Ухвала суду № 95286739, 25.02.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3585/20

УХВАЛА

25 лютого 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі - Нагірняк Т.А.,

за участю: прокурора- Ігнатова Р.Г.,

захисників: Маркової О.В., Хоміча О.О., обвинувачених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перекладача- Волос В. С.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці подані клопотання сторонами кримінального провадження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.03.2020 до ЄРДР за №12020020000000131 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.301 КК України,-

УСТАНОВИВ:

З 23.12.2020 в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

24.02.2021 у судовому засіданні прокурор Ігнатов Р.Г. підтримав подані ним письмові клопотання; просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки такий строк спливає, а ризики, які стали підставою його застосування не змінилися та не відпали, а саме: ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не має постійного місця роботи чи навчання, джерел доходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на малолітнього потерпілого, що проживав разом з обвинуваченими та опікуном якого є ОСОБА_1 , незаконно впливати на свідків, сприяти переховуванню інших співучасників злочину, ОСОБА_2 раніше судимий на території Республіки Австрія; окрім цього просив продовжити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого спливає, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, немає джерел доходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому наразі обвинувачується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на малолітнього потерпілого та свідків.

22.02.2021 через канцелярію суду від захисника Хоміча О.О. надійшло клопотання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу, яке мотивовано тим, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні відсутні, вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, оскільки обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Вінниці, має стійкі соціальні зв`язки, а саме одружений з ОСОБА_1 яка на даний час проживає за адресом: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні захисник Хоміч О.О. заперечував з приводу клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає його необґрунтованим, з підстав, які зазначені у його клопотанні; просив суд долучити письмовий договір оренди житлового приміщення від 19.02.2021- житлового будинку АДРЕСА_1 , який був укладений дружиною ОСОБА_1 , в якому буде проживати ОСОБА_2 , у разі задоволення судом його клопотання про зміну запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, вказав, що не має наміру впливати на потерпілого, свідків, оскільки не володіє українською мовою, вважає, що ризики вказані прокурором -не існують.

Захисник Маркова О.В. заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 , просила суд змінити запобіжний захід на домашній арешт у вечірній час доби з 22.00 год. до 07.00 год., оскільки її підзахисна не може повноцінно працювати знаходячись під цілодобовим домашній арештом, їй важко морально, вона ні з ким не спілкується, у разі зміни запобіжного заходу вона зможе працювати, заробляти кошти та допомагати потерпілому. Зазначила, що ОСОБА_1 уклала договір оренди за іншою адресою ( буд. АДРЕСА_2 ) , тому просить змінити адресу перебування ОСОБА_1 , оскільки в даному житловому приміщенні більше кімнат, де вона зможе розмістити машинки для шиття. Просила суд долучити договір оренди житлового приміщення від 19.02.2021.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника, просила змінити обраний відносно неї запобіжний захід на домашній арешт у вечірній час доби та змінити їй адресу місця проживання, оскільки в іншому житловому приміщенні більше місця, щоб розмістити обладнання та працювати, також у разі зміни запобіжного заходу вона зможе відвідувати поштові відділення та відправляти замовлення.

Прокурор Ігнатов Р.Г. заперечував щодо задоволення клопотання захисника Хоміча О.О. та захисника Маркової О.В. , з підстав зазначених у його письмових клопотаннях.

Вислухавши клопотання прокурора, клопотання захисника Хоміча О.О. та усне клопотання захисника Маркової О.В., з`ясувавши міркування присутніх учасників судового процесу щодо них, суд, вважає клопотання прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а клопотання захисників - необґрунтованими та такими, що підлягають відмові у задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобового або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Судом установлено, що запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21.01.2021 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 25.02.2021 включно.

Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).

Згідно роз`яснень, викладених у постанові № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Оглянувши обвинувальний акт, вислухавши міркування присутніх учасників кримінального провадження, суд вважає наразі існують та не відпали ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Наразі дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, ще не допитано малолітнього потерпілого, свідків, обвинувачених, не досліджено письмові та речові докази, тому суд вважає існують ризики того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на малолітнього потерпілого та свідків.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином іншої держави- Австрії; на час затримання не був не працевлаштований, не мав постійного законного джерела доходу, є особою, який є раніше тричі судимий на території Австрії за вчинення умисних злочинів: один з яких за підроблення документів та двічі за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин, відбув покарання реально ( зі слів саого обвинуваченого) , тому суд вважає, що існує ризик того, що будучи на волі обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інший злочин.

Також при винесені даного судового рішення бере до уваги, що обвинуваченим інкримінується вчинення злочину, який відносить згідно КК України до класифікації особливо тяжких злочинів та категорії кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності, тому суд вважає що існує ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що немає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики наведені прокурором не зникли та продовжують існувати, а тому у задоволенні клопотання захисника Хомича О.О. слід відмовити за необґрунтованістю.

Також суд вважає, що доводи наведені захисником Марковою О.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у певний час доби, а саме - з 22.00 год. по 07.00 год. є необґрунтованими, оскільки в минулому підготовчому судовому засіданні ( 29.12.2020) вона та її підзахисна зазначали, що ОСОБА_1 може займатися своїм видом діяльності не виходячи з орендованого будинку ; тканини та замовлення ОСОБА_1 отримує через інтернет за допомогою пошти.

Також, доказів того, що обвинувачена ОСОБА_1 взагалі на час затримання працювала , за що отримувала дохід та від якої саме діяльності,- стороною захисту суду не надано.

Отже у задоволені усного клопотання захисника Маркової О.В. слід відмовити за необґрунтованістю .

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Тому, суд , не зачіпляючи питання доказовості вини обвинувачених, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів , а саме - по 25.04.2021, включно; та продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цідодобового домашнього арешту на 60 днів, а саме - по 25.04.2021, включно, з покладенням на неї певних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177,181, 331, 376 КПК України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Ігнатова Р.Г. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме - по 25.04.2021року, включно.

У задоволені клопотання захисника Хоміча О.О. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

Клопотання прокурора Ігнатова Р.Г. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - по 25.04.2021 року, включно.

Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_1 такі обов`язки: з`являтися за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим , свідками; не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право для виїзду з України.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом у якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У задоволені усного клопотання захисника Маркової О.М. щодо зміни обвинуваченій ОСОБА_1 застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби- відмовити.

Копії ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1» та Калинівському відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. В. Нестерчука, 64, м. Калинівка, Вінницької області, ел. пошта: 09@vn.npu.gov.ua), для виконання та зобов`язати негайно поставити на облік обвинувачену ОСОБА_1 , про що письмово повідомити Вінницький районний суд Вінницької області.

Оголосити перерву в даному судовому засіданні до 10.30 год.-16.03.2021 у зв`язку з неявкою з поважних причин представника потерпілого.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченими- з дня отримання копії ухвали; а іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали суду проголошений 25.02.2021 о 17.40 год.

Суддя: О.Б. Саєнко