Ухвала суду № 95288727, 26.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9340/20

1-кп/308/899/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

прокурора - Дробиняк Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого - Зеленяк С.П., Свида О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання захисника обвинуваченого Свиди О.Г. про зміну обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020140000000350 від 31.03.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, громадянина України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження № 62020140000000350, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закаропатської області від 12.01.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 12 березня 2021 року включно.

У ході судового розгляду захисником Свидою О.Г. подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю. Мотивуючи своє клопотання захисник вказує на те, що ОСОБА_1 має захворювання серця, яке потребує постійного нагляду та підтримуючого лікування, є раніше не судимою особою, має позитивні характеристики з місця проживання та минулого місця роботи. Окрім цього, захисник стверджує, що органом досудового розслідування не доведено причетність підозрюваного ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначає також, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є неналежними, а ризики, які стали підставою для обрання йому запобіжного заходу є надуманими.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Свида О.Г. підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу своєму підзахисному - обвинуваченому ОСОБА_1 з підстав наведених у відповідному клопотанні.

Також додав, що показання допитаних у ході судового розгляду свідків повністю спростували інкриміновану стороною обвинувачення кваліфікацію вчиненого ОСОБА_1

діяння як кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, а тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу. Аналогічні пояснення надав захисник обвинуваченого адвокат Зеленяк С.П.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор Дробиняк Ю.М. заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з підстав його необґрунтованості. Зауважив, що на даному етапі судового розгляду не перестали існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Заслухавши позицію обвинуваченого та його захисників, а також думку прокурора, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку ризикам, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд погоджується з доводами сторони захисту, щодо відсутності підстав вважати, що на даному етапі судового розгляду існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідків та інших учасників кримінального процесу, оскільки всі заявлені стороною обвинувачення свідки вже допитані у ході судового розгляду.

Однак, суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України – ризик переховування від суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований прокурором та підтверджується наявними матеріалами, зокрема такий (ризик) є дійсним не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Дійсним є такий ризик і у розрізі обізнаності з санкцією статті за ч. 3 ст. 307 КК України, яка йому інкримінується, та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, і відповідно до положень ст. 12 КК України даний злочин є особливо тяжким, а отже, таке обвинувачення може спонукати його до уникнення відповідальності, в тому числі шляхом неявки в судові засідання, а відтак суд констатує про обґрунтованість наявності ризику переховування обвинуваченого від суду

Про можливість вчинення нового кримінального правопорушення свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 не працюючий, не має джерела доходів, що може спонукати останнього до пошуку протиправного заробітку, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин, а отже він може бути обізнаний у способах вчинення, приховування

аналогічних злочинів, каналах їх походження, осіб, які здійснюють їх зберігання чи збут.

Аргументи щодо відсутності доказів вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України є передчасними, оскільки на даному етапі суд не оцінює такі докази, а керується стандартом доказування "обгрунтована підозра", з урахуванням практики ЄСПЛ, а відповідно до якої (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Посилання сторони захисту на хворобу серця у обвинуваченого, та на необхідність періодичного нагляду за останнім лікарями-кардіологами, та проведення підтримуючого лікування, як підставу для зміни запобіжного заходу, судом не беруться до уваги, оскільки, надані суду документи не доводять, що адміністрація місця перебування під вартою не зможе забезпечити вищевказані умови та лікування ОСОБА_1 .

Крім того, сторона захисту в клопотанні про зміну запобіжного заходу не спростувала обставини, якими суд обумовив неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого, при обранні запобіжного заходу.

Доводи захисників обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу не містять нових обставин, не оцінених судом при вирішенні питання про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та виправдовують застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою, і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали 3 березня 2021 року 14 год. 00 хв.

Суддя Н.І. Зарева