Ухвала суду № 95290353, 02.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10229/19

Провадження №2/522/2795/21

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 березня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Смоковій А.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 24.03.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.10.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 19.08.2020 року позивач та/чи представник позивача не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду у зв`язку з відсутністю адресата ОСОБА_1 за вказаною адресою та розпискою представника позивача – адвоката Ленець О.В.

В судове засідання, призначене на 01.12.2020 року, з`явилась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 . Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.

Позивач та/чи представник позивача у судове засідання, призначене на 01.12.2020 року, не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника позивача – адвоката Трусова А.С. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин суду не надано.

В судове засідання, призначене на 02.03.2021 року, позивач та/чи представник позивача не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. 02.03.2021 року від представника позивача адвоката Трусова А.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник позивача перебуває на вимушеній самоізоляції у зв`язку з хворобою дитини на ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ). Жодного доказу на підтвердження вказаної обставини суду не надано.

Інші учасники справи в судове засідання, призначене на 02.03.2021 року, не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначене кореспондує вимогам п.5 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач не з`являвся в судове засідання: 19.08.2020 року, 01.12.2020 року, 02.03.2021 року.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, враховуючи, що позивач не з`являється у судові засідання, не надавши докази щодо причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду в зв`язку з повторними неявками в судове засідання позивача.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Суддя Д.Ю. Донцов