Рішення № 95290450, 15.02.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3267/20 2/335/177/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що позивач зареєстрована та мешкає в будинку АДРЕСА_1 , та є інвалідом другої групи.

В силу діючого законодавства позивач є побутовим споживачем природного газу, який вона споживає для приготування їжі та опалення.

19.04.2017 року вона була відключена від газопостачання працівниками ПАТ «Запоріжгаз», правонаступником якого є АТ «Запоріжгаз».

Вважаючи дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення газопостачання незаконними, ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Василівського районного суду Запорізької області, з вимогами визнання дій ПАТ «Запоріжгаз» щодо проведення відключення від газопостачання незаконними, зобов`язання відновити газопостачання, стягнути моральну шкоду та вартість недоотриманого газу.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано дії ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню від газопостачання незаконними, зобов`язано ПАТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання ОСОБА_1 , в інших позовних вимогах відмовлено.

ОСОБА_1 та ПАТ «Запоріжгаз» не погодилися з рішенням Василівського районного суду Запорізької області, та подали відповідні апеляційні скарги.

Рішенням Запорізького апеляційного суду апеляційна скарга ПАТ «Запоріжгаз» відхилена, а апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, тобто, окрім визнання дій ПАТ «Запоріжгаз» незаконними, та зобов`язання ПАТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання, на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду у сумі 5000 гривень, в інших вимогах відмовлено.

В касаційному порядку дане рішення сторонами не оскаржувалося. АТ «Запоріжгаз» виконав рішення суду та відновив газопостачання ОСОБА_1 26.07.2019 року.

Таким чином, на думку позивача, її права підлягають захисту судом шляхом стягнення матеріальної шкоди (збитків), що складаються з вартості недоотриманого газу, стягнення збитків, що складаються з витрат на придбання палива, паливного котла, та витрат на проведення інженерно-технічного дослідження.

В обґрунтування стягнення на її користь збитків у вигляді вартості недоотриманого газу, позивач зазначає наступне.

Позовна вимога щодо стягнення вартості недоотриманого газу була заявлена при розгляді позовної заяви в Василівському районному суді Запорізької області у справі 311/1458/17, однак в даній позовній вимозі було відмовлено на такій підставі (вказано в рішенні Запорізького апеляційного суду): «Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з ПАТ «Запоріжгаз» на користь позивача вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року Суд першої інстанції виходив з того, що підставою для стягнення вартості недоотриманого природного газу є надання споживачеві відповідної послуги з газопостачання, та відповідно, здійснення споживачем оплати за фактично отриману послугу. А враховуючи ті обставини, що у спірний період з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року Оператором ГРМ послуги з газопостачання споживачу не надавалися та, відповідно, оплата цих послуг ним не здійснювалася, відсутні підстави для стягнення вартості недоотриманого газу».

Позивач вважає, що суд першої інстанції та апеляційної інстанції послався на те, що дана позовна заява заявлена передчасно, і для її задоволення повинен бути доведений факт незаконного припинення газопостачання, та його відновлення (початок надання послуги з розподілу природного газу після її незаконного припинення).

Розподіл природнього газу для власних потреб (опалення та приготування їжі) побутовому споживачу ОСОБА_1 після припинення розподілу 19.04.2017 року, відновився 26.06.2019 року.

Незаконне припинення газопостачання позивачу відбулося на підставі того, що 09.03.2016 року представниками ПАТ «Запоріжгаз» був демонтований її лічильник газу та направлений на експертизу до ПАТ «Запоріжгаз».

Представниками ПАТ «Запоріжгаз» при проведенні експертизи лічильника газу він був визнаний непрацездатним тому що його лічильний механізм начебто зупиняється під дією магнітного поля (магніту).

На підставі даної експертизи комісія ПАТ «Запоріжгаз» провела позивачу нарахування об`єму недорахованого газу (штрафні санкції).

Позивач не погодилась із даним актом та відповідним рішенням комісії відповідача та звернувся із позовною заявою до відповідача. Поки даний позов розглядався у суді першої інстанції, відповідач, в порушення норм Кодексу ГРМ (заборони припинення газопостачання в разі оскарження рішення комісії оператора ГРМ про нарахування штрафних санкцій) відключив (припинив) позивачу газопостачання.

В зв`язку із такими діями відповідача позивач також звернулась до Василівського районного суду Запорізької області з позовом про незаконні дії відповідача при припиненні газопостачання та його відновлення.

Доводячи свою позицію у частині справності лічильника газу, незаконності нарахування штрафних санкцій та незаконних дій з приводу припинення газопостачання з боку відповідача у суді, позивач звернулась із заявою до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса про проведення інженерно-технічного дослідження свого лічильника газу.

За проведення інженерно-технічного дослідження позивачем було сплачено 5 942 гривні 40 копійок. Ці витрати, на думку позивача, повинні компенсуватися відповідачаем та, відповідно, стягнуті з нього.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд стягнути з АТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду (збитки), яка складається з 50 343 гривні 46 копійок вартості недоотриманого природного газу, 19 000 гривень вартості твердотопливного котла, 1 000 гривень вартості паливного насосу, 7 000 гривень вартості додаткового обладнання до паливного котла, 49 800 гривень вартості палива (паливних брикетів), 5 942, 40 гривень вартості проведеного інженерно-технічного дослідження, а разом 133 085, 86 гривень, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу в строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду відзив на позов і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, роз`яснено наслідки їх ненадання у встановлений строк без поважних причин.

28.05.2020 року від представника відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» – адвоката Грамчук М.О. до суду надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву та відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином.

Ухвалою судді від 28.05.2020 року клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про продовження строку про продовження строку для надання відзиву було задоволено, та строк відповідачу для складання відзиву на позовну заяву було продовжено.

15.06.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» зазначає, що питання щодо стягнення збитків на користь ОСОБА_1 у вигляді вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року вже розглянуто судом, а саме 21.12.2018 року Василівським районним судом Запорізької області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів, позовні вимоги було задоволено частково.

Щодо стягнення збитків на користь ОСОБА_1 у вигляді вартості недоотриманого газу за період з 24.11.2017 року по 26.07.2019 року відповідач у відзиві повідомляє суду, що Оператором ГРМ послуги з газопостачання позивачу не надавалися та, відповідно, оплата цих послуг нею не здійснювалася, відтак відсутні підстави для стягнення вартості недоотриманого газу за цей період. Зворотного матеріали справи не містять.

На думку відповідача, підстави розглядати питання щодо витрат на придбання та установку твердопаливного котла, паливних брикетів, теплового насосу, додаткового обладнання до котла, як понесену матеріальну шкоду у зв`язку із відключенням газопостачання, у даному випадку також відсутні, оскільки понесені у зв`язку із цим витрати не є збитками.

Також відповідач вказує, що позивач не довів причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем витратами.

Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення вартості висновку інженерно-технічного дослідження, вважає зазначені допущення позивача хибними, оскільки звернення з позовом щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем в інших судових провадженнях є неналежним способом захисту в розумінні ст. 16 ЦК України.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

10.12.2020 року ухвалою суду підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 15.02.2021 року.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились. Через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просить розглядати справу без участі позивача і його представника, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась. Через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи без участі представника АТ «Запоріжгаз», в задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини і прийшов до наступних висновків.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, уточненим у березні 2017 року, до ТОВ «Запоріжгаз збут», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», яке у травні 2019 року змінило назву на АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ДП «Запоріжжястандартметрологія», про визнання неправомірними дій, незаконними рішень, скасування акта та відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії АТ «Запоріжгаз» щодо проведення 09.03.2016 року перевірки лічильника газу із застосуванням магніту та щодо складення актів про виявлення порушень № 20 від 09.03.2016 року № 000018 від 31.03.2016 року; визнати неправомірними дії АТ «Запоріжгаз» щодо ухилення від встановлення замість демонтованого лічильника іншого лічильника газу із обмінного фонду; визнати недійсним та скасувати складений сервісним центром по повірці лічильників газу АТ «Запоріжгаз» акт експертизи № 067 від 16.03.2016 року; визнати протиправними рішення комісії АТ «Запоріжгаз» щодо задоволення акта про порушення за № 000018 від 31.03.2016 року та складення акта-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від 01.07.2016 року, згідно з яким збитки, завдані порушеннями споживача, становлять 65 839, 25 гривень; стягнути солідарно з АТ «Запоріжгаз» і ТОВ «Запоріжгаз збут» у відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень і 4 000 гривень – у відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20.06.2017 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

