Рішення № 95290819, 15.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а522/98/21

Справа № 420/3944/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до Відідлу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції , третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відідлу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції , третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.04.2020 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про невиконання рішення суду у справі № 522/13692/17, в якій просив у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», винести постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі, надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вжити заходи для примусового виконання рішення та в письмовій формі повідомити про прийняті міри та проведені заходи. Проте, станом на 08.05.2020 року, відповідачем не здійснено жодних дій для виконання рішення суду у справі № 522/13692/17 та не надано відповідь на звернення, що порушує права позивача, як стягувача у виконавчому провадженні серії ВП № 58102304, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що позивачу 01.10.2018 року (до відкриття виконавчого провадження) Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії, у зв`язку з чим ГУ ПФУ України діяло в межах та у спосіб наданих йому повноважень, відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 року справу за вищевказаним адміністративним позовом передано на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.10.2020 року було прийнято та відкрито провадження за адміністративним позовом.

В судове засідання, призначене на 15.02.2021 року сторони не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з позовної заяви, Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року по справі № 522/13692/17 (залишеним без змін в цій частині постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року) визнано протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1 , розмір якої обчислений з грошового забезпечення, до якого не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити нарахування пенсії ОСОБА_1 згідно довідки про нараховане грошове забезпечення №443 від 13.05.2017 року, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 13 місяців підряд перед звільненням з військової служби та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які ОСОБА_1 отримував протягом останні 13 місяців підряд перед звільненням з військової служби, в розмірі 10 278,25 грн. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 червня 2017 року.

10 грудня 2018 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по справі № 522/13692/17 в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 червня 2017 року.

01 жовтня 2018 року управління ПФУ провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року, з 01.01.2018 року, з 01.11.2018 року та визначило розрахунок на доплату пенсії в розмірі 104 221,70 грн.

17 січня 2019 року старшим державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенком С.Б. за заявою ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58102304 за виконавчим листом, виданим Приморським районним судом м. Одеси 10.12.2018 року №522/13692/17. Пунктом 2 вказаної постанови постановлено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Пунктом 3 стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн.

17 січня 2019 року ОСОБА_2 винесена ще одна постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 58102304, яка мотивована ч.3 ст.40 Закону України Про виконавче провадження, якою постановлено стягнути з управління ПФУ виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн.

Вищевказані постанови виконавчого провадження отримані управлінням ПФУ 24.01.2019 року.

Отримавши постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 17.01.2019 року у ВП № 58102304, позивач листом від 01.02.2019 року №1762/03 повідомив відповідача про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року. Крім того, інформував, що доплата пенсії за період з 31.08.2018 року по 31.10.2018 року в сумі 13 759,08 грн. зарахована по додатковій відомості на його поточний рахунок 05.11.2018 року. Також управління ПФУ зазначило, що доплата пенсії за період з 01.06.2017 р. по 30.08.2018 р. буде проведена в порядку, встановленому постановою Кабміну України від 22.08.2018 р. №649.

Відповідно до перерахунку пенсії за пенсійною справою №1501019025 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року та щомісячна пенсія становить 13607,04 грн.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що позивач неодноразово звертався до державного виконавця із листами про хід виконання рішення суду.

12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявами про прийняття мір про примусове виконання рішення суду, виявлення рахунків боржників у банках чи фінансових установах, здійснення арешту коштів боржника з винесенням постанови про арешт коштів боржника або про опис та арешт коштів боржника.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2019 року № 09.1-5293 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. складена вимога державного виконавця боржнику, якою в порядку ст.ст.18, 19 Закону України Про виконавче провадження зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області терміново надати на адресу відділу інформацію щодо виконання вимог встановлених виконавчим листом, виданого Приморським районним судом м.Одеси від 10.12.2018 року по справі № 522/13692/17.

Листом від 17.07.2019 року ГУПФУ в Одеській області вих. № 14462/02-26 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції про здійснення перерахунку пенсії та надало витяг із реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою про включення до нього інформації про виконання рішення по справі №522/13692/17.

Також матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що 17.01.2020 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Крім того, 16 квітня 2020 року позивач звернувся із заявою до Начальника відділу ПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про невиконання рішення суду по справі №522/13692/17, в якій просив: винести постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі; надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вжити заходи для примусового виконання рішення; в письмовій формі повідомити про прийняті міри та проведені заходи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.

Згідно з п. 5,6 ст. 26 Закону № 1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17 січня 2019 року відкрито виконавче провадження за зазначеним виконавчим листом (ВП № 58102304).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження № 58102304, а також зміст відзиву на позовну заяву, суд встановив, що зазначений лист у наданих суду матеріалах виконавчого провадження відсутній, а також відсутня будь-яка відповідь на нього.

Тому, суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність у нерозгляді заяви позивача від 16 квітня 2020 року, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача належать задоволенню шляхом визнання бездіяльності відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не надання відповіді на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020 року протиправною та зобов`язання відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати ОСОБА_1 відповідь на заяву про невиконання рішення суду від 16.0.2020 року.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частинами 1,2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч. 2 ст. 75 та ч. 1 та 2 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

В той же час, підставою для накладення штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині належать до повноважень відповідача, а тому не підлягають задоволенню.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що 17 січня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції України Заліпаєвим Ю.В. прийнято постанову про накладення штрафу на ГУПФУ в Одеській області за невиконання без поважних причин рішення суду у розмірі 5100 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - ОСОБА_1 до Відідлу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції , третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця- задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не надання відповіді на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020 року протиправною.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати ОСОБА_1 відповідь на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Шенцева О.П.