Ухвала суду № 95290130, 03.03.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.03.2021

Справа № 334/2161/20

Провадження № 2/334/515/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя

в складі: головуючого судді Добрєва М.В.,

секретаря судового засідання Череп М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Отюської Анжеліки Володимирівни про компенсацію витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача,-

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Отюська А.В. звернулася в суд з вказаною вище заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 22000,00 грн. компенсації витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача, пов`язаних з розглядом цивільної справи. В обґрунтування своїх вимог послалася на те, що 09 лютого 2021 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя постановив ухвалу у справі № 334/2161/20, якою позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Для надання правової допомоги та представництва інтересів в судових засіданнях у вказаній цивільній справі між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням “Право Гарант» укладено Договір № С156-ЗП про надання правової допомоги.

Адвокатами, які працюють в Адвокатському об`єднанні “Право Гарант» Зеленою Р.В. та ОСОБА_2 надано ОСОБА_1 правничу допомогу за Договором № С156-ЗП про надання правової допомоги від 05.06.2020р., а ОСОБА_1 її прийнято. Було підготовлено та подано до суду письмове заперечення на позовну заяву, вони представляли інтереси ОСОБА_1 в судових засіданнях: 11.06.2020 року, 09.09.2020 року, 19.10.2020 року, 17.11.2020 року, 14.12.2020 року та 09.02.2021 року. За надання правової допомоги вона заплатила адвокатам згідно угоди гонорар у розмірі 22000,00 грн.

У зв`язку з викладеним, просить стягнути на її користь понесені нею витрати на оплату правової допомоги в сумі 22000,00 грн. внаслідок необґрунтованих дій позивача.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заяву підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи № 334/2131/20, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.

Ленінським районним судом м.Запоріжжя розглядалася цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.

09 лютого 2021 року ухвалою суду за клопотанням представника відповідача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вказаний вище позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача.

Справа по суті не слухалася, судові засідання, призначені на 11.06.2020р. та 09.09.2020р. були перенесені за клопотанням представника позивача, судові засідання, призначені на 19.10.2020 року, 17.11.2020 року, 14.12.2020 були відкладені у зв`язку з неявкою представника позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно ч. 5 ст. 270 ЦПК України, за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд може ухвалити додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення. Вказані рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді вказаної справи вимога про компенсацію понесених витрат ОСОБА_1 заявлялась, але докази здійснення витрат на правову допомогу відповідачем не подавались.

Нормою частини п`ятої, шостої ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійсненні.

Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Крім цього, постановою Верховного Суду від 26.09.2018 року зазначено умови та підстави, за яких у разі залишення позову без розгляду за заявою позивача відповідачу компенсуються витрати, пов`язані з розглядом справи, за необґрунтовані дії позивача (справа №148/312/16-ц). Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема:чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Суд приходить до висновку, що залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Інших необґрунтованих дій з боку позивача, як то систематичне протидіяння позивача правильному та швидкому вирішенню спору, умисність дій позивача та його вини суду заявником та її представником не доведено, з огляду на що суд не вбачає підстав для компенсації здійснених відповідачем витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Отюської Анжеліки Володимирівни про компенсацію витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Добрєв М. В.