок винагороди перераховано 237.68 грн. та Відповідачу у рахунок погашення заборгованості – 2376.72 грн. (а.с.140-141).

Таким чином, всього відповідно до спірного виконавчого напису нотаріуса на рахунок Відповідача із заробітної плати Позивача було перераховано 5576.70 грн.

Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 88 вказаного Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Положеннями Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (далі – Порядок), передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з пунктом 1.1 вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Положеннями пункту 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до положень пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі – Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені у Законі України «Про нотаріат» та у Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений положеннями підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Вказане право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Як було встановлено у судовому засіданні, приватний нотаріус Колейчик В.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за №1172.

Відповідно п.2 Переліку, для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, Суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, не врахував обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам стосуються лише договорів, які посвідчені нотаріально і повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат», оскільки пункт 2 Переліку №1172 не стосується кредитного договору, який укладений між сторонами у справі у простій письмовій формі.

Вказані висновки Суду узгоджуються з висновками, викладеними у Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яку залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 ЗУ «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 ЗУ «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 судом застосовані вимоги положення п.10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч.10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Судом, у відповідності до положень ст.84 ЦПК України у Відповідача було витребувано копію заяви з додатками, наданих для вчинення виконавчого напису №11034, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. від 29.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в сумі 25165.00 грн., однак вказані докази з невідомих причин Суду не надані, то ж Суд приймає рішення у даній справі за наявними у ній доказами і приходить до висновку про наявність підстав для визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується позову в частині стягнення з Відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 5576.70 грн., то Суд приходить до наступного висновку.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню інший стороні на підстави статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень ст.1212 ЦК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню безпідставно отримані кошти, як такі, що стягнуті за виконавчим написом нотаріуса, який не підлягає виконанню.

Таким чином, даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим, з Відповідача на користь Позивача у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 2102.00 грн.

Що стосується судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, то вони належним чином не підтверджені, а тому підстав для їх стягнення Суд не вбачає.

Згідно з положеннями ч.7 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282, 351 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича від 29.04.2020, зареєстрований в реєстрі за №11034 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості у сумі 25165 (двадцять п`ять тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 5576 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 70 коп. безпідставно отриманих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору – 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення позову, які застосовані згідно з ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.11.2020 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», 49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Якова Самарського,12-А, код ЄДРПОУ – 41346335.

Треті особи:

- Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, 07401, м.Бровари, вул.Грушевського,15, офіс 6.

- Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, 02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси. 4-А, офіс 71-А.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода