Рішення № 95294748, 03.02.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20068/19

н/п 2/766/6933/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 14.07.2011 року уклали кредитний договір №HEA0GO00000400. Згідно умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2909372,06 грн. на термін до 14.07.2031 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 2909372,06 грн. В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме здійснював погашення заборгованості за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 16.07.2019 року має заборгованість – 2871392,14 грн., яка складається з: 2611657,60 грн. – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 7764,32 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 251970,22 грн., яка складається з: 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов`язання за договором №HEA0GO00000400 між АТ КБ «Приватбанк» укладено договір поруки з поручителем ТзОВ фірма «Смайл» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до умов договору поруки, а саме п.5, позивачем була направлено на адресу ОСОБА_1 , ТзОВ фірма «Смайл» було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором №HEA0GO00000400. Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 251970,22 грн., яка складається з: 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом та понесені судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2019 року відмовлено у відкритті провадження за цивільною справою в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ТзОВ «Смайл» на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк». Відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді відсотків за кредитом в сумі 251970,22 грн. в повному обсязі. Відповідач не погоджується з позовними вимогами. Між позивачем та відповідачем 14.07.2011 року було укладено кредитний договір №HEA0GO00000400 з надання кредитних коштів на покупку позичальником цільових облігацій про покупку житла на первинному ринку (квартири). Пунктом 3.2. цього договору було регламентовано порядок (черговість) використання банком коштів, отриманих від позичальника для погашення заборгованості по кредиту: витрати/збитки банку згідно п.п. 2.2.9 та 2.3.8. Договору; пеня; прострочена комісія; прострочена винагорода; прострочені відсотки; прострочена заборгованість за кредитом; комісія; винагорода; відсотки; тіло кредиту. 10.09.2015 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до цього Договору, згідно якої банк зменшив суму заборгованості позичальника на 66846,80 грн. за умови регулярної сплати останнім ануїтетних щомісячних платежів в сумі 52090,20 грн. Пунктом 2 цієї додаткової угоди передбачено, що в разі порушення позичальником строків по сплаті понад 31 день позичальник сплачує банку штраф в розмірі умовно списаної заборгованості в сумі 66846,80 грн. Будь-яких змін та доповнень до п.3.2 кредитного договору внесено не було. Відповідач, в т.ч. через свого поручителя (ТзОВ фірма «Смайл») регулярно сплачував та сплачує ануїтетні платежі. Разом з тим, внаслідок певних фінансових обставин у жовтні та листопаді 2017 року чергові платежі вчасно сплачені не були, проте 26.12.2017 року на погашення заборгованості за кредитом було сплачено 156270,78 грн., що дорівнює сумі трьох ануїтетних платежів. Порушення строків сплати за жовтень та листопад 2017 року фактично було виправлено у грудні 2017 року. Разом з тим, позивач не маючи на це будь-яких законних прав та підстав згідно п.3.2 договору здійснив самостійне списання з чергового платежу сум штрафів, передбачених п.2 додаткової угоди №1, внаслідок чого штучно та протизаконно у грудні 2017 року створив недоїмку по процентам за договором, на яку упродовж 21 місяця нарахував пеню, стягуючи її з ануїтетних платежів, штучно створюючи недоїмку по процентах, щодо якої й було заявлено вказаний позов. За даними обставинами вказаний позов є протизаконним та необґрунтованим. Також, штраф є різновидом неустойки, який зобов`язана сторона, яка прострочила свої зобов`язання, має сплатити потерпілій стороні. А ні договором №HEA0GO00000400 від 14.07.2011 року, а ні додатковою угодою №1 від 10.09.2015 року до нього не було регламентовано порядок стягнення банком з позичальника можливих штрафів, в т.ч шляхом списання відповідних сум з поточних платежів за кредитом. Позивач жодного разу не заявляв до відповідача та (або) його поручителів будь-якої вимоги про сплату штрафів, отже вимоги про стягнення штрафу в судовому порядку, навіть за умови зміни предмета або підстави нинішнього позову є передчасною та необґрунтованою.

АТ «КБ «Приватбанк» надав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. 10.09.2015 року було укладено додаткову угоду, відповідно до якої передбачено, що в разі порушення позичальником строків по оплаті понад 31 день, позичальник сплачує банку штраф в розмірі списаної заборгованості у розмірі 66846,80 грн. Відповідач особисто заявляє, що порушив терміни по оплаті заборгованості та не вніс своєчасно ануїтетні платежі, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання у вигляді сплати неустойки (штрафу визначеного додатковою угодою. Стосовно черговості, зазначив, що черговість виконання грошового зобов`язання, при якій основна сума боргу погашається в останню чергу, визначено ст.534 ЦК України, згідно якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: в першу чергу відшкодовується витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; в другу чергу виплачуються проценти і неустойка; в третю чергу сплачується основна сума боргу. Отже зарахування коштів на погашення заборгованості здійснюється відповідно до положень ЦК України. Також, зазначив, що черговість погашення визначено п.3.2 кредитного договору. Відповідно, отримані суми від відповідача на погашення заборгованості були розподілені згідно законодавства та умов кредитного договору. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Відповідач помиляється, стверджуючи, що оплатою від 26.12.2017 року виправив порушення за несвоєчасну оплату чергових платежів. Погашення заборгованості відбулося з порушенням термінів погашення. Та зазначених коштів недостатньо для погашення заборгованості по кредиту, оскільки відповідачу нараховуються відсотки та пеня за порушення зобов`язань. Кредитним договором та додатковою угодою сторони погодили відповідальність у разі сплати недостатнього чергового платежі або порушення строків погашення. З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач надав до суду заяву по суті справи (щодо розміру неустойки), в якій просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У разі прийняття судом позиції позивача щодо правомірності стягнення неустойки (штрафу та пені) за рахунок щомісячних платежів відповідача, застосувати положення ч.3 ст.551 ЦК України зменшивши суму неустойки до розміру пені за час прострочення відповідача щодо сплати ануїтетного платежу за жовтень 2017 року упродовж 60 днів, ануїтетного платежу за листопад 2017 року упродовж 30 днів з розрахунку 0,15% за кожен день прострочення, що становить 7032,18 грн. = 52090,22 грн. *(0,15%/100%*60 дн.+0,15%/100%*30 дн.).

Позивач надав до суду пояснення, в яких просив задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. Зазначив, що позовними вимогами банку, згідно позовної заяви є стягнення заборгованості, а саме: 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Посилання відповідача щодо зменшення розміру неустойки є безпідставними.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, наполягали на своїй позиції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та просили розглянути справу за наявними матеріалами, та відмовити у позові АТ «КБ «Приватбанк» в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 14.07.2011 року уклали кредитний договір №HEA0GO00000400, відповідно до умов якого (розділ 8. Особливі умови) позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти шляхом: перерахування на рахунок № НОМЕР_1 у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на строк з 14.07.2011 року по 14.07.2031 рік у розмірі 2907316,26 грн. на наступні цілі: у розмірі 2394260,45 грн. на придбання цільових облігацій за договорами купівлі-продажу цінних паперів №Б-238 від 04.07.2011 року в кількості 13929 шт. на суму 2909372,07 грн. та №Б-239 від 04.07.2011 року на суму 511 000,00 грн. з метою наступного набуття у власність нерухомості за договорами резервування нерухомості №80 від 04.07.20011 року (трикімнатна квартира загальною площею 139,29 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 від 04.07.2011 року (2 машино-місця за адресою АДРЕСА_2 , мінус перший поверх, місця №№123, 124), а також у розмірі 513 055,81 грн. на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн., винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0%річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з 20 по 25 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п.п. 3.1, 3.3, винагороди розрахованої відповідно до п.п. 1.1, 3.6 цього договору. Погашення кредиту проводиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.3.3 кредитного договору, у випадках затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць позичальник має право повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу Банку, а якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, то вимога Банку втрачає чинність.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 умов договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п.8.1 даного договору. Кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі пені згідно розділу 5 цього договору, далі простроченої комісії по кредиту, далі – простроченої винагороди, далі – прострочених відсотків, далі – простроченої заборгованості за кредитом, далі – комісії, далі – винагороди, далі – відсотків, далі – кредиту, частина суми, що залишалася (у т.ч. сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом. Остаточне погашення заборгованості за кредитом виконується не пізніше діти, зазначеної в п.8.1, якщо інше не передбачено п.8.1.1 цього договору. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу. При несплаті винагороди, комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно п.8.1 даного договору), відсотків, і/або частини кредиту до остаточного дня періоду сплати, вони вважаються простроченими. Нарахування відсотків, а також винагород, передбачених п.п. 7.2 та 8.1 договору здійснюється в останню дату їх сплати, зазначену п.8.1, якщо інше не зазначено в п.3.7 цього договору. При цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості на кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом – 360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати включно. Дата погашення кредиту в рахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту.

30.09.2015 року АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №HEA0GO00000400 від 14.07.2011 року, відповідно до якої передбачено, що в разі порушення позичальником строків по оплаті понад 31 день, позичальник сплачує банку штраф в розмірі списаної заборгованості у розмірі 66846,80 грн.

Договір №HEA0GO00000400 від 14.07.2011 року підписав відповідач, як і підписав додаткову угоду №1.

В забезпечення виконання зобов`язання за договором №HEA0GO00000400 між АТ КБ «Приватбанк» укладено договір поруки з поручителем ТзОВ фірма «Смайл» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до умов договору поруки, а саме п.5, позивачем було направлено на адресу ОСОБА_1 , ТзОВ фірма «Смайл» на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором №HEA0GO00000400.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 2909372,06 грн.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме здійснював погашення заборгованості за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 16.07.2019 року має заборгованість – 2871392,14 грн., яка складається з: 2611657,60 грн. – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 7764,32 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Оскільки законодавством не передбачено вимагати з боржника повернення лише повної суми заборгованості, кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 251970,22 грн., яка складається з: 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Так, згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

А згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Оскільки правовідносини між сторонами обумовлені письмовим договором, то суд також ураховує наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, і договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).

Відповідно ж до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

При цьому, договором передбачено, як право банку вимагати достроково повернути всю суму кредиту, так і розірвати його в судовому порядку чи здійснити одностороннє розірвання договору.

За змістом ст.526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.

За змістом ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц (провадження №14-680цс19) зроблено висновок, що «ч. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановлювала обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений ЗУ «Про захист прав споживачів» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 10 ст. 11 цього Закону у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором».

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 неодноразово порушував порядок погашення заборгованості за кредитним договором в останнього виникла прострочена заборгованість в розмірі 251970,22 грн. по відсоткам за користування кредитом.

Відповідач особисто заявляє, що порушив терміни по оплаті заборгованості та не вніс своєчасно ануїтетні платежі, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання у вигляді сплати неустойки (штрафу) визначеного додатковою угодою.

Доводи відповідача, щодо оплати від 26.12.2017 року, якою виправив порушення за несвоєчасну оплату чергових платежів, суд до уваги не приймає, оскільки погашення заборгованості відбулося з порушенням термінів погашення. Кредитним договором та додатковою угодою сторони погодили відповідальність у разі сплати недостатнього чергового платежі або порушення строків погашення.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилася. З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином.

Враховуючи вищенаведене суд, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Крім цього у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3779,55 гривень.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 536, 599, 611, 615, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 251970,22 грн., яка складається з: 251970,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»судовий збір у сумі 3779,55 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Майдан