Ухвала суду № 95290065, 01.03.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3841/20

Номер провадження:1-кс/521/107/21

У Х В А Л А

ВСТУПНА ЧАСТИНА

01 березня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі

слідчого судді Іщенко О. В.

при секретарі До Т. Ч.

за участю:

прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 Чебанова А. В.

захисника – адвоката Регульського Д. В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області) Бондаренко Ю. Ю. погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 Чебановим А. В. у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020160470000569 від 28 лютого 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, громадянина України, офіційно неодруженого, зі слів маючого на утриманні неповнолітню дитину, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, -

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається:

Старший слідчий СВ ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області) Бондаренко Ю. Ю. звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази:

Органом досудового розслідування встановлено, що 21 лютого 2020 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , у невстановленому місці та спосіб, заволодів мобільним телефоном марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який був втрачений останнім.

При огляді вказаного телефону, ОСОБА_1 виявив в меню телефона, встановлені мобільні додатки різних кредитних установ. В цей час у ОСОБА_1 , виник умисел, на заволодіння грошовими коштами кредитних установ, шляхом обману, за допомогою вказаного телефону, та додатку «Приват24», який був встановлений на телефоні та доступ до якого було отримано шляхом підбирання паролю.

В подальшому 22 лютого 2020 року о 15 годині 37 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, використовуючи анкетні дані іншої особи, а саме ОСОБА_2 , переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, кредитними коштами, з метою ухилення від виконання кредитних зобов`язань та уникнення відповідальності, заповнив заявку, надавши скан копії документів ОСОБА_2 , які знаходилися на знайденому ОСОБА_1 , мобільному телефоні марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , до онлайн кредитної установи ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» код ЄРДПОУ:41350844, тим самим повідомивши останнім неправдиві дані про особу позичальника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, завчасно розуміючи, що вводить в оману кредитодавця, а також те, що кредитні зобов`язання не будуть виконані, отримав від ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» код ЄРДПОУ:41350844, грошові кошти на загальну суму 18300 гривень, шляхом переведення на картковий рахунок № НОМЕР_2 двома платежами 4800 гривень та 13500 гривень, який належить ОСОБА_2 , та в подальшому перерахував вказані грошові кошти на власну платіжну картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» код ЄРДПОУ:41350844, майнову шкоду на суму 18300 гривень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 лютого 2020 року о 07 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, використовуючи анкетні дані іншої особи, а саме ОСОБА_2 , переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, кредитними коштами, з метою ухилення від виконання кредитних зобов`язань та уникнення відповідальності, заповнив заявку, надавши скан копії документів ОСОБА_2 , які знаходилися на знайденому ОСОБА_1 , мобільному телефоні марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , до он-лайн кредитної установи ТОВ «Авентус Україна» код ЄРДПОУ:41078230, тим самим повідомивши останнім неправдиві дані про особу позичальника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, завчасно розуміючи, що вводить в оману кредитодавця, а також те, що кредитні зобов`язання не будуть виконані, отримав від ТОВ «Авентус України» код ЄРДПОУ:41078230, грошові кошти на загальну суму 5700 гривень, шляхом переведення на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , та в подальшому перерахував вказані грошові кошти на власну платіжну картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Авентус Україна» код ЄРДПОУ:41078230, майнову шкоду на суму 5700 гривень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 лютого 2020 року о 08 годині 28 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, використовуючи анкетні дані іншої особи, а саме ОСОБА_2 , переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, кредитними коштами, з метою ухилення від виконання кредитних зобов`язань та уникнення відповідальності, заповнив заявку, надавши скан копії документів ОСОБА_2 , які знаходилися на знайденому ОСОБА_1 , мобільному телефоні марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , до онлайн кредитної установи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» код ЄРДПОУ:38569246, тим самим повідомивши останнім неправдиві дані про особу позичальника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, завчасно розуміючи, що вводить в оману кредитодавця, а також те, що кредитні зобов`язання не будуть виконані, отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» код ЄРДПОУ:38569246, грошові кошти на загальну суму 13560 гривень, шляхом переведення на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , та в подальшому перерахував вказані грошові кошти на власну платіжну картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» код ЄРДПОУ:38569246, майнову шкоду на суму 13560 гривень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 лютого 2020 року о 09 годині 28 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, використовуючи анкетні дані іншої особи, а саме ОСОБА_2 , переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, кредитними коштами, з метою ухилення від виконання кредитних зобов`язань та уникнення відповідальності, заповнив заявку, надавши скан копії документів ОСОБА_2 , які знаходилися на знайденому ОСОБА_1 , мобільному телефоні марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , до онлайн кредитної установи ТОВ «Лінеура України» код ЄРДПОУ:42753492, тим самим повідомивши останнім неправдиві дані про особу позичальника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, завчасно розуміючи, що вводить в оману кредитодавця, а також те, що кредитні зобов`язання не будуть виконані, отримав від ТОВ «Лінеура України» код ЄРДПОУ:42753492, грошові кошти на загальну суму 5000 гривень, шляхом переведення на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , та в подальшому перерахував вказані грошові кошти на власну платіжну картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Лінеура України» код ЄРДПОУ:42753492, майнову шкоду на суму 5000 гривень