28.08.2017 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Василівського районного суду Запорізької області залишено без змін.

27.11.2019 року Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20.06.2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28.08.2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо ухилення від встановлення іншого лічильника газу із обмінного фонду та щодо складення акта-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від липня 2016 року про завдання збитків на суму 65 839, 25 гривень скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, а саме: визнано неправомірними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо ухилення від встановлення іншого лічильника газу із обмінного фонду та щодо складення акта-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від липня 2016 року про завдання збитків на суму 65 839, 25 гривень.

У іншій частині рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20.06.2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28.08.2017 року залишено без змін.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області суду із позовною заявою до ПАТ «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди, в порядку захисту прав споживачів, в якій просила суд визнати дії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» при проведенні відключення споживача від газопостачання, ухилення від відновлення газопостачання – незаконними; зобов`язати відновити газопостачання у споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 вартість недоотриманого газу з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року у сумі 11 044,27 гривень, моральну шкоду у сумі 100 000 гривень, судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу.

21.12.2018 року рішенням Василівського районного суду Запорізької області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів, позовні вимоги було задоволено частково. Зокрема, визнано неправомірними дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення побутовому споживачу ОСОБА_1 газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ПАТ «Запоріжгаз» відновити споживачу ОСОБА_1 газопостачання будинку по АДРЕСА_1 ; стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 000; стягнуто з ПАТ «Запоріжгазгаз» судовий збір на користь держави в розмірі 640 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

21.05.2019 року Постановою Запорізького апеляційного суду вказане рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та прийнято в цій частині нову постанову наступного змісту. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про стягнення моральної шкоди – задоволено частково. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в суму 5 000 гривень. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 ЦК передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоду; причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою; вина особи, що завдала шкоду.

У даному разі позивач вважає збитками вартість недоотриманого газу, придбання твердопаливного котла, теплового насосу, додаткового обладнання для котла та паливних брикетів, згідно товарних чеків від 09.09.2018 року, 21.12.2017 року, 10.10.2017 року, 20.09.2017 року № 15.

Проте, такі твердження позивача суперечать змісту ст. 22 ЦК України, якою визначено відшкодування збитків, тому відсутні підстави розглядати витрати на придбання та установку твердопаливного котла, та паливних брикетів як понесену матеріальну шкоду у зв`язку із відключенням газопостачання. Крім того, витрати, здійснені позивачем з метою придбання твердопаливного котла для обігріву та приготування їжі не є майновою шкодою, адже внаслідок їх здійснення позивач набула у власність матеріальні цінності для задоволення власних потреб, які з моменту придбання залишились в її власності. Отже, вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених для відновлення порушеного права на отримання природного газу від відповідача, а тому вони не є збитками.

Більш того, позивачем не обґрунтувано причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем витратами.

За своєю правовою природою майновою шкодою є збитки (псування, погіршення або знищення цінності), завдані майну фізичної або юридичної особи внаслідок його пошкодження, необхідність провести затрати на відновлення майна чи інших цінностей, зайвих витрат з метою відновлення порушеного права.

Також, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження фактичної потужності твердопаливного котла, його енергоміцність та нормативне споживання палива котлом під час роботи, передбачене паспортом, період опалення у днях з метою розрахунку кількості необхідного палива для нормальної роботи опалювального котла.

