Ухвала суду № 95294849, 01.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 666/813/14-ц

н/п 2-з/766/125/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

26.02.2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії і приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі здійснювати державну реєстрацію права власності, видавати/оформлювати будь-які документи про право власності щодо наступного майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме: чотирикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею – 107,3 кв.м., житловою площею – 49,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 18878208.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 29.05.2007 року, предметом якого є чотирикімнатна квартира АДРЕСА_2 . ПАТ «Дельта Банк» знаходиться в стані ліквідації, а тому при продажу прав вимоги за кредитним договором №98/ФКВ-07 до покупця перейде право вимоги за іпотечним договором, за умовами якого новий кредитор буде мати можливість переоформити на себе майно, що знаходиться в іпотеці, та здійснити подальше незаконне відчуження цього майна третім особам, що ускладнить або зробить неможливим відновлення прав ОСОБА_1 на спірне майно.

Заяву передано судді Майдан С.І. 01.03.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали заяви, цивільної справи дійшов наступного висновку.

Згідно норм ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно ч.ч.1-3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, виходячи зі змісту положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно можливо виключно за умови належності його Відповідачу або якщо воно підлягає передачі або сплаті Відповідачеві.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором.

02 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено в АТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк»; з 5 жовтня 2017 року розпочато процедуру ліквідації, яка продовжена до жовтня 2019 року, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк».

Із дня початку процедури ліквідації банку його повноваження здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду; такі повноваження передбачають і продаж майна банку, відчуження активів банку тощо. До активів банку належать, зокрема, надані кредити юридичним і фізичним особам; до майна банку належать, зокрема, майнові вимоги. Порядок реалізації активів (майна) банку, що ліквідується, визначається Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 березня 2016 року за №388 «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються».

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Зокрема, на підставі положень вказаного Закону Фонд здійснює продаж права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення. При цьому, за уступкою права вимоги за зобов`язаннями, що належать АТ «Дельта Банк», новому кредитору в обсязі, що будуть існувати на момент вчинення дій із набуття останнім права вимоги, в результаті продажу права вимоги за кредитами до нового кредитора перейдуть права й обов`язки в тому обсязі, які має АТ «Дельта Банк».

АТ «Дельта Банк» знаходиться в стадії ліквідації, відтак, заборона АТ «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна, яка є предметом іпотеки, є фактично забороною Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконувати визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» спеціальні функції з ліквідації АТ «Дельта Банк», що прямо заборонено ч.6 ст.150 ЦПК України.

Згідно ч.6 ст.150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Виходячи із того, що кредитні договори та договори забезпечення до кредитних договорів входять до складу майна неплатоспроможного банку, яким є на даний час АТ «Дельта Банк», то застосування заходу забезпечення позову, заявленого позивачем, буде фактично незаконним втручанням у функції Фонду як державного органу на здійснення покладених на нього Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обов`язки, що суперечить чинному процесуальному законодавству.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: С.І.Майдан