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 лютого 2020 року о 10 годині 12 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, використовуючи анкетні дані іншої особи, а саме ОСОБА_2 , переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, кредитними коштами, з метою ухилення від виконання кредитних зобов`язань та уникнення відповідальності, заповнив заявку, надавши скан копії документів ОСОБА_2 , які знаходилися на знайденому ОСОБА_1 , мобільному телефоні марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , до онлайн кредитної установи ТОВ «СС Лоун» код ЄРДПОУ:40071779, тим самим повідомивши останнім неправдиві дані про особу позичальника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, завчасно розуміючи, що вводить в оману кредитодавця, а також те, що кредитні зобов`язання не будуть виконані, отримав від ТОВ «СС Лоун» код ЄРДПОУ:40071779, грошові кошти на загальну суму 6800 гривень, шляхом переведення на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , та в подальшому перерахував вказані грошові кошти на власну платіжну картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «СС Лоун» код ЄРДПОУ:40071779, майнову шкоду на суму 6800 гривень

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 лютого 2020 року о 22 годині 03 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, використовуючи анкетні дані іншої особи, а саме ОСОБА_2 , переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, кредитними коштами, з метою ухилення від виконання кредитних зобов`язань та уникнення відповідальності, заповнив заявку, надавши скан копії документів ОСОБА_2 , які знаходилися на знайденому ОСОБА_1 , мобільному телефоні марки “Iphone 5S” imel: НОМЕР_1 , до онлайн кредитної установи ТОВ «Качай гроші» код ЄРДПОУ:41697872, тим самим повідомивши останнім неправдиві дані про особу позичальника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, завчасно розуміючи, що вводить в оману кредитодавця, а також те, що кредитні зобов`язання не будуть виконані, отримав від ТОВ «Качай гроші» код ЄРДПОУ:41697872, грошові кошти на загальну суму 6800 гривень, шляхом переведення на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , та в подальшому перерахував вказані грошові кошти на власну платіжну картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 заволодівши вищевказаними коштами без мети повернення, отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Качай гроші» код ЄРДПОУ:41697872, майнову шкоду на суму 6800 гривень

За даним фактом 28 лютого 2020 року слідчим Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020160470000569, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

28 лютого 2021 року ОСОБА_1 затриманий.

Слідчий Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області звернувся до суду з клопотанням, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Позиції сторін кримінального провадження:

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Адвокат Регульський Д. В. заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи, що ризики прокурором необґрунтовані та не доведені, також підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, тому просив обрати ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

ОСОБА_1 підтримав думку адвоката. На додаткові питання слідчого судді ОСОБА_1 зазначив, що він неофіційно працює водієм в таксі, має на утриманні неповнолітню дитину.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали, неврахування окремих доказів, положення закону яким керувався слідчий суддя

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160470000569, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Право на свободу й особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

Таким чином, рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Так, у справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Відповідно до вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішуватись абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).

За змістом положень КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний враховувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, і навести їх у мотивувальній частині ухвали.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, разом з тим під час розгляду клопотання, встановлення особи підозрюваного та загальних обставин кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 не є особою, яка потребує в теперішній час застосуванню найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 28 лютого 2020 року, рапортом, протоколом допиту свідків ОСОБА_3 від 09 квітня 2020 року, рапортом від 02 листопада 2020 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Отже, стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

Проте слідчий суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує то, що у судовому засіданні прокурором не доведено обґрунтованість існування ризиків, що підозрюваний, може переховуватися від органу досудового слідства та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та /або суду, то наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»). Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено, підстав вважати, що ОСОБА_1 у подальшому може вчинити дії направленні на переховування від досудового слідства або суду. Під час вивчення матеріалів доданих до клопотання слідчого, судом встановлено, що виклики ОСОБА_1 до слідчого на 27 жовтня, 28 жовтня та на 29 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 особисто не отримував, повістки про виклик булу отримані ОСОБА_4 , при цьому остання 09 квітня 2020 року під час допиту в якості свідка повідомила, що ОСОБА_1 це її син, якого вона останній раз бачила три дні назад, при цьому зазначила, що ОСОБА_1 з нею не живе. Матеріали, надані слідчому судді не мають відомостей, які б свідчили про те, що підозрюваний отримував виклики слідчого.

Щодо наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, то вказаний ризик стороною обвинувачення ґрунтується лише на тому, що підозрюваний обізнаний про осіб, які являються свідками, потерпілими, включаючи їх повні анкетні дані, оскільки перебуваючи у статусі підозрюваного, мав право на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, у зв`язку із чим, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Однак вказане твердження не може бути підставою для обрання ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

На думку слідчого судді прокурор не навів мотивів щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити певні дії, що можуть будь – яким чином перешкодити кримінальному провадженню, тобто існування певних ризиків для виконання завдань кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України. На думку слідчого судді існують певні ризики передбачені ст. 177 КПК України, однак вказані ризики не дають слідчому судді достатніх підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, тому виходячи з принципів гуманності, верховенства права і поваги до людської гідності, приходжу до обґрунтованого висновку про необхідність обрати ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт з забороною підозрюваному залишати житло у нічний час доби, а також з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 певних процесуальних обов`язків, які на думку слідчого судді будуть достатні для належної поведінки підозрюваного.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя вбачає наявність підстав, щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та вважає, що даний запобіжний захід є найбільш прийнятним, враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, зі слів працюючого неофіційно водієм в службі таксі «Shark Taxi», соціальні зв`язки в місці постійного проживання ОСОБА_1 (підозрюваний офіційно неодружений, однак довгий період часу мешкає спільно з ОСОБА_3 , яка знаходиться на сьомому місяці вагітності, зі слів підозрюваного вони мають спільну дитину, також підозрюваний має на утриманні неповнолітню дитину від першого шлюбу), має постійне місце мешкання в місті Одесі, раніше не судимий.

Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – не має.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заборону підозрюваному залишати житло у певний період доби, що забезпечить право підозрюваному на працю, належний рівень життя родини. Також є необхідним покладання на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Оцінивши в сукупності всі вищезазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 202, 203, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

Висновки слідчого судді:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області) Бондаренко Ю. Ю. погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 Чебановим А. В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 – у певний період доби, а саме з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин.

Негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 невідкладно прибути до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному його обов`язок, щодо заборони залишати вказане житло у період доби, а саме з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 30 (тридцять) днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (місто Одеса) без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників СВ ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить 30 (тридцять) днів і обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 01 березня 2021 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 31 березня 2021 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іщенко О. В.