Позивачем до позовної заяви долучено товарні чеки, зі змісту яких неможливо встановити дані про покупця товару.

За таких обставин, розмір збитків, понесених позивачем на відновлення свого порушеного становища є абстрактним, а тому вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

На підтвердження позовних вимог в частині стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди у виді вартості недоотриманого природного газу позивач посилається на те, що у період з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року АТ «Запоріжгаз» не надавав послуг споживачеві. А відновлення газопостачання ОСОБА_1 відбулося на підставі рішення суду 26.07.2019 року.

Натомість позивач не надала суду жодних доказів про здійснення оплати за послуги з газопостачання, яка здійснювалась нею у спірний період. Тому підстави для стягнення вартості недоотриманого газу відсутні.

Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так постановою Запорізького апеляційного суду від 21.05.2019 року у справі № 311/1458/17 встановлено наступне: «Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди, суд першої інстанції зазначав, що позивачем не доведено того факту, що в результаті дій відповідача по припиненню газопостачання їй завдано реальні збитки, оскільки у спірний період позивачем оплата за послуги з газопостачання не здійснювалася; позивачем не доведено заподіяння моральної шкоди, не надано доказів, що життю чи здоров`ю позивачки заподіяна така шкода та не доведено причинний зв`язок між спричиненням шкоди та припиненням газопостачання.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року в сумі 11 044, 27 грн., колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції, оскільки в спірний період з 19.04.2017 року по 07.03.2018 року Операторам ГРМ послуги з газопостачання споживачці не надавалися та, відповідно, оплата цих послуг нею не здійснювалася, відсутні підстави для стягнення вартості недоотриманого газу».

Зазначене рішення набрало законної сили 21.05.2019 року, в касаційному порядку ОСОБА_1 не оскаржувалось.

До твердження позивача про те, що суд першої інстанції та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення вартості недоотриманого газу, послався на те, що остання заявлена передчасно, і для її задоволення повинен бути доведений факт незаконного припинення газопостачання, та його відновлення (початок надання послуги з розподілу природного газу після її незаконного припинення), суд ставиться критично, оскільки воно є суб`єктивною думкою позивача та не містить у собі жодного правового обґрунтування.

Таким чином, питання щодо стягнення збитків у вигляді вартості недоотриманого газу за період з 24.11.2017 року по 26.07.2019 року вже розглянуто судом, рішення набрало законної сили і є обов`язковим для виконання на території України.

Щодо позовних вимог про стягнення з АТ «Запоріжгаз» на користь позивача вартості проведеного інженерно-технічного дослідження суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Квитанції № 7 від 04.12.2017 року, платником ОСОБА_1 було здійснено оплату у сумі 5 942, 40 гривень на користь Харківського науково-дослідного інституту ім. М.С. Бокаріуса. У графі «Призначення платежу» значиться: «За експертне дослідження № 24464 у відношенні ОСОБА_1 ».

Зі змісту постанови Запорізького апеляційного суду від 21.05.2019 року у справі № 311/1458/17 та постанови Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2019 року у справі № 311/82316/16-ц вбачається, що судові витрати по цим справам присуджені на користь ОСОБА_1 .

Питання щодо витрат, понесених ОСОБА_1 в межах зазначених судових спорів на проведення експертизи, судом не вирішувалися, оскільки не були заявлені позивачем у позовних вимогах.

Відповідно до ч. 4, п. п. 3 ч. 5 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість , роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Так, в силу вимог закону, позивач вправі звернутись до суду для винесення додаткового судового рішення у справах № 311/1458/17 та 311/82316/16-ц щодо вирішення питання про судові витрати, понесені ОСОБА_1 на проведення експертизи.

У зв`язку з тим, що позивач просить стягнути витрати на оплату експертизи, понесені нею у інших судових провадженнях, у задоволені позову у цій частині також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів – відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Макаров