Рішення № 95290878, 03.03.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2613/20

03.03.2021

2/328/903/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 березня 2021 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Гончарук В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.09.2019 року в сумі 107474 грн. 68 коп., яка складається з наступного: 99128 грн. 89 коп. – заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 70756 грн. 92 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 28371 грн. 97 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту); 5219 грн. 75 коп. – заборгованість за нарахованими відсотками; 3126 грн. 04 коп. – заборгованість за простроченими відсотками. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 19.09.2019 року, відповідно до якої отримав кредит.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 1.1.5.1.договору, відповідно до якого передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору, про що Банк повідомляє клієнтів.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 20.08.2020 року його заборгованість складає 107474 грн. 68 коп., яка складається з наступного: 99128 грн. 89 коп. – заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 70756 грн. 92 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 28371 грн. 97 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту); 5219 грн. 75 коп. – заборгованість за нарахованими відсотками; 3126 грн. 04 коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість та сплив позовної давності. Вказав, що ним дійсно було підписано заяву про приєднання до послуг і правил надання банківських послуг та заяву про відкриття рахунку. Позивачем надано відповідну роздруківку по рахунку з 31.03.2017 року. Вказав, що отримав кредитні кошти та постійно здійснював їх повернення шляхом поповнення картки, де позивач здійснював періодичні зняття коштів, тобто його загальні проплати, які враховувалися банком як плата за користуванням кредитом, обслуговування карткового рахунку, відсотки, штрафні санкції тощо, складають суму, яка значно перевищує кредитні кошти.

Крім того, добровільні проплати, із зазначенням цільового призначення ним на користь банку не здійснювалися, що свідчить про пропуск строків позовної давності, так як згідно наданого позивачем розрахунку право на подачу позову почалося, ще раніше, коли він не періодично здійснював проплати.

У заяві позичальника, на яку посилається банк у позовній заяві, яка підписана позичальником, не зазначена навіть базова процентна ставка за кредитним лімітом, штрафні санкції, плата за послуги банківського обслуговування тощо.

Крім того, за умовами, викладеними у заяві позичальника, яка підписана позичальником взагалі не передбачено будь-які штрафні санкції при порушенні строків платежів. Додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника. Згідно розрахунку наданого позивачем встановлено, що з вересня 2019 року перестала погашатися заборгованість за кредитом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, штрафи, пеню та комісію.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, тарифів банку як невід`ємні частини кредитного договору.

Разом із тим, матеріали позову та додатки не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування він розумів, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ним кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами є безпідставними.

Вважає, що укладення кредитного договору у формі заяви порушує його права як споживача через не узгодження істотних умов договору, так як навіть ті правила банку щодо кредитування йому не надавалися та він їх не підписував.

Тобто, стягнення основної суми, що банком списувалися суми не обумовлені у заяві, що може розцінюватися як погашення боргу, а що ж до вимог по стягненню відсотків, а також штрафних санкцій то вони не обумовлювалися заявою, а також крім того до всіх цих вимог має бути застосовано позовну давність.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідач на розгляд справи в судове засідання не з`явився подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Таким чином, відкладення розгляду справи може бути здійснено виключно при першій неявці учасника справи за обов`язкової умови – причини неявки, про які повідомив учасник, є поважними.

Так, клопотання про відкладення судового розгляду обґрунтовано перебуванням відповідача у відрядженні. Однак, жодні докази на підтвердження даної причини до клопотання не додані та саме клопотання не містить вказівки про подання таких доказів у майбутньому.

Таким чином, суд вважає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача подав клопотання про забезпечення доказів шляхом огляду вебсайту.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

В клопотанні про огляд веб-сайту представник позивача зазначає, що такий огляд надасть змогу підтвердити дійсність відповідної копії редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» на час укладення кредитного договору тобто станом 19.09.2019 року.

Огляд веб-сайту може бути проведений для фіксації лише тих даних, які можуть бути доказами у відповідній цивільній справі.

Сам по собі огляд веб-сайту за своєю суттю є фіксацією на час такого огляду певного стану речей, відповідної інформації тощо.

Отже, огляд веб-сайту не зможе спростувати чи підтвердити наявність станом на 19.09.2019 року тієї чи іншої редакції Умов та Правил.

Враховуючи викладене, огляд веб-сайту не доводить обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, а тому клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку № б/н від 19.09.2019 року, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач у відзиві визнав факт отримання кредитних коштів від позивача починаючи з 31.03.2017 року.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «Приватбанк».

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.08.2020 року складає 107474 грн. 68 коп., яка складається з наступного: 99128 грн. 89 коп. – заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 70756 грн. 92 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 28371 грн. 97 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту); 5219 грн. 75 коп. – заборгованість за нарахованими відсотками; 3126 грн. 04 коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Розмір заборгованості за тілом кредиту складає 99128 грн. 89 коп. (в т.ч. 70756 грн. 92 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 28371 грн. 97 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту), що підтверджується розрахунком наданим позивачем. Позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню з огляду на вимоги статей 526 та 1054 ЦК України.

Що стосується вимог позивача про стягнення 5219 грн. 75 коп. – заборгованості за нарахованими відсотками; 3126 грн. 04 коп. – заборгованості за простроченими відсотками, суд виходить з наступного.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які викладені на банківському сайті, Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Погодився, що зміни в Умови та Правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Зазначені докази не можуть визнаватися судом належними та допустимими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 2 ст. 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Так, в постанові від 03.07.2019 року № 342/180/17 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені,

Матеріали справи містять витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», які не підписані відповідачем, а тому не можуть братися до уваги судом на обґрунтування стягнення відсотків за користування кредитом.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 5219 грн. 75 коп. – заборгованості за нарахованими відсотками; 3126 грн. 04 коп. – заборгованості за простроченими відсотками.

З приводу доводів відповідача щодо необґрунтованості позову, які зазначені ним у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Як зазначив КАС у складі ВС в постанові від 30.09.2019 року № 0840/3534/18 обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову. Тому, саме лише заперечення позивачем факту вчинення правопорушення, виявленого в межах перевірки та ненадання відповідачем інших доказів, окрім акту перевірки, в якому це правопорушення зафіксоване, не можуть слугувати достатньою підставою для висновку про відсутність вчинення правопорушення.

Отже, подання відповідачем відзиву на позов без доведення своєї позиції відповідними доказами не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову.

Так, заперечуючи щодо розміру позовних вимог відповідач не надав жодних доказів на спростування розрахунку наданого позивачем, в тому числі, свій розрахунок. Так, відповідач, будучи обізнаним щодо можливості залучення у справі експерта, який володіє необхідними знаннями щодо перевірки правильності здійсненого представником позивача розрахунку заборгованості, будь-яких клопотань про призначення у справі експертизи не заявляв, хоча судом для підготовки відповідного клопотання оголошувалась перерва. Суд не володіє спеціальними знаннями для перевірки розрахунків позивача.

Застосування наслідків спливу позовної давності є необґрунтованим з огляду на те, що як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач активно користувався кредитними коштами, періодично погашаючи заборгованість, останній платіж на погашення боргу відбувся 23.01.2020 року на суму 1000 грн.

З огляду на викладене та враховуючи дату подання позову 14.12.2020 року, позивачем не пропущено строк позовної давності.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1938,77 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.09.2019 року станом на 20.08.2020 року у розмірі 99128 ( дев`яносто дев`ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 89 коп. (в т.ч. 70756 грн. 92 коп. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 28371 грн. 97 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1938 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) грн.77 коп..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код в ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя