Рішення № 95291867, 02.03.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/222/21 Справа №447/3638/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

02.03.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А. П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Процесуальні дії у справі.

30.12.2020 АТ КБ "Приват Банк", яке являється правонаступником ПАТ КБ "Приват Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 15878,80 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписала заяву № б/н від 11.10.2010, згідно якої для користування кредитним картковим рахунком отримала у користування кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, який в подальшому неодноразово змінювався. Відповідачка користувалася послугами банку та кредитними коштами на власний розсуд, зобов`язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.10.2020 становить 15878,80 грн.

18.01.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу суду від 18.01.2021, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримала 03.02.2021, відзиву на позовну заяву не подала, строк для подання відзиву закінчився 18.02.2021.

Станом на 02.03.2021 відповідачка із клопотаннями чи заявами до суду не зверталась, відзиву не подавала.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив.

11.10.2010 відповідачка підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.13). У даній заяві зазначено прізвище, ім`я та по-батькові відповідачки, її дата народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання та номери телефонів. Перед підписом відповідача друкованим шрифтом зазначено:"Я згідний з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.com.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.com.ua.

З наданої позивачем, підписаної відповідачкою, довідки про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА» (а.с. 14) в якій визначені умови кредитування, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, встановлено, що остання із такими була ознайомлена.

З довідки про видачу кредитних карток (а.с. 12), встановлено, що відповідачці було видано 3 таких картки, а саме: 08.04.2011, 28.01.2015, 08.09.2017. Строк дії останньої закінчується у липні 2021 року.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (а.с. 11): з 08.04.2011 кредитний ліміт становив 500,00 гривень; з 08.07.2013 - по 15.08.2017 - 15000,00 гривень; з 15.08.2017 - 17000,00 гривень; з 06.05.2019 - 15750 гривень; з 29.07.2019 по 24.03.2020 - 15220,00 гривень; з 24.03.2020 - 0,00 гривень.

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № б/н від 11.10.2010, з підписанням 08.04.2011 довідки про умови кредитування, отримала можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту на картку "УНІВЕРСАЛЬНА". Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачці можливість користуватись кредитними коштами. Відповідачка, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно із розрахунком позивача, станом на 31.10.2020 становить 15878,80 грн., з яких: 14835,96 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 14835,96 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1024,84 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Оцінка суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору виникла у відповідачки починаючи з 08.04.2011, цього ж дня позивач встановив їй кредитний ліміт - 500, 00 гривень. Відповідач була обізнана з розміром встановленого їй кредитного ліміту, його подальші зміни, оскільки починаючи з 16.06.2011 почала здійснювати зняття готівки з кредитної карти та розраховуватися нею у межах встановленого кредитного ліміту, що стверджується випискою за договором №б/н від 11.10.2010.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Враховуючи наведене, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14835,96 гривень, яка входить в межі кредитного ліміту, який був встановлений позивачем, та який був фактично наданий відповідачці згідно з випискою за договором від 11.10.2010 № б/н.

Щодо заборгованості за відсотками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У позовній заяві позивач зазначає, що при підписанні заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку (а.с. 15-38). На підтвердження автентичності Умов та правил надання банківських послуг до справи долучено наказ про їх затвердження (а.с. 39).

Суд з цього приводу зазначає таке. Долучена до матеріалів позову копія Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 15-38) не може вважатися складовою частиною кредитного договору, що укладений сторонами, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що саме з цим документом була ознайомлена відповідачка перед підписанням заяви від 11.10.2010. Доказів того, що відповідачку ознайомили з тарифами банку перед підписанням заяви суду також не надано, так само як і самих тарифів.

Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов та правил кредитування, копія яких зараз надана суду.

Судом встановлено, що підписана відповідачем анкета-заява (а.с. 13) та довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" (а.с. 14), якою визначено умови кредитування, в т.ч. нарахування процентів та інших платежів, виписка по картковому рахунку (а.с. 4- 10), довідки про зміну кредитного ліміту (а.с. 11) та видану відповідачу кредитних карток (а.с. 12), є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами укладеного кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою.

Враховуючи це суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки відсотків у розмірі 1042,84 гривень підлягають задоволенню, оскільки позивач довів, що відповідачка, як споживач банківських послуг, була ознайомлена з встановленою відсотковою ставкою за користування кредитними коштами, порядком та строками їх повернення.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, судовий збір слід стягнути з відповідачки на користь позивача у розмірі 2102,00 гривні.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 15878 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк", місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Текст рішення складено 02.03.2021.

Суддя Головатий А. П.